Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №904/2204/24 (904/1521/25) — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 року м.Дніпро Справа № 904/2204/24 (904/1521/25)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Золотарьової Я.С. (доповідач),

суддів: Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.

секретар судового засідання: Запорожець В.О.

представники учасників провадження:

від скаржника: не з`явився

від кредитора: не з`явився

від боржника: не з`явився

розглянув матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 (повне рішення 08.06.2026), суддя Примак С.А.

у справі №904/2204/24 (904/1521/25)

за позовом Арбітражного керуючого Родь Андрія Олександровича . м. Дніпро

до відповідача: ОСОБА_1 , с. Олександрівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська обл.

третя особа Головний Сервісний центр МВС, м. Київ

про визнання недійсним Договору купівлі-продажу транспортного засобу №1241/2021/2521850 від 08.04.2021 та повернення майна банкруту

в межах провадження у справі про банкрутство № 904/2204/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро", місто Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара", Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Кочережки

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст справи

31.03.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від ліквідатора ТОВ "Агріколь-Самара" в справі про банкрутство № 904/2204/24 ОСОБА_2 надійшла позовна заява до ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1241/2021/2521850 від 08.04.2021 та повернення майна банкруту.

В поданій позовній заяві позивач просив суд:

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1241/2021/2521850 від 08.04.2021;

- повернути від ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агріколь-Самара” транспортний засіб – легковий автомобіль MITSUBISHI PAJERO SPORT, 2018р.в., vin НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

- повернути від ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агріколь-Самара” свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, державні номерні знаки транспортного засобу, ключі від транспортного засобу - легкового автомобілю MITSUBISHI PAJERO SPORT, 2018р.в., vin НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 ;

- стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 16 640,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на дату укладення договору (08.04.2021) ТОВ «Агріколь-Самара» вже мало значну кредиторську заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Капітал - Дніпро» (за кредитними договорами від вересня-жовтня 2020 року на суми в десятки мільйонів гривень) та іншими кредиторами.

Автомобіль від імені підприємства продавав представник ОСОБА_3 , а покупцем виступила ОСОБА_1 , яка є його тещею. Крім того, ОСОБА_3 мав тривалі ділові зв`язки з боржником, отримував від нього позики й фінансову допомогу, які не повернув, а автомобіль фактично перебував у користуванні його родини.

Автомобіль було відчужено за 604 800,00 грн, що майже вдвічі менше за ціну його придбання підприємством у 2018 році (1 134 000,00 грн) та нижче його тогочасної ринкової вартості.

Згідно з виписками по банківських рахунках боржника, безготівкові кошти за автомобіль від ОСОБА_1 на рахунки підприємства не надходили, а будь-які інші підтвердження оплати відсутні.

Позивач зазначає, що оспорюваний договір є фраудаторним - тобто укладеним боржником навмисно на шкоду інтересам кредиторів, оскільки він безпідставно зменшив активи підприємства, знижуючи його можливість розрахуватися за своїми зобов`язаннями.

Угода суперечить фундаментальним засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності, а також є зловживанням правом власності на шкоду інтересам кредиторів.

Через недодержання вимог щодо добросовісності та меж здійснення цивільних прав у момент вчинення правочину, договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 203 та 215 ЦК України.

Оскільки покупець ОСОБА_1 не здійснила оплату за автомобіль, а майно отримала, то після визнання договору недійсним правова підстава набуття майна відпадає. Відтак автомобіль має бути повернутий банкруту на підставі статті 1212 ЦК України як безпідставно набутий.

Позов подано ліквідатором Родем А.О. у межах справи про банкрутство № 904/2204/24, що є його обов`язком для наповнення ліквідаційної маси боржника та задоволення вимог кредиторів.

Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 у справі №904/2204/24 (904/1521/25) позовні вимоги задоволено повністю.

