Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №908/129/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 м.Дніпро справа №908/129/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач)

суддів: Стефанів Т.В., Демчина Т.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват»

про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2026 (суддя Зінченко Н.Г.) у справі №908/129/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват»

до відповідача Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 759 815,83 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.03.2026 у справі №908/129/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 445273,20 грн основного боргу, 52847 грн 22 коп. 3% річних, 261695 грн 41 коп. інфляційних втрат, 9117 грн 79 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням уточненої прохальної частини), у якій просило скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2026 у справі №908/129/26 у частині стягнення 52847 грн 22 коп. 3% річних та 261695 грн 41 коп. інфляційних втрат та ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути 39854 грн 99 коп. 3% річних та 137240 грн 17 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач), суддів: Стефанів Т.В., Демчина Т.Ю.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2026 у справі №908/129/26 задоволено частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2026 у справі №908/129/26 змінено у частині стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та розподілу судових витрат, у іншій частині рішення залишено без змін. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ДОНОВАТ» 164688 грн 20 коп., інфляційних, 47723 грн 53 коп. 3% річних, 7892 грн 22 коп. судового збору

15.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій останній просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн 00 коп.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» про ухвалення додаткового рішення до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; запропоновано відповідачу протягом 10 днів з дати отримання відповідної ухвали надати відповідні заперечення щодо заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

29.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшли заперечення на клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, за змістом яких відповідач просить апеляційний суд врахувати заперечення та зменшити заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу до мінімально можливого розміру з урахуванням обставин справи та прийнятої Центральним апеляційним господарським судом постанови у справі №908/129/26.

В обґрунтування поданих заперечень представник відповідача послався на те, що розмір витрат позивача на правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності, реальності витрат та розумності їх розміру, зазначаючи, зокрема, що матеріали справи не містять доказів фактичної сплати позивачем заявлених витрат; що складений представником позивача відзив на апеляційну скаргу практично дублює зміст процесуальних документів, поданих у суді першої інстанції, а тому не потребував значних професійних зусиль та навичок; що участь представника позивача у судовому засіданні відбувалась у режимі відеоконференції та полягала лише у підтриманні раніше викладеної позиції; що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 позицію позивача визнано частково помилковою, а рішення суду першої інстанції змінено; що справа не становила публічного інтересу. Окремо відповідач просив врахувати критичну важливість підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період, підтверджену наказом Міністерства енергетики України від 29.01.2025 №40.

Розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у апеляційній інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права у суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України), подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. Розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги у Україні діє адвокатура.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, які передбачені законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, розяснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема у судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та субєкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу у обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими субєктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та розяснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні відзиву на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що попередньо розрахований розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 5000 грн 00 коп.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

13.06.2026 представник позивача у системі «Електронний суд» сформував та подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №908/129/26, у якій просив стягнути з відповідача 5000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом даної справи.

На підтвердження понесених витрат до вказаної заяви позивачем надано такі докази: копію Договору №154 від 15.01.2026 про надання правової допомоги, який укладений між адвокатом Хілько А.В., яка діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП №002415 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват»; акт приймання-передачі наданих послуг від 11.06.2026; детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат, які виконані адвокатом для надання правничої допомоги від 11.06.2026.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське обєднання) зобовязується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і у порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, який затверджений Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір у інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. у разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

За умовами Договору про надання професійної правничої допомоги №154 від 15.01.2026 адвокат Хілько А.В. зобов`язалася надавати клієнту правову допомогу, яка пов`язана з захистом його прав і законних інтересів у судах всіх інстанцій, що діють у системі судоустрою України, на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності незалежно від підпорядкування у справі про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних за Договором поставки №53-121-01-21-10909 від 23.11.2021, який укладений між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» (пункт 1.1 договору).

Остаточна вартість та ціна послуг визначається у детальному описі робіт (пункт 4.2 договору).

Вартість робіт визначається у фіксованому розмірі ціни послуг без врахування часу роботи адвоката. Оплата за даним договором здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на підставі рахунку та Попереднього (орієнтовного) опису робіт (пункти 4.3, 4.4 договору).

За результатами наданих послуг складається акт приймання-передачі послуг (пункт 4.6 договору).

За змістом опису робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі, адвокатом були надані такі послуги за Договором: складання відзиву на апеляційну скаргу вартістю 4000 грн 00 коп. та участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції вартістю 1000 грн 00 коп.

Загальна вартість послуг згідно з договором та актом приймання-передачі наданих послуг від 11.06.2026 становить 5000 грн 00 коп.

Вирішуючи клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, яка надана адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №905/716/20).

