Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №908/1754/24(908/476/25) — Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №908/1754/24(908/476/25)

Суддя: Огороднік К.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 908/1754/24(908/476/25)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М.- головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій»

на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2026

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2026

у справі № 908/1754/24(908/476/25)

за позовом: Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі:

позивача-1: Броварської міської ради Броварського району Київської області

позивача-2: Північний офіс Державної аудиторської служби України

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Августа»

до відповідача-2: Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: ліквідатор Сидорчук Іван Сергійович

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно сплачених коштів

в межах справи № 908/1754/24

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Августа», -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/1754/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Августа» (далі - Товариство, боржник) на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою цього суду від 17.09.2024, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Сидорчука І. С.

У межах зазначеної справи місцевий господарський суд розглядав спір за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області (далі - Рада, позивач-1) та Північного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Офіс Держаудитслужби, позивач-2) до Товариства (відповідач-1) та Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій» (далі - Підприємство, відповідач-2, скаржник), за участю третьої особи, про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Підприємством та Товариством укладено договір поставки електричної енергії від 27.06.2023 № 455-к/23 (далі - Договір) та дванадцять додаткових угод про внесення змін до цього Договору, якими, зокрема, сторони погодили збільшити ціну за одиницю товару, посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку. У такий спосіб за період дії договору ціна на електричну енергію збільшилась на 47,6 %. На переконання прокурора, додаткові угоди № 3, 4, 5 ,6 ,7, 8, 9, 10, 11, 12 укладені всупереч Закону України «Про публічні закупівлі», а тому їх необхідно визнати недійсними в судовому порядку.

Оскільки додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію у з 27.06.2023 по 30.04.2024 повинен здійснюватися за ціною, визначеною у Договорі з урахуванням комерційної пропозиції (додаток № 2 до Договору) а саме 3,23025 грн за 1 кВт/год без ПДВ. Таким чином, грошові кошти в сумі 2 803 585,24 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариством, тож відповідно до вимог статей 216, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягають поверненню.

Вказаний спір, співвідповідачем у якому є боржник, розглядався господарським судом в межах справи про банкрутство Товариства у порядку вимог статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) із присвоєнням єдиного унікального номера справі 908/1754/24(908/476/25).

При цьому провадження у справі зупинялося до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.03.2026, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2026 у справі № 908/1754/24(908/476/25), визнано недійсними додаткові угоди № 3 від 26.07.2023, № 4 від 08.08.2023, № 5 від 16.08.2023, № 6 від 07.09.2023, № 7 від 22.11.2023, № 8 від 08.08.2023, № 9 від 27.12.2023, № 10 від 04.01.2024, № 11 від 09.01.2024, № 12 від 25.03.2024 до Договору, укладеного між Підприємством та Товариством; стягнуто з Товариства на користь Ради безпідставно сплачені кошти у сумі 2 803 585,24 грн; вирішено питання розподілу судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що укладення оспорюваних додаткових угод до Договору призвело до збільшення ціни за одиницю товару на 47,6%, порівняно з початковою ціною тендерної пропозиції, що суперечить імперативній нормі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно з якою сукупне значення всіх послідовних змін ціни не може перевищувати 10% від початкової ціни, визначеної в договорі за результатами торгів.

Суди також дійшли висновку, що оскільки додаткові угоди підлягають визнанню недійсними з моменту їх укладення, то оплата за ними вважається такою, що відбулася за відсутності правових підстав, що зумовлює необхідність повернення (стягнення) надлишково сплачених грошових коштів у сумі 2 803 585,24 грн як безпідставно набутого майна.

Додатково судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні докази коливання ціни, які можуть бути підставою для укладення сторонами Договору додаткових угод з метою збільшення ціни за одиницю товару.

Ухвалюючи зазначені судові рішення, суди врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.

Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

07.06.2023 Підприємством проведено відкриті торги з особливостями по закупівлі товару: ДК 021:2015:09310000-5 - «Електрична енергія», очікувана вартість 9 752 715 грн. Опис окремої частини або частин предмета закупівлі: товари, об`єм електричної енергії 2 450 000 кВт*год. Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: до 31.12.2023. Тендерна пропозиція на закупівлю за предметом: «Електрична енергія», - затверджена рішенням уповноваженої особи (протокол № 2 від 07.06.2023).

За результатами проведення торгів переможцем визнано Товариство, з яким укладено договір про закупівлю електричної енергії від 27.06.2023 № 455-к/23 (далі - Договір) за обсяг електроенергії 450 000кВт/год з ціновою пропозиція 9 496 935 грн, в т.ч. ПДВ - 1 582 822,50 грн. Ціна за 1 кВт/год - 3,23025 грн без ПДВ. Згідно комерційної пропозиції - 3,8763 грн/кВт/год з ПДВ, що є додатком № 2 до вказаного договору. Спосіб оплати: по факту споживання.

