Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №922/2737/23 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 922/2737/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О. В.,

розглянувши у письмовому порядку касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2026 (за скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на рішення (постанови) / бездіяльність державного виконавця у справі)

у справі № 922/2737/23

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз",

до Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5",

про стягнення 237 641 561,82 грн,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (далі - ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5"), в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 206 001 803,00 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за листопад - грудень 2016 року та квітень 2017 року; 3% річних від простроченої суми в розмірі 4 903 407,30 грн та інфляційні втрати в сумі 26 736 351,52 грн.

Справа Господарським судом Харківської області розглядалася неодноразово.

Після нового розгляду справи Господарський суд Харківської області ухвалив рішення від 12.01.2026 у справі № 922/2737/23, яким відмовив частково в позові, стягнув із ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь АТ "Укртрансгаз" компенсацію вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за листопад - грудень 2016 року та квітень 2017 року в сумі 142 799 090,00 грн, інфляційні втрати за період із листопада 2021 року до квітня 2023 року в сумі 18 533 458,35 грн, 3% річних за період із 01.11.2021 до 01.06.2023 в сумі 3 399 009,57 грн та судовий збір у сумі 651 185,86 грн.

Додатковим рішенням від 26.01.2026 у справі № 922/2737/23 Господарський суд Харківської області частково відмовив у задоволенні заяви АТ "Укртрансгаз" №1001ВИХ-26-253 від 16.01.2026 (вх. №1296) про ухвалення додаткового рішення, стягнув із ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь АТ "Укртрансгаз" судові витрати в сумі 3 649 999,22 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 апеляційні скарги ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (212Х/1) та АТ "Укртрансгаз" (217Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 у справі № 922/2737/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 у справі № 922/2737/23 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 у справі №922/2737/23 задоволено заяву ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (вх.№8757 від 13.04.2026) про відстрочення виконання рішень. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 та додаткового рішення від 26.01.2026 у справі № 922/2737/23 строком на один рік (рішення від 12.01.2026 до 12.01.2027, додаткове рішення від 26.01.2026 до 26.01.2027).

ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" 27.04.2026 подало через підсистему "Електронний суд" скаргу (вх. №10118) на рішення (постанови)/ бездіяльність державного виконавця, в якій просило:

- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни (далі - державний виконавець) від 24.04.2026 ВП НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з виконання наказу №922/2737/23, виданого 13.04.2026 Господарським судом Харківської області, про стягнення з ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь АТ "Укртрансгаз" компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за листопад-грудень 2016 року та квітень 2017 року в сумі 142 799 090,00 грн, інфляційних втрат за період із листопада 2021 року до квітня 2023 року в сумі 18 533 458,35 грн, 3% річних за період із 01.11.2021 до 01.06.2023 в сумі 3 399 009,57 грн та судового збору в сумі 651185,86 грн;

- скасувати постанову державного виконавця від 24.04.2026 ВП НОМЕР_1 про накладення арешту на все майно, що належить боржнику ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 181 921 018,15 грн;

- зобов`язати державного виконавця поновити порушене право заявника шляхом виключення ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" із Єдиного реєстру боржників згідно з виконавчим провадженням НОМЕР_1, зняття арешту, припинення обтяження майна (коштів) боржника.

Скарга ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" обґрунтована неправомірністю дій та рішень державного виконавця, вчинених, на думку скаржника, всупереч ухвалі Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 про відстрочку виконання рішення у справі № 922/2737/23. Скаржник також зазначав, що примусове виконання до спливу цього строку є неможливим, посилався на порушення приписів п. 8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2026 (суддя Ольшанченко В. І.), залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 (колегія суддів: Істоміна О.А. - головуючий, Васильєв Є. О., Россолов В. В.) у справі № 922/2737/23, скаргу ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на рішення (постанови)/бездіяльність державного виконавця задоволено. Скасовано постанову державного виконавця від 24.04.2026 ВП НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 13.04.2026 у справі №922/2737/23 про стягнення з ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за листопад - грудень 2016 року та квітень 2017 року у сумі 142 799 090,00 грн, інфляційних втрат за період із листопада 2021 року до квітня 2023 року у сумі 18 533 458,35 грн, 3% річних за період із 01.11.2021 до 01.06.2023 у сумі 3 399 009,57 грн та судового збору в сумі 651 185,86 грн. Скасовано постанову державного виконавця від 24.04.2026 ВП НОМЕР_1 про накладення арешту на все майно, що належить боржнику ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 181 921 018,15 грн. Зобов`язано державного виконавця поновити порушене право заявника шляхом виключення ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" з Єдиного реєстру боржників згідно з виконавчим провадженням НОМЕР_1, зняти арешт, припинити обтяження майна (коштів) боржника.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 13.04.2026 Господарський суд Харківської області видав наказ на виконання рішення від 12.01.2026 у справі №922/2737/23 про стягнення з ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь АТ "Укртрансгаз" компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за листопад-грудень 2016 року та квітень 2017 року в сумі 142 799 090,00 грн, інфляційних втрат за період із листопада 2021 року до квітня 2023 року в сумі 18 533 458,35 грн, 3% річних за період з 01.11.2021 до 01.06.2023 в сумі 3 399 009,57 грн та судового збору у сумі 651 185,86 грн.

21.04.2026 стягувач подав до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про відкриття виконавчого провадження №1001BИX-26-2212 разом з цим наказом.

Постановою від 24.04.2026 ВП НОМЕР_1 державний виконавець відкрив виконавче провадження з виконання наказу №922/2737/23 Господарського суду Харківської області від 13.04.2026, зобов`язав боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попередив про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, стягнув виконавчий збір у розмірі, визначеному ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою від 24.04.2026 ВП НОМЕР_1 державний виконавець наклав арешт на все майно, що належить боржнику ПрАТ «Харківська ТЕЦ-5» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 181 921 018,15 грн.

24.04.2026 державний виконавець направив запити №332358597, №332358599 до Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової служби України та отримав відповіді щодо зареєстрованих транспортних засобів та наявних рахунків боржника в банківських установах.

27.04.2026 боржник подав до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції:

1) повідомлення від 27.04.2026 №1/80855234 про відстрочення ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 виконання рішення від 12.01.2026 та необхідність утриматися від вчинення подальших виконавчих дій із примусового виконання наказу №922/2737/23, виданого 13.04.2026 Господарським судом Харківської області;

2) заяви від 27.04.2026 №2/80855234 та №01-19/786 про повернення стягувачу виконавчого документу у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з виконання наказу №922/2737/23, виданого 13.04.2026 Господарським судом Харківської області, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

3) заяву від 27.04.2026 №3/80855234 про виключення ПрАТ «Харківська ТЕЦ-5» з Єдиного реєстру боржників згідно з виконавчим провадженням НОМЕР_1, а також зняття арештів, припинення обтяження майна (коштів) Боржника, накладених згідно з постановою державного виконавця про арешт майна боржника від 24.04.2026 ВП НОМЕР_1.

Постановою від 12.05.2026 ВП НОМЕР_1 державний виконавець зупинив вчинення виконавчих дій із примусового виконання наказу №922/2737/23, виданого 13.04.2026 Господарським судом Харківської області, про що листом №68449/76971-33-26/20.1 від 12.05.2026 повідомила боржника.

Крім того, у листі №68449/76971-33-26/20.1 від 12.05.2026 державний виконавець, з посиланням на ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», повідомив боржника про відсутність правових підстав для скасування постанови про арешт майна боржника та виключення ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" з Єдиного реєстру боржників згідно з виконавчим провадженням НОМЕР_1.

ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", посилаючись на те, що державний виконавець вчинив виконавчі дії без урахування відстрочки, наданої ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 у справі № 922/2737/23, що унеможливлює примусове виконання рішення, звернулося до господарського суду зі скаргою на рішення (постанови)/бездіяльність державного виконавця.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, розглянувши скаргу боржника, задовольнив її. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що вчинення виконавчих дій із примусового виконання до спливу строків, визначених судовим рішенням про відстрочення виконання (до 12.01.2027 включно), не відповідає приписам ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. 2, 18, 326 ГПК України, ст. 18, 33 Закону України "Про виконавче провадження". Суд першої інстанції виснував, що в разі наявності відстрочки виконання судового рішення, виконавче провадження не відкривається та виконавчі дії не проводяться, оскільки момент їх здійснення відстрочений на визначений судом строк і тому їх нездійснення є правомірним.

Не погодившись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 та ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2026 у справі № 922/2737/23, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5".

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на неправильне застосування судами ст. ст. 4, 18, 26, 34, 37 Закону України «Про виконавче провадження», та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.03.2020 у справі № 697/154/17, від 09.03.2026 у справі № 904/2345/24, від 30.09.2020 у справі № 804/1217/18. На думку Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, надання судом відстрочки виконання рішення не є підставою для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та не позбавляє державного виконавця обов`язку відкрити виконавче провадження за належно поданим виконавчим документом.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.08.2026 відкрито провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 24.08.2026.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 24.08.2026 від ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5"надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на безпідставність та помилковість доводів скаржника.

ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" також звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду. ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", обґрунтовуючи це клопотання, зазначає про відсутність правової позиції, сформульованої об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Великою Палатою Верховного Суду, щодо застосування норм ст. 4, ст. 34, пункту 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", яка є актуальною і була сформульована пізніше, ніж постанови Верховного Суду у справах № 905/2785/15, № 905/477/18, № 804/1217/18 та є пріоритетною. Тому ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" зазначає, що в разі, якщо суд касаційної інстанції вважатиме за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 905/2785/15, від 19.02.2020 у справі № 905/477/18, від 30.09.2020 у справі № 804/1217/18, щодо застосування норм ст. 4, ст. 34, пункту 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", то справу, яка розглядається, слід передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Із метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи Верховний Суд дійшов висновку про її розгляд у розумний строк у розумінні положень статті 114 Господарського процесуального кодексу України, тобто такий, що є необхідним для виконання всіх процесуальних дій і дотримання прав та інтересів учасників справи.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржувані ухвалу та постанову, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За змістом ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

За змістом ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 6 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ухвалою від 22.04.2026 у справі №922/2737/23 Господарський суд Харківської області відстрочив виконання рішення від 12.01.2026 до 12.01.2027. Ухвала мотивована тим, що у зв`язку з винятковими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення, відстрочення виконання дозволить уникнути блокування роботи боржника як підприємства критичної інфраструктури, постраждалого внаслідок ракетних обстрілів російської федерації, а також поступово відновити генерацію боржником електричної енергії в період із 31.07.2026 до 31.12.2026 та отримати дохід, який надалі може бути спрямований на погашення стягнутої заборгованості перед стягувачем. Суд першої інстанції зазначив, що відстрочення виконання судових рішень забезпечить їх реальне виконання з дотриманням балансу інтересів сторін, не порушить справедливої рівноваги вказаного балансу, оскільки надасть можливість виконати судові рішення у справі №922/2737/23 за умов дотримання співмірності негативних наслідків для боржника, з інтересом стягувача реально отримати грошові кошти.

За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Разом із тим, згідно із ч. 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Оскільки відстрочка надана судом складає зміст виконавчого документа, та не є ні вимогою, недоліком чи невідповідністю, в разі наявності яких державний виконавець може повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів із дня його пред`явлення, а є виключним процесуальним інструментом, який застосовується судом (як безпосередньо в рішенні суду, так й окремою ухвалою в процесі виконання рішення) у виконавчому документі за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. У разі наявності в судовому рішенні відстрочки виконання судового рішення, виконавче провадження не відкривається та виконавчі дії не проводяться, оскільки момент їх здійснення відстрочений на визначений судом строк і відповідно їх нездійснення є правомірним. Подібний висновок викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 804/1217/18.

Отже, у справі, яка розглядається, за встановленими судами обставинами рішення суду мали виконуватись державним виконавцем після закінчення строку, встановленого в ухвалі про відстрочення виконання судових рішень. Відтак станом на 24.04.2026 (дата відкриття виконавчого провадження) цей строк не настав, що свідчить про відсутність підстави для відкриття виконавчого провадження.

Суди попередніх інстанцій, установивши, що на момент винесення державним виконавцем 24.04.2026 постанови про відкриття виконавчого провадження ухвала від 22.04.2026 вже існувала як чинний судовий акт, який породжував визначені законом правові наслідки, дійшли обґрунтованого висновку, що відкриття виконавчого провадження за таких умов суперечило об`єктивно існуючому правовому стану незалежно від суб`єктивної обізнаності виконавця.

Посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах від 12.03.2020 у справі № 697/154/17, від 09.03.2026 у справі № 904/2345/24, не беруться судом касаційної інстанції до уваги, оскільки суди попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, на відміну від зазначених справ, із урахуванням тих фактичних обставин, що відстрочка виконання рішення вже діяла на момент вирішення питання про прийняття виконавчого документа до виконання, правильно застосували положення п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" до спірних правовідносин. Крім того, наведені висновки судів не суперечать висновкам, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 804/1217/18.

З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення прийняті з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів зазначає й те, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди скаржників з висновками судів попередніх інстанцій щодо оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин справи. Однак колегія суддів зауважує, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Решта доводів в касаційній скарзі фактично зводяться лише до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин у справі, що з огляду на встановлені ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Щодо клопотання ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Частиною 5 цієї статті визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Оскільки в клопотанні не обґрунтована необхідність відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 905/2785/15, від 19.02.2020 у справі № 905/477/18, від 30.09.2020 у справі № 804/1217/18, щодо застосування норм ст. 4, ст. 34, пункту 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", а колегія суддів не вбачає підстав для такого відступу, то в задоволенні клопотання ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.

Законодавець у ч. 1 ст. 236 ГПК України закріпив норму, відповідно до якої судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення, ухвалені відповідно до ст. 236 ГПК України, без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2026 у справі № 922/2737/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Волковицька Н. О.

Случ О. В.