Тобто у цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального Кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

Оцінивши подані докази у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що надані документи (Договір №154 від 15.01.2026, акт приймання-передачі наданих послуг від 11.06.2026, детальний опис робіт від 11.06.2026) підтверджують факт надання позивачу професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції у вигляді складання відзиву на апеляційну скаргу та участі адвоката у судовому засіданні, а заявлена до відшкодування сума є реальною, обґрунтованою та співмірною обсягу наданих юридичних послуг і складності виконаної адвокатом роботи.

Щодо доводів відповідача про відсутність доказів фактичної сплати позивачем витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що визнання витрат фактично понесеними не залежить виключно від їх попередньої оплати, а ґрунтується на наявності відповідного договірного зобовязання клієнта оплатити надану правничу допомогу. Такий підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ, викладеною у рішеннях у справах «Бєлоусов проти України» (заява №4494/07) та «Савін проти України» (заява №34725/08), відповідно до якої витрати, які особа зобовязана сплатити за договором з адвокатом, підлягають визнанню фактично понесеними, оскільки у особи виникає відповідне договірне зобов`язання щодо їх сплати незалежно від того, чи здійснена така оплата на момент розгляду заяви судом.

Із урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася у країні або у регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 30.08.2023 у справі №911/3586/21 зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що зміст відзиву на апеляційну скаргу практично дублює зміст процесуальних документів, які подані у суді першої інстанції, оскільки складання відзиву вимагало від представника позивача аналізу нових доводів апелянта щодо застосування додаткових угод №1 та №2 до Договору поставки №53-121-01-21-10909 від 23.11.2021, визначення моменту настання строку оплати поставленого товару та відповідного розрахунку сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, тобто опрацювання доводів, викладених саме у апеляційній скарзі, а не лише відтворення позиції у суді першої інстанції. Участь представника позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції також становила самостійний вид правничої допомоги, вартість якої не є завищеною з огляду на розмір позовних вимог та тривалість розгляду справи.

Апеляційний суд враховує посилання відповідача на критичну важливість діяльності підприємства у особливий період, втім зауважує про те, що умови воєнного стану мають негативний вплив на господарську діяльність як позивача так і відповідача, що виключає можливість наявності привілейованого становища одного з суб`єктів спірних правовідносин, у тому числі й у питанні розподілу судових витрат.

Відповідач, заперечуючи проти заяви позивача, у порушення частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним, зокрема доказів іншої (ринкової) вартості аналогічних послуг адвоката у регіоні.

Та обставина, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 апеляційну скаргу відповідача задоволено частково і рішення суду першої інстанції змінено у частині розміру трьох відсотків річних та інфляційних втрат, на висновок колегії суддів, не є підставою для відмови позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу чи для зменшення їх розміру, оскільки позивач, як сторона, на користь якої у цілому ухвалено рішення у справі, мав правову та фактичну підставу для залучення адвоката з метою кваліфікованого процесуального представництва у суді апеляційної інстанції, а часткова зміна рішення у частині розміру похідних вимог сама по собі не свідчить про неспівмірність чи нереальність понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що апеляційний перегляд стосувався виключно вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд враховує пропорцію, яка визначена за результатами розгляду апеляційної скарги. Апелянт оскаржував рішення суду у частині стягнення 314542 грн 63 коп. (52847 грн 22 коп. трьох відсотків річних та 261695 грн 41 коп. інфляційних втрат) та просив зменшити його до 177095 грн 16 коп. (39854 грн 99 коп. трьох відсотків річних та 137240 грн 17 коп. інфляційних втрат), тобто його апеляційна скарга була задоволена частково і спірна сума була зменшена, стягнуто з відповідача 212411 грн 73 коп. (47723 грн 53 коп. трьох відсотків річних та 164688 грн 20 коп. інфляційних втрат).

Отже, апеляційну скаргу задоволено на 74,31% (102130 грн 90 коп. / 137447 грн 47 коп. * 100% = 74,31%), враховуючи принцип пропорційного розподілу судових витрат, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, які понесені ним у суді апеляційної інстанції, підлягають до відшкодування за рахунок відповідача пропорційно у розмірі 1284 грн 50 коп. (5000 грн 00 коп. * 25,69% = 1284 грн 50 коп.).

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» та стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у сумі 1284 грн 50 коп.

Керуючись статтями 129, 244, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) у особі Філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» (вул. Василя Стуса, буд. 8А, м. Запоріжжя, 69123, код ЄДРПОУ 42775590) 1284 грн 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.І. Кучеренко

судді Т.Ю. Демчина

Т.В. Стефанів