Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №235/156/23 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 235/156/23

провадження № 61-10396св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2025 рокуу складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства

з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» (далі - ТОВ «Шахтобудівельна компанія») про встановлення факту нещасного випадку на виробництві.

Позов мотивовано тим, що позивач з 01 червня 2016 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді прохідника 5 розряду

з повним робочим днем у шахті.

17 червня 2021 року о 05 годині 50 хвилин він прибув на територію промислового майданчика блока № 11 ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» для роботи у першу зміну згідно з графіком виходів робітників ПГПД № 1 на червень 2021 року для виконання гірничопрохідницьких, будівельно-монтажних, електромонтажних, пусконалагоджувальних, бурових робіт, ремонту

і підтримання гірничих виробок.

О 12:15 год здійснювалася подача бетону трубопроводом подачі бетону № 1.

В цей час ОСОБА_1 перебував на верхньому кільці каркасу опалубки № 1 за телескопом труби подачі бетону № 1, породонавантажувальна машина КС-2У/40 у цей час була під захисним перекриттям прохідницького полку.

О 12:20 год позивач відчув удар по захисній касці, від чого сталось погіршення самопочуття. Він самостійно спустився конструкцією опалубки, яка призначена для пересування людей, на гірничу масу у вибої ствола. Світловим сигналом світильника покликав на допомогу. До нього підійшов ОСОБА_3 , який допоміг виїхати на поверхню. На запитання колег пояснив, що отримав травму голови. Разом зайшли в приміщення «сушилки», де позивача вже чекав начальник дільниці ОСОБА_4 .

Позивачу надали першу медичну допомогу та черговим автомобілем в супроводі ОСОБА_4 повезли до Мирноградської центральної міської лікарні, де він був госпіталізований. На стаціонарному лікуванні перебував до 24 червня

2021 року з діагнозом: ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забита рана волосистої частини голови, алкоголю в крові не виявлено. В лікарні повідомив, що отримав травму на виробництві. Після стаціонарного лікування позивач був виписаний на амбулаторне лікування до невролога за місцем проживання.

У подальшому позивач продовжував лікування в різних медичних установах.

27 вересня 2021 року позивач був звільнений за пунктом 2 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, але лише 03 березня 2023 року був складений акт за формою Н-1/НП, який

06 березня 2023 року був затверджений генеральним директором ТОВ «Шахтобудівельна компанія».

За результатами повторного розслідування, 08 травня 2023 року було складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП, тобто комісія дійшла висновку, що нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом.

ОСОБА_1 просив встановити факт нещасного випадку на виробництві, який стався з ним 17 червня 2021 року о 12:20 год при виконанні трудових обов`язків прохідника гірничопрохідницької дільниці № 1 дирекції з капітального будівництва ТОВ «Шахтобудівельна компанія», зобов`язати видати акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1 та стягнути з відповідача на його користь 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року позов задоволено частково.

Встановлено факт нещасного випадку на виробництві, який стався з позивачем 17 червня 2021 року о 12:20 год при виконанні трудових обов`язків прохідника гірничопрохідницької дільниці № 1 дирекції з капітального будівництва ТОВ «Шахтобудівельна компанія».

Зобов`язано відповідача видати акт розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 17 червня 2021 року, за формою Н-1.

Стягнено з ТОВ «Шахтобудівельна компанія» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 60 000,00 грн без утримання обов`язкових платежів згідно законодавства.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 17 червня 2021 року о 12:20 год, проведено з порушенням Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Розслідування випадку, який стався з ОСОБА_1 , комісія провела поверхнево. Суд вказав, що, перебуваючи на робочому місці на території підприємства, за безпечність умов праці на якому відповідає роботодавець, внаслідок невстановленого небезпечного виробничого фактору, що стався з ОСОБА_1 у процесі виконання трудових обов`язків, він отримав тілесні ушкодження, а отже, нещасний випадок є таким, що пов`язаний з виробництвом. Є підстави вважати, що позивачу порушенням його прав у сфері трудових відносин спричинено моральну шкоду, яку суд визначив у розмірі 60 000,00 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Шахтобудівельна компанія» задоволено.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року в частині задоволених позовних вимог скасовано й ухвалено в цій частині нове судове рішення про залишення цих вимог без задоволення.

В іншій частині рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року залишено без змін.

Урахувавши висновок, зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21 (провадження № 14-37цс24), апеляційний суд вказав, що рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі

й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов`язаний / не пов`язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення. Суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом. Скасування акта за формою Н-1/НП має своїм наслідком проведення комісією повторного розслідування. Інші вимоги є похідним від питання про встановлення факту нещасного випадку, у задоволенні якого відмовлено.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

11 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2025 року та залишити в силі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не вирішив вимогу про зобов`язання видати акт. Вказує, що сторона позивача не була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. Вказує, що позивач і його представник мали право розраховувати на отримання повісток у додатках «Дія», «Е-суд», які встановлені у мобільному телефоні, а також SMS-повідомлень на номер мобільного телефону, про що позивач написав відповідну заяву. Вказує, що апеляційний суд не взяв до уваги те, що суд першої інстанції дав оцінку діям комісії з розслідування нещасного випадку, встановив наявність порушень при складанні акта Н-1/НП, перевірив та встановив необґрунтованість визнання комісією нещасного випаду таким, що не пов`язаний з виробництвом. Скасування ата за формою Н-1/НП не дасть позитивного результату. Вказує, що строк для проведення розслідування нещасного випадку становить три роки,

і вже сплив. У разі встановлення факту нещасного випадку рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати його настання.

Аргументи інших учасників справи

28 серпня 2025 року представник ТОВ «Шахтобудівельна компанія» -

Єгорова О. Ю. подала до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову Дніпровського апеляційного суду залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. Вимоги про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, стосуються суто компетенції комісії

з розслідування нещасного випадку. Суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку

з виробництвом.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Заводського районного суду м. Кам`янського.

