Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №135/1496/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1496/26

Провадження № 2-о/135/59/26

РІШЕННЯ

іменем України

01.10.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Волошиної Т. В., за участю секретаря судового засідання Глушко І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижині цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа — ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції заявника

31 серпня 2026 року адвокат Басараб О. Д., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою, у якій просила встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяву обґрунтовано тим, що у свідоцтві про народження заявника його матір`ю зазначено ОСОБА_3 , тоді як у паспорті матері її прізвище записано як « ОСОБА_4 ». Заявник вважає, що розбіжність виникла під час відтворення прізвища з російської мови українською при оформленні документів.

За твердженням заявника, встановлення факту родинних відносин необхідне йому для підтвердження спорідненості з матір`ю під час подальшого вчинення нотаріальних дій. Через різне написання прізвища в документах він не має можливості безперешкодно підтвердити цей зв`язок наявними документами.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи

01 вересня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку окремого провадження. Заінтересованій особі запропоновано подати пояснення щодо заявлених вимог.

Представник заявника — адвокат Басараб О. Д. подала до суду заяву, у якій просила розглянути справу за її та заявника відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення заяви не заперечувала та підтвердила, що є матір`ю заявника.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

Згідно з копією паспорта громадянина України заявником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дрогобича Львівської області. У витягу з Реєстру територіальної громади від 26 серпня 2026 року його зазначено під тим самим прізвищем, ім`ям та по батькові, з тією самою датою народження і РНОКПП НОМЕР_1 .

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Дрогобичі Львівської області. Батьком дитини зазначено ОСОБА_5 , матір`ю — ОСОБА_3 . Актовий запис про народження складено 06 квітня 1976 року за № 266. Відомості у свідоцтві наведено українською мовою.

За паспортом громадянина України та витягом із Реєстру територіальної громади від 26 серпня 2026 року заінтересованою особою є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Медвежегірська, РНОКПП НОМЕР_3 .

Згідно з копією свідоцтва про шлюб 05 червня 2018 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; складено актовий запис № 56. Після реєстрації шлюбу прізвища подружжя зазначено відповідно як « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 ».

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 підтверджено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Ладижині Вінницької області; державну реєстрацію смерті проведено 07 квітня 2020 року, актовий запис № 81.

Отже, у свідоцтві про народження заявника прізвища його батьків зазначено як « ОСОБА_7 » і « ОСОБА_7 », а в пізніших документах осіб, яких заявник називає своїми батьками, — як « ОСОБА_4 » і « ОСОБА_4 ». Водночас ім`я та по батькові матері збігаються; наявні також узгоджені відомості про осіб, зазначених у документах як подружжя.

IV. Мотиви суду та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої цієї статті до справ окремого провадження віднесено справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Отже, заявлений факт за своїм предметом належить до фактів, які можуть бути встановлені в порядку окремого провадження.

За частинами першою — третьою статті 294 ЦПК України під час розгляду такої справи суд вживає заходів для всебічного, повного й об`єктивного з`ясування її обставин, може з власної ініціативи витребувати необхідні докази та застосовує загальні правила цивільного судочинства, крім положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Тому відсутність заперечень заінтересованої особи не звільняє суд від перевірки доказів спорідненості та юридичного значення факту.

Відповідно до частини першої статті 318 ЦПК України в заяві зазначаються факт, який особа просить встановити, мета його встановлення, причини неможливості одержати або відновити документи, що посвідчують цей факт, та докази на його підтвердження. За частиною першою статті 319 ЦПК України в рішенні суду мають бути зазначені встановлений факт, мета його встановлення та докази, на підставі яких суд установив цей факт.

У постанові від 18 лютого 2026 року у справі № 463/2689/25 Верховний Суд, пославшись на висновок Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, зазначив: для визначення юридичного характеру факту слід з`ясувати мету його встановлення. Юридичний факт установлюється для забезпечення реалізації або захисту особистих чи майнових прав заявника, а не для абстрактного підтвердження обставини.

У тій самій постанові Верховний Суд звернув увагу, що наявність родинних відносин може підтверджуватися різними документами та іншими доказами, перелік яких не є вичерпним. Розбіжність у написанні прізвища сама собою не перешкоджає встановленню родинних відносин, якщо інші відомості в сукупності підтверджують відповідний факт. Водночас рішення про встановлення родинних відносин саме собою не є підставою для виправлення актового запису цивільного стану або видачі нового паспорта.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв`язок доказів — у сукупності. Жоден доказ не має наперед установленої сили.

Свідоцтво про народження безпосередньо підтверджує, що матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записано ОСОБА_3 . Прізвище, ім`я, по батькові й дата народження дитини узгоджуються з паспортом заявника та витягом із Реєстру територіальної громади. Це дає підстави встановити, що заявник є особою, відомості про народження якої містить зазначене свідоцтво.

Паспорт і витяг із Реєстру територіальної громади підтверджують дані заінтересованої особи — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її ім`я та по батькові збігаються з відомостями про матір у свідоцтві про народження заявника. Свідоцтво про шлюб підтверджує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зазначені подружжям. Особи з такими самими іменами та по батькові записані матір`ю і батьком заявника у свідоцтві про його народження. Відомості про ОСОБА_6 у свідоцтві про шлюб узгоджуються з відомостями свідоцтва про смерть.

Суд ураховує, що шлюб зареєстровано після народження заявника. Тому свідоцтво про шлюб не доводить причини відмінного написання прізвищ у свідоцтві про народження та пізніших документах. Воно має значення як один із доказів ідентифікації осіб у сукупності з іншими матеріалами справи.

Заінтересована особа письмово підтвердила, що є матір`ю заявника. Її пояснення узгоджується з дослідженими документами. Водночас відсутність заперечень не є самостійною підставою для встановлення юридичного факту й оцінюється судом разом з іншими доказами.

Матеріали справи не дають підстав установити, коли і з якої причини виникла розбіжність між написанням « ОСОБА_7 » у свідоцтві про народження заявника та « ОСОБА_4 » у документах заінтересованої особи. Зокрема, доказів того, що вона виникла саме під час перекладу прізвища чи оформлення паспорта заявника, суду не надано. Визначення правильності написання прізвища та внесення змін до документів не є предметом цієї справи.

Заявник зазначив, що підтвердження спорідненості з матір`ю необхідне йому для подальшого вчинення нотаріальних дій. Різне написання її прізвища у свідоцтві про народження заявника та в документах заінтересованої особи створює невизначеність щодо тотожності особи, записаної матір`ю, і заінтересованої особи. Встановлення факту родинних відносин спрямоване на усунення цієї невизначеності при підтвердженні заявником спорідненості. Рішення не встановлює права заявника на певне майно, не визначає результату майбутньої нотаріальної дії та не зобов`язує нотаріуса її вчинити.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи окремого провадження виникає спір про право, який підлягає вирішенню в позовному провадженні, суд залишає заяву без розгляду. У цій справі заінтересована особа не оспорює спорідненості із заявником; вимог про визнання права чи вирішення майнового спору не заявлено. Обставин, які свідчили б про наявність спору про право, суд не встановив.

Оцінивши докази окремо та в сукупності, суд доходить висновку, що особа, записана у свідоцтві про народження заявника як ОСОБА_3 , і заінтересована особа — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , — є однією й тією самою особою. Розбіжність у написанні прізвища цього висновку не спростовує. Отже, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її сином, а заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 76–81, 89, 247, 263–265, 268, 293, 294, 315, 318, 319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа — ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлено також у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копію повного судового рішення надіслати протягом двох днів із дня його складення в електронній формі в порядку, визначеному законом, а за відсутності в учасника справи електронного кабінету — рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання рішення підписано без його проголошення.

Повне судове рішення складено та підписано 01 жовтня 2026 року.

Суддя?????????????????