Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №712/12244/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 712/12244/25

провадження № 61-3831св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шимановського Артема Володимировича, на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 листопада 2025 року у складі судді

Стеценко О. С. та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Василенко Л. І., Карпенко О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради» (далі - КП «Черкасиелектротранс» ЧМР») про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. На обґрунтування позову зазначав, що 08 квітня 2016 року його було прийнято на роботу в КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» на посаду першого заступника директора, що підтверджується наказом від 07 квітня 2016 року №90-к та відповідним записом у трудовій книжці.

3. 22 травня 2025 року директором КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» видано наказ за № 61 «Про зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників», яким, зокрема, затверджено штатний розпис керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців підприємства в новій редакції із введенням в дію з 09 червня 2025 року та скороченням з цієї дати, зокрема, посади першого заступника директора.

4. Пунктами 6.1. наказу № 61 від 22 травня 2025 року на начальника відділу кадрів Мартиненко І. І. покладено наступні обов`язки: не пізніше ніж за 2 місяці до дати вивільнення, персонально під підпис повідомити про можливе вивільнення 11 серпня 2025 року працівників КП «Черкасиелектротранс» ЧМР», що скорочуються, а саме першого заступника директора - ОСОБА_1 .

5. Метою змін в організаційній структурі виробництва і праці КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» зазначена оптимізація окремих структурних підрозділів підприємства для оперативного прийняття управлінських рішень, забезпечення належного контролю за виконанням організаційно структурними підрозділами підприємства покладених на них функцій, усунення дублюючих функцій керівного складу працівників, підвищення ефективності та контролю за роботою уповноважених осіб із закупівель, поєднання напрямків планування, ремонту та випуску рухомого складу для їх узгодженості, враховуючи планово-економічне обґрунтування заходів щодо економії фонду оплати праці, оптимізації штатної чисельності працівників та скорочення штату деяких працівників від 08 серпня 2025 року.

6. Зауважував, що відповідачем не проводилось порівняння продуктивності праці і кваліфікації працівників на підприємстві, зокрема, між працівниками, які обіймали посаду першого заступника директора та заступника директора. Такі дії, на його переконання, є політичним рішенням директора підприємства, який вирішив скоротити посади працівників, котрі були не згодні з певними його діями.

7. До наказу № 61 «Про зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників» від 22 травня 2025 року було додано штатний розпис керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців

КП «Черкасиелектротранс» ЧМР», погоджений міським головою Анатолієм Бондаренком.

8. Звертав увагу суду на те, що в даному штатному розписі була наявна посада головного інженера, яку він (позивач) міг би обійняти.

9. Відповідно до Переліку наявних вакантних посад в штатному розписі КП «Черкасиелектротранс» ЧМР», станом на 11 серпня 2025 року, посада головного інженера була вакантною.

10. Водночас, позивачеві у день звільнення, тобто 11 серпня 2025 року, не повідомили про наявну вакантну посаду головного інженера, чим порушили вимоги частини третьої статті 49-2 КЗпП України.

11. 28 травня 2025 року позивачеві було надано перелік вакантних посад, наявних в штатному розписі КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» станом на

28 травня 2025 року, з яким останній відмовився знайомитись.

12. Звертав увагу суду на те, що запропоновані посади не відповідали його рівню освіти, спеціалізації та досвіду роботи, а також передбачали оклад менший в 10 разів від окладу першого заступника, не вимагали наявності освіти, спеціальних знань, тощо.

13. На переконання позивача, запропонований список вакантних посад надавався йому 28 травня 2025 року з тим наміром, щоб він відмовився залишатися працювати на підприємстві.

14. 28 травня 2025 року працівниками КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» складено акт про відмову ОСОБА_1 від проставлення підпису про ознайомлення з наказом від 22 травня 2025 року №61-к.

15. При цьому позивачеві персонально не надавалось попередження про наступне звільнення з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України та приєднаний до нього список вакантних посад.

16. 30 травня 2025 року йому знову було надано список наявних в штатному розписі вакантних посад, який повністю відповідав списку станом на 28 травня 2025 року.

17. Від ознайомлення зі списком він відмовився, оскільки знав, що йому запропонували не всі наявні вакантні посади на підприємстві.

18. 09 червня 2025 року позивач письмово висловив згоду на зайняття вакантної посади начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу, що підтверджується його підписом у списку наявних в штатному розписі КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» вакантних посад станом на 09 червня 2025 року, проте дана згода не була врахована керівництвом підприємства з причин, не відомих позивачеві.

19. Крім того, зауважував, що в списку вакантних посад, наданих йому станом на 09 червня 2025 року, зазначено про те, що він відмовився ознайомлюватися з вакансіями і відмовився від підпису. Водночас така відмова не зафіксована свідками.

20. Також вказував, що список вакантних посад на підприємстві, станом на 09 червня 2025 року, наданий йому для ознайомлення, містив менше вакантних посад, аніж список вакантних посад, станом на 09 червня 2025 року, який був наданий на адвокатський запит, що свідчить про те, що йому надавався не повний перелік вакантних посад на підприємстві.

21. 11 серпня 2025 року йому було запропоновано перелік наявних вакантних посад, проте серед запропонованих шести посад, які є виключно робітничими, не було посад начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу та головного інженера.

22. Більше того, у переліку вакантних посад в штатному розписі відповідача, станом на 11 серпня 2025 року, була вакантна посада головного інженера, яку позивач міг би і бажав зайняти, однак його про наявність такої вакантної посади не повідомили, а відтак, зважаючи на те, що посада начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу була відсутня,

у позивача є припущення, що вищезгадану посаду запропонували іншій особі, про що позивача повідомлено не було.

23. Перелік вакантних посад на КП «Черкасиелектротранс» ЧМР», станом на 11 серпня 2025 року, наданий позивачеві, є меншим, аніж той, що наданий адвокату на його запит. У списку вакантних посад, наданих йому, станом на

11 серпня 2025 року зазначено про те, що останній відмовився ознайомлюватися із вакансіями і відмовився від підпису. Водночас така відмова не зафіксована свідками.

24. 11 серпня 2025 року позивача було звільнено із займаної посади першого заступника директора КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» на підставі наказу №278-к, у зв`язку зі скороченням штату працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

25. Вказував, що Директор КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» станом до

09 червня 2025 року мав у підпорядкуванні двох заступників: першого заступника директора - ОСОБА_1. та заступника директора - Харечка С. О.

26. Позивач зазначав, що, маючи на меті «усунення дублюючих функцій керівного складу працівників», директор КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» скорочує посаду першого заступника директора, котру обіймає позивач з

08 квітня 2016 року, і залишає посаду заступника директора на чолі

з Харечком С. О. , котрий працює на ній близько двох років.

27. До прийняття наказу № 61 «Про зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників» директор КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» не враховує переважне право позивача на залишення на роботі, зважаючи на його більш високу кваліфікацію і продуктивність праці, а також більш ширше коло обов`язків, згідно посадової інструкції.

28. Зокрема, позивач, який обіймав посаду першого заступника директора КП «Черкасиелектротранс» ЧМР», був прийнятий на роботу в КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» 08 квітня 2016 року і станом на дату звільнення (11 серпня 2025 року) має безперервний стаж роботи 9 років 4 місяці та 4 дні на посаді першого заступника директора.

29. 28 травня 2024 року функціональні обов`язки позивача були розширені, що відобразилось у змінах до його посадової інструкції.

30. Також позивач має вищу освіту та кваліфікацію інженера-механіка і його освіта відповідає займаній посаді.

31. Отже, на переконання позивача, під час скорочення посади першого заступника директора, яку він займав, відповідачем порушено положення

статті 42, частини другої статті 49-2 КЗпП України, зокрема не враховано переважне право позивача на залишення на роботі, зважаючи на тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві, ширше коло виконуваних обов`язків, високу кваліфікацію та продуктивність праці.

32. 28 травня 2025 року позивачеві були запропоновані вакантні посади.

33. Позивач виявив бажання обійняти посаду начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу, однак його бажання враховано не було і на дану посаду була призначена інша особа, про що він довідався пізніше.

34. Причини фактичної відмови у зайнятті посади начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу позивачеві не відомі.

35. 11 серпня 2025 року позивачу були запропоновані наступні вакантні посади, проте із посадовим окладом у рази нижчим від окладу першого заступника, яка підлягала скороченню.

