Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №142/767/26 — Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/767/26

Номер провадження № 3/142/330/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2026 року с-ще Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Могилів-Подільський Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інспектора прикордонної служби 1 категорії 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( НОМЕР_2 ),

за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

29 вересня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області від відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_6 старшого лейтенанта ОСОБА_1 в/ч НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 334898 від 03 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, вказана справа передана судді Гринишиній А.А.

Відповідно до вказаного протоколу, 03 вересня 2026 року в 08 год. 30 хв. на території військового містечка, а саме, під час контрольного шикування особового складу відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 », капітаном ОСОБА_3 , був виявлений інспектора прикордонної служби 1 категорії 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ТипВ) майся-сержант ОСОБА_4 , з ознаками вживання алкогольних напоїв, згідно висновку амбулаторного медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, встановлено факт вживання алкогольних напоїв, результат 0,67 проміле, таким чином, військовослужбовець ОСОБА_2 , в порушення вимог ст.ст. 11, 12, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перебував під час виконання службових обов`язків в стані алкогольного сп`яніння в умовах воєнного стану, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні особа, стосовно якої складено протокол, ОСОБА_2 , вину у вчиненні правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП визнав частково. Останній пояснив, що 03.09.2026 під час контрольного шикування особового складу ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у нього виявили ознаки алкогольного сп`яніння та направили на медичний огляд. Разом із цим ОСОБА_2 заперечив факт вживання алкогольних напоїв, зазначивши, що приймає лікарські засоби, які й могли спровокувати позитивний результат огляду, на підтвердження чого надав довідк гарнізонної ВЛК від 23 грудня 2025 року № 3563.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку та зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема: не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Положеннями частини першої ст.172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до частини другої ст. 172-20 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов`язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов`язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів.

Частина третя ст. 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Закону України про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З набранням чинності Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 302/2014 в України настав особливий період та відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року з подальшими змінами, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, дія якого станом на час розгляду справи у суді, не скасована.

Приймаючи рішення по даній справі, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності, приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, доведена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме:

відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 334898 від 03 вересня 2026;

письмовими поясненнями начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » капітана ОСОБА_5 від 03.09.2026 року, відповідно до яких він 03.09.2026 року під час проведення контрольного шикування особового складу відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » о 08 год. 30 хв. було виявлено звернуто увагу на поведінку та зовнішні ознаки військовослужбовці відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » майстер-сержанта ОСОБА_2 , які могли свідчити про вживання ними спиртних напоїв, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Для встановлення фактичного стану військовослужбовця було доставлено до Піщанської районної лікарні для проведення амбулаторного медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. За результатами амбулаторного медичного огляду встановлено факт вживання алкогольних напоїв, а саме 0,610‰ промілє, про що складено протокол;

висновками амбулаторного медичного огляду № 20 від 03 вересня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_2 встановлено стан алкогольного сп`яніння 0,610‰ (проміле);

також в судовому засіданні досліджено витяг з Книги прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) станом на 09.03.2026 року, копію військового квитка, службову картку, службову характеристику військовослужбовця ОСОБА_2 .

Крім того, судом досліджено копії протоколів ПдРУ № 334181 від 31 березня 2026 року, ПдРУ № 334839 від 24 травня 2026 року про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 19 червня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накладено, адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 170 (сімнадцять тисяч сто сімдесят) гривень.

Щодо посилань ОСОБА_2 на можливий вплив лікарських засобів на результати огляду та надану на їх підтвердження довідку гарнізонної ВЛК від 23 грудня 2025 року № 3563, суд оцінює такі доводи критично, розцінюючи їх як спробу уникнути відповідальності, оскільки зазначена довідка лише визначає ступінь придатності особи до військової служби станом на дату її видачі та не містить жодних відомостей про призначення чи фактичне вживання ОСОБА_2 03 вересня 2026 року лікарських засобів, здатних вплинути на результати огляду або спричинити позитивну реакцію на вміст етилового спирту у видихуваному повітрі; при цьому жодних первинних медичних документів, зокрема амбулаторної картки, рецептів, призначень лікарів чи інших документів, які б підтверджували фактичне застосування таких препаратів на момент виявлення правопорушення, суду не надано, у зв`язку з чим довідка гарнізонної ВЛК від 23.12.2025 № 3563 не може бути визнана належним доказом на підтвердження зазначених доводівю

Таким чином, суддя приходить до переконання, що в діях ОСОБА_2 містяться ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Обставиною, що пом`якшує та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та беручи до уваги характер та обставини правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вчинені правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП та вважає необхідним та достатнім для виправлення останньогозастосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 33 - 35, 173-20, 221, 245, 252, 280, 283, п.1 ч.1 ст.284, 285 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати адміністративних штрафів та інших санкцій: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт. Піщанка /21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України; Номер рахунку (IBAN): UA178999980314020542000002890; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: