Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №141/475/26 — Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/475/26

Провадження №2/141/407/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Слісарчука О.М.,

при секретарі судового засідання Бугайчук Ю.С.,

за участю сторін:

прокурора Шимонюк М.М. (в режимі відеоконференції),

позивач не з`явився,

відповідач не з`явилася,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №141/475/26 за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

У С Т А Н О В И В:

17.06.2026 до суду надійшла позовна заява керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у громадянки російської федерації ОСОБА_2 в приватній власності перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0523184100:02:002:0195 площею 3,0784 га, яка розташована на території Оратівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

На момент державної реєстрації права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 0523184100:02:002:0195 та до теперішнього часу відповідач ОСОБА_2 є громадянкою російської федерації, яка на законних підставах проживає на території України.

01.12.2024 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0523184100:02:002:0195 площею 3,0784 га, яка розташована на території Оратівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, строком на десять років. Таким чином, укладення ОСОБА_2 договору оренди землі на такий тривалий час і передача права користування земельної ділянки свідчить про відсутність у неї наміру на відчуження земельної ділянки протягом цього часу.

Оскільки ОСОБА_2 , будучи громадянкою російської федерації, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а саме із 27.01.2025 по даний час не відчужила її, наявні підстави для її конфіскації у власність держави.

Ухвалою суду від 23.06.2026 відкрито провадження у справі № 141/475/26 та призначено підготовче судове засідання на 29.07.2026.

Підготовче судове засідання, призначене на 29.07.2026, не відбулось та було відкладено на 12.08.2026, у зв`язку із неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 12.08.2026 закрито підготовче провадження у справі № 141/475/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2026.

Судове засідання, призначене на 09.09.2026, не відбулось та було відкладено на 22.09.2026, у зв`язку із неявкою відповідача

Позивач Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилося, повноважного представника до суду не направило, натомість, 07.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшло пояснення від 07.07.2026 на позовну заяву, в якій представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити та розгляд справи здійснювати без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України у відповідності до ч. 10 ст. 187 ЦПК України в судове засідання не з`явилася, жодних заяв чи клопотань суду не подала, повноважного представника до суду не направила.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, натомість, 29.07.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи №141/475/26 без його участі.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Протокольною ухвалою, постановленою в судовому засіданні 22.09.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, з урахуванням думки прокурора постановлено провести заочний розгляд справи № 141/475/26, у зв`язку із повторною неявкою відповідача в судове засідання відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

В судовому засідання 22.09.2026 прокурор Шимонюк М.М. позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі та припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,0784 га, з кадастровим номером 0523184100:02:002:0195, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Оратівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

Суд, заслухавши прокурора Шимонюк М.М., розглянувши матеріали справи №141/475/26, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як убачається із свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Оратівської державної нотаріальної контори Волинець І.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1734, ОСОБА_3 є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 3,0784 га в межах згідно планом, розташованої на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки – 0523184100:02:002:0195.

Згідно витягу № НВ-9966803952026 від 22.05.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 0523184100:02:002:0195 складає 140176,03 грн.

Така ж інформація міститься й у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Зокрема, згідно інформаційної довідки № 481731454 від 15.06.2026, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,0784 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523184100:02:002:0195. Державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на зазначене речове право зареєстровано 27.01.2025.

01.12.2024 між ОСОБА_2 (орендодавцем) та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 1/2024, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,0784 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0523184100:02:002:0195, яка розташована на території Оратівської селищної ради за межами с. Підвисоке Вінницького району Вінницької області.

Згідно листа Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області №0-2-2.6-3741/2-26 від 18.05.2026, відповідно до матеріалів із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, ОСОБА_3 успадкувала, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМА № 094038, виданого державним нотаріусом Оратівської державної нотаріальної контори 31.10.2008 та зареєстрованого в реєстрі за № 1734, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0523184100:02:002:0195 площею 3,0784 га, розташовану на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області, після ОСОБА_4 .

Окрім того, згідно інформаційної довідки № 481731454 від 15.06.2026 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 76958435 від 01.02.2025, державним реєстратором Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н внесено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (право оренди земельної ділянки. Орендарем зазначеного речового права є ОСОБА_1 , об`єкт нерухомого майна – земельна ділянка, яка належить орендодавцю ОСОБА_2 , строк дії договору – 10 (десять) років.

Відповідно до листа Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області № 0501.17-3553/05.2-26 від 29.04.2026 за обліками відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства значиться особа з установчими даними, а саме ОСОБА_3 .

Згідно листа Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області № 0501.17-4265/05.2-26 від 25.05.2026, відповідно обліків УДМС у Вінницькій області значиться громадянка російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 22.03.2006 отримала дозвіл на імміграцію в Україну, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію» та 22.03.2006 була задокументована посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 терміном дії безстроково. Станом на 25.05.2026 рішення про відкликання або визнання недійсними вищевказаних документів не приймались. Відповідно до законодавства України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є іноземкою, яка на законних підставах проживає на території України.

Отже, оскільки ОСОБА_2 , будучи громадянкою російської федерації та після набуття права власності (27.01.2025) на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, не здійснила її відчуження протягом року, прокурор звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо встановлених обставин справи та спірних правовідносин, суд керується наступним.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з приписами статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частини 1 статті 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно з частиною 2 статті 81 Земельного кодексу України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (частина 4 статті 81 Земельного кодексу України).

Статтею 145 Земельного кодексу України передбачено:якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду (частина 2 статті 145 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі, серед іншого, конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені нормами Закону України "Про міжнародне приватне право", положеннями Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 38 Закону України "Про міжнародне приватне право" право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про міжнародне приватне право" виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Частина 2 статті 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Зокрема, суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм ЗК України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Так, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із частиною третьою статті 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі - продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно - правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Натомість, за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно статті 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Пунктом 10 частини першої статті 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11 березня 2003 року "Новоселецький проти України", від 1 червня 2006 року "Федоренко проти України"). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Отже, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Судом установлено, що ОСОБА_2 , будучи громадянкою російської федерації, тобто іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення в порядку спадкування не відчужила її, у суду наявні підстави для її конфіскації у власність держави.

Зазначений спосіб захисту прав відповідає положенням частини 4 статті 81, частин 2, 4 статті 145 ЗК України.

Таким чином, враховуючи установлені судом фактичні обставини справи №141/475/26, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, а також повного задоволення позовних вимог, з ОСОБА_2 на користь Вінницької обласної прокуратури слід стягнути судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 80, 81, 125, 140, 145 ЗК України, ст.ст. 181, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12-13, 76, 80, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , національний паспорт іноземця, серія та номер НОМЕР_2 , виданий 07.03.2002 Відділом внутрішніх справ Ленінського округу м. Мурманськ російської федерації, РНОКПП НОМЕР_3 , країна громадянства: російська федерація, місце проживання: АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку площею 3,0784 га, з кадастровим номером 0523184100:02:002:0195, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Оратівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , національний паспорт іноземця, серія та номер НОМЕР_2 , виданий 07.03.2002 Відділом внутрішніх справ Ленінського округу м. Мурманськ російської федерації, РНОКПП НОМЕР_3 , країна громадянства: російська федерація, місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, буд. 33, МФО 820172, Державна казначейська служба України, м. Київ р/р UA 568201720343110002000003988, код ЄДРПОУ 02909938) витрати зі сплати судового збору в сумі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено згідно ч. 6 ст. 259 ЦПК України 01.10.2026.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Прокурор: Немирівська окружна прокуратура Вінницької області (вул. Шевченка, буд. 23, м. Немирів, 22800).

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, 21027).

Відповідач: ОСОБА_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

Суддя О.М. Слісарчук