Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №127/1311/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №: 127/1311/26

Провадження №: 1-кп/127/33/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020010001276 від 11.09.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, із середньою спеціальною освітою, одруженого, українця, громадянина України, особи з інвалідністю 3 групи, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

потерпілої: ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , з 24.09.1983 по теперішній час перебуває у офіційному шлюбі з ОСОБА_5 , проживаючи однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є особою на яку поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству серед інших є подружжя.

Під час спільного проживання, ОСОБА_3 , умисно систематично вчиняв психологічне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості життя. Вказані дії ОСОБА_3 виражались у словесних образах, погрозах нанесення шкоди здоров`ю, погрозах фізичною розправою ОСОБА_5 , що несли систематичний характер.

Так, ОСОБА_3 , о 20:45 год. 13.01.2024, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_5 , a саме: виражався у її бік нецензурною лайкою, у зв`язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_3 та складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та терміновий заборонний припис відносно кривдника.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.02.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170, 00 грн.

Крім того, ОСОБА_3 , о 23:30 год. 13.01.2024, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_5 , a cаме: виражався у її бік нецензурною лайкою та вибив двері, у зв`язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_7 та складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України адміністративні правопорушення.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170, 00 грн.

Крім того, ОСОБА_3 , близько 13:00 год. 13.09.2024, перебуваючи адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_5 , а саме: ображав останню та погрожував ти фізичною розправою, у зв`язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_8 та складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340, 00 грн.

Крім того, ОСОБА_3 , близько 11:20 год. 30.09.2024, перебуваю адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_5 , a саме: виражався нецензурною лайкою, вів себе грубо та зухвало, у зв`язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_3 та складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340, 00 грн.

Крім того, ОСОБА_3 , близько 21:30 год. 06.10.2024, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_5 , а саме: ображав нецензурною лайкою, y зв`язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_3 та складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.10.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 173-2 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

Крім того, ОСОБА_3 , близько 14:45 год. 06.06.2025, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відноси дружини ОСОБА_5 , а саме: ображав словесно і наніс удар в область голови, у зв`язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_3 та складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020, 00 грн.

Крім того, ОСОБА_3 , 05.08.2025, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_5 , а саме: ображав словесно нецензурною лайкою, у зв`язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_3 та складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.08.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1360, 00 грн.

Крім того, 12.08.2025, приблизно об 11:40 год., ОСОБА_3 , не зупинившись на вчиненому, продовжуючи свій злочинний умисел та дії, спрямовані на здійснення систематичного домашнього насильства, перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своє дружини ОСОБА_5 , яке виразилось у погрозах фізичною розправою та образах нецензурною лайкою.

Згідно висновку експерта подія, що досліджується в рамках кримінального провадження є психотравмувальною для ОСОБА_5 .

Ситуація грубої та зухвалої поведінки чоловіка є психотравмувальною для ОСОБА_5 . Так, ОСОБА_5 , має негативні емоційні переживання, а саме: постійну напруженість, нестійкий та занижений настрій, прагнення уникати контактів з чоловіком у стані алкогольного сп`яніння, погіршення сну, підвищення тиску та больові страждання. Ситуація, яка досліджується за матеріалами кримінального провадження, обумовлює появу в ОСОБА_5 негативних переживань (занижений настрій, напругу, звуження кола спілкування, порушення сну), які погіршують якість її поточного життя, що становить психологічні страждання.

Згідно положень п. 2 ч. 2 ст. З Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким визначено коло суб`єктів, на яких поширюється дія вказаного закону, серед інших є колишнє подружжя.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила дома насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також по вчинення таких діянь.

Одночасно згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Органами досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_9 кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла угода про примирення, укладена між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 05.08.2026 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Судом встановлено, що між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 05.08.2026 укладено угоду про примирення, відповідно до вимог ст. 471 КПК України.

Як вбачається зі змісту укладеної угоди, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 та покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_3 за ст. 126-1 КК України у виді 1 року пробаційного нагляду із визначенням обов`язків відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України.

У ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовано у результаті затвердження угоди судом.

Також обвинувачений ОСОБА_3 зазначив про те, що свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні він визнає повністю та зазначив, що угода про примирення є добровільною та наполягав на затвердженні угоди про примирення. Зі змісту укладеної угоди вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаявся.

Потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що наслідки затвердження угоди про примирення їй зрозумілі, угоду про примирення укладено добровільно та просила суд затвердити угоду про примирення.

Прокурор ОСОБА_4 просила суд затвердити угоду про примирення від 05.08.2026 та ухвалити вирок, яким визначити узгоджене сторонами покарання.

Згідно із ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Норми ч. 5 ст. 469 КПК України передбачають, що укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

У ході судового провадження встановлено, що угода про примирення від 05.08.2026 укладена добровільно без застосування насильства, примусу, погроз, дана угода відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Крім того, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє зміст ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом з`ясовано, що потерпіла ОСОБА_5 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, які передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

З урахуванням вказаного суд вважає, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а тому його дії слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Сторонами угоди враховано фактичні обставини справи, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме те, що останній раніше несудимий, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило. Згідно довідки комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради» від 22.09.2025 № 31/9825 ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в психіатричному відділенні № 7 з 04.09.2009 по 18.09.2009 року з діагнозом: «Змішаний тривожно-депресивний розлад»; за даними картотеки поліклінічного відділення до лікаря-нарколога не звертався.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно із ч. 1, ч. 2 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених ч. 3 ст. 475 КПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що угода про примирення від 05.08.2026, укладена між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 підлягає затвердженню та призначенню обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання.

Питання, щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374, 474, 475, 615 КПК України та ст. 65 КК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 05.08.2026, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 про примирення у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020010001276 від 11.09.2025.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня ухвалення вироку.

Речові докази, а саме:

?DVD-R диск із відеозаписом з нагрудної камери поліцейького мобільної групи протидії домашньому насильству «Ліра-104» від 12.08.2025, який зберігається в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження;

?медичні картки стаціонарного хворого № 7582 та № 9489, які передані у володіння КНП «ВОКПЛ ім. О.І. Ющенка ВОР» – залишити Комунальному некомерційному підприємству «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної Ради».

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку суду.

Вручити копію вироку обвинуваченому та прокурору – негайно.

Учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні копію вироку суду надіслати поштою не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: