Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №564/1553/22 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №564/1553/22

Суддя: Коротун Вадим Михайлович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 564/1553/22

провадження № 61-9639св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - Сулковського Богдана Павловича на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2024 року у складі судді Мельничук Н. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 червня 2025 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Хилевич С. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до

ОСОБА_2 про виділ в натурі частки будинку та земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що постановою Рівненського апеляційного суду від

15 червня 2021 року у справі № 564/3286/19 визнано за ОСОБА_1 право власності на 7/16 частин житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 . Одночасно суд визнав недійсними договори дарування від 25 травня 2018 року, укладені між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , та скасував відповідні записи про державну реєстрацію права власності на вказані об`єкти.

На підставі цього рішення позивач зареєструвала своє право власності

в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідними витягами.

Водночас 9/16 частин будинку та земельної ділянки зареєстровані за

ОСОБА_2 , який і є співвласником.

З метою повноцінного здійснення права власності ОСОБА_1 просила виділити їй в натурі 7/16 частин, а ОСОБА_2 - 9/16 частин житлового будинку на АДРЕСА_1 та відповідно поділити земельну ділянку, належну до будинку для його обслуговування, площею 0,0884 га, кадастровий номер 5623410100:02:006:0527, їй площею 0,0387 га, а відповідачу площею 0,0497 га; припинити право спільної часткової власності.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 23 грудня

2024 року виділено ОСОБА_1 в натурі 7/16 частин житлового будинку на АДРЕСА_1 , а саме: кладову 1-2 площею 4,3 кв. м, житлову 1-4 площею 9,7 кв. м, житлову 1-5 площею 11,2 кв. м, загальною площею

20,9 кв. м, в тому числі житловою 25,2 кв. м; погріб «Пг/а», сарай «Б», колодязь «В», 1/2 частини огорожі № 1, 1/2 частини огорожі № 2, та визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на цей самостійний об`єкт нерухомого майна, на суму 408 254,00 грн, що становить 5/16 загальної вартості будинковолодіння.

Виділено ОСОБА_2 9/16 частки: коридор 1-1 площею 4,5 кв. м, кухню 1-8 площею 9,3 кв. м, коридор 1-3 площею 7,1 кв. м, житлову 1-6 площею 16,5 кв. м, житлову 1-7 площею 10,6 кв. м, загальною площею - 44,0 кв. м,

в тому числі житловою 27,1 кв. м; вхідні сходи «а», гараж «Д», 1/2 частини огорожі № 1, 1/2 частини огорожі № 2 та ворота № 3; всього на суму

993 524,00 грн, що становить 11/16 загальної вартості будинковолодіння.

Визначено, що компенсація ОСОБА_1 становить 205 024,00 грн.

Зазначено, що необхідно виконати будівельно-ремонтні роботи у будинку,

а саме:

ОСОБА_1 провести добудову до приміщення 1-2, де влаштувати приміщення кухні, добудови влаштувати вхід у приміщення 1-2, а з приміщення

1-2 влаштувати вхід до житлової кімнати 1-4;

ОСОБА_2 закласти дверні прорізи між приміщеннями; 1-2 і 1-2; 1-3 і 1-4; обом співвласникам влаштувати автономні інженерні системи опалення, водопроводу, каналізації, електропостачання та газопостачання.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на житловий будинок на АДРЕСА_1 , загальною площею 72,2 кв. м, що належить ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Поділено між співвласниками земельну ділянку на

АДРЕСА_1 , площею 0,0884 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5623410100:02:006:0527, та виділено в натурі

ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0387 га, з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 2,75; далі по лінії поділу: 10,10; 13,57; 8,90; 5,75; 2,00; далі по лінії розмежування будівель: 3,90; 0,55; 3,90; 0,45; 2,59; 0,16; далі по лінії поділу: 2,74; 7,83; 4,55; 8,01; далі по межі: 10,71; 13,00; 6,88; 19,85; 16,44 м, зображеної білим кольором із зеленим вкрапленням на плані земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , у масштабі 1:500 та визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на цей самостійний об`єкт нерухомого майна.

Виділено ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0497 га з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 11,56; 5,83; далі по лінії поділу: 8,01; 4,55; 7,83; 2,74; далі по лінії розмежування будівель: 0,16; 2,59; 0,45; 3,90; 0,55; 3,90; далі по лінії поділу: 2,00; 5,75; 8,90; 13,57; 10,10; далі по межі: 21,36; 15,67 м, зображеної білим кольором із рожевим вкрапленням на плані земельної ділянки за адресою:

АДРЕСА_1 , у масштабі 1:500.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на земельну ділянку на АДРЕСА_1 площею 0,0884 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5623410100:02:006:0527.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про технічну можливість поділу будинковолодіння в натурі згідно з висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи від 27 грудня 2023 року № 55/23.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 26 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Сулковський Б. П., залишено без задоволення.

