Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №135/1183/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1183/26

Провадження № 2/135/761/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24.09.2026 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з метою отримання послуг АТ «Ідея Банк» відповідачем було підписано Договір №2128792 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису, відтиску печатки Банку, та Договір кредиту.

25.04.2025 між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №М30.34606.011811327. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Згідно кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 150 000 грн, зі сплатою 79.99% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно кредитного договору, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів видачі кредиту.

Відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки, остання сплата відповідачем по кредитному договору здійснена 06.11.2025.

Заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 09.06.2026.

Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 09.06.2026 складає 191122,7 грн, з яких 143601,87 грн – заборгованість за кредитом; 47520,83 грн – заборгованість за процентами.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №М30.34606.011811327 в сумі 191122,7 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. У позовній заяві представник позивача просив розглянути справу за відсутності їх представника, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, хоча повідомлявся про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення поштової кореспонденції за зареєстрованою адресою місця проживання. Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи за наявності поважних причин до суду не направив. Відзиву на позов до суду не подав.

За таких обставин судом, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, було ухвалено розглядати справу заочно на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.04.2025 між Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №М30.34606.011811327. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до умов Договору Банк надає позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 150 000 грн, із фіксованою процентною ставкою 79,99% річних, зі строком кредиту – 36 місяців, дата повернення кредиту – по 25.04.2028 включно (п.п.1.1., 1.2., 1.3., 1.4., п.1.8. Договору)

Відповідно до п.1.6. Договору процентна ставка є розміром плати за користування кредитними коштами, становить 79,99 процентів річних, що складає 0,22 процентів у день та є фіксованою.

Відповідно до п.1.11.2 Договору Банк має право вимагати дострокового повернення Позичальником кредиту за цим Договором у повному обсязі у випадку затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів на один календарний місяць.

АТ «Ідея Банк» направляло позичальнику ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, проте ця вимога не виконана, порушення не усунуто.

Позивач вказує, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №М30.34606.011811327 становить 191122,7 грн, з яких 143601,87 грн – заборгованість за кредитом; 47520,83 грн – заборгованість за процентами.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що АТ «Ідея Банк» має право вимоги до ОСОБА_1 на підставі укладеного кредитного договору №М30.34606.011811327 від 25.04.2025.

Довідка-розрахунок заборгованості та виписка по особовому рахунку за кредитним договором №М30.34606.011811327 є належними та допустимими доказами стосовно заборгованості відповідача за неповернутою сумою кредиту та нарахованими процентами.

Тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №М30.34606.011811327 в розмірі 191122,7 грн, з яких 143601,87 грн – заборгованість за кредитом; 47520,83 грн – заборгованість за процентами.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Ідея Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Таким чином, позовні вимоги АТ «Ідея Банк» про стягнення з відповідача заборгованості закредитним договором №М30.34606.011811327 підлягають задоволенню в розмірі 191122,7 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

По даній справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Тому дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (м.Львів, вул.Валова, буд.11, ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором №М30.34606.011811327 від 25.04.2025 в розмірі 191 122 (сто дев`яносто одна тисяча сто двадцять дві) грн 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2 662,40 грн судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його повного складення до Вінницького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 29.09.2026.

Суддя