Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №904/4279/24 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 904/4279/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Релігійної громади «Помісна церква християн віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі»

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 (суддя Крижний О. М.)

і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2026 (головуючий суддя Левшина Г. В., судді Андрейчук Л. В., Демчина Т. Ю.)

у справі № 904/4279/24

за позовом Релігійної громади «Помісна церква християн віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі»

до 1) Криворізької міської ради, 2) Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області і 3) Державного кадастрового реєстратора Відділу № 5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Захарчук Алли Анатоліївни

про визнання протиправними дій державного кадастрового реєстратора, визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити дії,

(у судовому засіданні взяли участь: представники позивача - Гриценко Д. В., Мельник К. П., представник відповідача-1 - Сова Ю. В.)

ВСТУП

1. Спір у цій справі виник з приводу наявності/відсутності підстав для визнання протиправними дій державного кадастрового реєстратора, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та зобов`язання вчинити дії шляхом відновлення відомості про вид цільового використання земельної ділянки.

2. Встановивши, що оспорюване рішення міської ради було прийнято виключно на підставі поданих самим позивачем документів, у яких було зазначено відповідний вид цільового призначення земельної ділянки, суди попередніх інстанцій виснували, що відповідачі жодних прав позивача не порушили, що і стало підставою для відмови в позові.

3. Скаржник у відповідності до вимог процесуального закону (зокрема, щодо підстав касаційного оскарження) зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростував, а тому за результатами касаційного перегляду Верховний Суд констатував відсутність підстави для зміни чи скасування ухвалених ними судових рішень.

4. Про наведене детально йдеться далі у цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог, підстав заявленого позову

5. Релігійна громада «Помісна церква християн віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі» звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу № 5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Захарчук Алли Анатоліївни від 19.01.2024, яка внесла до Державного земельного кадастру та до Поземельної книги в паперовому та електронному вигляді виправлені відомості про вид цільового використання земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:581:0002, зазначивши код 03.10 - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру) внести зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:581:0002 та Поземельної книги в паперовому та електронному вигляді на цю земельну ділянку, відновивши відомості про вид цільового використання земельної ділянки, який існував до внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру, а саме: зазначивши в Державному земельному кадастрі вид цільового використання земельної ділянки 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови;

- визнати незаконним та скасувати рішення Криворізької міської ради від 22.03.2024 № 2673 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки й надання їх в оренду» в частині пункту 5 додатку 1 до цього рішення, яким було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:581:0002 та надано її в оренду Релігійній громаді «Помісна Церква Християн Віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі».

6. За твердженнями позивача у даному випадку помилково було розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (код згідно КВЦПЗ - 03.10), замість проєкта землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (код згідно КВЦПЗ - 03.04). Ураховуючи ж, що Релігійній громаді «Помісна церква християн віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі» забороняється використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:581:0002 для здійснення підприємницької діяльності, рішення Криворізької міської ради від 22.03.2024 за № 2673 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки й надання їх в оренду» в частині пункту 5 додатку 1 до цього рішення, яким було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:581:0002 та надано її в оренду Релігійній громаді «Помісна церква християн віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі» із таким призначенням є незаконним.

7. Також на обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у керівника Релігійної громади «Помісна церква християн віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі» були відсутні повноваження підписувати будь-які документи від імені позивача у період з 05.09.2021 до 21.08.2024.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

8. Справа № 904/4279/24 розглядалась господарськими судами неодноразово.

9. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі № 904/4279/24, залишеним без змін ухваленою за результатами нового розгляду постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2026, у задоволенні вказаного позову було відмовлено.

10. Як виснували суди попередніх інстанцій, оспорюване рішення Криворізької міської ради було прийнято виключно на підставі поданих позивачем документів, а саме заяви про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:581:0002, загальною площею 0,2785 га по вул. Чумацька, 2 у м. Кривому Розі, із зазначенням категорії земель: землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки: код 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, та проєкта землеустрою з таким же видом цільового призначення. Тож відповідачі жодних прав позивача не порушили, а відповідальність за допущення помилок технічної документації з землеустрою покладена саме на замовника та розробника цієї документації.