36. Вказує, що відповідачем дійсно пропонувалася позивачеві робота після прийняття наказу №61 «Про зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників» і на момент його звільнення, але цей перелік посад був вибірковий і неповний, і позивачеві не були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які були і з`явилися на підприємстві протягом цього періоду.

37. Отже, на переконання позивача, відповідачем при його звільненні не було дотримано вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України.

38. Також відповідач не вручив йому попередження про можливе вивільнення у зв`язку зі скороченням посад за 2 місяці, чим порушив положення частини першої статті 49-2 КЗпП України.

39. З урахуванням вищезазначеного ОСОБА_1 просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ директора КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» від 11 серпня 2025 №278-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 »;

- поновити його на посаді першого заступника директора в КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» з 11 серпня 2025 року;

- стягнути з КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11 серпня 2025 року по день постановлення судового рішення з утриманням установлених законодавством податків та зборів;

- стягнути з КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» на його користь витрати на правничу допомогу у сумі 35 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

40. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 листопада

2025 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

41. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, районний суд, із висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач дотримався процедури, визначеної статтею 49-2 КЗпП України, оскільки попередив позивача про скорочення посади та подальше звільнення за два місяці, запропонував усі наявні вакантні посади, що відповідали кваліфікації позивача, а позивач, своєю чергою, відмовився від запропонованих посад,

у зв`язку із чим підлягав звільненню.

42. При цьому суди попередніх інстанцій зауважили, що КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» пропонувало позивачеві всі вакантні посади, які відповідали його рівню освіти та кваліфікації, з урахуванням документів, наявних у відповідача для визначення переважного права на залишення на роботі. Водночас позивач не надав усіх необхідних документів для визначення рівня його освіти та кваліфікації, у зв`язку із чим відповідач вирішував питання щодо наявності у позивача переважного права на залишення на роботі на підставі документів, які були в його розпорядженні.

43. Щодо посилань позивача на невирішення районним судом усіх позовних вимог суд апеляційної інстанції зазначив, що в резолютивній частині рішення суд вказав про відмову в задоволенні позову про поновлення на роботі. Суд установив, що позивача було звільнено законно. Відтак суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про поновлення на роботі, а тому доводи апеляційної скарги щодо невідповідності резолютивної частини рішення вимогам частини п`ятої статті 265 ЦПК України є необґрунтованими.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

44. У березні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Шимановського А. В., на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 листопада 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 лютого 2026 рокуу вказаній справі.

45. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 25 березня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

46. У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

47. Підставою касаційного оскарження вказує неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 755/14564/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

48. На переконання заявника, підставою для заміщення вакантної посади начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу, на яку претендував позивач, ОСОБА_4 стала не відсутність необхідних документів для розгляду кандидатури позивача, а дискримінаційні дії відповідача при обранні кандидатів для зайняття вакантної посади.

49. Вказує, що 08 серпня 2025 року, комісією у складі працівників

КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» було складено акт №3 про визначення рівня кваліфікації і продуктивності праці, а також встановлення наявності переважного права на залишення на роботі, в якому, зокрема, встановлювався рівень кваліфікації і продуктивності праці працівників, посади яких скорочено,

а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , які можуть бути призначені на посаду начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу.

50. Вищезазначений акт став підставою для призначення на відповідну посаду ОСОБА_5 і фактично для звільнення ОСОБА_1 , якому відмовили

в зайнятті посади начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу. Водночас, вищевказаний акт не був зазначений у якості підстави для звільнення ОСОБА_1 в наказі від 11 серпня 2025 року №278-к.

51. Більше того зауважує, що в самому акті комісія в критеріях щодо кваліфікації кандидатів посилається на положення частини шостої

статті 34 Закону України «Про освіту», однак не визначає вимоги для кандидатів на посаду начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу. Зокрема, на переконання заявника касаційної скарги, незрозуміло, яку освіту, досвід роботи та стаж повинен мати кандидат на посаду. До акта не додано і посадову інструкцію начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу.

52. Згідно акта № 3 від 08 серпня 2025 року ОСОБА_5 та

ОСОБА_6 здобули вищу освіту за спеціальністю «Правознавство», натомість заявник має вищу освіту за технічною спеціальністю «Високоефективні процеси обробки» та кваліфікацію інженера-механіка.

53. Освіта ОСОБА_7 за спеціальністю «Електричний транспорт» мала вирішальне значення для призначення його на посаду начальника відділу експлуатації, ремонту та технічного контролю.

54. Відтак вказує, що якщо начальнику служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу підпорядковується начальник відділу експлуатації, ремонту та технічного контролю, то, відповідно, кваліфікаційні вимоги до першої посади не можуть бути нижчими, аніж до другої.

55. Тобто, на переконання адвоката Шимановського А. В., вища освіта ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за спеціальністю «Правознавство» не

є спорідненою з вищою освітою за спеціальністю «Транспорт та послуги». Кваліфікація юриста не є достатньою для визначення придатності особи до роботи на посаді начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу.

56. Натомість, ОСОБА_1 має повну вищу технічну освіту, а тому він єдиний, хто за своїм освітнім рівнем відповідав кваліфікаційним вимогам для зайняття посади начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу.

57. З приводу висновку комісії щодо того, що ОСОБА_5 має перед ОСОБА_1 перевагу, як особа, яка має більший стаж роботи, пов`язаної з експлуатацією, ремонтом та обслуговуванням колісних транспортних засобів, зауважує, що останній є суперечливим, оскільки загальний стаж ОСОБА_5 (на час проведення оцінювання) на посадах начальника ДміМ, заступника начальника СРРС та головного інженера складав 2 роки та 7 місяців.

58. При цьому комісією не було враховано, а судами не було перевірено, що дільниця машин та механізмів була відокремленим підрозділом від служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу, а тому обов`язки та завдання за даними напрямами роботи були різними.

59. Згідно штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців КП «Черкасиелектротранс» ЧМР», затвердженого наказом

від 24 грудня 2024 року № 221 та введеного в дію з 01 січня 2025 року, відділ Служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу не містив посади заступника начальника. Щодо посади головного інженера, то ОСОБА_5 виконував обов`язки останнього, проте невідомо який строк. Дана обставина також не з`ясована судами.

60. Натомість зауважує, що стаж роботи позивача на підприємстві складає

9 років 1 місяць, а так як ОСОБА_1 обіймав посаду першого заступника директора та тимчасово виконував обов`язки директора підприємства за відсутності останнього, позивач дотичний до роботи усіх відділів підприємства, оскільки мав контролювати їх роботу.

61. Більше того, заявник вказує, що суди попередніх інстанцій помилково взяли до уваги відомості, викладені в акті № 3 від 08 серпня 2025 року щодо рівня ефективності трудової діяльності ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт систематичної непрацездатності ОСОБА_1 , яка інколи визнавалася необґрунтованою. Також суди не врахували незастосування до відповідних посадових осіб положень статей 27 та 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які визначають відповідальність осіб за створення необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, на підставі якого сформовано листок непрацездатності.

62. Відтак заявник касаційної скарги вважає, що судами попередніх інстанцій не було надано належну оцінку наявного у позивача переважного права на залишення на роботі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

63. У квітні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» на касаційну скаргу, у якому підприємство просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки останні, на переконання заявника відзива, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

64. Зокрема, зазначає, що посилання в касаційній скарзі на недоліки Акта

№ 3 визначення рівня кваліфікації і продуктивності праці, а також встановлення наявності переважного права на залишення на роботі від 08 серпня 2025 року є необґрунтованими, оскільки підставами для звільнення позивача стали зміни в організації виробництва і праці, скорочення штату працівників, а також неодноразова відмова позивача від запропонованих посад, кваліфікаційним вимогам до яких відповідав його рівень кваліфікації.

65. Додатково вказує на те, що ним, як роботодавцем, були визначені чіткі критерії рівня кваліфікаційних вимог до відповідних посад шляхом видання наказу від 06 червня 2025 року № 65, а відтак, доводи касаційної скарги фактично є необґрунтованими та зводяться до власного тлумачення заявником встановлених у справі обставин.

66. Також вказує, що позивачеві двічі наказами від 22 травня 2025 року № 61 та від 04 серпня 2025 року № 123 було запропоновано надати додатково документи та будь-які інші матеріали для визначення рівня кваліфікації

і продуктивності праці, а також встановлення наявності або відсутності переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників

у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників, відповідно до статті 42 КЗпП України, проте позивач жодних документів про наявність освіти, спеціальності, стажу (досвіду) роботи, водійських чи будь-яких інших посвідчень чи свідоцтв не надав, а відтак при визначені рівня кваліфікації позивача використовувався його диплом про вищу освіту, копія якого перебувала у матеріалах особової страви, і саме тому згідно Акту № 1 від 06 червня 2025 року та Акту № 3 від 08 серпня 2025 року освітній рівень позивача, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 є однаковим - вища освіта.

