Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №181/2142/23 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 181/2142/23

провадження № 61-574св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коротенка Є. В.,

позивач - прокурор Шахтарської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Слов`янської об`єднаної територіальної громади в особі Слов`янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: Дніпропетровська обласна державна адміністрація - обласна військова адміністрація, Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю «Землетрейд», Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом прокурора Шахтарської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Слов`янської об`єднаної територіальної громади в особі Слов`янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , треті особи: Дніпропетровська обласна державна адміністрація - обласна військова адміністрація, Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю «Землетрейд», Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шпакової Ольги Сергіївни на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Агєєва О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023 року прокурор Шахтарської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Слов`янської об`єднаної територіальної громади в особі Слов`янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом, у якому просив:

усунути перешкоди власнику - Слов`янській об`єднаній територіальній громаді в особі Слов`янської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Сухий Бичок» шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1222683300:01:003:0112 від 12 жовтня 2023 року укладеного між ТОВ «Землетрейд» і ОСОБА_1 ;

усунути перешкоди власнику - Слов`янській об`єднаній територіальній громаді в особі Слов`янської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Сухий Бичок» шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 жовтня 2023 року та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності від 12 жовтня 2023 року індексний номер 52102784, припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 76,0000 га з кадастровим номером 1222683300:01:003:0112;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 76,0000 га з кадастровим номером 1222683300:01:003:0112, розташовану в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Сухий Бичок», Слов`янській об`єднаній територіальній громаді в особі Слов`янської сільської ради;

визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію від 11 січня 2023 року земельної ділянки площею 76,0000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 1222683300:01:003:0112, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2024 року відкрито провадження у цій справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження (суддя Літвінова Л. Ф.).

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2025 року (суддя Перекопський М. М.) прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року, із посиланням на набрання чинності Законом України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (далі - Закон № 4292-ІХ), вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для надання документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки станом на дату подання позовної заявизгідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України.

На виконання вимог ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року про залишення позову без руху прокурор подав заяву, у якій виклав заперечення щодо вимог вказаного судового рішення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалою від 30 вересня 2025 року позов залишив без розгляду.

Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що прокурор у встановлений судом строк не усунув недоліків позовної заяви, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Дніпровський апеляційний суд постановою від 09 грудня 2025 року апеляційну скаргу представника Шахтарської окружної прокуратури задовольнив. Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2025 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалу апеляційний суд мотивував тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що вимога частини четвертої статті 177 ЦПК України про обов`язок позивача додати до позову документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовується лише щодо позовних вимог про витребування нерухомого майна саме від добросовісного набувача. Водночас у справі, яка переглядається, прокурор заперечує добросовісність відповідача під час набуття спірної земельної ділянки у власність.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У січні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шпакова О. С. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судового рішення вказувала те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16, від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 та постановах Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 127/8274/24, від 25 листопада 2025 року у справі № 308/8382/21.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, скасовуючи ухвалу місцевого суду, дійшов помилкового висновку про незастосування нової редакції статей 177, 185 ЦПК України. Водночас місцевий суд, врахувавши норми Закону № 4292-ІХ, спочатку постановив ухвалу, якою залишив позов без руху, а у зв`язку з невиконанням ухвали залишив позов без розгляду.

У лютому 2026 року керівник Шахтарської окружної прокуратуриподав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки це судове рішення є законним й обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам. При цьому зазначив, що позовна заява, подана прокурором 28 грудня 2023 року, відповідала вимогам статей 175, 177 ЦПК України (у редакції, чинній на дату звернення до суду). Нова редакція частини четвертої статті 177 ЦПК України набула чинності 09 квітня 2025 року, тобто після подання позовної заяви.

У січні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шпакова О. С. подала до Верховного Суду письмові пояснення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2026 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

09 березня 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон № 4292-ІХ яким, зокрема, внесено зміни до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.

Так, статтю 390 ЦК України доповнено частиною п`ятою, згідно з якою суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Частину четверту статті 177 ЦПК України доповнено абзацом другим, відповідно до якого у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяв.

Також частину другу статті 185 ЦПК України доповнено абзацом третім, згідно з яким, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму.

У пункті 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

Положення частини п`ятої статті 390 ЦК України поширюються на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. Водночас у разі подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача норми частини п`ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.

Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.

У разі встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі статті 387 ЦК України без застосування норм частини п`ятої статті 390 ЦК України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві (коли земельна ділянка належала державі (чи територіальній громаді), а останній набувач є добросовісним). Водночас у разі не доведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє у задоволенні позову, зокрема на підставі частини п`ятої статті 390 ЦК України, якщо позивач попередньо не вніс вартість майна на депозитний рахунок суду.

Подібні висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 127/8274/24, від 01 грудня 2025 року у справі № 354/419/25, від 10 грудня 2025 року у справі № 354/417/25, від 10 грудня 2025 року у справі № 354/1754/24, від 04 лютого 2026 року у справі № 354/358/25.

Крім того, у цій справі прокурор пред`явив позов не про витребування майна з чужого незаконного володіння, а про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку із одночасним припиненням права власності та зобов`язанням повернути земельну ділянку, а також скасування реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції в цілому дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали місцевого суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, і підстав для його скасування немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шпакової Ольги Сергіївни залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев

І. А. Воробйова

Є. В. Коротенко