Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №127/5016/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5016/26

Провадження 2-а/127/57/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

23.02.2026 року до суду надійшло клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_2 про заміну неналежного відповідача, у якому зазначено, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення, за твердженням позивача, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій, зокрема, заявлено вимогу про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про ОСОБА_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2026 року замінено первісного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 на належного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги та витребувано у відповідача матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази вручення або направлення постанови позивачу, докази обставин, покладених в основу її прийняття, а також інформацію щодо внесення або невнесення відомостей про позивача до Реєстру.

07.05.2026 року до суду надійшла заява представника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Герман І.В. про розгляд справи без участі представника відповідача.

28.05.2026 року до суду надійшла заява представника позивача Пономаренка Д.Ю. про розгляд справи за його відсутності, у якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх у повному обсязі.

На виконання ухвали суду ІНФОРМАЦІЯ_4 подав письмові пояснення, у яких зазначив, що відповідно до відомостей, які містяться в АІС «Оберіг», ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, однак до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибував, особисто не викликався, протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення не складався, а постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності, на яку він посилається, не виносилася.

Крім того, відповідач заперечив проти розгляду вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення відомостей до Реєстру Вінницьким міським судом як місцевим загальним судом, зазначивши, що така вимога стосується правовідносин поза межами процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності та належить до предметної підсудності окружного адміністративного суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною другою статті 20 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

Як убачається з матеріалів справи, первісно позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, яку, за його твердженням, було винесено 20.06.2025 року.

Зазначена категорія спору відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України віднесена до предметної підсудності місцевого загального суду як адміністративного суду.

Разом із тим, після відкриття провадження позивач уточнив позовні вимоги та заявив, крім вимоги про скасування постанови про адміністративне правопорушення, також вимогу про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про нього.

Зазначена вимога не стосується рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а стосується виконання територіальним центром комплектування повноважень щодо ведення та актуалізації відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Частиною третьою статті 21 КАС України прямо встановлено, що якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) — місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Таким чином, законодавець встановив спеціальне правило визначення суду, який має розглядати справу у випадку об`єднання пов`язаних між собою вимог, що належать до предметної підсудності різних адміністративних судів.

Вимога ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення відомостей до Реєстру не є вимогою у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому не підпадає під пункт 1 частини першої статті 20 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 20 КАС України така вимога належить до предметної підсудності окружного адміністративного суду.

За таких обставин, з урахуванням положень частини третьої статті 21 КАС України, справа в цілому підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

При цьому суд враховує, що відповідачем за вимогою щодо ведення Реєстру є ІНФОРМАЦІЯ_4 , який знаходиться у АДРЕСА_1 , а тому з урахуванням положень статті 25 КАС України та предметної підсудності справи її розгляд належить до компетенції Вінницького окружного адміністративного суду.

Окремо суд звертає увагу, що наявність у матеріалах справи письмових пояснень ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не складався, а постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не виносилася, не змінює висновку щодо необхідності передачі справи за предметною підсудністю.

Зазначені обставини підлягають оцінці судом при вирішенні спору по суті, якщо відповідна вимога залишається предметом судового розгляду, та самі по собі не є підставою для закриття провадження у справі з мотивів неналежності спору до адміністративної юрисдикції.

Разом із тим, КАС України не містить окремого положення, яке б прямо регулювало порядок передачі вже відкритої адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого саме у зв`язку зі зміною предметної підсудності внаслідок уточнення позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини, а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Хоча зазначене положення безпосередньо регулює питання територіальної підсудності, його процесуальний механізм може бути застосований за аналогією закону у випадку встановлення відсутності у суду предметної підсудності для розгляду справи.

Такий підхід відповідає необхідності забезпечення розгляду справи саме тим судом, якому законом визначено компетенцію щодо відповідної категорії спорів, та узгоджується з положеннями статті 318 КАС України, відповідно до якої порушення правил юрисдикції (підсудності), визначених, зокрема, статтею 20 цього Кодексу, є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Отже, з урахуванням положень частини третьої статті 21, частини другої статті 20, частини шостої статті 7 та статті 29 КАС України, суд приходить до висновку, що адміністративна справа № 127/5016/26 підлягає передачі на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

Застосування у даному випадку пункту 1 частини першої статті 238 КАС України є безпідставним, оскільки спір між сторонами за своїм характером є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Питання, що виникло у справі, стосується саме розмежування предметної підсудності між місцевим загальним судом як адміністративним судом та окружним адміністративним судом.

З огляду на викладене, справа підлягає передачі за предметною підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 7, 20, 21, 25, 29, 30, 241–243 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу № 127/5016/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови про адміністративне правопорушення передати за предметною підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду (вулиця Брацлавська, 14, Вінниця, Вінницька область, 21001).

Передачу справи здійснити після закінчення строку на апеляційне оскарження цієї ухвали, а в разі подання апеляційної скарги — після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до відповідного апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду — якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги — після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: