Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №153/1608/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/1608/26

Провадження2/153/800/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. м.Ямпіль

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Швеця Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №1757942 від 07.08.2024 у розмірі 32324,91 гривень, судові витрати в розмірі 2662,40 гривень зі сплати судового збору та 8000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу. Свої вимоги мотивує тим, що 07.08.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №1757942, який відповідач підписав електронним цифровим підписом. Відповідно до умов договору ТОВ «Слон Кредит» надало відповідачу грошові кошти у сумі 5000 гривні, строк кредиту – 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, а відповідач ОСОБА_1 зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати обов`язки, передбачені договором. На підставі погоджених умов договору ТОВ «Слон Кредит» надало кредит відповідачеві у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

20.05.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №2005-25, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Слон Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором. Всупереч умовам договору позики відповідач не виконав свого зобов`язання. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №1757942 від 07.08.2024 в розмірі 32324,91 гривень, з яких: 4999,98 грн. – сума заборгованості за тілом кредиту; 17324,93 грн. – сума заборгованості за відсотками; 10000 грн. – заборгованість за штрафом.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, витребувано письмові докази.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу реєстрації відповідача. З трекінгу відправлень офіційного веб-сайту "Укрпошта" вбачається, що на адресу суду повернута судова повістка з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою її місцезнаходження, місця проживання чи перебування, зареєстрованими у встановленому законом порядку, якщо така особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, з огляду на положення пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.08.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1757942, який відповідач підписав електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором Р523 (а.с.6-10).

Відповідно до умов укладеного договору ТОВ «Слон Кредит» надало відповідачу у користування кредитні кошти у сумі 5000 грн. на строк 360 днів (п.1.3, п.1.4 Договору). Відповідно до п.1.5.1 договору Стандартна процента ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 1,50 % та розрахована за формулою: (27000,00/5000,00)/360х100%=1,50% в день (п.1.7.1)

Пунктом 1.5.2. договору передбачено, що знижена процентна ставка становить 0,300 % в день та застосовується на таких умовах: Якщо Споживач до 06.09.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Відповідно до п.2.1. договору, кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .

Крім цього, 07.08.2024 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М602 підписав паспорт споживчого кредиту (а.с.13 на звороті – 14 на звороті).

Із повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК», вих.№20250528-1188 від 28.05.2025 вбачається, що 07.08.2024 на картку № НОМЕР_1 було зараховано переказ у сумі 5000,00 грн. (а.с.15).

Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПриватБанк», вих.№20.1.0.0.0/7-260826/42744-БТ від 31.08.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 . У період з 07.08.2024 по 12.08.2024 було зарахування коштів на суму 5000,00 грн. (а.с.50).

Як вбачається із виписки руху коштів за договором №б/н за період 07.08.2024 – 12.08.2024, наданої АТ КБ «ПриватБанк», відповідач ОСОБА_2 користувався відкритим рахунком та використовував кредитні кошти.

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ «Слон Кредит» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1757942 від 07.08.2024 станом на 20.05.2025 складала 32324,91 грн., з яких 4999,98 грн. – заборгованість за кредитом; 17324,93 грн. – заборгованість по відсотках; 10000,00 грн. – заборгованість по штрафам/пені (а.с.15 на звороті).

20 травня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №2005-25 за умовами якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників, зокрема і до відповідача за кредитним договором №1757942 від 07.08.2024 (а.с.16 – 21 на звороті).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №2005-25 від 20.05.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1757942 від 07.08.2024 становить 32324,91 грн., з яких 4999,98 грн. – заборгованість за кредитом; 17324,93 грн. – заборгованість по відсотках; 10000,00 грн. – заборгованість по штрафам/пені (а.с.22).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

У силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір №1757942 від 07.08.2024, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором Р523.

Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору та додаткової угоди на таких умовах.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» виконало взяті на себе зобов`язання та надало відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору №1757942 від 07.08.2024.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість по тілу кредиту та заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Матеріалами справи також підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем.

Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором №1757942 від 07.08.2024 підлягає стягненню на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка.

Водночас пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» установлено перехідний період тривалістю 240 днів з дня набрання чинності Законом №3498-IX, протягом якого максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів — 2,5 відсотка; протягом наступних 120 днів — 1,5 відсотка.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі №552/672/23 (провадження №61-4595сво25) зазначила, що Законом №3498-IX запроваджено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки: з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року — не більше 2,5 відсотка; з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року — не більше 1,5 відсотка; з 20 серпня 2024 року — не більше 1 відсотка.

Крім того, Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки є імперативною, оскільки закон прямо передбачає, що така ставка не може перевищувати встановленого розміру. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування», відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 12 цього Закону є нікчемними. Нікчемність умови договору в частині перевищення максимальної денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати за власною ініціативою незалежно від заявлення відповідного заперечення споживачем.

Судом установлено, що кредитний договір №1757942 укладено 07 серпня 2024 року. За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 5 000 грн строком на 360 днів, стандартна процентна ставка встановлена у розмірі 1,5 відсотка на день, а знижена процентна ставка — у розмірі 0,3 відсотка на день за умови виконання споживачем передбачених договором умов.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 07.08.2024 по 04.09.2024 первісним кредитором нараховано 435 грн процентів, що відповідає передбаченій договором зниженій процентній ставці у розмірі 0,3 відсотка на день.

Оскільки застосована кредитодавцем за цей період процентна ставка не перевищує встановленого законом максимального розміру денної процентної ставки, підстав для перерахунку нарахованих за цей період процентів суд не вбачає.

Водночас з 20 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки за договором споживчого кредиту відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» не міг перевищувати 1 відсотка. Отже, передбачена договором стандартна процентна ставка у розмірі 1,5 відсотка на день із зазначеної дати не може бути застосована в частині, що перевищує встановлений законом максимальний розмір.

За період з 05.09.2024 по 20.05.2025 включно, що становить 258 днів, розмір процентів, обчислений виходячи з максимально допустимої денної процентної ставки 1 відсоток, становить 12 900 грн (5 000 грн ? 1 % ? 258 днів).

Таким чином, загальний розмір процентів за користування кредитом за період з 07.08.2024 по 20.05.2025, з урахуванням установленого законом обмеження денної процентної ставки, становить 13 335 грн (435 грн + 12 900 грн).

Разом із тим із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем 04.09.2024 сплачено 435,01 грн, з яких 435 грн зараховано в рахунок погашення процентів та 0,01 грн — у рахунок погашення основної суми кредиту, а 01.10.2024 сплачено 1 965,01 грн, з яких 1 965 грн зараховано в рахунок погашення процентів та 0,01 грн — у рахунок погашення основної суми кредиту. Отже, загалом відповідачем сплачено 2 400 грн у рахунок погашення процентів та 0,02 грн у рахунок погашення основної суми кредиту.

Відтак, з урахуванням здійснених відповідачем платежів, розмір непогашеної заборгованості за процентами становить 10 935 грн (13 335 грн – 2 400 грн).

Оскільки позивачем заявлено до стягнення 17 324,93 грн заборгованості за процентами, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 10 935 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за штрафом в сумі 10000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати штраф в розмірі 10000 грн., від сплати яких позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення таких.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1757942 від 07.08.2024 у загальному розмірі 15 934,98 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 4 999,98 грн та заборгованості за процентами в розмірі 10 935 грн. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти заборгованості за процентами та штрафу слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 312,46 грн (2 662,40 грн ? 15 934,98 грн / 32 324,91 грн).

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107.

На підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень позивачем надано акт №533 наданих послуг від 07.08.2026 та детальний опис наданих послуг до акту №533 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, датований 07.08.2026, відповідно до якого вартість послуг в розмірі 8000 грн., які надавались, складається з наступного: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором – 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи – 2 год.; погодження правової позиції клієнта у справі – 30 хв.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції Клієнта – 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені Клієнта – 1 шт. Усього – 6 год. 30 хв.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критеріїв реальності таких витрат (їх дійсності та необхідності), а також розумності їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи. Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, який, зокрема, у рішенні у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (заява №19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише за умови, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір — обґрунтованим (п.268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Верховного Суду суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо встановить, що їх розмір є завищеним з огляду на складність справи, обсяг і характер виконаної адвокатом роботи, витрачений ним час та значення справи для сторони (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16).

Оцінивши подані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір таких витрат не повною мірою відповідає критеріям розумності та співмірності з огляду на складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та час, об`єктивно необхідний для їх надання.

При цьому суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є спором значної складності, не потребувала дослідження значного обсягу доказів та розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судових засідань. Переважна частина позовної заяви містить виклад обставин кредитних правовідносин та посилання на норми законодавства, застосування яких є типовим для цієї категорії спорів. Участі представника позивача в судових засіданнях справа не потребувала.

З урахуванням характеру та складності спору, обсягу наданих позивачу послуг, змісту поданих процесуальних документів та часу, об`єктивно необхідного для виконання відповідної роботи, суд вважає обґрунтованим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково — у сумі 15 934,98 грн із заявлених 32 324,91 грн, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 971,85 грн (4 000 грн ? 15 934,98 грн / 32 324,91 грн).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 264-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором №1757942 від 07.08.2024 у розмірі 15934 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) гривні 98 (дев`яносто вісім) копійок, з яких: 4999 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 98 (дев`яносто вісім) копійок – заборгованість за основною сумою кредиту; 10935 (десять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень – заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) судовий збір у розмірі 1312 (одна тисяча триста дванадцять) гривень 46 (сорок шість) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1971 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят одна) гривня 85 (вісімдесят п`ять) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Суддя Р.В. Швець