Відповідно до пункту 1.3. Договору обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків без нарахування штрафних санкцій.

Термін дії договору з 01.07.2023 до 31.12.2023, дію якого продовжено додатковою угодою № 9 від 27.12.2023 до 30.04.2024.

Згідно з пунктом 4.1 Договору ціна складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією.

У подальшому сторони уклали ряд додаткових угод, якими змінили вартісні та кількісні показники товару, а саме:

- від 12.07.2023 № 1, якою зменшено загальну ціну Договору на 656 172,31 грн, а також очікуваний обсяг постачання електричної енергії для потреб непобутових споживачів на 169 278 кВт*год: очікуваний обсяг постачання електричної енергії до 31.12.2023 становить 2 280 722 кВт*год , вартість електричної енергії становить 8 840 762,69 грн, в тому числі ПДВ 20% - 1 473 460,45 грн;

- від 12.07.2023 № 2, якою збільшено ціну за одиницю товару з 01.07.2023, керуючись підпунктом 7 пункту 19 Особливостей, Постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПЕК «УКРЕНЕРГО», якою встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії з 01.07.2023 на рівні 0,48510 грн/ кВт*год (без урахування ПДВ) та внесено зміни до пункту 4.1 Договору, ціна становить 3,28510 грн за 1 кВт*год без ПДВ, ПДВ становить 0,65702 грн, разом з ПДВ - 3,94212 грн. Викладено Додаток № 2 «Комерційна пропозиція» в новій редакції, а саме: «Електрична енергія» - ДК 021:2015 - 09310000-5 в кількості 2 280 722 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 3,8763 грн з ПДВ. В ціну включений тариф на послуги з передачі електроенергії. Спосіб оплати: по факту споживання. Ціна за 1кВт*год становить 3,94212 грн з ПДВ;

- від 26.07.2023 № 3, якою збільшено ціну за одиницю товару з 01.07.2023, керуючись підпунктом 2 пункту 19 Особливостей, сторони дійшли взаємної згоди та внесли зміни до пункту 4.1 Договору, за змістом якого Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього Договору становить 3,6617 грн за 1 кВт*год без ПДВ, ПДВ становить 0,73234 грн, разом з ПДВ - 4,39404 грн. Викладено Додаток № 2 «Комерційна пропозиція» в новій редакції, а саме: «Електрична енергія» - ДК 021:2015 - 09310000-5 в кількості 2 046 153 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 3,8763 грн з ПДВ. Ціна за 1кВт*год становить 4,39404 грн з ПДВ. В ціну включений тариф на послуги з передачі електроенергії.

- від 08.08.2023 № 4, якою збільшено ціну за одиницю товару з 11.07.2023, керуючись підпунктом 2 пункту 19 Особливостей, сторони дійшли взаємної згоди та внесли зміни до пункту 4.1 Договору, за змістом якого Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього Договору становить 3,95458 грн за 1 кВт*год без ПДВ, ПДВ становить 0.790916 грн, разом з ПДВ - 4,745496 грн. Викладено Додаток № 2 «Комерційна пропозиція» в новій редакції, а саме: «Електрична енергія» -ДК 021:2015 - 09310000-5 в кількості: 38 625,234 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,39404 грн з ПДВ; 1 827 215,084 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВг*год 4,745496 грн з ПДВ. Ціна за 1 кВт*год становить 4,745496 грн з ПДВ. В ціну включений тариф на послуги з передачі електроенергії.

- від 16.08.2023 № 5, якою збільшено ціну за одиницю товару з 01.08.2023. керуючись підпунктом 2 п. 19 Особливостей, сторони дійшли взаємної згоди та внесли зміни до пункту 4.1 Договору, за змістом якого Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього Договору становить 4,18495 грн за 1 кВт*год без ПДВ. ПДВ становить 0.83699 грн, разом з ПДВ - 5,02194 грн. Викладено Додаток № 2 «Комерційна пропозиція» в новій редакції, а саме: «Електрична енергія» - ДК 021:2015 - 09310000-5 в кількості: 38 625,234 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,39404 грн з ПДВ; 80 519,766 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,745496 грн з ПДВ; 1 650 544 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,02194 грн з ПДВ. Ціна за 1кВт*год становить 5,02194 грн з ПДВ. В ціну включений тариф на послуги з передачі електроенергії;

- від 07.09.2023 № 6, якою збільшили ціну за одиницю товару з 11.08.2023, керуючись підпунктом 2 пункту 19 Особливостей, сторони дійшли взаємної згоди та внесли зміни до пункту 4.1 Договору, за змістом якого Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього Договору становить 4,59892 грн за 1 кВт*год без ПДВ, ПДВ становить 0,9198 грн, разом з ПДВ - 5,518704 грн. викладено Додаток № 2 «Комерційна пропозиція» в новій редакції, а саме: «Електрична енергія» -ДК 021:2015 - 09310000-5 в кількості: 38 625,234 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,39404 грн з ПДВ; 80 519,766 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,745496 грн з ПДВ: 38 625 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,02194 грн з ПДВ; 1 494 024,74 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,518704 грн з ПДВ. Ціна за 1кВт*год становить 5, 518704 грн з ПДВ. В ціну включений тариф на послуги з передачі електроенергії;

- від 22.11.2023 № 7, якою збільшено ціну за одиницю товару з 11.11.2023. керуючись підпунктом 2 пункту 19 Особливостей, сторони дійшли взаємної згоди та внесли зміни до пункту 4.1 Договору, за змістом якого Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього Договору становить 4,7680 грн за 1 кВт*год без ПДВ, ПДВ становить 0,9536 грн, разом з ПДВ - 5,7216 грн. Викладено Додаток № 2 «Комерційна пропозиція» в новій редакції, а саме: «Електрична енергія» -ДК 021:2015 - 09310000-5 в кількості: 38 625,234 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,39404 грн з ПДВ; 80 519,766 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,745496 грн з ПДВ; 38 625 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,02194 грн з ПДВ; 627685 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,518704 грн з ПДВ; 835 618,113 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,7216 гри з ПДВ. Ціна за 1кВт*год становить 5,7216 гри з ПДВ. В ціну включений тариф на послуги з передачі електроенергії;

- від 22.12.2023 № 8, якою зменшено загальну ціну Договору на 897 068,68 грн в т.ч. ПДВ 20%: 149 511,45 грн, виклавши пункт 4.2 у редакції, за змістом якої: вартість електричної енергії за цим Договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного в пункті 1.3 цього Договору та становить 8 093 811,13 грн, в т. ч. ПДВ 20% - 1 348 968,52 грн. Викладено Додаток № 2 «Комерційна пропозиція» в новій редакції, а саме: «Електрична енергія» -ДК 021:2015 - 09310000-5 в кількості: 38 625,234 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,39404 грн з ПДВ; 80 519,766 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,745496 грн з ПДВ; 38 625 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,02194 грн з ПДВ; 746 383,515 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,518704 грн з ПДВ; 415 556,515 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,7216 грн з ПДВ. В ціну включений тариф на послуги з передачі електроенергії;

- від 27.12.2023 № 9, якою сторони, керуючись нормами ЗУ «Про публічні закупівлі», чинного цивільного та господарського законодавства, дійшли згоди продовжити строк дії цього Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому Договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Ця угода набула чинності з моменту її підписання та діє до 30.04.2024;

- від 04.01.2024 № 10, якою сторони, керуючись нормами ЗУ «Про публічні закупівлі», чинного цивільного та господарського законодавства, Додатковою угодою від 27.12.2023 № 9 продовжили строк дії цього Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому Договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Вартість цієї Додаткової угоди склала 1 798 155,84 грн, в т. ч. ПДВ (282 920 кВт*год за ціною за 1 кВт*год з ПДВ 5,7216 грн);

- від 09.01.2024 № 11 була укладена у зв`язку з допущенням технічної помилки при укладанні Додаткової угоди від 04.01.2024 № 10 та внесено зміни щодо вартості угоди, яка склала 1 618 755,07 грн, в т. ч. ПДВ (282 920 кВт*год за ціною за 1 кВт*год з ПДВ 5,7216 грн);

- від 25.03.2024 № 12, якою зменшено загальну ціну Договору на суму 15 076,41 грн, в т.ч. ПДВ 20%: 2 512,74 грн.

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим Договором.

Вартість електричної енергії за Договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного в пункті 1.3 цього Договору та становить 9 69 7 489,79 грн, у т. ч. ПДВ 20% - 1 616 248.30 грн.

Суди встановили, що зазначеними вище додатковими угодами № 3, № 4, № 5, № 6, № 7 та похідними від них додатковими угодами № 8, № 9, № 10, № 11, №1 2 до Договору передбачено підвищення цін на електричну енергію на 47,6 %.

Апеляційним господарським судом додатково з`ясовано, що згідно з аналізом Оператора ринку на момент укладання додаткової угоди № 3 ціна на ринку зросла лише на 7,4%, тоді як сторони збільшили її на 13,45%.

При цьому хоча додатковими угодами № № 8, 9, 10, 11 та 12 сторонами не було підвищено ціну за одиницю товару, проте зі змісту цих додаткових угод вбачається, що вони прийняті з урахуванням тих цін, які встановлені додатковими угодами №3-7, якими було збільшено ціну за одиницю товару.

Крім того, хоча додаткова угода № 8 зменшувала загальну суму договору, а угода № 12 зменшувала ціну, такі угоди базувалися на ціні за одиницю товару, яка вже була незаконно завищена попередніми угодами.

Додаткові годи № 9 та № 10 продовжували строк дії договору, в якому на той момент уже діяли незаконно встановлені ціни.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з 27.06.2023 по 30.04.2024 на виконання умов Договору та додаткових угод до нього, замовником здійснено оплату за поставку електричної енергії 1 748 781 кВт*год на рахунки постачальника у розмірі 9 697 489,79 грн, у т.ч. ПДВ -1 616 248,30 грн.

Водночас суди встановили, що якби оплата здійснювалася за ціною, визначеною до укладення спірних додаткових угод (зокрема, враховуючи ціну 3,94212 грн з ПДВ за 1 кВт/год), за такий обсяг поставленої електроенергії сума оплати мала б становити 6 893 904,55 грн.

Звідси заявлена до стягнення сума безпідставно набутих коштів у розмірі 2 803 585,24 грн розрахована прокурором як різниця між ціною, що поступово збільшувалась на підставі додаткових угод (9 697 489,79 грн), та початковою ціною за одиницю товару (6 893 904,55 грн).

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги позивача

Відповідач-2 (Підприємство) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2026 у справі № 908/1754/24(908/476/25), просив оскаржені судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд.

Касаційну скаргу подав з підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник мотивує неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» через помилкове врахування правового висновку Великої Палати Верховного Суду (постанова від 21.11.2025 у справі № 920/19/24), сформульованого після виникнення спірних правовідносин;

Щодо визначеної пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження скаржник зазначає про те, що неправильне застосування зазначених норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанцій зумовлене порушенням судами процесуальних норм у аспекті неналежного з`ясування та врахування серед іншого таких обставин справи:

- станом на дату укладення спірних додаткових угод закон прямо передбачав можливість збільшення ціни за одиницю товару в межах визначених законом умов;

- Додаткова угода № 3 від 26.07.2023 була укладена в межах передбаченого законом права сторін на збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків;

- Довідка спеціаліста Офісу Держаудитслужби від 12.07.2024 за своїм змістом та правовою природою не є висновком експерта та не відповідає вимогам процесуального закону щодо належності й допустимості доказів;

- неможливість ретроспективного застосування до спірних правовідносин правового висновку Великої Палати Верховного Суду (постанова від 21.11.2025 у справі № 920/19/24), сформульованого вже після виконання умов договору.

Скаржник також доводить, що суд апеляційної інстанції, в порушення вимог процесуального закону, залишив поза увагою подане скаржником клопотання про долучення та дослідження нових ключових доказів (офіційного Листа Міністерства юстиції України від 25.06.2026 № 93340/116373-33-26/6.3).

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржених у цій справі судових рішень.

Касаційне провадження

27.07.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Підприємства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Картере В. І.

Ухвалою від 14.08.2026 Верховний Суд серед іншого відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2026 у справі №908/1754/24 (908/476/25), призначив її до розгляду в судовому засіданні на 23.09.2026 о 11:15.

У зв`язку з відпусткою судді Жукова С. В. та відрядженням судді Картере В. І. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи 21.09.2026, за результатом якого автоматизованою системою документообігу суду визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Погребняк В. Я., Пєсков В. Г.

Судове засідання 23.09.2026 відбулось за участю представниці Підприємства (скаржник), представниці Офісу Держаудитслужби та прокурора, які надали пояснення у справі.

Інші учасники справи явку представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників судового процесу чи їх повноважних представників.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права, Верховний Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правові вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод до договору, укладеного за результатами процедури закупівлі, як таких, що суперечать положенням Закону України «Про публічні закупівлі», та стягнення надмірно сплачених коштів у зв`язку підвищенням ціни на товар.

Частиною першою статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній станом на дату укладення між відповідачами у цій справі договору про закупівлю електричної енергії) відносини, пов`язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у частині першій якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За загальним правилом, закріпленим у частині п`ятій статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі. Однак, зазначена норма права передбачає випадки, коли допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

За змістом пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній станом на дати укладення спірних у цій справі додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Верховний Суд зазначає про те, що у цій нормі права передбачена можливість внесення змін до договору про закупівлю у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми.

Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», який передбачає щоразу з кожним внесенням змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі. Застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Отже, зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Такі правові висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, чинній станом на дати укладення спірних у цій справі додаткових угод, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24.

У справі, що переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами укладеного між відповідачами Договору ціна товару (електричної енергії, предмета закупівлі) була погоджена у розмірі 3,8763 грн з ПДВ за 1 кВт/год електричної енергії, а очікуваний договірний обсяг постачання електричної енергії сторони погодили у розмірі 450 000 кВт*год.

Водночас суди з`ясували (як то детально зазначено вище), що додатковими угодами № № 3, 4, 5, 6, 7 до Договору сторони погодили підвищення цін на електричну енергію на 47,6 %, тобто більше ніж на 10 % від початкової ціни, що суперечить положенням пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Щодо інших додаткових угод суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що додатковими угодами № № 8, 9, 10, 11 та 12 сторони не погоджували підвищення ціни за одиницю товару, проте зі змісту цих угод вбачається, що вони прийняті з урахуванням тих цін, які незаконно встановлені попередніми додатковими угодами №№ 3, 4, 5, 6, 7.

Встановивши зазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що укладення спірних у цій справі додаткових угод № № 3 - 12 призвело до фактичного перевищення визначеної законом межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що суперечить пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Керуючись критеріями оцінки доказів та доказування у справі, апеляційний господарський суд додатково з`ясував, що факт коливання ціни товару на ринку, який вказаний в листах відповідача-1 та висновках Черкаської ТПП (що стали підставою для внесення змін до Договору шляхом укладання спірних додаткових угод щодо цін у бік збільшення), не доведений.

Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання усіх оспорюваних додаткових угод недійсними, адже їх зміст не відповідає вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

При цьому суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи скаржника про те, що додаткова угода № 3 мала бути визнана недійсною лише в частині, що перевищує 10%. У цьому зв`язку апеляційний суд врахував викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2024 у справі №922/2321/22 правову позицію, згідно з якою 10% це верхня межа для всіх змін договору, тож якщо угода вже в момент підписання передбачає перевищення цього порогу (як у випадку з 13,45% згідно з умовами додаткової угоди № 3 у цій справі), вона суперечить закону і не може бути виправлена шляхом часткового визнання її дійсною.

З огляду на викладене, Верховний Суд відхиляє твердження скаржника про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки застосування судами цієї норми права у повній мірі узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду щодо застосування цієї норми права, яка була підтверджена також і постановами Великої Палати Верховного суду від 24.10.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.

Також колегія суддів констатує, що аргументи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права через урахування правового висновку про їх застосування, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, ухваленій вже після виникнення спірних правовідносин, є необґрунтованими. Так, частина перша статті 58 Конституції України не поширюється на висновки Верховного Суду, а процесуальний закон не обмежує господарський суд першої чи апеляційної інстанції у можливості врахувати правові висновки, які сформульовані Верховним Судом після виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

У цьому зв`язку доводи скаржника про порушення норм процесуального права через неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, є недостатніми за умови непідтвердження наведеної підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Верховний Суд не бере й до уваги посилання у касаційній скарзі на допущене апеляційним судом процесуальне порушення щодо залишення поза увагою поданого скаржником клопотання про долучення доказів (офіційного Листа Міністерства юстиції України від 25.06.2026 № 93340/116373-33-26/6.3), оскільки такий документ створено після ухвалення рішення суду першої інстанції від 12.03.2026, що виключало можливість прийняття відповідного доказу апеляційним судом.

При цьому колегією суддів відхиляються доводи касаційної скарги в частині заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням скаржником власного їх викладення, оскільки незгода з наданою судами оцінкою наявних у матеріалах справи доказів, намагання здійснити їх переоцінку в силу вимог статті 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

З наведеного слідує, що оскаржені судові рішення у цій справі ухвалені у відповідності до норм чинного законодавства та актуальної практики Верховного Суду, тому доводи скаржника про неправильне застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів відхиляє з підстав необґрунтованості.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржені судові рішення, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

Згідно з частиною першою статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведені вище мотиви та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржених судових рішень у цій справі без змін.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, судові витрати у вигляді судового збору за їх подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2026 у справі № 908/1754/24(908/476/25) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Огороднік

Судді В. Г. Пєсков

В. Я. Погребняк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua