Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №904/3290/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3290/26

за позовом Колективного підприємства "МЕРКУРІЙ", смт. Петриківка, Дніпропетровська область

до Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, смт. Петриківка, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фізична особа-підприємець Моськіна Ірина Олексіївна, с. Балівка, Дніпропетровська область

про визнання недійсним рішень та скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення права оренди, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Пономаренко Т.В.

Представники:

від позивача: Глущенко О.О., ордер АЕ № 1483230 від 24.06.2026

від відповідача: Птишник Ю.І., виписка з ЄДР

від третьої особи: Іванченко А.Л., ордер АЕ №1532776 від 04.08.2026

СУТЬ СПОРУ:

Колективне підприємство "МЕРКУРІЙ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в якій просить суд:

- визнати недійсним рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 158-6/VІІІ від 29 квітня 2021 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду" видане фізичній особі-підприємцю Моськіній Ірині Олексіївні щодо земельної ділянки площею 0, 0302 га, що знаходиться за адресою: смт. Петриківка, проспект Петра Калнишевського, 59-А, Петриківської селищної територіальної громади.

- визнати недійсним п.1 рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 603-20/VІІІ від 16 листопада 2023 року "Про внесення змін до рішень", яким площу земельної ділянки змінено з 0,0302 га на 0, 0325 га.

- визнати недійсним рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 693-22/VІІІ від 22 лютого 2024 року "Про затвердження проектів відведення земельних ділянок в оренду" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057 та передачі її в оренду фізичній особі-підприємцю Моськіній Ірині Олексіївні.

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, яка проведена Відділом № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області 12.01.2024 року, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Петриківка, проспект Петра Калнишевського, 59-А, кадастровий номер 1223755100:03:045:0057 у Державному земельному кадастрі, з виключенням відомостей про кадастровий номер 1223755100:03:045:0057 з Державного земельного кадастру, шляхом закриття Поземельної книги.

- припинити Моськіній Ірині Олексіївні право оренди земельної ділянки - кадастровий номер 1223755100:03:045:0057, за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано Виконавчим комітетом Царичанської селищної ради 27.03.2024 року.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю формування спірних земельних ділянок, оскільки під час реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057 не було враховано наявність в межах цієї земельної ділянки належної позивачу на праві користуванні земельної ділянки площею 0, 3329 га, відповідно державна реєстрація спірної земельної ділянки є незаконною, що є підставою для скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057 з одночасним припиненням усіх речових прав щодо цієї земельної ділянки, та закриття щодо них Поземельної книги.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.06.2026, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фізичну особу-підприємця Моськіну Ірину Олексіївну.

У судовому засіданні, яке відбулось 24.06.2026, господарським судом оголошено перерву до 22.07.2026.

22.06.2026 від Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач зазначає, що з офіційних відомостей Державного земельного кадастру вбачається, що земельна ділянка ФОП Моськіної І.О. по всьому периметру межує виключно із землями Петриківської селищної ради. Відомості про суміжність зазначеної земельної ділянки із земельною ділянкою, яка перебуває у постійному користуванні КП "Меркурій", у Державному земельному кадастрі відсутні.

Відповідач вважає, що твердження про безпосереднє межування земельної ділянки ФОП Моськіної І.О. із земельною ділянкою КП "Меркурій" не підтверджується матеріалами Державного земельного кадастру та суперечить офіційним відомостям щодо опису меж земельної ділянки.

Крім того, у разі наявності накладення меж земельних ділянок або інших суперечностей відомостям Державного земельного кадастру автоматизована система ДЗК не дозволяє здійснювати відповідні реєстраційні дії.

За доводами відповідача, позивачем не наведено жодних належних та допустимих підстав, які б свідчили про недійсність оскаржуваних рішень Петриківської селищної ради. Вказані рішення були прийняті після перевірки документації державним кадастровим реєстратором та на підставі отриманих позитивних висновків уповноважених органів.

22.06.2026 від Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні, яке відбулось 24.06.2026, господарським судом оголошено перерву до 22.07.2026

30.06.2026 від Фізичної особи-підприємця Моськіної Ірини Олексіївни до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Третя особа вказує, що на законних підставах, пройшовши, передбачену законом, процедуру користується земельною ділянкою для будівництва та обслуговування своєї власної будівлі торгівлі. Звертає увагу суду на те, що кафе-бар "Мрія" з 14 січня 2000 року належав Петриківському сільському споживчому товариству на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Петриківської селищної Ради народних депутатів, в подальшому був відчужений та на законних підставах придбаний третьою особою. Земельна ділянка з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057 необхідна саме для розміщення та обслуговування нерухомого майна, яка належить на праві власності третій особі.

30.06.2026 від Колективного підприємства "МЕРКУРІЙ" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив.

Позивач вказує. що починаючи з 2016 року не може в установленому Законом порядку отримати кадастровий номер на земельну ділянку, яка знаходиться в його постійному користуванні, тільки тому, що селищна рада постійно цьому перешкоджає. З 2016 року Петриківська селищна рада приймала участь у судових засіданнях щодо своїх протиправних дій по земельній ділянці, що знаходиться з 29.12.2001 року в постійному користуванні КП "Меркурій", по результату розгляду яких суди визнавали рішення Петриківської селищної ради недійсними, тобто незаконними.

За доводами позивача саме в результаті недійсних рішень Петриківської селищної ради КП "Меркурій" й досі не може зареєструвати в установленому Законом порядку земельну ділянку.

Також позивач вважає безпідставним посилання відповідача про непідтвердження безпосереднього межування земельної ділянки ФОП Моськіної І.О. із земельною ділянкою КП "Меркурій", оскільки такі твердження спростовуються поданими позивачем доказами.

06.07.2026 від Колективного підприємства "МЕРКУРІЙ" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив. Позивач вказує, що твердження Моськіної І.О. у відзиві є неповними та не відповідають дійсності, оскільки саме дії та рішення Петриківської селищної ради призвели до накладання виділеної земельної ділянки на земельну ділянку КП "Меркурій", що в свою чергу позбавило КП "Меркурій" в черговий раз в установленому Законом порядку зареєструвати сформовану земельну ділянку, надану підприємству в постійне користування. За доводами позивача недобросовісність дій Петриківської селищної ради в частині надання в оренду третій особі частини земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні позивача призвело до виникнення спору.

06.07.2026 від Фізичної особи-підприємця Моськіної Ірини Олексіївни до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

09.07.2026 від Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

21.07.2026 від Фізичної особи-підприємця Моськіної Ірини Олексіївни до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні, яке відбулось 22.07.2026, господарським судом оголошено перерву до 05.08.2026.

03.08.2026 від Колективного підприємства "МЕРКУРІЙ" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення на додаткові пояснення у справі.

03.08.2026 від Колективного підприємства "МЕРКУРІЙ" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення на додаткові пояснення у справі.

04.08.2026 від Фізичної особи-підприємця Моськіної Ірини Олексіївни до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 05.08.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в засіданні на 26.08.2026.

У судовому засіданні 26.08.2026 оголошувалась перерва до 07.09.2026.

У судовому засіданні 07.09.2026 оголошувалась перерва до 30.09.2026.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити, представник відповідача та представник третьої особи підтримали заперечення на позов та просили в його задоволенні відмовити.

У судовому засіданні 30.09.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

29.12.2001 Петриківською селищною радою був виданий Колективному підприємству "МЕРКУРІЙ" Державний акт на право постійного користування землею серія І-ДП № 007758, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 39, згідно якого Колективному підприємству "МЕРКУРІЙ" надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,3329 га., місце розташування: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, вул. Леніна, (нова назва – проспект Петра Калнишевського), 59.

На вказаній земельній ділянці розташоване майно Колективного підприємства "МЕРКУРІЙ": будівля – Будинок побуту А1 – 166, 8 кв.м.; будівля – Котельня Б1, загальна площа 11,1 кв.м.; будівля - Склад Г1, загальна площа 19,7 кв.м.; будівля - Пилорама Д1, загальна площа 39,7 кв.м.

Колективне підприємство "МЕРКУРІЙ" вказує, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі відповідно до частини 3 статті 79-1 Земельного кодексу України, однак Колективне підприємство "МЕРКУРІЙ" не може в установленому законом порядку зареєструвати таку земельну ділянку, оскільки Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області всіляко перешкоджає реєстрації такої земельної ділянки.

Так, 20.03.2026 Державним кадастровим реєстратором Відділу № 5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Сумській області було розглянуто заяву Колективного підприємства "МЕРКУРІЙ" про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 19.03.2026 (реєстраційний номер ЗВ-9701080892026) разом з поданими документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення № РВ-5900072972026 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав:

електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа;

розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;

невідповідність поданих документів законодавства, а саме: п.74.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17.10.2012 року № 1051, абзац 5 ч.6 ст.24 Закону України "Про державний земельний кадастр".

Крім цього, в цьому рішенні від 20.03.2026 зазначено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини:

перетин з ділянкою 1223755100:03:045:0074, площа співпадає на 19,4004%;

перетин з ділянкою 1223755100:03:045:0057, площа співпадає на 2,3432%.

Колективне підприємство "МЕРКУРІЙ" 06.05.2026 звернулося із письмовим запитом на отримання публічної інформації до Петриківської селищної ради із проханням надати документи, на підставі яких були зареєстровані земельні ділянки: 1223755100:03:045:0074 та 1223755100:03:045:0057.

14.05.2026 Колективним підприємством "МЕРКУРІЙ" отримано відповідь від 12.05.2026 № 17/05-26 з відповідними документи, на підставі яких були зареєстровані земельні ділянки: 1223755100:03:045:0074 та 1223755100:03:045:0057.

29.04.2021 Петриківська селищна рада прийняла рішення № 158-6/VIIІ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду", яким вирішила надати фізичній особі-підприємцю Моськіній Ірині Олексіївні дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовно площею 0, 0302 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07), що знаходяться за адресою: смт. Петриківка, проспект Петра Калнишевського, 59-А Петриківської селищної територіальної громади.

16.11.2023 Петриківська селищна рада прийняла рішення № 603-20/ VIIІ "Про внесення змін до рішень", яким внесла зміни до рішення Петриківської селищної ради від 29 квітня 2021 року № 158-6/VІІІ, а саме змінила у пункті 1 рішення площу з 0,0302 га на 0,0325 га.

22.02.2024 Петриківська селищна рада прийняла рішення № 693-22/VIIІ "Про затвердження проектів відведення земельних ділянок в оренду", яким ФОП Моськіній І.О. затвердила проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передала в оренду на 49 років земельну ділянку з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057, площею 0, 0325 га.

На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування Петриківська селищна рада 22 лютого 2024 року уклала із ФОП Моськіною Іриною Олександрівною договір оренди земельної ділянки на 49 років з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057, площею 0, 0325 га.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057 була зареєстрована Відділом № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області 12.01.2024.

22.02.2024 Виконавчий комітет Царичанської селищної ради зареєстрував за Моськіною Іриною Олексіївною в державному реєстрі речових прав право оренди на таку земельну ділянку.

Колективне підприємство "МЕРКУРІЙ" посилається на те, що рішення органу місцевого самоврядування та договір оренди земельної ділянки порушують його право користуватися земельною ділянкою, наданій йому у постійне користування, та зареєструвати в установленому Законом порядку таку земельну ділянку, під час реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057 не було враховано наявність в межах цієї земельної ділянки належної позивачу на праві користуванні земельної ділянки площею 0,3329 га на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ДП № 007758, тому такий запис та подальша передача такої земельної ділянки в оренду ФОП Моськіній Ірині Олексіївні, позбавляє його внести відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, надану в постійне користування, та унеможливлює реєстрацію за Колективне підприємство "МЕРКУРІЙ", проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є: визнання недійсним рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 158-6/VІІІ від 29 квітня 2021 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду" видане фізичній особі-підприємцю Моськіній Ірині Олексіївні щодо земельної ділянки площею 0, 0302 га, що знаходиться за адресою: смт. Петриківка, проспект Петра Калнишевського, 59-А, Петриківської селищної територіальної громади; визнання недійсним п.1 рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 603-20/VІІІ від 16 листопада 2023 року "Про внесення змін до рішень", яким площу земельної ділянки змінено з 0,0302 га на 0, 0325 га; визнання недійсним рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 693-22/VІІІ від 22 лютого 2024 року "Про затвердження проектів відведення земельних ділянок в оренду" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057 та передачі її в оренду фізичній особі-підприємцю Моськіній Ірині Олексіївні; скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка проведена Відділом № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області 12.01.2024 року, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Петриківка, проспект Петра Калнишевського, 59-А, кадастровий номер 1223755100:03:045:0057 у Державному земельному кадастрі, з виключенням відомостей про кадастровий номер 1223755100:03:045:0057 з Державного земельного кадастру, шляхом закриття Поземельної книги; припинення Моськіній Ірині Олексіївні право оренди земельної ділянки - кадастровий номер 1223755100:03:045:0057, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Петриківка, проспект Петра Калнишевського, 59-А, яке зареєстровано Виконавчим комітетом Царичанської селищної ради 27.03.2024.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані із земельною ділянкою площею 0,3329 га., місце розташування: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, вул. Леніна, (нова назва – проспект Петра Калнишевського), 59, яка перебуває на праві постійного користування у Колективного підприємства "МЕРКУРІЙ" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія І-ДП № 007758, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 39; обставини прийняття рішень Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 158-6/VІІІ від 29 квітня 2021 року, № 603-20/VІІІ від 16 листопада 2023 року, № 693-22/VІІІ від 22 лютого 2024 року, державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057, обставини реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057, наявність / відсутність підстав для визнання недійсними рішень Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 158-6/VІІІ від 29 квітня 2021 року, № 603-20/VІІІ від 16 листопада 2023 року, № 693-22/VІІІ від 22 лютого 2024 року, державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057, державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть, якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.

Частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Підставою звернення позивача до суду є накладення частини земельної ділянки з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057, яка належить Петриківській селищній раді Дніпровського району Дніпропетровської області та перебуває в оренді Фізичної особи-підприємця Моськіної Ірини Олексіївни, накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ДП № 007758 (площа співпадає на 2,2434%).

Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді (статті 15, 16 Цивільного кодексу України).

Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором (пункти 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 (провадження № 12-89гс19)).

Способами захисту суб`єктивних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 90), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (пункт 68).

Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).

За приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14 (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55) та ін.).

Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.

Оскільки земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні Колективне підприємство "МЕРКУРІЙ" на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ДП № 007758 частково накладається на земельну ділянку, з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057, яка належить Петриківській селищній раді Дніпровського району Дніпропетровської області та перебуває в оренді Фізичної особи-підприємця Моськіної Ірини Олексіївни, позивач просить недійсними рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 158-6/VІІІ від 29 квітня 2021 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду"; п.1 рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 603-20/VІІІ від 16 листопада 2023 року "Про внесення змін до рішень"; № 693-22/VІІІ від 22 лютого 2024 року "Про затвердження проектів відведення земельних ділянок в оренду" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057 та передачі її в оренду фізичній особі-підприємцю Моськіній Ірині Олексіївні; скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка проведена Відділом № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області 12.01.2024 року, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Петриківка, проспект Петра Калнишевського, 59-А, кадастровий номер 1223755100:03:045:0057 у Державному земельному кадастрі, з виключенням відомостей про кадастровий номер 1223755100:03:045:0057 з Державного земельного кадастру, шляхом закриття Поземельної книги; припинення Моськіній Ірині Олексіївні право оренди земельної ділянки - кадастровий номер 1223755100:03:045:0057, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Петриківка, проспект Петра Калнишевського, 59-А, яке зареєстровано Виконавчим комітетом Царичанської селищної ради 27.03.2024.

Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду про неефективність такого способу захисту прав особи, як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180; від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, пункт 143).

Оскаржувані рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 158-6/VІІІ від 29.04.2021, п. 1 рішення № 603-20/VІІІ від 16.11.2023, № 693-22/VІІІ від 22.02.2024 (в оскаржуваній частині) вичерпали свою дію (на підставі вказаних рішень затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057, передано її в оренду Фізичній особі-підприємцю Моськіній Ірині Олексіївні, здійснено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 1223755100:03:045:0057 у Державному земельному кадастрі). Визнання цих рішень недійсним не поновить порушене право або законний інтерес позивача.

Крім того, рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Цей підхід у судовій практиці також є усталеним.

Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (пункт 83), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109), від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21 (пункт 53)).

Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia – "суд знає закони". Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109), від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 (пункт 181)).

Отже, у такій категорії спорів позивач може, зокрема, обґрунтовувати свій позов протиправністю рішення органу місцевого самоврядування, відповідно до якого відповідачу було передано частину земельної ділянки, яка накладається на перебуває у постійному користуванні у позивача. Натомість суд має надати оцінку відповідному рішенню органу місцевого самоврядування в мотивувальній частині судового рішення.

Для витребування належного позивачу майна не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, у тому числі документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право.

Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, з тих мотивів, що рішення органу влади, певний документ, рішення, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними або що позивач їх не оскаржив.

Аналогічна позиція викладена у постановах [Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 99, 100), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 86, 94, 147), від 05.12.2018 у справі № 522/2202/15-ц (пункти 73-76), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункти 38,39), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 50), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункти 148-151, 153, 154, 167, 168).

Господарський суд враховує, що до 01.01.2013 державна реєстрація земельних ділянок, які передавались у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки.

З 01.01.2013 у зв`язку з набранням чинності Законом України від 07.07.2011 № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр" державні акти на право власності не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

За такого правового регулювання визнання скасування державної реєстрації земельної ділянки не вирішить спір про право, так само не вирішить і питання про захист прав та інтересів позивача. Натомість внаслідок задоволення віндикаційного позову вирішується спір про право, рішення суду є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на викладене позовні вимоги про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації земельної ділянки не приведуть до відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Крім того, позовна вимога про припинення Моськіній Ірині Олексіївні права оренди земельної ділянки - кадастровий номер 1223755100:03:045:0057, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Петриківка, проспект Петра Калнишевського, 59-А, яке зареєстровано Виконавчим комітетом Царичанської селищної ради 27.03.2024 спрямована не до Фізичної особи-підприємця Моськіної Ірини Олексіївни.

Під час підготовчого провадження господарським судом, відповідно до статті 182 Господарського процесуального кодексу України з`ясовувалось питання щодо вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача.

Відповідно до частини 1 статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

У свою чергу, користуючись своїми процесуальними правами, Колективне підприємство "МЕРКУРІЙ" не визначило Фізичну особу-підприємця Моськіну Ірину Олексіївну як співвідповідача в цій справі та надалі не заявило клопотань про його залучення до участі у справі як співвідповідача. Навпаки, під час підготовчого засідання Колективне підприємство "МЕРКУРІЙ" повідомило суд, що правильно визначив відповідача у справі.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19, від 20.01.2021 у справі № 203/2/19).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, вони не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення (постанова Верховного Суду від 21.11.2022 у справі № 754/16978/21).

У даній справі позивач, заявляючи вимогу про припинення Моськіній Ірині Олексіївні права оренди земельної ділянки - кадастровий номер 1223755100:03:045:0057, не визначив та не залучив належного відповідача - Фізичну особу-підприємця Моськіну Ірину Олексіївни, тоді як визначити відповідача (відповідачів) при зверненні із вимогами у господарському процесі має позивач, у той час як суд позбавлений права на цю процесуальну ініціативу (частина друга статті 48 Господарського процесуального кодексу України).

За статтею 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Віндикаційний позов є позовом речовим і як такий належить до речових способів захисту права власності. Його зміст полягає у вимозі неволодіючого власника до володіючого невласника про повернення речі в натурі. При цьому відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України за допомогою віндикаційного позову може захищатися володіння також і носія іншого речового права (титульного володільця), а не тільки права власності. Безпосередня мета віндикації полягає у відновленні володіння власника (титульного володільця), що, у свою чергу, забезпечує можливість використання ним усього комплексу правомочностей, що складають належне йому речове право (пункт 141 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19).

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини першої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Як слідує з аналізу частини першої статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою передбачене лише для такої земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності.

Оскільки земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні Колективне підприємство "МЕРКУРІЙ" на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ДП № 007758 частково накладається на земельну ділянку, з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057, яка належить Петриківській селищній раді Дніпровського району Дніпропетровської області та перебуває в оренді Фізичної особи-підприємця Моськіної Ірини Олексіївни, вказане перешкоджає здійсненню Колективним підприємством "МЕРКУРІЙ" державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ДП № 007758.

Отже, позивачеві належить право на захист від порушень, пов`язаних із володінням земельною ділянкою.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).

Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункти 43, 89), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 60).

З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем.

Однією з загальних засад державної реєстрації прав є обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав (пункт 2 частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (частина третя статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону (частина четверта статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2013) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема, такі речові права, як право власності, право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на земельну ділянку повинно бути зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14- ц (провадження № 14-256цс18), від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позову покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Колективного підприємства "МЕРКУРІЙ" до Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фізична особа-підприємець Моськіна Ірина Олексіївна про визнання недійсним рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 158-6/VІІІ від 29 квітня 2021 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду" видане фізичній особі-підприємцю Моськіній Ірині Олексіївні щодо земельної ділянки площею 0,0302 га, що знаходиться за адресою: смт. Петриківка, проспект Петра Калнишевського, 59-А, Петриківської селищної територіальної громади; визнання недійсним п.1 рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 603-20/VІІІ від 16 листопада 2023 року "Про внесення змін до рішень", яким площу земельної ділянки змінено з 0,0302 га на 0, 0325 га; визнання недійсним рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 693-22/VІІІ від 22 лютого 2024 року "Про затвердження проектів відведення земельних ділянок в оренду" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1223755100:03:045:0057 та передачі її в оренду фізичній особі-підприємцю Моськіній Ірині Олексіївні; скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка проведена Відділом № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області 12.01.2024 року, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Петриківка, проспект Петра Калнишевського, 59-А, кадастровий номер 1223755100:03:045:0057 у Державному земельному кадастрі, з виключенням відомостей про кадастровий номер 1223755100:03:045:0057 з Державного земельного кадастру, шляхом закриття Поземельної книги; припинення Моськіній Ірині Олексіївні права оренди земельної ділянки - кадастровий номер 1223755100:03:045:0057, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Петриківка, проспект Петра Калнишевського, 59-А, яке зареєстровано Виконавчим комітетом Царичанської селищної ради 27.03.2024 відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову покласти на Колективне підприємство "МЕРКУРІЙ".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.10.2026

Суддя Ю.А. Бажанова