Рішення Березнівського районного суду Рівненнської області від 23 грудня

2024 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився

з висновком суду першої інстанції щодо технічної можливості поділу будинковолодіння в натурі згідно з висновком експерта від 27 грудня 2023 року

№ 55/23.

Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги

25 липня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Сулковський Б. П. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням нової редакції, просить скасувати рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від

26 червня 2025 року й ухвалити у справі нове судове рішення, яким

у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що предметом позову у цій справі є виділ частки із спільного майна в натурі. Суди попередніх інстанцій фактично розглянули спір як поділ майна між співвласниками, що свідчить про вихід за межі предмета позову. Звертає увагу на те, що під час огляду об`єкта дослідження судовий експерт виявив невідповідність даних технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок фактичному його стану. Компенсація, яку має сплатити ОСОБА_2 . ОСОБА_1 у розмірі 205 024,00 грн, значно перевищує ринкову вартість спірного майна -

157 714,13 грн, що є непропорційним та викликає сумніви щодо такого розподілу. Заявник указує, що у період з 29 липня 2022 року до 30 жовтня

2024 року ОСОБА_2 здійснив ряд ремонтних і будівельних робіт, поліпшень, що у свою чергу призвело до збільшення вартості житлового будинку на 1 051 793,48 грн. Неврахування вкладених відповідачем коштів та зусиль при визначенні варіанту поділу й суми компенсації ставить його у несправедливе становище. Суди безпідставно відмовили ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, поданого з метою встановлення вартості здійснених відповідачем будівельних та ремонтних робіт.

Аргументи інших учасників справи

09 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Панчелюга К. М. подала до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Відзив мотивований тим, що у цій справі висновком експерта встановлена можливість поділу будинковолодіння в натурі, що правильно було враховано судами першої і апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Березнівського районного суду Рівненської області.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про зупинення виконання рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2024 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 26 червня 2025 року відмовлено.

13 листопада 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст фактичних обставин справи

Постановою Рівненського апеляційного суду від 15 червня 2021 року у справі

№ 564/3286/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію права власності на 7/16 частин житлового будинку на АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1006731156234, номер запису про право власності 16027624 від 18 серпня

2016 року, на ім`я ОСОБА_4 . Визнано недійсним договір дарування 7/16 частин житлового будинку на АДРЕСА_1 від 25 травня 2018 року, укладений між ОСОБА_4 (дарувальник) і ОСОБА_2 (обдарований), посвідчений приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Дідовець А. Г., зареєстрований

у реєстрі за номером 988. Скасовано державну реєстрацію права власності на 7/16 частин житлового будинку на АДРЕСА_1

в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1006731156234, номер запису про право власності 26364321 від 25 травня 2018 року на ім`я ОСОБА_2 . Визнано за

ОСОБА_1 право власності на 7/16 частин житлового будинку на

АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано недійсним договір дарування 7/16 частин земельної ділянки на

АДРЕСА_1 від 25 травня 2018 року, укладений між

ОСОБА_4 (Дарувальник) і ОСОБА_2 (Обдарований), площею 0,0884 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5623410100:02:006:0527), посвідчений приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Дідовець А. Г., зареєстрований у реєстрі за номером 989. Скасовано державну реєстрацію права власності 7/16 частин земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 0,0884 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5623410100:02:006:0527

у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1125938256234, номер запису про право власності 26364387 від 25 травня 2018 року на ім`я ОСОБА_2 . Визнано за

ОСОБА_1 право власності на 7/16 частин земельної ділянки на

АДРЕСА_1 площею 0,0884 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5623410100:02:006:0527.

Постановою Верховного Суду від 28 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного суду від 15 червня 2021 року в частині вирішення позовних вимог

ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на житловий будинок на АДРЕСА_1

у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1006731156234, номер запису про право власності 16027624 від 18 серпня 2016 року, скасовано, у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Рівненського апеляційного суду від 15 червня 2021 року залишено без змін.

Верховний Суд зазначив, що, звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 набула права володіти та користуватися спадковим майном. Ураховуючи, що позивачка набула право власності на 7/16 частин житлового будинку на

АДРЕСА_1 , вона на підставі статті 120 ЗК України набула право власності

і на 7/16 частин земельної ділянки на АДРЕСА_1 , а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання за ОСОБА_1 право власності на 7/16 частин спірної земельної ділянки підлягають задоволенню.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу 267552824, ОСОБА_1 на підставі зазначеного рішення суду є власником 7/16 ідеальної частки земельної ділянки на

АДРЕСА_1 , площею 0,0884 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5623410100:02:006:0527, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1125938256234, номер запису про право власності 43161416 від 22 липня 2021 року.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу 267563518, ОСОБА_1 , на підставі зазначеного рішення суду є власником 7/16 ідеальної частки житлового будинку на

АДРЕСА_1 , загальною площею 72,2 кв. м, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1006731156234, номер запису про право власності 43162503 від 22 липня 2021 року.

Власником інших 9/16 ідеальної частки земельної ділянки та житлового будинку є ОСОБА_2 на підставі договорів дарування житлового будинку (реєстровий номер 988) і земельної ділянки (реєстровий номер 989) від 25 травня 2018 року, укладених між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 .

Відповідно до звіту з незалежної оцінки майна оціночна вартість 7/16 частин земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,0884 га, кадастровий номер 5623410100:02:006:0527, станом на 29 липня 2022 року становить 17 000,00 грн.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 21 травня 2018 року

№ НВ-5604147392018 площа земельної ділянки для будівництва

і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд

з кадастровим номером 5623410100:02:006-0527 за адресою: АДРЕСА_1 становить 0,0884 га.

Відповідно до відомостей про право власності відомості про обмеження

у використанні земельної ділянки не зареєстровані.

Згідно із звітом з незалежної оцінки майна оціночна вартість 7/16 частин житлового будинку на АДРЕСА_1 загальною площею

72,2 кв. м, станом на 29 липня 2022 року становить 52 000,00 грн.

З висновку експерта, зробленого за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи, від 27 грудня 2023 року № 55/23 відомо, що, ураховуючи розташування приміщень у будинку, їх площі, технічно не можливо провести виділ в натурі належних ОСОБА_1 7/16 частин житлового будинку на АДРЕСА_1 з дотриманням чинних будівельних норм та запропоновано варіанти поділу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами у співвідношенні часток 7/16 і 9/16.

У разі отримання дозволу на реконструкцію житлового будинку, з можливістю провести добудову допоміжних (підсобних) приміщень, об?єднання двох житлових кімнат (1-4 і 1-5) для відповідності пункту 5.19 ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення», то у цьому випадку, можливо провести поділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 між двома співвласниками в наближених до часток 7/16 і 9/16.

Враховуючи наведене запропоновано провести поділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 між двома співвласниками,

у наближених до співвідношення часток 7/16 до 9/16, таким чином:

- першому співвласнику на 7/16 частки пропонується виділити: кладову 1-2 площею 4,3 кв. м, житлову 1-4 площею 9,7 кв. м, житлову 1-5 площею 11,2 кв. м, загальною площею приміщень 20,9 кв. м, в тому числі житловою 25,2 кв. м; погріб «Пг/а», сарай «Б», колодязь «В», 1/2 частини огорожі № 1, 1/2 частини огорожі № 2; всього на суму 408 254,00 грн, що становить 5/16 від загальної вартості будинковолодіння;

- другому співвласнику на 9/16 частки пропонується виділити: коридор 1-1 площею 4,5 кв. м, кухню 1-8 площею 5,3 кв. м, коридор 1-3 площею 7,1 кв. м, житлову 1-6 площею 16,5 кв. м, житлову 1-7 площею 10,6 кв. м, загальною площею приміщень 44,0 кв. м, в тому числі житловою 27,1 кв. м; вхідні сходи «а,», гараж «Д», 1/2 частини огорожі № 1, 1/2 частини огорожі № 2 та ворота № 3; всього на суму 993 524,00 грн, що становить 11/16.

Компенсація першому співвласнику становить 205 024,00 грн.

В даному варіанті, для поділу, необхідно виконати будівельно-ремонтні роботи

у будинку: першому співвласнику: провести добудову до приміщення 1-2, де влаштувати приміщення кухні, з добудови влаштувати вхід у приміщення 1-2,

а з приміщення 1-2 влаштувати вхід до житлової кімнати 1-4; другому співвласнику: закласти дверні прорізи між приміщеннями: 1-2 та 1-1; 1-3 та 1-4; обом співвласникам: влаштувати автономні інженерні системи опалення, водопроводу, каналізації, електропостачання та газопостачання.

При цьому необхідно дотримуватись усіх застережень при проведенні реконструкції, враховуючи технічний стан несучих конструктивних елементів будинку.

Наявна технічна можливість відповідно до нормативно-правових актів виділити в натурі належні ОСОБА_1 7/16 частин із земельної ділянки

на АДРЕСА_1 площею 0,0884 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель

і споруд, кадастровий номер 5623410100:02:006:0527.

Запропоновано варіант технічно можливого поділу земельної ділянки

у співвідношенні часток 7/16 до 9/16:

- першому співвласнику на 7/16 частки пропонується надати земельну ділянку, площею 0,0387 га (387,0 кв. м), з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 2,75; далі по лінії поділу: 10,10; 13,57; 8,90; 5,75; 2,00; далі по лінії розмежування будівель: 3,90; 0,55; 3,90; 0,45; 2,59; 0,16; далі по лінії поділу: 2,74; 7,83; 4,55; 8,01; далі по межі: 10,71; 13,00; 6,88; 19,85; 16,44 м, зображеної білим кольором із зеленим вкрапленням, на плані земельної ділянки, за адресою:

АДРЕСА_1 у масштабі 1:500;

- другому співвласнику на 9/16 частки пропонується надати земельну ділянку, площею 0,0497 га (497,0 кв. м), з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 11,56; 5,83; далі по лінії поділу: 8,01; 4,55; 7,83; 2,74; далі по лінії розмежування будівель: 0,16; 2,59; 0,45; 3,90; 0,55; 3,90; далі по лінії поділу: 2,00; 5,75; 8,90; 13,57; 10,10; далі по межі: 21,36; 15,67 м, зображеної білим кольором із рожевим вкрапленням на плані земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 у масштабі 1:500.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_7 повністю підтримала вказаний висновок експерта.

Згідно зі звітом про оцінку майна від 30 жовтня 2024 року № 18-241030-025 об`єкт оцінки - житловий будинок загальною площею 71,0 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 , ринкова вартість об`єкта оцінки становить, без ПДВ, 1 209 507,61 грн.

З технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 від 24 жовтня 2024 року відомо, що загальна площа приміщень, а саме: коридор, кладова, житлова, житлова, житлова, кухня, санвузол, коридор, становить 71,0 кв. м, житлова -

37,5 кв. м, допоміжна (підсобна) 33,5 кв. м.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.

Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зі змісту вказаної статті випливає, що право кожного із співвласників пов`язується з часткою у праві спільної власності, і кожен із співвласників

є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

У частині третій статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У частині першій статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми, виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки

в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку

у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано статтею 367 ЦК України, відповідно до якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі

і підлягає нотаріальному посвідченню.

Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не

є тотожними. При поділі майно, що перебуває в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 19 травня

2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19), від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20).

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 03 квітня 2013 року

у справі № 6-12цс13 також дійшов висновку, що в разі виділу співвласник отримує свою частку в майні в натурі й вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності, в разі поділу (стаття 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

При цьому слід ураховувати, що як після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об`єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від

23 вересня 2025 року у справі № 372/1281/21, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 (провадження

№ 61-5919сво22) зроблено такі висновки:

«тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася»;

«ухвалення рішення суду про поділ нерухомого майна в натурі між його співвласниками не потребує попереднього (до ухвалення такого рішення) подання до суду сторонами документів, що дають право на виконання відповідних будівельних робіт, навіть у тому випадку, коли такий поділ вимагатиме переобладнання та перепланування спірної нерухомості з проведенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування».

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, врахувавши розмір часток співвласників у спірному будинковолодінні, на підставі належним чином оцінених доказів дійшов правильного висновку про поділ спірного майна відповідно до висновку експерта від 27 грудня 2023 року № 55/23, яким встановлено технічну можливість виділення в натурі спірного житлового будинку і земельної ділянки

з виплатою грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Всупереч нормам статті 81 ЦПК України ОСОБА_2 не спростував належними

і допустимими доказами висновок експерта від 27 грудня 2023 року № 55/23,

а тому суди обґрунтовано здійснили поділ майна згідно із запропонованим експертом варіантом такого поділу, який міститься у цьому висновку.

Аргументи заявників про неврахування висновків Верховного Суду, наведених

у касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки висновки, зроблені судами у цій справі, не суперечать висновкам Верховного Суду у справах, зазначених заявником у касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів першої і апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє

в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2024 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 26 червня 2025 року - без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 23 грудня

2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 червня 2025 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

І. А. Воробйова

М. Є. Червинська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua