Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №904/369/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 м. Дніпро Справа № 904/369/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Соп`яненко О.Ю. (доповідач)

суддів: Джепи Ю.А., Фещенко Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 (повний текст рішення складений 15.04.2026, суддя Бажанова Ю.А.) у справі № 904/369/26

за позовом Дніпровського державного технічного університету, м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів», м. Дніпро

про стягнення 125 749,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

Дніпровський державний технічний університет звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» на свою користь заборгованість за виконану роботу у сумі 120 000,00 грн відповідно до умов договору № 250/25 від 08.01.2025, 1 933,20 грн 3% річних, 3 816,00 грн інфляційних втрат. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 позов Дніпровського державного технічного університету до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» про стягнення 125 749,20 грн задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» на користь Дніпровського державного технічного університету 120 000,00 грн заборгованості за виконану роботу, 2 540,68 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» 04.05.2026 звернулося через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- зупинити дію оскаржуваного рішення до закінчення апеляційного провадження, оскільки його виконання до набрання законної сили рішенням у справі № 904/1447/26 може завдати скаржнику значних та важко відновлюваних збитків, а вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими;

- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 у справі № 904/369/26 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 120 000,00 грн заборгованості за виконану роботу та 2 540,68 грн судового збору;

- ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог – відмовити;

- стягнути з Дніпровського державного технічного університету на користь відповідача судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим у частині стягнення 120 000,00 грн, оскільки суд не встановив факту реального виконання ДДТУ науково-дослідних робіт, який є необхідною передумовою для виникнення обов`язку з їх оплати, а обмежився встановленням факту направлення звіту, актів та рахунку.

Апелянт зазначає, що суд не надав належної оцінки поданим ним доказам, зокрема висновкам незалежного спеціаліста, протоколу засідання Вченої ради та зустрічній претензії, які, за твердженням скаржника, свідчать про відсутність належного наукового та практичного результату НДР.

Скаржник також вказує на неправильне застосування судом стандарту вірогідності доказів, оскільки суд не здійснив належного зіставлення доказів, поданих сторонами, та без достатнього мотивування надав перевагу односторонньо підписаному акту і поштовим документам Позивача, не врахувавши докази відсутності реєстрації акта та заперечення скаржника щодо отримання відповідних документів.

Крім того, апелянт вважає безпідставною відмову суду у зупиненні провадження у справі № 904/369/26 до вирішення пов`язаної справи № 904/1447/26 про визнання договору № 250/25 недійсним, оскільки питання дійсності цього договору безпосередньо пов`язане з можливістю стягнення коштів за ним.

На переконання скаржника, суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам укладення договору, зокрема доводам щодо наявності потенційного конфлікту інтересів, недотримання передбачених внутрішніми документами скаржника процедур його укладення, а також можливого укладення договору внаслідок зловмисної домовленості. Крім того, судом не було належним чином досліджено доводи скаржника щодо можливого укладення договору в інтересах особи, яка одночасно була пов`язана з обома сторонами договору та мала особистий академічний інтерес у виконанні відповідних робіт.

Скаржник посилається на необґрунтовану відмову суду у витребуванні журналу вхідної кореспонденції, який, на його думку, мав істотне значення для встановлення факту отримання матеріалів НДР та реєстрації акта за вхідним №1169. Скаржник вважає, що за наявності суперечностей між сторонами щодо отримання документів суд мав забезпечити дослідження відповідного доказу.

Апелянт також заперечує висновок суду про те, що ненадання окремої письмової мотивованої відмови від підписання акта є підставою для стягнення вартості робіт. На його думку, правова позиція Верховного Суду щодо наслідків непідписання акта не може застосовуватися автоматично, оскільки у цій справі оспорюється сам факт належного виконання НДР, їх результативність, факт отримання документів та дійсність договору.

При цьому скаржник зазначає, що його незгода з результатами НДР була підтверджена іншими документами та діями, зокрема зустрічною претензією від 02.12.2025 та зверненням до суду з позовом про визнання договору недійсним, а тому відсутність окремого документа з назвою «мотивована відмова» не може, на його думку, свідчити про прийняття результатів робіт.

У зв`язку з наведеним Скаржник вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неналежно оцінив докази, неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення в частині стягнення 120 000,00 грн.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Дніпровський державний технічний університет, скориставшись правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, подало відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів», в якому заперечило проти доводів апеляційної скарги, просило залишити її без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника та вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим. Зазначає, що предметом спору є стягнення заборгованості за договором на виконання НДР, а тому суд правильно досліджував обставини виконання сторонами договірних зобов`язань у межах предмета доказування. Позивач посилається на укладення сторонами договору № 250/25, протоколу погодження договірної ціни, технічного завдання, календарного плану та програми досліджень, а також на здійснення відповідачем попередньої оплати у розмірі 120 000,00 грн, що, на його думку, підтверджує фактичне виконання сторонами договору та спростовує доводи про безпідставність його укладення. При цьому Позивач наголошує, що договір укладений уповноваженою особою ТОВ «УНДКТІ «ДІНТЕМ», є чинним та не визнаний недійсним у судовому порядку, а зміна керівництва товариства не впливає на обов`язковість раніше взятих договірних зобов`язань.

Позивач заперечує проти посилань скаржника на висновок незалежного спеціаліста Хорольського М.С., вважаючи його консультаційним роз`ясненням технологічних питань, яке не стосується безпосередньо предмета спору про стягнення заборгованості. Також зазначає, що протокол Вченої ради скаржника від 05.12.2025 складений після закінчення строку виконання договору, а тому на думку позивача, не може свідчити про невиконання НДР у встановлений договором строк. Позивач вказує, що під час виконання договору відповідач не заявляв про недоцільність продовження робіт та не ініціював їх призупинення, що на його думку, підтверджує виконання робіт у повному обсязі.

Щодо зупинення провадження позивач зазначає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні відповідного клопотання, оскільки наявність справи № 904/1447/26 про визнання договору недійсним не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду справи № 904/369/26. Позивач посилається на можливість суду самостійно дослідити надані сторонами докази та встановити обставини, необхідні для вирішення спору, а також на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, щодо необхідності наявності беззаперечних підстав для зупинення провадження.

Стосовно доводів про конфлікт інтересів та зловмисну домовленість позивач зазначає, що такі обставини стосуються питання дійсності договору та підлягають самостійному дослідженню у справі № 904/1447/26, порушеній за позовом самого відповідача про визнання договору недійсним. Позивач вважає, що зазначені доводи не спростовують висновків суду першої інстанції у справі про стягнення заборгованості.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп`яненко О.Ю. (суддя-доповідач), судді: Джепа Ю.А., Фещенко Ю.В.

Згідно з частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні Господарського процесуального кодексу України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 у справі № 904/369/26, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, та витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали вказаної справи.

22.05.2026 матеріали справи № 904/369/26 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Від позивача 26.05.2026 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

08.01.2025 між Дніпровським державним технічним університетом (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» (замовник) було укладено договір № 250/25 на виконання науково-дослідної роботи, відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання науково-дослідної роботи: «Формування зносостійких захисних покриттів на пресовому оснащенні для отримання резино технічних виробів в умовах саморозповсюджувального високотемпературного синтезу». Керівник роботи - д.т.н., проф. Борис СЕРЕДА.

Відповідно до пункту 1.2. договору наукові, технічні, економічні й інші вимоги до науково-дослідної роботи, що є предметом даного договору, визначені технічним завданням, календарним планом робіт та програмою досліджень (додатки 2, 3, 4), які є невід`ємною складовою частиною даного договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору за виконану роботу згідно із даним договором замовник сплачує виконавцю відповідно до протоколу угоди про договірну ціну (додаток № 1 до договору) 240 000 грн (двісті сорок тисяч грн), у тому числі ПДВ, обчислений за ставкою діючого законодавства України на дату виникнення зобов`язання з цього податку.

Відповідно до пункту 2.2. договору замовник перераховує виконавцю попередню оплату у розмірі 50% від вартості роботи.

Відповідно до пункту 2.3. договору оплата виконавцю за виконану роботу здійснюється замовником впродовж 10 діб з дня підписання акту приймання-здачі роботи.

Відповідно до пункту 3.1. договору при завершенні роботи виконавець представляє замовнику акти приймання - здачі виконаної роботи.

Відповідно до пункту 3.2. договору при завершенні роботи виконавець представляє замовнику науковий звіт.

Відповідно до пункту 3.3. договору у випадку мотивованої відмови замовника сторонами складається 2-х сторонній акт.

Відповідно до пункту 3.4. договору у випадку дострокового виконання робіт замовник вправі достроково прийняти і оплатити роботу.

Відповідно до пункту 3.5. договору якщо під час виконання робіт буде встановлено безперечне одержання негативного результату або недоцільність подальшого проведення робіт, виконавець зобов`язаний призупинити їх, повідомивши про це Замовника в 3-х денний термін. У цьому випадку сторони зобов`язані в 7-ми денний термін розглянути питання про доцільність продовження робіт.

Відповідно до пункту 4.6. договору суперечки за договором вирішуються за згодою сторін, з додержанням претензійно-позовного порядку.

Відповідно до пункту 7.1. договору термін дії договору:

Початок 08 січня 2025 р.

Закінчення: 30 червня 2025 р.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Між Дніпровським державним технічним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» було укладено Протокол угоди про договірну ціну до договору № 250/25 від 08.01.2025 на виконання науково-дослідної роботи «Формування зносостійких захисних покриттів на пресовому оснащенні для отримання резино технічних виробів в умовах саморозповсюджувального високотемпературного синтезу» (Додаток № 1 до договору № 250/25 від 08.01.2025), відповідно до якого сторонами досягнуто домовленості про величину договірної ціни на виконання науково-дослідної роботи в сумі 240 000 грн (двісті сорок тисяч грн), у тому числі ПДВ, обчислений за ставкою діючого законодавства України на дату виникнення зобов`язання з цього податку. Цей протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між виконавцем і замовником.

Між Дніпровським державним технічним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» було підписано технічне завдання на виконання науково-дослідної роботи до договору № 250/25 від 08.01.2025 «Формування зносостійких захисних покриттів на пресовому оснащенні для отримання резино технічних виробів в умовах саморозповсюджувального високотемпературного синтезу» (Додаток № 2 до договору № 250/25 від 08.01.2025), відповідно до якого основною метою НДР є розробка зносостійких захисних покриттів на пресовому оснащенні для - отримання резино технічних виробів в умовах саморозповсюджувального високотемпературного синтезу. Для реалізації поставленої мети передбачається виконання наступних задач: - Отримання зносостійких покриттів, з використанням розроблених шихт, в умовах СВС. - Дослідження фізико-механічних властивостей зносостійких покриттів отриманих в умовах CBC.

Очікувані науково-технічні результати отримати раціональні порошкові СВС-шихти для обробки пресової оснастки в умовах СВС. Важливіші результати виконання НДР будуть оприлюдненні у сумісних наукових публікаціях.

Термін виконання НДР. 08.01.2025-30.06.2025: Формування зносостійких захисних покриттів на пресовому оснащені для отримання резино технічних виробів в умовах саморозповсюджувального високотемпературного синтезу. Результати досліджень: Мікротвердість, зносостійкість, отриманих захисних покриттів, при випробуванні в умовах тертя ковзання та ударно-динамічного навантаження.

Перелік технічної документації, що надається після завершення НДР: Науковий звіт, акт здачі-приймання роботи.

Між Дніпровським державним технічним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» було підписано Календарний план робіт до договору № 250/25 від 08.01.2025 на виконання науково-дослідної роботи (Додаток № 3 до договору № 250/25 від 08.01.2025), відповідно до якого найменування робіт: Формування зносостійких захисних покриттів на пресовому оснащенні для отримання резино технічних виробів в умовах саморозповсюджувального високотемпературного синтезу, Протокол етапу: 08.01.2025, кінець етапу: 30.06.2025, вартість з ПДВ: 240 000,00 грн.

Між Дніпровським державним технічним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» було підписано Програму досліджень до договору № 250/25 від 08.01.2025 (Додаток № 4 до договору № 250/25 від 08.01.2025), відповідно до якого Термодинамічний аналіз реакцій СВС-шихт, Математичне моделювання складу СВС-шихти при отриманні зносостійких захисних покриттів, початок 08.01.2025, кінець 31.03.2025. Дослідження кінетики формування зносостійких захисних покриттів, Дослідження фізико-механічних властивостей зносостійких захисних покриттів, оформлення підсумкового звітного документу, початок 01.04.2025, 30.06.2025.

29.01.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» було здійснено попередню оплату Дніпровському державному технічному університету у сумі 120 000,00 грн, що підтверджується випискою з рахунку за 29.01.2025.

10.06.2025 Дніпровський державний технічний університет звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» з листом № 104-13-25/16 про направлення акту здачі-приймання науково-технічної продукції за договором № 250/25 від 08.01.2025 для розгляду та підпису.

В матеріалах справи міститься Акт здачі-приймання науково-технічної продукції за договором № 250/25 від 08.01.2025 р. складений «___» червня 2025 р. «Формування зносостійких захисних покриттів на пресовому оснащенні для отримання резино технічних виробів в умовах саморозповсюджувального високотемпературного синтезу» Етап № 1 Формування зносостійких захисних покриттів на пресовому оснащенні для отримання резино технічних виробів в умовах саморозповсюджувального високотемпературного синтезу. Строк виконання: з 08.01.2025 по 30.06.2025 р. Науково-технічна продукція задовольняє умовам договору та технічному завданню і в належному порядку оформлена.

Отримано зносостійкі захисні покриття на пресовому оснащенні для отримання резино технічних виробів в умовах саморозповсюджувального високотемпературного синтезу. Передбачений обсяг робіт етапу № 1 виконано повністю. Договірна ціна за договором складає 240 000,00 (двісті сорок тисяч) грн з урахуванням ПДВ. При здаванні роботи з урахуванням виконання умов договору встановлена надбавка (знижка) до договірної ціни в розмірі - %. Договірна ціна етапу № 1 складає 240 000,00 (двісті сорок тисяч) грн, у тому числі ПДВ 40 000,00 грн. Виконано 100 % етапу. Сума авансу - 120 000,00 (сто двадцять тисяч) грн, у тому числі ПДВ 20 000,00 грн. Підлягає до перерахування 120 000,00 (сто двадцять тисяч) грн, у тому числі ПДВ 20 000,00 грн.

Вказаний акт підписано та скріплено печаткою Дніпровського державного технічного університету, підпис та печатка від Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» відсутні.

19.08.2025 Дніпровський державний технічний університет звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» із листом про стан розрахунків за договором від 08.01.2025 № 104-13-25/18 від 19.08.2025, в якому повідомило, що науково-дослідна робота за договором виконана в повному обсязі згідно з технічним завданням та календарним планом робіт. По завершенню робіт виконавцем, відповідно до п.п. 3.1-3.2 договору, 10 червня 2025 року було надано замовнику: науковий звіт, акт-здачі-приймання виконаної роботи, рахунок на оплату за виконані роботи. ДДТУ просить повідомити про стан розгляду документів та провести розрахунки за виконану роботу.

11.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» звернулось до Дніпровського державного технічного університету із листом № 21.4-10/1540, яким повідомило, що у відповідача відсутні окремі документи за договорами, які виконує університет, просили направити документи: звітні документи (підсумковий звіт, акт здачі-приймання робіт, супровідний лист) по етапу 5 договору від 08.01.2025 № 250/25, додаткову угоду до договору від 29.10.2024 № 360/24.

17.09.2025 Дніпровський державний технічний університет звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» із листом № 104/01/23и/21 від 17.09.2025 яким повідомили, що університет передав відповідачу 10.06.2025 разом із супровідним листом науковий звіт в одному примірнику, акт здачі-приймання виконаних робіт у двох примірниках, рахунок на оплату згідно з умовами договору в одному примірнику. Ці документи були передані науковим керівником вказаної теми ОСОБА_1 особисто заступнику директора з наукової роботи ОСОБА_2 у його службовому кабінеті, в присутності в.о. директора Білан Ірин Миколаївни.

31.10.2025 Дніпровський державний технічний університет звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» із претензією № 104-01-23и/28 щодо порушень зобов`язань за Договором № 250/25 від 08.01.2025, яким вимагав негайно надіслати підписаний акт здачі-приймання виконання роботи та сплатити заборгованість за Договором № 250/25 від 08.01.2025 у сумі 120 000 гривень в строк 7 (сім) робочих днів з дня отримання претензії.

Вказана претензія була вручена відповідачу 04.11.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

02.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» звернулось до Дніпровського державного технічного університету із зустрічною претензією № 08-03-1938 від 02.12.2025 яким повідомило, що на лист позивача від 12.12.2024 з пропозицією укласти договір, за вказівкою аспіранта ОСОБА_3 , за сумісництвом директора-Головного конструктора відповідача, яка виражена у власноручно написаній резолюції «Для оформлення 09.01.2025» із власноручним підписом ОСОБА_3 , відповідачем в особі заступника директора Скокова О. укладено договір від 08.01.2025 № 250/25, в умовах реального конфлікту інтересів, за яким сплачено 29.01.2025 - 120 тисяч гривень. Повідомили, що всі вказані договори укладенні з порушенням умов антикорупційної політики та політики доброчесності, а виконані НДР використані аспірантом ОСОБА_3 для виконання навчального плану, що підтверджено позивачем документально і відповідач не використовує ці роботи в своїй діяльності, не проводило власних вчених рад про необхідність замовлення цих робіт і їх практичне застосування. Повідомило, що 11.06.2025 за № 1109 у нього не зареєстровано жодних вхідних документів від Дніпровського державного технічного університету.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» відхиляє вашу претензію та висуває вимогу двом адресатам про повернення всіх грошових коштів сплачених за вказаними договорами про виконання НДР в сумі 1 млн. 85 тис. грн. та за договором про навчання від 01.09.2023 №204/23 в сумі 53 649 грн. із його одночасним визнанням недійсним за згодою сторін, як правочин вчинений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, з дати укладення, тобто з 01.09.2023.

05.03.2026 Дніпровський державний технічний університет направив Товариству з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» науковий звіт, два примірники актів здачі-приймання виконаної науково-дослідної роботи, рахунок на оплату виконаних робіт за договором 250/25 від 08.01.2025, що підтверджується поштовою накладною № 5191800048883 від 05.03.2026, описом вкладення від 05.03.2026, фіскальним чеком від 05.03.2026.

Дніпровський державний технічний університет посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» зобов`язань за договором на виконання науково-дослідної роботи № 250/25 від 08.01.2025 в частині своєчасної оплати за виконану роботу у сумі 120 000,00 грн, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

6. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Дніпровським державним технічним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» укладено договір № 250/25 від 08.01.2025 на виконання науково-дослідної роботи, предметом якого є виконання роботи за темою «Формування зносостійких захисних покриттів на пресовому оснащенні для отримання резино технічних виробів в умовах саморозповсюджувального високотемпературного синтезу».

За умовами пункту 1.2 договору науково-технічні та інші вимоги до роботи визначені технічним завданням, календарним планом та програмою проведення досліджень, які є невід`ємними частинами договору. Згідно з календарним планом робіт строк виконання відповідного етапу визначено з 08.01.2025 по 30.06.2025, а загальна вартість робіт становить 240 000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до статті 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт виконавець зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Згідно зі статтею 894 Цивільного кодексу України виконавець зобов`язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Відповідно до пункту 3.1 договору при завершенні роботи виконавець представляє замовнику акти приймання-здачі виконаної роботи, а згідно з пунктом 3.2 договору - науковий звіт. Пунктом 3.3 договору передбачено, що у випадку мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт.

З урахуванням умов укладеного сторонами договору та приписів статей 892, 894, 897, 898 Цивільного кодексу України предметом доказування у цій справі є не лише факт існування договору та здійснення замовником авансового платежу, а й обставини виконання виконавцем передбаченої договором роботи, передачі її результату замовнику, виникнення у замовника обов`язку здійснити остаточний розрахунок та наявності чи відсутності обставин, які звільняють його від такого обов`язку.

Разом з тим, наведене не означає, що факт виконання роботи має підтверджуватися виключно двостороннім актом приймання-передачі. Належність та достатність доказів виконання роботи визначаються судом з урахуванням умов конкретного договору та всієї сукупності доказів, поданих сторонами.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 зазначено, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта та виникнення за таким актом відповідних прав і обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі ненадання замовником обґрунтованої відмови від їх прийняття у строк, визначений договором. При цьому підрядник повинен довести направлення замовнику відповідного акта та реальне виконання робіт, тоді як на замовника покладається обов`язок прийняти виконані роботи або своєчасно заявити про виявлені недоліки, у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта.

Колегія суддів враховує наведені правові висновки Верховного Суду та зазначає, що вони не свідчать про автоматичне виникнення у замовника обов`язку оплатити будь-яку суму, зазначену виконавцем в односторонньо складеному акті. Водночас у цій справі суд першої інстанції не обмежився формальним посиланням на наявність одностороннього акта, а дослідив обставини виконання договору, документи, складені виконавцем, поведінку сторін після закінчення строку виконання роботи, зміст листування між сторонами, надані відповідачем заперечення та інші докази у їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції нібито не встановив реального виконання науково-дослідної роботи, колегія суддів відхиляє як такі, що не відповідають змісту оскаржуваного рішення та матеріалам справи.

Позивачем на підтвердження виконання роботи надано акт здачі-приймання виконаної науково-дослідної роботи, складений відповідно до умов договору, науковий звіт, а також лист № 104-13-25/16 від 10.06.2025 щодо передачі результатів роботи та документів для розгляду і підписання. Крім того, матеріалами справи підтверджується повторне направлення позивачем відповідачу 05.03.2026 наукового звіту, двох примірників актів здачі-приймання виконаної науково-дослідної роботи та рахунку на оплату виконаних робіт, що підтверджується поштовою накладною № 5191800048883 від 05.03.2026, описом вкладення та фіскальним чеком.

Факт того, що передача документів від 10.06.2025 не підтверджена належними доказами вручення відповідачу, не спростовує факту виконання виконавцем роботи як такого. Зазначена обставина була належним чином врахована судом першої інстанції та, зокрема, стала підставою для відмови у стягненні заявлених позивачем 3 % річних та інфляційних втрат за період з червня по грудень 2025 року. Суд першої інстанції не ототожнив факт складання листа з фактом його вручення відповідачу, а надав самостійну оцінку кожній із цих обставин.

Посилання відповідача на те, що позивачем не доведено отримання документів 11.06.2025, не є доказом невиконання науково-дослідної роботи. Належить розмежовувати обставини фактичного виконання роботи та обставини передачі замовнику документів, що оформлюють її результати. Недоведеність конкретної дати отримання звіту чи акта не означає автоматичного встановлення факту невиконання виконавцем самої роботи.

При цьому доказування факту виконання роботи та доказування факту виникнення прострочення грошового зобов`язання є різними за змістом обставинами. Тому суд першої інстанції, встановивши недоведеність передачі відповідних документів 11.06.2025, не задовольнив вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за період, що передував доведеній передачі документів. Водночас ця обставина не спростовує висновку суду про наявність основного грошового зобов`язання за виконаною роботою.

Не приймаються і доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції стандарту доказування, передбаченого статтею 79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України обставина вважається доведеною, якщо докази, надані на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. За змістом статті 86 цього Кодексу суд оцінює кожний доказ окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, при цьому жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно, застосування стандарту вірогідності доказів передбачає не механічне підрахування кількості доказів кожної зі сторін, а їх змістовне співставлення, оцінку належності, допустимості, достовірності та взаємного зв`язку.

У цій справі відповідач, заперечуючи факт належного виконання роботи, посилався, на висновок спеціаліста М.С. Хорольського, протокол засідання Академічної ради відповідача від 05.12.2025 № 3, а також на обставини, які на його думку, свідчать про недоцільність виконання відповідної науково-дослідної роботи та неможливість використання її результатів у господарській діяльності товариства.

Але зазначені докази не спростовують факту виконання позивачем договірної роботи.

Висновок спеціаліста, на який посилається відповідач, не є судовою експертизою, призначеною у цій справі, та не містить встановленого належним процесуальним порядком факту невиконання позивачем конкретних робіт, визначених технічним завданням, календарним планом та програмою досліджень. Негативна оцінка відповідачем наукової цінності, практичної корисності або перспективи використання отриманих результатів не є тотожною доказуванню того, що роботи фактично не виконувалися.

Протокол Академічної ради відповідача від 05.12.2025 № 3 був складений після закінчення передбаченого договором строку виконання роботи - 30.06.2025 та не містить встановлення конкретних фактів невиконання позивачем визначених договором робіт у межах строку його дії. Такий документ може характеризувати позицію відповідача щодо доцільності використання отриманого результату, однак не є доказом відсутності фактичного виконання роботи позивачем.

Більше того, пунктом 3.5 договору врегульовано спеціальний порядок дій у випадку, якщо під час виконання робіт буде встановлено безперечне одержання негативного результату або недоцільність подальшого проведення робіт. У такому випадку виконавець зобов`язаний призупинити роботу та повідомити про це замовника протягом трьох днів, після чого сторони мають розглянути питання щодо доцільності продовження робіт.

Відповідачем не доведено, що протягом установленого договором строку ним було заявлено позивачу про виявлення такого негативного результату, вимагалося призупинення роботи або в установленому договором порядку ставилося питання про припинення чи недоцільність її подальшого виконання. Тому посилання на складений лише 05.12.2025 протокол Академічної ради не може змінити погоджений сторонами порядок прийняття результатів роботи або підтвердити невиконання роботи у період з 08.01.2025 по 30.06.2025.

Доводи відповідача про те, що результати роботи не були ним використані у господарській діяльності, також не спростовують висновку про виконання договору, оскільки предметом договору було проведення науково-дослідної роботи та отримання визначених договором результатів, а не гарантування замовнику обов`язкового подальшого впровадження цих результатів у виробництво.

Відповідач фактично ототожнює невикористання або незадоволення результатом науково-дослідної роботи з її невиконанням, хоча це різні за своїм змістом обставини. Для спростування обов`язку з оплати відповідач мав довести саме неналежне виконання або невиконання погодженого сторонами обсягу робіт, а не лише суб`єктивну оцінку отриманого результату.

Необґрунтованими є також посилання апелянта на те, що односторонній акт приймання-передачі не може породжувати обов`язку з оплати.

Колегія суддів погоджується з тим, що факт складення виконавцем одностороннього акта не є безумовною підставою для стягнення вартості робіт. Водночас у спірних правовідносинах необхідно враховувати не лише форму акта, а й поведінку сторін та інші докази виконання договору.

Матеріалами справи не підтверджується, що відповідач у встановлений договором період заявив позивачу конкретні недоліки виконаної роботи або надав мотивовану відмову від її прийняття у зв`язку з невідповідністю технічному завданню, програмі чи іншим умовам договору.

Натомість перше документально підтверджене детальне заперечення відповідача щодо договору, його укладення, доцільності виконання роботи та її результатів міститься у листі № 08-03-1938 від 02.12.2025, тобто через значний проміжок часу після закінчення встановленого договором строку виконання роботи.

Подальше заперечення відповідача проти оплати не спростовує факту виконання роботи та не замінює передбаченої пунктом 3.3 договору мотивованої відмови від прийняття результату роботи, заявленої у зв`язку з конкретними недоліками чи невідповідністю результату умовам договору.

При цьому колегія суддів враховує, що обов`язок замовника прийняти виконану роботу та, у разі виявлення недоліків, своєчасно заявити про них узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 16.09.2022 у справі № 913/703/20.

Посилання апелянта на те, що його лист № 08-03-1938 від 02.12.2025 є мотивованою відмовою від прийняття роботи, колегія суддів також відхиляє, оскільки такий документ не містить своєчасної відмови від прийняття конкретного результату роботи з визначенням його недоліків, невідповідності технічному завданню чи іншої конкретної підстави неприйняття результату у строк, встановлений договором. Основний зміст зазначеного документа спрямований на заперечення самого договору та його правових наслідків, а також містить твердження про обставини, які відповідач пов`язує з його недійсністю.

Апелянт не спростував висновку суду першої інстанції про те, що ним не було доведено належного та своєчасного заявлення мотивованої відмови від прийняття виконаної роботи.

Щодо посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції обставин, пов`язаних із можливим конфліктом інтересів, порушенням внутрішніх процедур відповідача та можливим укладенням договору внаслідок недобросовісної поведінки, колегія суддів зазначає таке.

Зазначені обставини не спростовують факту укладення договору № 250/25 від 08.01.2025, його підписання сторонами та здійснення відповідачем авансового платежу у розмірі 120 000,00 грн. Факт подальшого виникнення у відповідача сумнівів щодо доцільності укладення договору або зміни його позиції щодо отриманих результатів не припиняє договірного зобов`язання та не звільняє від його виконання.

Доводи відповідача щодо недійсності договору № 250/25 від 08.01.2025, конфлікту інтересів та зловмисної домовленості є предметом розгляду у справі №904/1447/26. Однак на момент вирішення спору у цій справі договір недійсним не визнано, а тому звернення з позовом про його недійсність не припиняє передбачених ним прав та обов`язків сторін.

Наявність справи №904/1447/26 також не перешкоджала суду першої інстанції самостійно встановити обставини виконання договору та наявності заборгованості за результатами дослідження доказів у справі № 904/369/26.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність зупинення провадження у справі № 904/369/26 до вирішення справи № 904/1447/26 колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України таке зупинення можливе лише за наявності об`єктивної неможливості розгляду справи.

Як зазначив Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, сама наявність іншої справи не є підставою для зупинення провадження. Необхідно, щоб обставини, які мають значення для справи, не могли бути встановлені судом самостійно.

Апелянт таких обставин не навів, а тому підстав для зупинення провадження у справі № 904/369/26 не встановлено.

Предметом розгляду у цій справі є вимога про стягнення вартості виконаної науково-дослідної роботи, а предметом доказування - зокрема, факт виконання роботи, передання її результату, прийняття або неприйняття замовником, виникнення строку оплати та наявність заборгованості. Наведені обставини можуть бути встановлені судом безпосередньо на підставі доказів, наявних у матеріалах цієї справи.

Факт того, що в іншій справі відповідач просить визнати цей же договір недійсним, не створює автоматичної об`єктивної неможливості розгляду спору про оплату виконаної роботи. Для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України необхідно встановити не лише взаємозв`язок спорів, але й саме неможливість вирішення поточного спору без попереднього вирішення іншої справи. Такої неможливості апелянтом не доведено.

Позиція відповідача є суперечливою: з одного боку, він вважає обставини недійсності договору важливими для цієї справи, а з іншого - стверджує, що їх можна встановити лише в окремій справі. Це не свідчить про неможливість розгляду спору у справі № 904/369/26.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано не зупинив провадження у справі.

Необґрунтованими є і доводи апелянта про порушення судом статей 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України при оцінці доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а суд повинен оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Апеляційна скарга фактично зводиться до незгоди відповідача з оцінкою судом першої інстанції доказів та надання ним переваги одним доказам перед іншими. Проте незгода сторони з оцінкою доказів не свідчить про порушення судом вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо відповідні висновки суду мотивовані та ґрунтуються на досліджених матеріалах справи.

Суд першої інстанції дослідив як докази, подані позивачем, так і заперечення та документи відповідача, у тому числі щодо відсутності факту отримання документів у червні 2025 року, недоцільності виконання роботи, протоколу Академічної ради, висновку спеціаліста та обставин укладення договору. При цьому суд навів мотиви, з яких відповідні доводи не прийняв як такі, що спростовують факт виникнення грошового зобов`язання.

Відповідно, порушень принципу змагальності, правил розподілу тягаря доказування чи вимог щодо оцінки доказів, які б призвели до неправильного вирішення спору, колегією суддів не встановлено.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у витребуванні журналу вхідної кореспонденції відповідача, також не свідчить про неправильність оскаржуваного рішення.

Журнал вхідної кореспонденції міг підтвердити лише отримання відповідачем документів 11.06.2025. Суд першої інстанції цю обставину не встановив, а тому врахував її на користь відповідача, відмовивши у стягненні 3 % річних та інфляційних втрат.

Отже, відсутність цього доказу не вплинула на правильність вирішення спору щодо основної заборгованості.

Не може бути прийнятий і довід апелянта про те, що відсутність підписаного відповідачем акта автоматично свідчить про відсутність підстав для стягнення вартості роботи.

За змістом пункту 2.3 договору остаточна оплата здійснюється протягом 10 діб з дня підписання акта приймання-здачі роботи. Разом з тим пункт 3.3 договору прямо передбачає механізм дій сторін у випадку мотивованої відмови замовника від прийняття роботи. Отже, умови договору не передбачають права замовника безпідставно уникати прийняття результату роботи шляхом простого непідписання акта.

Інше тлумачення умов договору призвело б до можливості одностороннього блокування замовником виконання грошового зобов`язання виключно шляхом відмови від підписання акта без необхідності доведення неналежного виконання роботи.

У цій справі відповідач не довів, що результат роботи не відповідав технічному завданню, програмі досліджень чи іншим погодженим сторонами умовам договору. Відповідач не довів, що протягом строку виконання роботи ним були заявлені конкретні недоліки результату або направлена позивачу своєчасна мотивована відмова від прийняття роботи.

Зміст поданих відповідачем документів свідчить переважно про заперечення щодо доцільності укладення договору, внутрішніх процедур його укладення та подальшого використання результатів, однак такі обставини не є доказом фактичного невиконання позивачем погодженого обсягу робіт.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що науковий звіт та акти були повторно направлені відповідачу лише 05.03.2026.

Зазначена обставина була врахована судом першої інстанції при визначенні моменту виникнення прострочення грошового зобов`язання. Тому позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за період з червня по грудень 2025 року були залишені без задоволення.

Дата направлення документів не свідчить про невиконання роботи у встановлений договором строк. Відповідач не надав належних доказів того, що позивач не виконав роботу або не досяг передбаченого договором результату.

Позивач довів факт виконання роботи, її вартість 240 000,00 грн, сплату відповідачем авансу 120 000,00 грн та наявність заборгованості у цій же сумі. Відповідач доказів невиконання чи неналежного виконання роботи або інших підстав для звільнення від оплати не надав.

Відповідно, висновок суду першої інстанції про стягнення 120 000,00 грн заборгованості є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки прострочення з 19.06.2025 належними доказами не підтверджено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та фактично зводяться до іншої оцінки доказів. Підстав для скасування чи зміни рішення в частині стягнення 120 000,00 грн, передбачених статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не встановила.

За таких обставин рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 у справі № 904/369/26 в оскаржуваній частині є законним, обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи і нормам матеріального та процесуального права.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну оцінку всім доказам у їх сукупності та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

8. Розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись статями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 у справі № 904/369/26 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 у справі № 904/369/25 – залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги встановлено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 01.10.2026.

Головуючий суддя О.Ю. Соп`яненко

Суддя Ю.А. Джепа

Суддя Ю.В. Фещенко