67. Відносно доводів, що освіта ОСОБА_7 за спеціальністю «Електричний транспорт» мала вирішальне значення для призначення на посаду начальника відділу експлуатації, ремонту та технічного контролю зауважує, що лише ОСОБА_7 висловив згоду бути призначеним на посаду начальника відділу експлуатації, ремонту та технічного контролю.

68. Також вказує, що посадові обов`язки позивача за посадою перший заступник директора не були дотичні до технічного обслуговування, ремонту та експлуатації тролейбусів, трамвайних вагонів та/або інших колісних транспортних засобів, а стосувались рекламних послуг, а досвід і стаж роботи ОСОБА_5 стороною позивача у суді першої інстанції не оспорювалися.

69. Додатково звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що при розгляді справи положення статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не підлягали застосуванню, оскільки вони стосуються виключно відповідальності за формування необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, що жодним чином не пов`язано з предметом спору у справі.

70. Також у змісті відзива КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» вказує на наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 396 ЦПК України, а саме вважає наявними обставини для закриття касаційного провадження у справі, оскільки висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який послався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними зі справою, у якій подано касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

71. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з наказом № 90-к

від 07 квітня 2016 року ОСОБА_1 прийнято із 08 квітня 2016 року на посаду першого заступника директора КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» (а.с.19).

72. Відповідно до наказу №61 від 22 травня 2025 року «Про зміни

в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників»:

- виведено з 09 червня 2025 року з штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців КП «Черкасиелектротранс» ЧМР», наступні структурні підрозділи підприємства: службу з ремонту рухомого складу; дільницю електротранспорту; відділ з організації закупівель; відділ матеріально-технічного постачання; відділ збору виручки;

- введено з 09 червня 2025 року до штатного розпису підрозділи підприємства: службу руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу; відділ експлуатації, ремонту та технічного контролю; відділ з організації закупівель та матеріально-технічного постачання;

- скорочено з 09 червня 2025 у зв`язку зі змінами в організації виробництва

і праці та внесенням змін до штатного розпису та скороченням деяких посад, наступні посади: перший заступник директора, заступник начальника служби ремонту рухомого складу, заступник начальника служби з контрольно-профілактичних оглядів служби ремонту рухомого складу, начальник відділу організації закупівель, фахівець з публічних закупівель, начальник відділу матеріально-технічного постачання, інженер відділу матеріально-технічного постачання, завідувач складу, фахівець з питань цивільного захисту; економіст І категорії планово-економічного відділу;

- не пізніше ніж за 2 місяці до дати вивільнення, персонально під підпис повідомити про можливе вивільнення 11 серпня 2025 року працівників, які займають посади, що скорочуються, а саме, зокрема: першого заступника директора ОСОБА_1 , начальника служби ремонту рухомого складу -

ОСОБА_6 , заступника начальника служби ремонту рухомого складу - ОСОБА_5 ;

- запропоновано особам, зазначеним у підпункті 6.1 пункту 6 наказу, надати до 04 червня 2025 року документи та будь-які інші матеріали для визначення їх рівня кваліфікації і продуктивності праці, а також встановлення наявності або відсутності у них переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників, відповідно до статті 42 КЗпП України (а.с. 29-30).

73. Зі змісту акту від 28 травня 2025 року судами встановлено, що ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом №61 від 22 травня 2025 року «Про зміни

в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників» та відмовився від підпису про ознайомлення із останнім (а.с.32).

74. Від ознайомлення зі штатним розписом відповідача та переліком вакантних посад на підприємстві станом на 28 травня 2025 року та 30 травня 2025 року ОСОБА_1 також відмовився (а.с. 32 (зворот); 82-83).

75. Зі змісту акту №1 від 06 червня 2025 року щодо визначення рівня кваліфікації і продуктивності праці, а також встановлення наявності переважного права на залишення на роботі судами встановлено, що відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 пунктом 7 наказу №61 від 22 травня 2025 року «Про зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників» запропоновано надати до 04 червня 2025 року документи та будь-які інші матеріали для визначення їх рівня кваліфікації та продуктивності праці, а також встановлення наявності або відсутності у них переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва в праці та скорочення штату працівників, відповідно до статті 42 КЗпП України.

76. Відповідно до висновку комісії за сукупністю критеріїв кваліфікації

і продуктивності праці при визначенні переважного права на залишення на роботі та при заміщенні посад, які буде введено в штатний розпис підприємства з 09 червня 2025 року, а саме: начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю, рухомого складу; начальника відділу експлуатації, ремонту та технічного контролю, перевагу має ОСОБА_7 , як особа, яка має вищу освіту за спеціальністю «Електричний транспорт» та виконував обов`язки за посадою вищого рівня - головний інженер. Також ОСОБА_7 є працівником з більш тривалим безперервним стажем роботи на підприємстві.

77. За сукупністю критеріїв кваліфікації продуктивності праці при визначенні переважного права на залишення на роботі ОСОБА_5 має перевагу перед ОСОБА_6 як особа, яка має більший стаж роботи, пов`язаної з експлуатацією, ремонтом та обслуговуванням колісних транспортних засобів.

78. За сукупністю критеріїв кваліфікації продуктивності праці при визначенні переважного права на залишення на роботі - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають перевагу перед ОСОБА_1 як особою, яка допускала порушення трудової дисципліни (прогули) в трудовій діяльності на підприємстві. Функціональні обов`язки ОСОБА_1 за посадою перший заступник директора не пов`язані з організацією ремонту, обслуговування та технічного контролю рухомого складу.

79. Відтак судами встановлено, що відповідачем за результатами визначення рівня кваліфікації і продуктивності праці, встановлене переважне право на зайняття вакантних посад саме ОСОБА_7 (а.с. 66-70).

80. Також встановлено, що лише ОСОБА_7 висловив згоду бути призначеним на посаду начальника відділу експлуатації, ремонту та технічного контролю. ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , і ОСОБА_5 відмовилися від призначення на посаду начальника відділу експлуатації, ремонту та технічного контролю (а.с.77 (зворот); 78).

81. Зі змісту наказу № 198-к від 09 червня 2025 року встановлено, що ОСОБА_7 , заступника начальника служби ремонту рухомого складу з КПО, переведено з 09 червня 2025 року начальником відділу експлуатації, ремонту та технічного контролю служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу. Підставою вказано заяву ОСОБА_7 від 09 червня

2025 року, акт №1 визначення рівня кваліфікації і продуктивності праці, а також встановлення наявності переважного права на залишення на роботі

від 06 червня 2025 року.

82. 09 червня 2025 року ОСОБА_1 було надано перелік посад на ознайомлення та останній погодився на зайняття посади начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу (а.с.79).

83. Також судами зі змісту пунктів 2, 4 наказу КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» від 06 червня 2025 року № 65 встановлено освітньо-кваліфікаційні вимоги по посаді начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу: «Вища освіта другого рівня за ступенем магістра»; встановлено вимоги до стажу роботи на посадах начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу, начальника відділу експлуатації, ремонту та технічного контролю: «Стаж керування структурним підрозділом, який здійснює технічне обслуговування, ремонт та експлуатацію тролейбусів, трамвайних вагонів та/або інших колісних транспортних засобів - не менше 2 років» (а.с.111).

84. Зі змісту акту №3 від 08 серпня 2025 року визначення рівня кваліфікації та продуктивності праці, а також встановлення наявності переважного права на залишення на роботі судами встановлено, що за сукупністю критеріїв кваліфікації і продуктивності праці при визначенні переважного права на залишення на роботі та при заміщенні посади начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю, рухомого складу, яку було введено у штатний розпис підприємства з 09 червня 2025 року, перевагу має ОСОБА_5 перед ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , як особа, яка має більший стаж роботи, пов`язаної з експлуатацією, ремонтом та обслуговуванням колісних транспортних засобів та виконував обов`язки за посадою вищого рівня - головний інженер.

85. За сукупністю критеріїв кваліфікації і продуктивності праці при визначенні переважного права на залишення на роботі - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають перевагу перед ОСОБА_1 , як особою, яка допускала порушення трудової дисципліни (прогули) в трудовій діяльності на підприємстві. Функціональні обов`язки ОСОБА_1 за посадою першого заступника директора не пов`язані з організацією ремонту, обслуговування та технічного контролю рухомого складу. Рівень ефективності трудової діяльності ОСОБА_1 є нижчим у зв`язку із систематичною непрацездатністю, яка визнавалася не обґрунтованою (а.с.71-75).

86. Наказом № 275-7 від 08 серпня 2025 року призначено, зокрема,

ОСОБА_5 з 08 серпня 2025 року начальником служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу, підставою вказана заява ОСОБА_5 від 08 серпня 2025 року, акт № 3 визначення рівня кваліфікації і продуктивності праці, а також встановлення наявності переважного права на залишення на роботі від 08 серпня 2025 року.

87. Наказом № 123 від 04 серпня 2025 року, запропоновано, зокрема,

ОСОБА_1 , першому заступнику директора, надати до 07 серпня

2025 року документи та будь-які інші матеріали для визначення його рівня кваліфікації і продуктивності праці, а також встановлення наявності та відсутності у нього переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників, відповідно до статті 42 КЗпП України.

88. ОСОБА_1 ознайомлено з вищезазначеним наказом 05 серпня 2025 року. Із запропонованими відповідачем списком посад станом на 11 серпня 2025 року

ОСОБА_1 не погодився (а.с.80).

89. Наказом № 276-к від 11 серпня 2025 року ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника директора, 11 серпня 2025 року у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України (а.с.36 (зворот)).

90. Відтак, судами встановлено, що КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» пропонувало позивачу усі вакантні посади, які відповідали його рівню освіти, кваліфікаційних ознак з урахуванням тих документів, які були наявні

у відповідача для визначення переважного права на залишення на роботі. Водночас позивач не надав усіх необхідних документів для визначення рівня його освіти, кваліфікації, у зв`язку із чим відповідач вирішував питання про наявність переважного права позивача на залишення на роботі на підставі тих документів, що були у відповідача у розпорядженні.

Позиція Верховного Суду

91. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

92. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно

у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права

у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

93. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

94. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише

в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

95. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

96. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

97. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

98. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

99. Предметом спору у справі, яка є предметом касаційного перегляду,

є звільнення позивача з роботи з підстав, передбачених змістом пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

100. У відповідності до частин першої, шостої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

101. Частиною другою статті 2 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

102. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови

у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

103. Будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається (частина друга статті 22 КЗпП України).

104. Відповідно до частини третьої статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

105. Пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

106. Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

107. За приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої

статті 49-2 КЗпП України роботодавець одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

108. Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно

у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення. Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

109. Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

110. Відповідно до статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих

і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків

і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

111. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої

статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

112. Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

113. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

114. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

115. У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

116. Відтак, суди попередніх інстанцій, установивши, що

в КП «Черкасиелектротранс» ЧМР дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема скорочення чисельності та штату працівників, позивача своєчасно попереджено про наступне звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України та запропоновано перелік вакантних посад, які він міг займати відповідно до своєї кваліфікації, а також, урахувавши, що позивач погодився лише на зайняття вакантної посади начальника служби руху, експлуатації та технічного контролю рухомого складу, однак мав нижчий рівень кваліфікації та продуктивності праці порівняно з іншою особою, яка також виявила бажання зайняти зазначену посаду, і відмовився від інших вакантних посад на підприємстві, дійшли обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивача відбулося відповідно до процедури, визначеної нормами КЗпП України, та обґрунтовано відмовили в задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

117. При цьому колегія суддів відхиляє посилання заявника на наявність

у нього більшого стажу роботи на підприємстві, відповідної технічної освіти, та, як наслідок, вищої кваліфікації, оскільки, як вбачається зі змісту наказу

КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» від 06 червня 2025 року № 65 встановлено освітньо-кваліфікаційні вимоги по посаді начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу: «Вища освіта другого рівня за ступенем магістра»; встановлено вимоги до стажу роботи на посадах начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю рухомого складу, начальника відділу експлуатації, ремонту та технічного контролю: «Стаж керування структурним підрозділом, який здійснює технічне обслуговування, ремонт та експлуатацію тролейбусів, трамвайних вагонів та/або інших колісних транспортних засобів - не менше 2 років».

118. Більше того, як встановлено судами зі змісту акту №3 від 08 серпня

2025 року, складеного за наслідками визначення рівня кваліфікації та продуктивності праці, а також встановлення наявності переважного права на залишення на роботі, за сукупністю критеріїв кваліфікації і продуктивності праці при визначенні переважного права на залишення на роботі та при заміщенні посади начальника служби руху, експлуатації, ремонту та технічного контролю, рухомого складу, яку було введено у штатний розпис підприємства з 09 червня 2025 року, перевагу має ОСОБА_5 перед ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , як особа, яка має більший стаж роботи, пов`язаної з експлуатацією, ремонтом та обслуговуванням колісних транспортних засобів та виконував обов`язки за посадою вищого рівня - головний інженер.

119. Відтак, за сукупністю критеріїв кваліфікації і продуктивності праці при визначенні переважного права на залишення на роботі - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають перевагу перед ОСОБА_1 , як особою, яка допускала порушення трудової дисципліни (прогули) в трудовій діяльності на підприємстві.

120. Більше того комісією зауважено, що функціональні обов`язки ОСОБА_1 за посадою першого заступника директора не були пов`язані з організацією ремонту, обслуговування та технічного контролю рухомого складу, а рівень ефективності трудової діяльності ОСОБА_1 є нижчим у зв`язку із систематичною непрацездатністю, яка визнавалася не обґрунтованою.

121. При цьому, ураховуючи, що КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» пропонувало позивачеві всі вакантні посади, які відповідали його рівню освіти та кваліфікації, з урахуванням документів, наявних у відповідача для визначення переважного права на залишення на роботі, а також те, що саме позивач не надав усіх необхідних документів для визначення рівня його освіти та кваліфікації, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач вирішував питання щодо наявності у позивача переважного права на залишення на роботі на підставі документів, які були в його розпорядженні. Позивач із власних міркувань не реалізував своє право на подання всіх наявних у нього документів для врахування його переважного права на залишення на роботі.

122. Доводи касаційної скарги таких висновків судів не спростовують та зводяться виключно до необхідності переоцінки зібраних у справі доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

123. Додатково колегія суддів зауважує, що оскільки наведені в касаційній скарзі доводи були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367, 368 ЦПК України перевірив їх та обґрунтовано спростував, на переконання Верховного Суду відсутні підстави повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

124. Підсумовуючи, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло

б призвести до неправильного вирішення справи та у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

125. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Щодо клопотання про закриття касаційного провадження

126. Як вже зауважувалось колегіє суддів, у квітні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» у змісті якого останнє виклало свої міркування щодо наявності підставдля закриття касаційного провадження відповідно до пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.

127. Колегія суддів вважає відсутніми підстави для закриття провадження

у справі із вищевказаної підстави з огляду на таке.

128. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, зокрема, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

129. Саме по собі заперечення іншого учасника справи щодо подібності правовідносин або наявність певних відмінностей, на які послався скаржник, не є достатньою підставою для закриття касаційного провадження, оскільки подібність правовідносин не означає їх повної фактичної тотожності та визначається насамперед за змістом спірних прав і обов`язків, характером правового регулювання та юридичним питанням, щодо якого сформульовано відповідний висновок Верховного Суду. Змістовий критерій є основним, тоді як суб`єктний та об`єктний критерії мають додаткове значення.

130. Перевіривши доводи вказаного клопотання та дослідивши матеріали касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про те, що підстав для задоволення такого клопотання представника відповідача і закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України немає, оскільки висновки щодо застосування норм права, що викладені у постановах Верховного Суду на які посилався представник

ОСОБА_1 - адвоката Шимановський А. В., у касаційній скарзі, стосуються подібних правовідносин, але ухвалених з урахуванням різних фактичних обставинах справи, а відтак клопотання КП «Черкасиелектротранс» ЧМР» про закриття касаційного провадження на підставі положень пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України задоволенню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

131. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

132. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 415-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Комунальне підприємство «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради»про закриття касаційного провадження у справі відмовити.

2. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шимановського Артема Володимировича,залишити без задоволення.

3. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 листопада

2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 лютого 2026 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

В. В. Сердюк