Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №910/6024/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.09.2026Справа № 910/6024/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІСА»

до Фізичної особи-підприємця Берднікова Володимира Георгійовича

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Задніпряний В.В.

відповідач: Бердніков В.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІСА» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Берднікова Володимира Георгійовича про витребування маневрового тепловоза ТГМ 4 № 1968, 1983 року випуску.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.

Позивачем 25.05.2026 сформовано у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 23.06.2026.

Відповідачем 19.06.2026 сформовано у системі «Електронний суд» заяву про відкладення розгляду справи.

Позивач 23.06.2026 сформував у системі «Електронний суд» заяву про проведення засідання за відсутності представника.

Для реалізації сторонами своїх процесуальних прав підготовче засідання було відкладено на 21.07.2026.

Відповідач 07.07.2026 сформував у системі «Електронний суд» (08.07.2026 зареєстровано) відзив, яким повністю заперечено позовні вимоги.

Позивачем 13.07.206 сформовано у системі «Електронний суд» (14.07.2026 зареєстровано) відповідь на відзив.

Відповідач 20.07.2026 сформував у системі «Електронний суд» (21.07.2026 зареєстровано) заперечення, у прохальній частині яких заявлено про залишення позову без розгляду.

З метою реалізації сторонами своїх процесуальних прав у підготовчому засіданні 21.07.2026 судом оголошено перерву до 08.09.2026 о 09:10.

У засіданні 08.09.2026 судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з відсутністю підстав; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.09.2026.

Після закінчення підготовчого засідання до суду надійшли сформовані 08.09.2026 відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи (зареєстровано у системі «Електронний суд» об 11:12) та заяву про участь у справі в судовому засіданні в режимі відеоконференції (зареєстровано у системі «Електронний суд» о 10:58).

Відповідачем 09.09.2026 сформовано у системі «Електронний суд» (10.09.2026 зареєстровано) заяву про відвід судді Кирилюк Т.Ю. та секретаря судового засідання Шадури М.Ю. від розгляду справи № 910/6024/26.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2026 заяву Фізичної особи-підприємця Берднікова Володимира Георгійовича про відвід судді Кирилюк Т.Ю. від розгляду справи № 910/6024/26 визнано необґрунтованою та ухвалено заяву Фізичної особи-підприємця Берднікова Володимира Георгійовича про відвід судді Кирилюк Т.Ю. від розгляду справи № 910/6024/26 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи заяву Фізичної особи-підприємця Берднікова Володимира Георгійовича 11.09.2026 передано на розгляд судді Ковтуна С.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Ковтун С.А.) 15.09.2026 відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Берднікова Володимира Георгійовича про відвід судді Кирилюк Т.Ю. від розгляду справи № 910/6024/26.

Матеріали справи № 910/6024/26 передано судді Кирилюк Т.Ю. для продовження розгляду справи.

У судове засідання 22.09.2026 представник позивача не з`явився.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про залишення без розгляду заяви про відвід секретарю судового засідання, яку суд розглянув та задовольнив.

Також, представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із неявкою представника позивача.

Суд, розглянувши заявлене клопотання відповідача, відмовив у його задоволенні з огляду на його необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколів загальних зборів позивача №16, №17 та №18 єдиним учасником (товариством з обмеженою відповідальністю «Оленерго») прийнято рішення про збільшення статутного капіталу позивача з 2 000 000,00 грн. до 20 308 229,11 грн. (протокол №16 від 06.08.2015), призначення директора (протокол №17 від 06.08.2015), прийняття до складу засновників ТОВ «Вітард» та вихід зі складу засновників ТОВ «Оленерго» (протокол №18 від 06.08.2015).

Таким чином, відповідно до доданих до позовної заяви копій протоколів загальних зборів учасників позивача товариством з обмеженою відповідальністю «Оленерго» прийнято в один день (06.08.2015) рішення про внесення додаткового вкладу у значному розмірі до статутного капіталу позивача та вихід зі складу його засновників, що є прямим порушенням вимог частини четвертої статті 53 Закону України «Про господарські товариства» (чинної на час правовідносин редакції).

За твердженням абзацу четвертого сторінки другої позовної заяви 07.08.2015 товариством з обмеженою відповідальністю «Оленерго» здійснено майновий внесок до статутного капіталу позивача, у тому числі, шляхом передачі тепловозу ТГМ4 №1968 вартістю 168 260, 88 грн. Збільшення статутного капіталу було зареєстровано у 2016 році.

Жодного доказу реєстрації збільшення статутного капіталу позивача у 2016 році матеріали справи не містять.

Натомість, позивачем додано до позовної заяви копію власного статуту, затвердженого протоколом загальних зборів №16 від 22.07.2015, пунктом 7.1 якого розмір статутного капіталу визначено у розмірі 20 308 229,11 грн.

Відповідно до порядку внесення вкладів, визначеного пунктом 7.1 статуту позивача, товариство з обмеженою відповідальністю «Оленерго» зобов`язано було внести 50% статутного капіталу до моменту державної реєстрації товариства у грошовій формі.

Переліку майнового внеску учасника до статутного капіталу, який містить посилання на тепловоз ТГМ4 №1968, єдина копія статуту, надана позивачем, не містить.

Таким чином, надана позивачем копія протоколу загальних зборів позивача №16 від 06.08.2015, яким відображено рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленерго» про збільшення статутного капіталу позивача на 18 308 229,11 грн. до 20 308 229,11 грн. не може створювати правових наслідків, оскільки на момент прийняття цього рішення (відповідно до наданої позивачем копії зареєстрованого статуту) статутний капітал позивача вже складав 20 308 229,11 грн.

Суд має погодитись з доводами відповідача, що сам по собі акт від 07.08.2015 оцінки вартості та приймання-передачі майна до статутного капіталу не може бути визнаним належним правовстановлюючим документом переходу права власності на визначене ним майно до позивача у справі.

Більше того, відповідно до акту від 07.08.2015: «Я, учасник (засновник) Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленерго» (далі - товариство) оцінюю свій негрошовий майновий вклад до статутного капіталу товариства …». Майно оціненою вартістю 18 308 229,11 грн. передано директору «товариства ОСОБА_1 для подальшої передачі на баланс товариства після його державної реєстрації».

Таким чином, за змістом текстовою частини акту майно передане засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленерго» товариству з обмеженою відповідальністю «Оленерго».

Наявність печатки без підпису від позивача на акті від 07.08.2015 не змінює визначеного текстовою частиною акта отримувача майна - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оленерго».

Таким чином, покладені в основу позову твердження позивача про набуття ним у власність тепловозу ТГМ4 №1968 не доведено суду поза розумним сумнівом належними доказами.

У той же час, відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 04.02.2016 у справі №911/343/16 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оленерго» 02.02.2016 звернулось з заявою про порушення справи про банкрутство у зв`язку з тим, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами та на підставі частини п`ятої статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Господарського суду Київської області від 13.06.2018 у справі №911/343/16 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Оленерго» та відкрито його ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2017 у справі №911/343/16 встановлено, що рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленерго» про вихід зі складу засновників ТОВ «Оленерго», оформлене протоколом №18 від 06.08.2015, та договір відчуження частки вчинені з метою штучного виведення майна боржника з ліквідаційної маси з метою подальшого ініціювання справи про банкрутство та ухилення у такий спосіб від сплати боргів кредиторам ТОВ «Оленерго».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2020 у справі №911/2235/20 (911/343/16) затверджено мирову угоду між відповідачем у даній справі та ТОВ «Оленерго», за якою останнє визнає та не оспорює право власності на маневровий тепловоз ТГМ4-1968, рік випуску 1983, виготовлений Людинівським заводом.

Таким чином, Господарський суд міста Києва має погодитись з доводами відповідача в частині дослідження Господарським судом Київської області права власності на тепловоз ТГМ4 №1968 та включення його до ліквідаційної маси саме ТОВ «Оленерго», а не позивача у даній справі.

Як зазначалось судом раніше, у межах даного судового розгляду позивачем не доведено жодним належним доказом існування у нього права власності на спірне майно.

Частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За процесуально-правовими приписами частини третьої статті 13 та частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Законом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Недоведеність факту наявності у позивача права власності на майно, яке порушене відповідачем, унеможливлює надання йому примусового судового захисту та зумовлює відмову у задоволенні позову.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача-1 у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.10.2026.

Суддя Т.Ю. Кирилюк