10 листопада 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст фактичних обставин справи

ОСОБА_1 у період з 01 червня 2016 року до 27 вересня 2021 року перебував

у трудових відносинах з ТОВ «Шахтобудівельна компанія», працюючи прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті та був звільнений на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я.

Відповідно до листків непрацездатності № 795088 з 17 червня 2021 року до

24 червня 2021 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні (нещасний випадок на виробництві та його наслідки), № 143232 з 25 червня

2021 року до 10 липня 2021 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні (нещасний випадок на виробництві та його наслідки), № 898126

з 16 серпня 2021 року до 26 серпня 2021 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні (за загальним захворюванням).

Із журналу виробничого травматизму підрядних дільниць поверхневого здравпункту ВПС - 3 ПРАТ «ШУ Покровське», запис № 4, відомо, що 17 червня 2021 року о 12:20 год звернувся ОСОБА_1 , що на ВПС № 3, горизонт 890 метрів, у стволі «кусками стологніту» пробило каску, травмовано ліву півкулю голови», забита травма, надана допомога, направлено до Покровської ЦРЛ.

Згідно повідомлень від 17 червня 2021 року № 16-11/1517, № 16-11/1518,

№ 16-11/1519, № 16-11/1520, про нещасний випадок було повідомлено керівництво ПРАТ «ШУ Покровське», Східне міжрегіональне управління з питань праці, Покровське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, голову первинної профспілкової організації ТОВ «Шахтобудівельна компанія».

Наказом ТОВ «Шахтобудівельна компанія» від 18 червня 2021 року № 1026 створено комісію з розслідування нещасного випадку, який стався 17 червня 2021 року о 12:20 год з прохідником ПГПД № 1 дирекції капітального будівництва ТОВ «Шахтобудівельна компанія» ОСОБА_1 .

Наказами ТОВ «Шахтобудівельна компанія» від 09 липня 2021 року № 1148, від 21 липня 2021 року № 1176, від 06 вересня 2021 року № 1166, від 10 грудня

2021 року № 1846 розслідування нещасного випадку, який стався

з ОСОБА_1 , неодноразово продовжувалось.

На підставі висновку комісії складено акт за формою Н-1/НП від 03 березня

2023 року розслідування нещасного випадку, затверджений директором ТОВ «Шахтобудівельна компанія», про те, що нещасний випадок з прохідником ПГПД № 1 Дирекції капітального будівництва ТОВ «Шахтобудівельна компанія» ОСОБА_1 не підпадає під дію пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року

№ 337, і слід вважати його не пов`язаним зі шкідливими або небезпечними факторами на виробництві.

Не погодившись із висновком комісії, ОСОБА_1 09 березня 2023 року звернувся до Східного міжрегіонального управління державної служби України

з питань праці із заявою, в якій зазначив що розслідування нещасного випадку, за результатами якого було складено акт за формою Н-1/НП, проведено не повно і не об`єктивно, просив видати припис щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку з урахуванням наданих ним документів. Крім того, раніше неодноразово звертався з заявами про тривалий термін розслідування.

Згідно припису від 21 квітня 2023 року № 06.03-20/1 форми Н-9 Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці висунуло вимогу провести розслідування нещасного випадку, що стався 17 червня

2021 року о 12:20 год з ОСОБА_1 , у зв`язку з незгодою з висновками розслідування.

Наказом ТОВ «Шахтобудівельна компанія» від 02 травня 2023 року № 103 вирішено провести повторне розслідування нещасного випадку.

Відповідно до акта за формою Н-1/НП від 08 травня 2023 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17 червня 2021 року о 12:20 год, комісія дійшла висновку, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 , не пов`язаний з виробництвом.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.

Згідно з частинами першою, другою статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.

У частинах першій та другій статті 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці

в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена

в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю працівника або настала його смерть.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно зі статтею 171 КЗпП України роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань

і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» також установлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів

з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.

Отже, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а в разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві врегульована Порядком

№ 337.

Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Окрім того, пунктом 29 указаного Порядку визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено в судовому порядку. Якщо такий факт встановлено в судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

Пунктом 33 Порядку № 337 передбачено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно

з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6

і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів

з охорони праці;

- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою

Н-1 на кожного потерпілого;

- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти

з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії)

є вирішальним.

Відповідно до пункту 58 Порядку № 337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку. Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії). Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише

у судовому порядку.

Зазначені положення Порядку № 337 дають підстави дійти висновку, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким

у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом, а суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 травня 2024 року в справі

№ 227/2301/21).

Крім того у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, сформульованого в постанові від 13 грудня 2023 року у справі

№ 459/1639/22, про наявність у суду повноважень щодо визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд не наділений цими повноваженнями, а може лише перевіряти правильність установлення такого факту уповноваженими на те органами.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суд не наділений повноваженнями вирішувати питання про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом.

Оскільки інші вимоги є похідними від вимоги про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, апеляційний суд правильно відмовив у їх задоволенні.

Аргументи сторони позивача про те, що ні позивач, ні його представник не були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, є безпідставними, оскільки судова повістка-повідомлення про призначення справи на 10:40 год 29 липня 2025 року в приміщенні суду апеляційної інстанції (т. 2, а. с. 120) була направлена ОСОБА_1 і його представнику ОСОБА_2 в електронний кабінет і доставлена 07 липня

2025 року (т. 2, а. с. 121).

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя,

у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від

10 лютого 2010 року).

Верховний Суд встановив, що оскаржуване судове рішення ухвалено

з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, на його законність не впливають.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 липня

2025 року - без змін, оскільки підстав для її скасування немає.

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

І. А. Воробйова

М. Є. Червинська