11. Крім того, зокрема, апеляційний господарський суд звернув увагу і на те, що заявляючи позовні вимоги, Релігійна громада «Помісна церква християн віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі» фактично прагне повернути становище, яке існувало до ухвалення відповідачами оспорюваних рішень, наслідком чого може бути визначення коду цільового призначення земельної ділянки 03.15. В той же час сам позивач вважає правильним код 03.04 для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. З огляду на це, обраний ним спосіб захисту не призведе до мети, якої він прагне, - отримання у постійне користування земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:581:0002, загальною площею 0,2785 га по вул. Чумацька, 2 у м. Кривому Розі з цільовим призначенням 03.04.

Касаційна скарга

12. Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Релігійна громада «Помісна Церква Християн Віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2026, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарг

13. У поданій касаційній скарзі позивач посилається на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

14. Обґрунтовуючи передбачені ними підстави касаційного оскарження скаржник, зокрема, зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків, сформульованих в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, постанові Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 911/1476/23 щодо застосування пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в якій закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності.

15. Згідно з висновками суду касаційної інстанції цей принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори. Відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо.

16. Посиланням на неврахування зазначених висновків судами попередніх інстанцій скаржник обґрунтовує наявністю передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження ухвалених ними судових рішень.

17. В свою чергу на підтвердження передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження позивач вказує на відсутність висновків Верховного Суду щодо:

- застосування частини п`ятнадцятої статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» в поєднанні з пунктом «в» частини другої статті 92 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) в частині можливості та законності передачі в оренду релігійній організації для обслуговування культової споруди земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (код - 03.10);

- застосування частини шостої статті 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» в частині обов`язковості надання відмови у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку у разі, якщо із заявою звернулася неналежна особа, навіть у випадках, коли така особа самостійно під впливом помилки підписувала певні документи, пов`язані із передачею такій особі (в даному випадку позивачу) земельної ділянки;

- застосування частини першої статті 229 ЦК України в поєднання зі статтями 202 та 203 цього Кодексу в частині того, чи відносяться рішення органів місцевого самоврядування до правочинів.

18. Також скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції не дослідив лист ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 21.10.2024, який міститься у матеріалах справи та з якого вбачається, що код виду цільового використання земельної ділянки було змінено на підставі Повідомлення про виправлення технічної помилки фізичною або юридичною особою від 18.01.2024, тобто не на підставі проєкта землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, як зазначив суд першої інстанції та ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області в своєму листі від 14.10.2024, який також міститься у матеріалах справи (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, пункт 1 частини третьої статті 310 названого Кодексу).

19. Крім того, у касаційній скарзі позивач наводить і інші доводи.

20. Так, з посиланням на судову практику Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України Релігійна громада «Помісна церква християн віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі» наполягає на тому, що суди попередніх інстанції порушили її право на судовий захист, статтю 6 Конвенції про захист прав людини, не вирішили заявлений у справі позов по суті та не звернули уваги на доводи позивача, зокрема, про те, що документи, на підставі яких прийнято оспорювані рішення, від його імені було підписано та подано неуповноваженою особою, а органи, що приймали відповідні рішення мали пересвідчитися у правильності цих документів. При цьому, позивач вважає, що оспорюване рішення міської ради є правочином, вчиненим під впливом помилки.

21. У підсумку скаржник зазначає, що ухвалені судами попередніх інстанцій судові рішення підлягають скасуванню, у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права (а саме через не застосування ними частин третьої, шостої статті 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр», частини першої статті 227, частини першої статті 229 ЦК України та частини п`ятнадцятої статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»), та не з`ясуванням обставин, що мають значення для вирішення справи (зокрема, достеменно не з`ясували на підстав яких документів було змінено вид цільового призначення земельної ділянки, оскільки в матеріалах справи містяться суперечливі докази з цього питання).

Позиція інших учасників справи

22. У межах встановленого Верховним Судом строку Криворізька міська рада подала відзив на касаційну скаргу позивача, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

23. Суть аргументів відповідача-1 зводиться до того, що орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями або затвердити проєкт землеустрою, або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави, проте у даному випадку таких підстав не було, а оспорюване рішення Криворізької міської ради прийнято з урахуванням наданих Релігійною громадою «Помісна церква християн віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі» документів. Тому місцевий та апеляційний господарські суди правильно виснували, що відповідачі жодним чином не порушили прав позивача, оскільки всі дії ними було вчинено у відповідності до вимог закону та виключно на підставі документів, поданих самим позивачем. Доводи касаційної скарги Релігійної громади «Помісна церква християн віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі» цього не спростовують, а фактично зводяться до дублювання позивачем своєї позиції, вже висловленої у судах попередніх інстанцій.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

24. Місцевий та апеляційний господарські суди з`ясували, що 30.07.2021 Плечун Володимир Володимирович (пожертвувач) та Релігійна громада «Помісна Церква Християн Віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі» (обдаровувана) уклали договір пожертви, за умовами якого:

- пожертвувач передає, а обдаровувана приймає майно у власність безоплатно для використання з метою, обумовленою цим договором (пункт 1.1);

- нежитлові приміщення, які відчужуються за цим договором, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Чумацька, буд. 2. Відчужувані нежитлові будівлі, які є предметом цього договору, мають такі характеристики: цегляна двоповерхова будівля літ. А, загальною площею 650,7 м2, шлакоблочна будівля літ. Б, загальною площею 113,3 м2, замощення І, огорожа №1-3 (пункт 1.2)

25. Згідно з витягом № НВ-121640792202 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданим Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області 29.07.2021, відчужувана земельна ділянка має площу 0,2662 га, цільове призначення: 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер 1211000000:08:581:0002, відомості про державну реєстрацію земельної ділянки: орган, який зареєстрував земельну ділянку - Криворізький відділ ДП ДРФ «ЦДЗК», дата державної реєстрації земельної ділянки - 30.12.2004, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 № 1051, не зареєстровані, земельна ділянка не приватизована та переходить у користування обдаровуваного без зміни її цільового призначення.

26. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нерухоме майно зареєстроване за позивачем 30.07.2021.

27. Надалі рішенням Криворізької міської ради від 08.12.2023 № 2408 Релігійній громаді «Помісна Церква Християн Віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі» було надано дозвіл на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування.

28. У 2023 році на замовленням Релігійної громади «Помісна Церква Християн Віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі» було розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (код згідно з КВЦПЗ - 03.10).

29. При цьому, як встановили суди попередніх інстанцій, у матеріалах справи міститься долучена позивачем заява Релігійної громади «Помісна Церква Християн Віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі», з якою вона звернулася до Криворізької міської ради про надання у постійне користування земельної ділянки, розташованої у м. Кривому Розі, вул. Чумацька, 2. У цій заяві зазначено вид цільового призначення земельної ділянки - код 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, кадастровий номер 1211000000:08:581:0002. Відмітки про її прийняття органом місцевого самоврядування ця заява не містить.

30. Натомість Криворізька міська рада долучила до матеріалів справи заяву Релігійної громади «Помісна церква християн віри євангельської «Філадельфія» у місті Кривому Розі» від 27.02.2024 (з відміткою про її реєстрацію та номером вхідної кореспонденції) про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:581:0002. Позивач у судовому засіданні погодився, що саме цю заяву подавав органу місцевого самоврядування.

31. Рішенням Криворізької міської ради від 22.03.2024 № 2673 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки й надання їх в оренду» позивачу було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано її позивачу в оренду (пункт 5 додатку 1 до цього рішення).

32. Укладеного сторонами договору оренди відповідної земельної ділянки матеріали справи не містять.

33. Заразом з рішення від 23.02.2017 № 1704824600073, виданого Криворізькою Південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, вбачається, що Релігійна громада «Помісна церква християн віри євангельської «Філадельфія» у місті Кривому Розі» є неприбутковою організацією, включена до реєстру неприбуткових установ та організацій 23.03.2005.

34. Зважаючи на наведені обставини, позивач стверджує, що йому пожертвували нежитлові будівлі виключно для проведення богослужінь, а отже належне йому на праві власності нерухоме майно необхідне виключно для діяльності церкви, яка є неприбутковою організацією. Проте Релігійною громадою «Помісна церква християн віри євангельської «Філадельфія» у місті Кривому Розі» помилково було розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (код згідно з КВЦПЗ - 03.10), замість проєкта землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (код згідно з КВЦПЗ - 03.04). Нормами чинного законодавства релігійній громаді забороняється використовувати відповідну земельну ділянку для здійснення підприємницької діяльності і це свідчить про незаконність рішення Криворізької міської ради від 22.03.2024 №2673 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки й надання їх в оренду» в частині пункту 5 додатку 1 до цього рішення, яким було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано її в оренду Релігійній громаді «Помісна Церква Християн Віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі», а також про незаконність подальших реєстраційних дій, вчинених на його підставі.

35. Обґрунтований наведеним позов і розглядався судами в межах цієї судової справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

36. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Релігійної громади «Помісна Церква Християн Віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі» не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

38. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що, ухвалюючи їх, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:

- внесення змін до Державного земельного кадастру здійснено державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області про вид цільового використання земельної ділянки, кадастровий номер 1211000000:08:581:0002, на підставі технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівельних компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаного з отриманням прибутку, виконаної фізичною особою-підприємцем Жуковим А. М. на виконання договору від 26.12.2023 № 26-12;

- згідно з зазначеним проєктом землеустрою цільове призначення (використання) земельної ділянки згідно з КВЦПЗ: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови - 03.15;

- позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора щодо внесення відомостей про цільове призначення земельної ділянки, однак зазначені відомості були внесені державним реєстратором виключно на підставі документів, поданих самим позивачем;

- відповідачі не порушили прав позивача під час внесення відомостей та проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:07:444:0001, оскільки відповідальність за допущення помилок технічної документації з землеустрою покладена саме на замовника та розробника цієї документації;

- доводи позивача, згідно з якими відповідачі повинні були виявити допущену ним помилку, є необґрунтованими, позаяк саме позивач визначає зміст своїх звернень до органів місцевого самоврядування та органів державної реєстрації;

- аргументи позивача про те, що виходячи з наявних протоколів загальних зборів вбачається, що у Мельника К. П. в період з 05.09.2021 до 21.08.2024 не було повноважень на підписання жодних заяв, договорів на розроблення проєктів землеустрою, завдань на виконання робіт із розроблення проєкта землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (код згідно КВЦПЗ - 03.10), та інших документів, пов`язаних із розробленням вищезазначеної документації із землеустрою є безпідставними, ураховуючи, що позивач не надав доказів відсутності у розглядуваний час у Єдиному державному реєстрі запису про керівника позивача чи зазначення іншого керівника, ніж Мельник К. П.

39. Верховний Суд погоджується з наведеними висновками місцевого та апеляційного господарських судів, що ґрунтуються насамперед на здійсненій ними оцінці встановлених фактичних обставин цієї справи. Стосовно ж доводів та вимог касаційної скарги Релігійної громади «Помісна церква християн віри євангельської «Філадельфія» у місті Кривому Розі» суд касаційної інстанції зазначає таке.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України

40. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

41. За змістом цієї норми, касаційний перегляд з вказаних підстав може відбутися за наявності таких складових:

- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду;

- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

42. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зауважила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

43. Як вже зазначалось, обґрунтовуючи передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставу касаційного оскарження, Релігійна громада «Помісна церква християн віри євангельської «Філадельфія» у місті Кривому Розі» у касаційній скарзі посилається на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, від 11.09.2024 у справі № 911/1476/23 щодо застосування пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, в якій закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності, що включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори (див. пункти 14, 15 цієї постанови).

44. Однак, Верховний Суд звертає увагу на те, що пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України (висновки Верховного Суду щодо застосування якого, на думку заявника, не було враховано судами попередніх інстанцій) закріплює справедливість, добросовісність та розумність у якості загальних засад цивільного законодавства, тобто наведена норма права має загальний характер. Саме по собі її застосування чи не застосування до спірних правовідносин без доведення наявності порушення норм чинного законодавства, правил ділового обороту, аналогічних дій в інших випадках і т.і. не впливає на правильність вирішення спору по суті, оскільки принцип добросовісності не може сприйматися абстрактно.

45. Водночас у межах доводів касаційної скарги скаржник не наводить обґрунтувань щодо порушення відповідачами правових норм, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності факту порушення прав позивача діями відповідачів та невірного визначення позивачем характеру спірних правовідносин, неналежності обраного позивачем способу захисту своїх прав, які Релігійна громада «Помісна церква християн віри євангельської «Філадельфія» у місті Кривому Розі» вважає порушеними.

46. Таким чином, зважаючи на загальний характер посилань скаржника на висновки щодо застосування принципу добросовісності, Верховний Суд не вважає, що посилання на зазначені висновки суду касаційної інстанції у межах підстави касаційного оскарження дають підстави вважати про неврахування таких висновків судами попередніх інстанцій. За таких обставин, Верховний Суд вбачає, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася.

47. Заразом аналогічні доводи касаційної скарги Релігійної громади «Помісна церква християн віри євангельської «Філадельфія» у місті Кривому Розі» вже були предметом оцінки суду касаційної інстанції, у результаті якої, ухвалюючи постанову від 07.04.2026 та направляючи справу № 904/4279/24 на новий розгляд до апеляційного господарського суду, Верховний Суд виклав подібні висновки стосовно їх відхилення.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України

48. Згідно із пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

49. У поданій касаційній скарзі Релігійна громада «Помісна церква християн віри євангельської «Філадельфія» у місті Кривому Розі» вказує на відсутність висновків Верховного Суду щодо:

- застосування частини п`ятнадцятої статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» в поєднанні з пунктом «в» частини другої статті 92 ЗК України в частині можливості та законності передачі в оренду релігійній організації для обслуговування культової споруди земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (код - 03.10);

- застосування частини шостої статті 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» в частині обов`язковості надання відмови у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку у разі, якщо із заявою звернулася неналежна особа, навіть у випадках, коли така особа самостійно під впливом помилки підписувала певні документи, пов`язані із передачею такій особі (в даному випадку позивачу) земельної ділянки;

- застосування частини першої статті 229 ЦК України в поєднання зі статтями 202 та 203 цього Кодексу в частині того, чи відносяться рішення органів місцевого самоврядування до правочинів.

50. Разом з тим норма пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України за своїм змістом спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

51. Посилаючись на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватися, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода з ним.

52. Тобто у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно). При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

53. У супереч викладеному, наводячи у касаційній скарзі доводи щодо обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження, Релігійна громада «Помісна церква християн віри євангельської «Філадельфія» у місті Кривому Розі» фактично спонукає Верховний Суд до застосування при вирішенні цієї справи, визначених скаржником правових норм (які судами попередніх інстанцій застосовані не були), не зазначаючи при цьому конкретного висновку, який має сформулювати суд касаційної інстанції задля забезпечення єдності їх правозастосування у справах з відповідною категорією правовідносин.

54. Водночас позивач, хоч і вважає помилковими, проте належно (у відповідності до передбачених процесуальним законом підстав касаційного оскарження судових рішень) не спростовує висновків місцевого та апеляційного господарських судів, згідно з якими за встановлених ними обставин цієї справи відповідачами не було порушено прав Релігійної громади «Помісна церква християн віри євангельської «Філадельфія» у місті Кривому Розі», а навпаки ухвалювались рішення у відповідності до поданих нею документів (заяви, проєкта землеустрою).

55. Тож скаржником не доведено помилковості здійсненого місцевим та апеляційним господарськими судами правозастосування за таких встановлених ними фактичних обставин, як і не обґрунтовано необхідності висловлення висновків щодо застосування вищевказаних правових норм для правильного вирішення спору у справі, що переглядається.

56. В цій частині аргументи скаржника спрямовані не на формулювання певних висновків про застосування норм права, а на переоцінку встановленого судами попередніх інстанцій факту відсутності з боку відповідачів порушення прав позивача шляхом покладення на них відповідальності за допущену Релігійною громадою «Помісна церква християн віри євангельської «Філадельфія» у місті Кривому Розі» помилку, зокрема, при зверненні до Криворізької міської ради, яку і сам скаржник не заперечує, проте намагається нівелювати, посилаючись на відповідні правові норми та трактуючи їх на свою користь.

57. З наведеного слідує, що передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстава касаційного оскарження у даному випадку так само не знайшла свого підтвердження, і відповідно Верховний Суд не вбачає підстав для формулювання у справі, що переглядається, висновків про застосування норм права, визначених скаржником.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України

58. Згідно із пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

59. Пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

60. З наведеного вбачається, що достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не належного дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з підтвердженим обґрунтуванням скаржника заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

61. Таким чином, недостатніми є доводи Релігійної громади «Помісна церква християн віри євангельської «Філадельфія» у місті Кривому Розі» про неналежне дослідження доказів, з урахуванням не підтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

62. При цьому задля дослідження відповідних аргументів позивача Верховному Суду слід було б вдатися до переоцінки встановлених сулами попередніх інстанцій фактичних обставин цієї справи, проте це виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, який в силу вимог частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

63. Крім того, такі доводи Релігійної громади «Помісна церква християн віри євангельської «Філадельфія» у місті Кривому Розі» не є істотними, оскільки не спростовують встановленого судами попередніх інстанцій факту допущення помилки самим позивачем при зверненні до Криворізької міської ради (що ним заразом не заперечується) та як наслідок встановлену ними відсутність порушення з боку відповідачів прав позивача.

64. Крім того, позивачем вже наводилися аналогічні доводи. Однак, направляючи справу № 904/4279/24 на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 07.04.2026 вказав лише на те, що судом апеляційної інстанції не було розглянуто клопотання позивача про визнання поважною причини пропуску строку для подання висновку судової будівельно-технічної експертизи. Зазначена вказівка суду касаційної інстанції виконана апеляційним господарським судом при новому розгляді, відповідне клопотання розглянуто та вмотивовано відхилено ним, про що свідчить зміст оскаржуваної постанови.

65. Отже, ураховуючи все викладене, Верховний Суд вбачає, що наведені Релігійною громадою «Помісна церква християн віри євангельської «Філадельфія» у місті Кривому Розі» у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження за відсутності їх належного обґрунтування.

66. Інші аргументи, твердження та заперечення скаржника не охоплюються визначеними ним підставами касаційного оскарження, підставами відкриття касаційного провадження у цій справі не слугували, а тому не можуть бути враховані Верховним Судом.

67. Разом з тим зі змісту ухваленої судом апеляційної інстанції постанови вбачається, що доводи позивача про те, що документи, на підставі яких прийнято оспорювані рішення, від його імені було підписано та подано неуповноваженою особою, а органи, що приймали відповідні рішення мали пересвідчитися правильності цих документів, були досліджені, оцінені та відхилені судом апеляційної інстанції (як заразом і його аргументи стосовно того, що прийняте міською радою рішення є правочином, вчиненим під впливом помилки), що спростовує протилежні твердження скаржника.

68. Натомість декларативні посилання на порушення судами попередніх інстанцій права позивача на судовий захист, статті 6 Конвенції про захист прав людини (зокрема, і цитування окремих висновків Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України щодо цього), не можуть бути підставою для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень за відсутності належного обґрунтування того, у чому саме такі порушення полягали. Верховний Суд допущення судами попередніх інстанцій таких порушень не вбачає.

69. Доводи ж відзиву Криворізької міської рада ураховуються Верховним Судом у тій мірі, що узгоджується із наведеним у цій постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

71. Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

72. З огляду на викладене та ураховуючи, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження, касаційна скарга Релігійної громади «Помісна церква християн віри євангельської «Філадельфія» у місті Кривому Розі» задоволенню не підлягає, а оскаржувані постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

73. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення, що оскаржувалися, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Релігійної громади «Помісна церква християн віри Євангельської «Філадельфія» у м. Кривому Розі» залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2026 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі № 904/4279/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил