Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №752/11072/23 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 752/11072/23

провадження № 61-3994св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідач - ОСОБА_5 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - Поліщука Сергія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовомОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

У червні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення коштів.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 вересня 2024 року позов задоволено.

Стягнено з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кошти

в сумі 74 000,00 дол. США.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024 року заяву представника позивачів Поліщука С. В. задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , окремо кожному, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 залишено без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 вересня 2024 року залишено без змін.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року заяву адвоката Поліщука С. В., подану в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , яка також є правонаступником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнено з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 8 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Стягнено з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 8 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Стягнено з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 8 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

У березні 2025 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року й ухвалити у справі нове судове рішення, яким справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У квітні 2025 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - Поліщук С. В. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення Голосіївського районного суду

м. Києва від 16 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду

від 18 лютого 2025 року залишити без змін.

Одночасно у відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - Поліщук С. В. представник ОСОБА_1 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - Поліщук С. В. просив стягнути з відповідача витрати позивачів на правничу допомогу на стадії касаційного оскарження.

У відзиві вказано витрати, які позивачі очікують понести на правничу допомогу, у сумі 16 000,00 грн.

На підтвердження вказаних витрат до відзиву додано акт здачі-приймання фактично виконаних правничих послуг по договору від 16 травня 2023 року, де вартість наданих послуг становить 16 000,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 29 травня 2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 залишено без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 рокузалишено без змін.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

11 червня 2026 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - Поліщук С. В. через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву, у якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути

з ОСОБА_5 витрати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на правничу допомогу на стадії касаційного перегляду справи в сумі 16 000,00 грн.

Заява мотивована тим, що у відзиві на касаційну скаргу сторона позивача зробила заяву про судові витрати на стадії касаційного оскарження, в якій повідомлялося про орієнтовний розмір витрат, які позивачі очікують понести

в сумі 16 000,00 грн. На підтвердження цього до відзиву було додано акт здачі-приймання наданих послуг. Ухвалюючи постанову від 29 травня 2026 року, Верховний Суд не вирішив питання про стягнення витрат на правничу допомогу.

До заяви про ухвалення додаткового рішення заявник додав квитанцію

№ 7484695 про доставку документів ОСОБА_5 до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС 11 червня 2026 року.

Згідно з повідомленнями Верховного Суду документ в електронному вигляді - заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 752/11072/23- надіслано ОСОБА_5 в його електронний кабінет і доставлено 12 червня 2026 року.

Аргументи інших учасників справи

Заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу не надходило.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основними рішеннями, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або не вирішені всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Із матеріалів справи відомо, що у відзиві на касаційну скаргу представник

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - Поліщук С. В. просив стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу, орієнтовний розмір яких заявник вказав в сумі

16 000,00 грн.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних

з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою - шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі

№ 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних

з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови

у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

З матеріалів справи відомо, що 16 травня 2023 року між Поліщуком С. В.

(далі - адвокат) і ОСОБА_3., ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (далі - клієнти)

(з кожним окремо) укладено договори за умовами яких клієнти доручають,

а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнтам правову допомогу

в об`ємі і на умовах, передбачених договорами. Клієнти за отримання правової допомоги виплачують адвокату винагороду (гонорар), розмір якої окремо визначається в акті приймання-передання послуг.

Відповідно до акта здачі-приймання фактично виконаних правничих послуг від 25 квітня 2025 року під час дії вказаних договорів адвокат надав такі послуги: ознайомлення з касаційною скаргою, підготовка та подання відзиву на вказану касаційну скаргу - 16 000,00 грн. В акті також вказано, що такий розмір витрат на оплату послуг адвоката сторони вважають співмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, значенням справи для сторін. Акт підписано адвокатом Поліщуком С. В. і клієнтами: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_8 .

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду

у позовному провадженні, а саме як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності втілено, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку тільки тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Висновок за результатом розгляду заяви

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом Поліщуком С. В. послуг, відсутність заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу і те, що під час ухвалення постанови від 29 травня 2026 року питання про витрати на професійну правничу допомогу не вирішено, колегія суддів вважає, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції підлягає задоволенню, а витрати на правничу допомогу - стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , а саме по 5 333,33 грн кожному.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись статтями 133, 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - Поліщука Сергія Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 5 333,33грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 5 333,33грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 5 333,33грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили

з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

І. А. Воробйова

М. Є. Червинська