Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №904/7515/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 904/7515/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кузьмінова Володимира Олександровича

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2026 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2026

у справі № 904/7515/25

за позовом Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради,

до Фізичної особи-підприємця Кузьмінова Володимира Олександровича,

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою; повернення земельної ділянки шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва автостоянки; скасування державної реєстрації права приватної власності на об`єкт нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Центральної окружної прокуратури міста (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просив:

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Кузьмінова Володимира Олександровича (далі - ФОП Кузьмінов В. О.) усунути перешкоди Дніпровській міській раді в праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпро, Донецьке шосе, 123г, площею 0,3393 га та повернути земельну ділянку, шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва - автостоянки, що складається з: літ. А-1 будівля вартової площею 6,0 кв.м, літ. Б-1 будівля авто майстерні з паркінгом площею 673,0 кв.м, літ.№1-3 - огорожі площею 371,8 кв.м, літ. І - замощення площею 2599,0 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674353912101);

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності ФОП Кузьмінова В. О. на об`єкт нерухомого майна автостоянку, що складається з: літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. Б-1 будівля авто майстерні з паркінгом площею 673,0 кв.м, літ. № 1-3 - огорожі площею 371,8 кв.м, літ. І - замощення площею 2599,0 кв.м, розташовану за адресою: м. Дніпро, Донецьке шосе, 123г, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674353912101), проведену 24.11.2025 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батрак Є.В. (номер відомостей про речове право 62511649) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 674353912101.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 24.03.2026.

29.04.2026 від відповідача до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про заміну сторони її правонаступником відповідно до ст. 52 ГПК України, в якій ФОП Кузьмінов В. О. просив залучити до участі у справі 904/7515/25 правонаступника відповідача - Приватне підприємство Оздоровчий центр "Вікторія" (далі - ПП ОЦ "Вікторія" ).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2026, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2026 у справі № 904/7515/25, залишено без задоволення заяву ФОП Кузьмінова В. О. про залучення до участі у справі №904/7515/25 правонаступника відповідача - ПП ОЦ "Вікторія".

При цьому господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що, обґрунтовуючи заяву про залучення до участі у справі №904/7515/25 правонаступника відповідача - ПП ОЦ "Вікторія", відповідач посилався на договір безоплатного тимчасового користування нерухомим майном від 01.12.2021, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Паркінг 2020" передало ПП ОЦ "Вікторія" у безоплатне тимчасове користування майновий комплекс автостоянки, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, Донецьке шосе, 123Г .

Господарські суди попередніх інстанцій установили, що згідно з умовами цього договору усі податки, збори, обов`язкові платежі, штрафи, пеня та інші фінансові зобов`язання, що виникають у зв`язку з користуванням майном або здійсненням діяльності з використанням майна, покладаються на користувача. Крім того, користувач зобов`язаний самостійно врегульовувати вимоги контролюючих органів, пов`язані з користуванням майном, та відшкодовувати позичкодавцю понесені витрати.

Суди також зазначили, що відповідач посилався на додаткову угоду до договору безоплатного тимчасового користування нерухомим майном, відповідно до якої у зв`язку з переходом права власності на об`єкт нерухомого майна, автостоянку, до Кузьмінова В. О. було замінено сторону позичкодавця з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Паркінг 2020" на Кузьмінова В. О.

Водночас суди встановили, що матеріали справи не містять доказів переходу права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, комплекс автостоянки, до ПП ОЦ "Вікторія". Суди встановили, що ПП ОЦ "Вікторія" набуло лише право користування цим майном на підставі договору безоплатного тимчасового користування нерухомим майном від 01.12.2021. Оскільки з укладенням додаткової угоди №1 від 01.12.2026 до договору безоплатного тимчасового користування нерухомим майном від 01.12.2021 не відбувся перехід права власності на комплекс автостоянки до ПП ОЦ "Вікторія", то суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відсутність підстав для застосування у цьому випадку положень статті 52 ГПК України щодо процесуального правонаступництва.

Не погоджуючись з із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2026 та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2026 у справі № 904/7515/25, ФОП Кузьмінов В. О. звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ФОП Кузьмінов В. О. зазначає, що оскаржувану ухвала та постанова є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, ст. ст. 827, 833 Цивільного кодексу України, а також порушили норми процесуального права: ч. 1 ст. 52, ст. 86, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 236, 269 ГПК України. При цьому, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції застосував ч. 1 ст. статті 52 ГПК України без урахування висновків щодо застосування цієї самої норми у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №910/11702/18 та від 02.07.2025 у справі №911/9/24, від 30.06.2020 у справі №264/5957/17 та від 17.12.2025 у справі №908/2388/21.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.08.2026 відкрито провадження за касаційною скаргою ФОП Кузьмінова В. О., призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 28.08.2026. Витребувано матеріали справи (з урахуванням п.п. 17. 10 п. 17 ч. 1 Перехідних положень ГПК України) з Господарського суду міста Києва/Північного апеляційного господарського суду.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 28.08.2026 від Дніпровської міської ради та від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на безпідставність та помилковість доводів скаржника.

Із метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи Верховний Суд дійшов висновку про її розгляд у розумний строк у розумінні положень статті 114 Господарського процесуального кодексу України, тобто такий, що є необхідним для виконання всіх процесуальних дій і дотримання прав та інтересів учасників справи.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржену ухвалу апеляційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції та ухвала місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заяви про залучення до участі у справі №904/7515/25 як правонаступника відповідача.

Статтею 52 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне законодавство не пов`язує реалізацію судом положень статті 52 ГПК України виключно з наявністю клопотання сторін. Використання законодавцем конструкції "суд залучає" (а не "суд за клопотанням учасника може залучити") свідчить про наявність у суду процесуального обов`язку встановити належний суб`єктний склад сторін для ухвалення законного та виконуваного рішення.

Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених прав. У випадку ухвалення апеляційним судом рішення щодо вимоги про повернення земельної ділянки стосовно особи, яка вже втратила на неї матеріальне право, призведе до ухвалення завідомо невиконуваного судового акта та порушення прав нового власника майна, який позбавлений можливості захищатися.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в судочинстві участь останнього.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно, від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16, від 23.07.2025 у справі № 907/311/21, від 11.11.2025 у справі № 916/5530/23.

У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права (подібний за змістом висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 910/2615/18).

Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку. При цьому положеннями статті 52 ГПК України не обмежено коло випадків заміни особи у спірних правовідносинах, які можуть бути підставами для процесуального правонаступництва, а також, як зазначалось, стадію судового процесу, на якій може бути здійснено таке правонаступництво.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 910/11371/18 зазначив, що Велика Палата Верховного Суду сформулювала усталений правовий висновок, згідно з яким суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу (постанови від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, від 08.02.2022 у справі № 761/13017/16-ц).

Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).

Як вже зазначалося, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Предметом позову у справі № 904/7515/25, яка розглядається, зокрема, є позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва автостоянки, скасування державної реєстрації права приватної власності ФОП Кузьмінова В. О. на спірний об`єкт нерухомого майна автостоянку, розташовану за адресою: м. Дніпро, Донецьке шосе, 123Г. Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що на земельній ділянці комунальної власності розташовано об`єкт самочинного будівництва, право приватної власності на який зареєстровано за ФОП Кузьміновим В. О.

Суди встановили, що матеріали справи не містять доказів переходу права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, комплекс автостоянки, до ПП ОЦ "Вікторія"; ПП ОЦ "Вікторія" набуло лише право користування відповідним майном на підставі договору безоплатного тимчасового користування нерухомим майном від 01.12.2021. Тому суди попередніх інстанцій виснували, що передача нерухомого майна, комплексу автостоянки, до ПП ОЦ "Вікторія" у безоплатне тимчасове користування не є підставою для процесуального правонаступництва відповідно до ст. 52 ГПК України.

Оскільки відповідачем за негаторним позовом є власник нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, незалежно від наявності у іншої особи права користування цим майном, то суди попередніх інстанцій, не встановши факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника, правильно застосували ст. 52 ГПК України.

Посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №910/11702/18 та від 02.07.2025 у справі №911/9/24, від 30.06.2020 у справі №264/5957/17 та від 17.12.2025 у справі №908/2388/21, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки такі висновки сформовані з урахуванням конкретних обставин, встановлених судами у кожній справі, що зумовило прийняття судом відповідного рішення.

З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення прийняті з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Решта доводів в касаційній скарзі фактично зводяться лише до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин у справі, що з огляду на встановлені ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Законодавець у ч. 1 ст. 236 ГПК України закріпив норму, відповідно до якої судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення, ухвалені відповідно до ст. 236 ГПК України - без змін.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кузьмінова Володимира Олександровича залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2026 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2026 у справі № 904/7515/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.