Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №904/426/25 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №904/426/25

Суддя: Соп'яненко Оксана Юріївна

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 м. Дніпро Справа № 904/426/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Соп`яненко О.Ю. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Джепи Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання: Антоненко Д.О.,

за участю представників:

від позивача: Тищенко А.І.,

від відповідача (скаржник): Гребенар О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 (повний текст якої складено 06.07.2026, суддя Перова О.В.) у справі № 904/426/25

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.25, код ЄДРПОУ 00100227

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», 49111, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 31018149

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви і ухвали суду першої інстанції.

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» про стягнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 у справі № 904/426/25 закрито провадження у справі № 904/426/25 в частині стягнення заборгованості у розмірі 1 783 673,98 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», 49111, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд.22, код ЄДРПОУ 31018149 на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227 заборгованість у розмірі 1 864 731,39 грн (один мільйон вісімсот шістдесят чотири тисячі сімсот тридцять одна гривня 39 копійок), 3 % річних у розмірі 40 027,09 грн (сорок тисяч двадцять сім гривень 09 копійок), інфляційні втрати у розмірі 102 682,16 грн (сто дві тисячі шістсот вісімдесят дві гривні 16 копійок) та судовий збір у розмірі 24 089,29 грн (двадцять чотири тисячі вісімдесят дев`ять гривень 29 копійок).

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» про відстрочку виконання рішення на 12 місяців відмовлено.

Повернуто Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 20 136,56 грн (двадцять тисяч сто тридцять шість гривень 56 копійок), перерахований платіжною інструкцією № АУ.терм.641 від 31.01.2025.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» залишено без задоволення. Рішення Господарського суд Дніпропетровської області від 04.07.2025 у справі № 904/426/25 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2026, які набрали законної сили 29.01.2026, виданий наказ 10.02.2026.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.04.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 у частині задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 864 731,39 грн, 3% річних у сумі 8 177,42 грн та інфляційних втрат у сумі 18 172,61 грн у справі № 904/426/25 залишено без змін.

До канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» надійшла заява від 12.05.2026 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить суд:

- переглянути рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/426/25 від 04.07.2025 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» про стягнення заборгованості за договором передачі та штрафних санкцій в частині стягнення основного боргу в сумі 1 864 731,39 грн за нововиявленими обставинами у зв`язку із погашенням заборгованості на дату постановлення рішення;

- змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/426/25 від 04.07.2025 в частині стягнення основного боргу в сумі 1 864 731,39 грн. Закрити провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 1 864 731,39 грн, з яких: заборгованість за листопад 2024 у розмірі 688 711,77 грн та грудень 2024 – 1 176 019,62 грн у зв`язку із відсутністю предмету спору;

- здійснити поворот судового рішення шляхом повернення оплачених грошових сум за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/426/25 від 04.07.2025 в сумі 1 864 731,39 грн на розрахунковий рахунок ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» відкритий в АТ «Перший український міжнародний банк» UA 803348510000000000260094388;

- провести перерозподіл судових витрат (судового збору) згідно задоволених сум у зміненому рішенні;

- судовий збір за подання цієї заяви покласти на ПАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 904/426/25. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 у справі № 904/426/25 залишено в силі.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» 16.07.2026 звернулося через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 у справі №904/426/25;

- прийняти апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» до розгляду;

- скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 у справі № 904/426/25;

- прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 у справі № 904/426/25 за нововиявленими обставинами;

- переглянути рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі 904/426/25 від 04.07.2025 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» про стягнення заборгованості за договором передачі та штрафних санкцій в частині стягнення основного боргу в сумі 1 864 731,39 грн за нововиявленими обставинами - у зв`язку із погашенням заборгованості на дату постановлення рішення;

- здійснити поворот судового рішення шляхом повернення оплачених грошових сум за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/426/25 від 04.07.2025 в сумі 1 864 731,39 грн на розрахунковий рахунок ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», відкритий в АТ «Перший український міжнародний банк» UA 803348510000000000260094388;

- провести перерозподіл судових витрат (судового збору) згідно задоволених сум у зміненому рішенні.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 320 Господарського процесуального кодексу України, не з`ясував усіх обставин, що мають значення для справи, та неправильно визначив зміст нововиявленої обставини.

Зокрема, апелянт зазначає, що нововиявленою обставиною у цій справі є не баланс Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 14.04.2026, а факт повного погашення заборгованості в сумі 1 864 731,39 грн до ухвалення рішення від 04.07.2025 шляхом зарахування позивачем здійснених відповідачем платежів у рахунок заборгованості за листопад та грудень 2024 року. Баланс, на думку апелянта, є лише доказом, який підтверджує існування зазначеної обставини, а не є самою нововиявленою обставиною.

Посилається на те, що відповідно до Балансу заборгованість за листопад 2024 року в сумі 688 711,77 грн та за грудень 2024 року в сумі 1 176 019,62 грн була погашена 08.05.2025. Отже, на момент подання позивачем 18.06.2025 заяви про часткове закриття провадження та на момент ухвалення рішення 04.07.2025 спірна заборгованість уже була фактично відсутня.

При цьому скаржник наголошує, що йому були відомі здійснені ним платежі та зазначені у платіжних інструкціях призначення платежів, однак не було відомо, яким саме чином Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» розподілило отримані кошти та в рахунок яких періодів їх зарахувало. Відповідач не мав доступу до внутрішнього бухгалтерського обліку позивача, а тому не міг встановити факт зарахування платежів саме в рахунок заборгованості за листопад та грудень 2024 року.

Під час первісного розгляду справи позивач повідомляв суд про існування непогашеної заборгованості в сумі 1 864 731,39 грн, і саме ця інформація була покладена судами в основу судових рішень. Водночас під час розгляду справи

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» не повідомило суд про порядок зарахування отриманих від відповідача платежів, внаслідок якого, як підтверджується Балансом, спірна заборгованість була повністю погашена ще 08.05.2025.

На думку апелянта, зазначена обставина є істотною, оскільки у разі її встановлення суд не мав би підстав для стягнення з відповідача 1 864 731,39 грн основного боргу. За таких обставин провадження у відповідній частині підлягало б закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору, як це вже було зроблено щодо іншої частини заявленої заборгованості.

Апелянт заперечує висновок суду першої інстанції про те, що заява про перегляд рішення фактично спрямована на переоцінку вже досліджених доказів. Зазначається, що під час первісного розгляду справи суди досліджували питання щодо порядку зарахування платежів та можливості застосування пункту 6.6 договору, відповідно до якого кошти за наявності заборгованості зараховуються першочергово в рахунок заборгованості минулих періодів з найдавнішим строком її виникнення. Натомість фактичне застосування цього механізму позивачем та зарахування платежів внаслідок цього саме на заборгованість за листопад–грудень 2024 року судами під час первісного розгляду не встановлювалися.

Апелянт вважає, що предметом заяви про перегляд рішення є не переоцінка вже досліджених доказів, а встановлення нового матеріально-правового факту - повного погашення спірної заборгованості до ухвалення рішення. На думку апелянта, цей факт не був предметом доказування та дослідження під час первісного розгляду справи.

Крім того, апелянт посилається на практику Верховного Суду та зазначає, що нововиявленою обставиною є юридичний факт, а не документ, яким він підтверджується; визначальним є момент існування відповідного факту, а не момент отримання документа. У зв`язку з цим отримання Балансу після ухвалення рішення не виключає можливості визнання підтвердженої ним обставини нововиявленою.

У даному випадку наявні всі передбачені пунктом 1 частиною 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України критерії нововиявленої обставини: факт погашення заборгованості існував на момент ухвалення рішення, не був і не міг бути відомий відповідачу, оскільки стосувався внутрішнього розподілу платежів позивачем, та має істотне значення для справи, оскільки його врахування могло призвести до іншого вирішення спору.

Скаржник стверджує, що суд першої інстанції неправильно визначив предмет заяви, змішав поняття «новий доказ» та «нововиявлена обставина», не встановив об`єктивної неможливості відповідача знати про спосіб розподілу платежів позивачем та не врахував факт припинення спірної заборгованості до ухвалення рішення. У зв`язку з цим апелянт вважає ухвалу суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню з врахуванням наявності передбачених законом підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», скориставшись правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, подало відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», в якому заперечило проти доводів апеляційної скарги, просило залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

У відзиві зазначається, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки апелянтом не доведено передбачених статтею 320 Господарського процесуального кодексу України сукупних підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Твердження про повне погашення основного боргу було відоме Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» ще під час первісного розгляду справи, ним заявлялося, підтверджувалося власним контррозрахунком та клопотанням про закриття провадження щодо всієї суми боргу. Питання порядку зарахування платежів відповідно до пункту 6.6 договору та наявності заборгованості вже було досліджено судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, які встановили залишок основного боргу у розмірі 1 864 731,39 грн.

Подання Балансу та інших документів, що стосуються вже встановлених обставин, не створює нововиявленої обставини, а фактично спрямоване на повторну оцінку доказів, що прямо виключено частиною четвертою статті 320 Господарського процесуального кодексу України. Апелянт не довів, що станом на 04.07.2025 року заборгованість була припинена, не надав повного хронологічного розрахунку всіх нарахувань, коригувань і платежів із застосуванням передбаченої договором черговості їх зарахування та не довів об`єктивної неможливості знати відповідні обставини, оскільки всі платежі, умови договору та власна позиція про їх достатність були йому відомі.

Баланс станом на 14.04.2026 відображає поточний стан розрахунків на дату його формування та містить подальші коригування, платежі 2025– 2026 років і виконання судового рішення, тому не може ретроспективно підтверджувати стан зобов`язань на 04.07.2025 року.

Його вибіркове використання апелянтом не враховує повного розподілу платежів, зокрема платежу від 08.05.2025 року № 3997887, та подальших операцій, а наведені щодо листопада 2024 року суми навіть арифметично не відповідають заявленому залишку. Водночас три суми в Балансі від 11.02.2026 року у сукупності точно відповідають присудженому основному боргу 1 864 731,39 грн, що підтверджує відображення в ньому виконання судового рішення після його ухвалення.

Акт звірки станом на 08.05.2025 року також не підтверджує повного припинення спірної заборгованості, оскільки відображає загальний стан розрахунків, а не остаточний розподіл кожного платежу за конкретними зобов`язаннями.

Суд першої інстанції, діючи відповідно до принципів змагальності та диспозитивності, не був зобов`язаний самостійно усувати доказові прогалини апелянта, формувати замість нього розрахунок або шукати інші докази, а оскаржувана ухвала містить належну оцінку поданих доказів та мотивовані відповіді на істотні доводи заявника.

Посилання апелянта на практику Верховного Суду не спростовують правильності ухвали, оскільки частина наведених справ стосується інших процесуальних підстав та юридичних фактів, тоді як відповідна судова практика підтверджує неприпустимість використання нових доказів для повторної оцінки вже встановлених обставин і необхідність дотримання принципу правової визначеності.

Підстав для закриття провадження щодо 1 864 731,39 грн немає, оскільки не доведено припинення відповідного зобов`язання до 04.07.2025, а фактичне виконання рішення 11.02.2026 не може ретроспективно створити підставу для закриття провадження.

Вимоги про поворот виконання та перерозподіл судових витрат є похідними від основної вимоги про перегляд рішення і за відсутності передбачених статтею 320 Господарського процесуального кодексу України підстав також не підлягають задоволенню.

Апеляційна скарга фактично спрямована на повторний розгляд первісного спору та переоцінку вже досліджених платежів і розрахунків, а тому підстав для скасування чи зміни ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 немає; ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп`яненко О.Ю. (суддя-доповідач), судді: Дармін М.О., Джепа Ю.А.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

30.07.2026 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

В судове засідання 27.08.2026 з`явилися представники позивача та відповідача, надали пояснення стосовно апеляційної скарги.

Колегія суддів у судовому засіданні 27.08.2026 прийняла скорочену (вступну та резолютивну частини) постанову в даній справі.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Повернуто Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 20 136,56 грн (двадцять тисяч сто тридцять шість гривень 56 копійок), перерахованого платіжною інструкцією № АУ.терм.641 від 31.01.2025.

- переглянути рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/426/25 від 04.07.2025 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» про стягнення заборгованості за договором передачі та штрафних санкцій в частині стягнення основного боргу в сумі 1 864 731,39 грн за нововиявленими обставинами у зв`язку із погашенням заборгованості на дату постановлення рішення;

- провести перерозподіл судових витрат (судового збору) згідно задоволених сум у зміненому рішенні;

- судовий збір за подання цієї заяви покласти на ПАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 904/426/25 до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 30.06.2026 о 15:00 год.

6. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

У господарському судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.

Так, порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено розділом IV глави 3 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною четвертою статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Вищенаведена норма передбачає наявність сукупності обов`язкових ознак відповідної обставини: така обставина повинна існувати на момент розгляду справи та ухвалення судового рішення, не бути встановленою судом, не бути та об`єктивно не могти бути відомою заявникові на час розгляду справи, а також бути істотною для правильного вирішення спору, тобто такою, врахування якої могло б зумовити ухвалення іншого за змістом судового рішення. Верховний Суд послідовно виходить із того, що за відсутності хоча б однієї із зазначених ознак відповідна обставина не може бути визнана нововиявленою та бути підставою для перегляду судового рішення.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не може підміняти апеляційний чи касаційний перегляд судового рішення та використовуватися для повторного дослідження і переоцінки доказів, які були або могли бути предметом оцінки під час первісного розгляду справи. Такий правовий підхід наведений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11.06.2025 у справі № 925/1240/21.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» визначає нововиявленою обставиною не сам Баланс Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 14.04.2026, а факт повного погашення до ухвалення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 заборгованості в сумі 1 864 731,39 грн шляхом зарахування позивачем здійснених відповідачем платежів у рахунок заборгованості за листопад та грудень 2024 року. При цьому Баланс, за твердженням апелянта, є лише доказом, який підтверджує існування зазначеної обставини.

Колегія суддів погоджується з тим, що у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України нововиявленою обставиною є саме відповідний факт, а не документ, яким він підтверджується. Водночас визначення заявленого факту як нововиявленої обставини не є достатнім. Необхідно встановити, чи відповідає цей факт усім критеріям, визначеним законом.

У даному випадку таким фактом апелянт вважає припинення до 04.07.2025 грошового зобов`язання відповідача в частині 1 864 731,39 грн. Проте для висновку про наявність цієї обставини необхідно встановити не лише факт здійснення відповідачем платежів, а й те, що внаслідок їх зарахування позивачем було повністю припинено саме те грошове зобов`язання, яке залишалося предметом стягнення у справі № 904/426/25, а також що така обставина не була і не могла бути відома відповідачу на час первісного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що здійснення відповідачем платежів, їх розмір, дати здійснення та зазначене у платіжних документах призначення платежів були відомі Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» до ухвалення рішення від 04.07.2025. Саме відповідач здійснював відповідні платежі, а відтак не може вважатися невідомим йому сам факт їх здійснення та їх сума. Крім того, питання щодо наявності заборгованості, її розміру, здійснених платежів та порядку їх зарахування було предметом спору під час первісного розгляду справи, а положення пункту 6.6 договору, яким визначено черговість зарахування коштів за наявності заборгованості за попередні періоди, було предметом дослідження судами.

Отже, необізнаність апелянта щодо розподілу Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» отриманих платежів не свідчить про те, що він об`єктивно не міг знати про зазначену ним обставину.

Наявність у позивача внутрішнього бухгалтерського обліку, до якого відповідач безпосередньо не має доступу, не означає, що відповідач був об`єктивно позбавлений можливості з`ясувати стан розрахунків між сторонами, поставити перед судом питання про порядок зарахування конкретних платежів, вимагати від позивача відповідного розрахунку, надати власний розрахунок та довести припинення конкретного зобов`язання. Навпаки, з огляду на предмет спору та заперечення відповідача щодо розміру заборгованості саме такі обставини входили до предмета доказування під час первісного розгляду.

Те, що апелянту не був відомий зміст певного бухгалтерського документа або порядок відображення позивачем господарських операцій у своєму обліку, не означає, що йому не був відомий сам юридично значущий факт. Невідомість окремого документа, який підтверджує вже відомі апелянту господарські операції, не може свідчити про наявність нововиявленої обставини.

Доводи апелянта про те, що під час первісного розгляду суди не встановили фактичного зарахування платежів саме в рахунок заборгованості за листопад та грудень 2024 року, не свідчать про наявність нововиявленої обставини, а фактично стосуються повноти встановлення судом обставин справи та оцінки доказів, які існували на момент її розгляду.

Якщо сторона вважає, що суд під час первісного розгляду неправильно визначив порядок зарахування платежів, не врахував певні платіжні документи або неправильно оцінив надані сторонами розрахунки, відповідні доводи могли бути заявлені та перевірені в межах апеляційного чи касаційного перегляду рішення. Процедура перегляду за нововиявленими обставинами не є процесуальним засобом повторного розгляду таких питань. Верховний Суд звертає увагу, що нововиявлені обставини слід чітко відмежовувати від нових доказів, а переоцінка доказів, які вже оцінювалися судом, та подання доказів щодо обставин, які були встановлені судом, не є підставами для такого перегляду.

Посилання апелянта на Баланс Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 14.04.2026 не змінює наведеного висновку.

Факт складання відповідного документа після ухвалення судового рішення не означає, що всі відображені в ньому відомості є нововиявленими обставинами. Визначальним є не момент складання чи отримання документа, а момент існування та характер факту, який він підтверджує, а також відповідність цього факту критеріям, установленим пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Баланс від 14.04.2026 не підтверджує, що станом на 04.07.2025 спірна заборгованість у сумі 1 864 731,39 грн була повністю погашена. Для встановлення цього факту необхідно дослідити всі нарахування та платежі за відповідний період і визначити порядок їх зарахування.

Встановлення того, чи стосуються зазначені в Балансі суми саме заборгованості за листопад та грудень 2024 року, можливе лише після повторного дослідження всіх розрахунків сторін, здійснених платежів, їх призначення та порядку зарахування, а також інших операцій, що вплинули на стан заборгованості. Таким чином, апелянт фактично просить суд повторно дослідити докази та на їх підставі визначити інший стан розрахунків сторін.

Такий спосіб обґрунтування заяви про перегляд не відповідає правовій природі нововиявлених обставин.

Колегія суддів також бере до уваги доводи Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про те, що Баланс від 14.04.2026 відображає стан бухгалтерського обліку на дату його формування та містить відомості про подальші операції, зокрема платежі, коригування та виконання судового рішення. Зазначене не підтверджує, що Баланс є неналежним доказом. Водночас його окремі записи не можуть оцінюватися без врахування всіх господарських операцій та розрахунків між сторонами. Така оцінка потребувала б повторного встановлення обставин, які вже були досліджені під час первісного розгляду справи, що не відповідає меті перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Не спростовують правильності висновків суду першої інстанції й доводи апелянта про те, що заборгованість за листопад 2024 року в сумі 688 711,77 грн та за грудень 2024 року в сумі 1 176 019,62 грн, згідно з Балансом, була погашена 08.05.2025, а тому на момент ухвалення рішення 04.07.2025 була відсутня.

Наведене твердження є висновком апелянта, який потребує підтвердження належними та достатніми доказами саме припинення спірного зобов`язання. Сам факт наявності у Балансі відповідних записів не звільняє заявника від обов`язку довести, що відображені в ньому операції стосувалися саме спірного боргу та що після їх проведення станом на 04.07.2025 у відповідача не залишалося заборгованості, яка була предметом стягнення у цій справі.

Сукупність матеріалів справи не дає підстав для висновку, що наведений апелянтом факт повного припинення спірної заборгованості був невідомим відповідачу та об`єктивно не міг бути ним встановлений до ухвалення рішення.

Відповідачу були відомі здійснені ним платежі, їх дати, суми та призначення, а питання про достатність таких платежів для погашення заявленої позивачем заборгованості було предметом його процесуальної позиції під час первісного розгляду. Відтак після ухвалення рішення відповідач не набув знання про раніше невідомий юридичний факт, а отримав додатковий документ, який, на його думку, дає можливість інакше оцінити вже здійснені господарські операції та розрахунки.

Саме тому доводи апелянта про те, що суд першої інстанції змішав поняття «новий доказ» та «нововиявлена обставина», є безпідставними. Суд першої інстанції правильно виходив із необхідності встановлення не лише формальної наявності документа, складеного після ухвалення рішення, а й відповідності підтверджуваної ним обставини встановленим статтею 320 Господарського процесуального кодексу України критеріям.

