Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №760/26080/14-ц — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 760/26080/14-ц

провадження № 61-15281св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Воробйової І. А., Зайцева А. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Обслуговуючий гаражно-будівельний кооператив«Олімпійський», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року у складі судді Усатової І.А. та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Нежура В. А., Верланов С. М., Невідома Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6 про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Протокольною ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2017 року замінено первісного відповідача - ОСОБА_6 на належного - Обслуговуючий гаражно-будівельний кооператив«Олімпійський» (далі - ОГБК «Олімпійський», кооператив), залучено до участі у справі в якості третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

З урахуванням уточненої позовної заяви від 12 грудня 2018 року позивач просив суд:

визнати протиправними дії ОГБК «Олімпійський», що проявилися у поширенні в документі, оформленому як протокол № 1 зборів уповноважених ОГБК «Олімпійський» від 26 червня 2014 року, негативної інформації по відношенню до позивача, яка є недостовірною та принижує його честь і гідність, а саме: про невиконання позивачем рішень правління кооперативу, перешкоджанні досягнення поставленої кооперативом мети та несплатою обов`язкових внесків до кооперативу;

зобов`язати ОГБК «Олімпійський» спростувати поширену в документі, оформленому як протокол № 1 зборів уповноважених ОГБК «Олімпійський» від 26 червня 2014 року, негативну інформацію по відношенню до позивача, яка є недостовірною та принижує його честь і гідність, а саме: про невиконання позивачем рішень правління кооперативу, перешкоджанні досягнення поставленої кооперативом мети та несплатою обов`язкових внесків до кооперативу, шляхом направлення на адресу позивача відповідного рекомендованого листа та розміщення відповідного повідомлення на дошці об`яв кооперативу;

зобов`язати ОГБК «Олімпійський» відкликати документ, оформлений як протокол № 1 зборів уповноважених ОГБК «Олімпійський» від 26 червня 2014 року, в якому поширено негативну інформацію відносно позивача, яка є недостовірною та принижує його честь і гідність, а саме: про невиконання ним рішень правління кооперативу, перешкоджанні досягнення поставленої кооперативом мети та несплатою обов`язкових внесків до кооперативу;

стягнути з ОГБК «Олімпійський» на користь позивача в якості компенсації за завдану моральну шкоду, яка виникла унаслідок поширення в документі, оформленому як протокол № 1 зборів уповноважених ОГБК «Олімпійський» від 26 червня 2014 року, негативної інформації, яка є недостовірною та принижує його честь і гідність, а саме: про невиконання ним рішень правління кооперативу, перешкоджанні досягнення поставленої кооперативом мети та несплатою обов`язкових внесків до кооператив, грошові кошти в розмірі - 77 740,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 06 листопада 2014 року ним встановлено факт поширення Головою правління ОГБК «Олімпійський» ОСОБА_6 недостовірної інформації про позивача.

Зокрема, у листі-відповіді на вимогу державного виконавця Штойки Л. Р. видати позивачу посвідчення про членство в кооперативі ОСОБА_6 повідомив, що позивача на зборах уповноважених, які відбулися 26 червня 2014 року, виключено з членів кооперативу. При цьому додано витяг з протоколу № 1 зборів уповноважених ОГБК «Олімпійський» від 26 червня 2014 року.

Згідно з цим витягом, присутнім на зборах уповноваженим особам було розповсюджено недостовірну інформацію про те, що ОСОБА_1 не виконує рішення правління, перешкоджає досягненню поставленої мети та не сплачує обов`язкові внески до кооперативу.

Стверджував, що боргів по внесках він не мав.

Зазначив, що неправомірними діями Голови правління ОГБК «Олімпійський» ОСОБА_6 йому спричинено моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що інформація стосовно несплати обов`язкових внесків до ОГБК «Олімпійський» ОСОБА_1 станом на 26 червня 2014 року була достовірною.

При цьому суд прийняв до уваги, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року у справі № 760/26676/13-ц було скасовано за нововиявленими обставинами рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 09 серпня 2011 року у цій справі та у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОГБК «Олімпійський» про визнання недійсними протоколів та рішень загальних зборів членів ОГБК «Олімпійський» відмовлено. Одним із цих рішень було вирішено питання про виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу у зв`язку з систематичним та усвідомленим невиконанням своїх статутних обов`язків, а саме: систематичною несплатою членських внесків і відмовою їх сплачувати.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 липня 2015 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року залишено без змін.

У період чинності рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 09 серпня 2011 року в ОГБК «Олімпійський» 26 червня 2014 року були проведені збори уповноважених і повторно вирішено питання про виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу у зв`язку з систематичною несплатою членських внесків і відмовою їх сплачувати.

У той же час, станом на день вирішення даної справи відновлено чинність рішень, прийнятих у 2011 році на загальних зборах уповноважених кооперативу, а тому ОСОБА_1 вважається виключеним з числа членів кооперативу у зв`язку з систематичною несплатою членських внесків.

Вказане підтверджено судовим рішенням у справі № 760/26676/13-ц.

Що стосується посилання позивача на недостовірність інформації щодо перешкоджання досягнення поставленої кооперативом мети та невиконанням рішень правління кооперативу, суд вважав, що ці підстави є абстрактними, неконкретними та такими з яких неможливо зробити однозначний висновок, що вони стосуються саме позивача, а не інших виключених цими ж рішеннями осіб.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку про безпідставність позову в частині визнання протиправними дій щодо поширення недостовірної інформації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, відкликати документ та про відмову у його задоволенні.

З огляду на викладене суд не вбачав підстав і для задоволення вимог про стягнення компенсації за моральну шкоду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

05 грудня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року у вказаній справі.

З урахуванням уточненої касаційної скарги від 02 січня 2026 року заявник просив суд скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, які мають значення для справи, та без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

27 лютого 2026 року ОГБК «Олімпійський» подав до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2026 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

05 березня 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Згідно розпорядження в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Катерини Ільків від 22 травня 2026 року № 544/0/226-26 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Тітова М. Ю. на підставі службової записки Секретаря Другої судової палати Зайцева А. Ю. справу № 760/26080/14-ц (провадження № 61-15281св25) призначено судді-доповідачеві Коротенку Є. В., у складі колегії суддів: Воробйова І. А., Зайцев А. Ю.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами встановлено, що 26 липня 2014 року відбулися загальні збори уповноважених ОГБК «Олімпійський», на яких були присутні 25 уповноважених та запрошений адвокат Ващинець І. І.

Під час розгляду четвертого пункту порядку денного було вирішено питання про виключення з членів кооперативу та ухвалено рішення про виключення з членів ОГБК «Олімпійський» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 у зв`язку з невиконанням ними рішень Правління кооперативу, перешкоджанню досягнення поставленої кооперативом мети та несплатою обов`язкових внесків до кооперативу.

Також встановлено, що у квітні 2011 року ОСОБА_5 і ОСОБА_1 звернулися з позовом до ОГБК «Олімпійський» про визнання недійсними окремих рішень органу управління та виконавчого органу ОГБК «Олімпійський». Серед іншого, просили суд визнати недійсним рішення правління від 11 січня 2011 року (протокол № 1) про виключення ОСОБА_1 з членів ОГБК «Олімпійський» у зв`язку з несплатою обов`язкових внесків до кооперативу.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2011 року у справі № 760/26676/13-ц позов ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до ОГБК «Олімпійський» про визнання недійсними протоколів та рішень загальних зборів членів ОГБК «Олімпійський» задоволено частково. Зокрема, визнано недійсним рішення ОГБК «Олімпійський» від 11 січня 2011 року (протокол № 1) про виключення ОСОБА_1 з членів ОГБК «Олімпійський». Визнано недійсними протокол та всі рішення, ухвалені 26 березня 2011 року загальними зборами (зборами уповноважених ) членів ОГБК «Олімпійський».

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року у справі № 760/26676/13-ц заяву ОГБК «Олімпійський» задоволено. Скасовано за нововиявленими обставинами рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 09 серпня 2011 року у цій справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОГБК «Олімпійський» про визнання недійсними протоколів та рішень загальних зборів членів ОГБК «Олімпійський» в частині задоволення позову. В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОГБК «Олімпійський» відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 липня 2015 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року залишено без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні брати до уваги те, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в)поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до частини четвертої-п`ятої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду від 21 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 липня 2015 року, у справі № 760/26676/13-ц у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОГБК «Олімпійський» про визнання недійсними протоколів та рішень загальних зборів членів ОГБК «Олімпійський» відмовлено.

Вказаними судовими рішеннями встановлено правомірність виключення ОСОБА_1 з членів ОГБК «Олімпійський» у зв`язку з несплатою обов`язкових внесків до кооперативу.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано вважав, що інформація стосовно несплати обов`язкових внесків до кооперативу ОСОБА_1 була достовірною.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Правильним також є висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, щодо необґрунтованості посилання позивача на недостовірність інформації щодо перешкоджання досягнення поставленої кооперативом мети та невиконанням рішень правління кооперативу, оскільки такі висловлювання є абстрактними, неконкретними та такими з яких неможливо зробити однозначний висновок, що вони стосуються саме позивача, а не інших виключених цими ж рішеннями осіб.

Інші позовні вимоги є похідними.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником постановах Верховного Суду є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Колегія суддів Верховного Суду відхиляє посилання позивача щодо відсутності підтвердження вручення судових повісток-повідомлень учасникам справи, оскільки такі є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. При цьому суд приймає до уваги, що інші учасники справи рішення судів попередніх інстанцій не оскаржували.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

І. А. Воробйова

А. Ю. Зайцев