Водночас колегія суддів зазначає, що повне погашення грошового зобов`язання до ухвалення рішення, якби цей факт був належним чином доведений, могло б вплинути на вирішення спору. Однак самої істотності такої обставини недостатньо для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Така обставина також має відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

У цій справі апелянтом не доведено сукупності таких ознак, зокрема того, що факт повного припинення саме спірної заборгованості не був і не міг бути йому відомий під час первісного розгляду. Крім того, встановлення такого факту у запропонований апелянтом спосіб передбачає повторне дослідження платежів, розрахунків та бухгалтерських документів, які стосуються обставин первісного спору.

Посилання апелянта на практику Верховного Суду щодо того, що нововиявленою обставиною є юридичний факт, а не документ, яким він підтверджується, не спростовує наведених висновків, оскільки відповідні правові позиції не звільняють заявника від необхідності довести всі встановлені законом критерії нововиявленої обставини. Верховний Суд у постанові від 11.06.2025 у справі № 925/1240/21 прямо зазначив, що необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна наявність факту їх існування на час розгляду справи, невідомість та об`єктивна неможливість їх знати заявником на час розгляду справи, а також істотність таких обставин для правильного вирішення спору. За відсутності хоча б однієї із цих ознак перегляд судового рішення є неможливим.

Не можуть бути прийняті й доводи апелянта про те, що позивач під час первісного розгляду не повідомив суд про порядок зарахування отриманих від відповідача платежів, внаслідок чого суд дійшов висновку про наявність заборгованості.

Зазначені доводи за своєю суттю стосуються правильності встановлення судом обставин первісного спору, повноти подання сторонами доказів та оцінки судом наданих матеріалів. Однак недослідження або неналежне дослідження судом певних обставин, неправильна оцінка доказів чи неповнота доказування не є нововиявленими обставинами. Такі обставини могли бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, але не є підставою для його перегляду за правилами статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, апелянт фактично просить повторно встановити стан розрахунків сторін станом на 04.07.2025 та надати іншу оцінку здійсненим платежам, що є повторним розглядом частини первісного спору та виходить за межі перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

За таких обставин відсутні передбачені пунктом 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підстави для перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 у справі № 904/426/25 за нововиявленими обставинами.

Відповідно, відсутні й правові підстави для задоволення похідних вимог апелянта про зміну зазначеного рішення в частині стягнення 1 864 731,39 грн та закриття провадження у цій частині у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки апелянтом не доведено припинення відповідного грошового зобов`язання саме до моменту ухвалення рішення від 04.07.2025. Подальше виконання судового рішення не свідчить про відсутність предмета спору на момент його ухвалення та не може ретроспективно змінювати встановлені судом обставини.

Так само не підлягають задоволенню вимоги про поворот виконання рішення та перерозподіл судових витрат, оскільки вони є похідними від вимоги про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а передбачених законом підстав для такого перегляду судом не встановлено.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до іншої оцінки вже відомих та досліджених під час первісного розгляду господарських операцій, платежів і розрахунків сторін, а також до посилання на документ, складений після ухвалення рішення, без доведення того, що підтверджуваний ним факт відповідає сукупності критеріїв нововиявленої обставини, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для перегляду рішення від 04.07.2025 за нововиявленими обставинами.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду ухвали суду.

Апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд справи у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про відсутність порушення судом першої інстанції норм права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з повним з`ясуванням обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги відсутні.

8. Розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстави для скасування оскаржуваної ухвали не вбачаються, судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись статями 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 у справі № 904/426/25 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 у справі № 904/426/25 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано – 01.10.2026 (у зв`язку з перебуванням судді - члена колегії Дарміна М.О. з 07.09. по 11.09.2026 у відпустці, з 12.09. – 20.09.2026 у відрядженні, з 21.09. – 30.09.2026 у відпустці).

Головуючий суддя О.Ю. Соп`яненко

Суддя М.О. Дармін

Суддя Ю.А. Джепа

Оригінал: reyestr.court.gov.ua