Визнато недійсним Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1241/2021/2521850 від 08.04.2021.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агріколь-Самара” транспортний засіб – легковий автомобіль MITSUBISHI PAJERO SPORT, 2018р.в., vin НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агріколь-Самара” свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, державні номерні знаки транспортного засобу, ключі від транспортного засобу - легкового автомобілю MITSUBISHI PAJERO SPORT, 2018р.в., vin НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь арбітражного керуючого Родь А.О. судовий збір у розмірі 16 640,16 грн.

Рішення суду обґрунтовано таким.

Суд зазначив, що ліквідатор наділений правом оспорювати правочини боржника, якщо вони порушили права боржника або кредиторів. Метою цього інституту є формування ліквідаційної маси для максимального задоволення вимог кредиторів.

Суд керувався статтями 3 та 13 Цивільного кодексу України, які зобов`язують учасників цивільних відносин діяти добросовісно і забороняють зловживання правом у будь-яких формах (зокрема, з наміром завдати шкоди іншим особам). Усі правочини повинні мати розумну ділову й фактичну мету, а не укладатися для ухилення від сплати боргів.

Спираючись на практику Верховного Суду, суд виділив ключові критерії «фраудаторного» договору, укладеного на шкоду кредиторам: відчуження майна за наявності значного боргу, ухилення від розрахунків, занижена ціна або безоплатність угоди, а також продаж майна на користь пов`язаної особи.

Суд встановив, що спірний договір від 08.04.2021 повністю відповідає критеріям фраудаторного правочину. На момент продажу автомобіля (08.04.2021) ТОВ «Агріколь-Самара» вже мало значну прострочену заборгованість перед ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» за чотирма кредитними договорами, укладеними у вересні-жовтні 2020 року. Кредити мали бути повернуті до 15.12.2020, але боржник зобов`язання прострочив. Отже, під час продажу авто підприємство повністю відповідало статусу боржника, що не в змозі виконати грошові зобов`язання.

Згідно з видатковою накладною, умовою відчуження автомобіля був безготівковий розрахунок. Проте банківські виписки боржника підтверджують, що безготівкові кошти від покупця ОСОБА_1 на рахунки підприємства ніколи не надходили.

Заяву відповідачки про передачу 604 800,00 грн готівкою безпосередньо директору підприємства суд сприйняв критично, оскільки до матеріалів справи не відповідачем не було надано жодних касових документів, розписок чи первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт розрахунку за спірним договором.

Крім того, на момент вчинення правочину діяв касовий ліміт НБУ, який дозволяв готівкові розрахунки громадян з підприємствами протягом одного банківського дня лише в межах 50 000 грн. Одномоментний розрахунок готівкою на суму понад 600 тисяч гривень суперечив вимогам закону. Тому суд дійшов висновку про безоплатність договору.

Автомобіль, придбаний боржником у 2018 році за 1 134 000,00 грн, продали ОСОБА_1 за 604 800,00 грн. Суд відхилив доводи покупця про знос та погіршення технічного стану автомобіля, оскільки відповідач не надав на підтвердження технічного стану автомобіля будь-яких доказів, як то актів технічного стану, документів про ремонт тощо.

Натомість, згідно з судовим висновком експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС від 26.09.2025, середня ринкова ціна аналогічного автомобіля станом на дату правочину (08.04.2021) становила 727 710,11 грн. Продаж ліквідного майна за ціною, нижчою за ринкову вартість, за відсутності економічної доцільності суперечить принципу добросовісної поведінки боржника.

Договір купівлі-продажу від імені боржника (Продавця) за дорученням підписав ОСОБА_3 .. Він мав тривалі ділові зв`язки з ТОВ «Агріколь-Самара» та отримував від підприємства фінансову допомогу та позики на суми понад 30,5 млн грн. При цьому докази повернення цих сум відсутні.

На основі довідок органів РАЦС суд встановив, що покупець автомобіля ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , яка перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 .. Тобто покупець є тещею представника продавця. Навіть якщо ОСОБА_3 формально не входить до визначеного законом кола заінтересованих осіб щодо боржника-банкрута, безоплатне відчуження автомобіля на користь його тещі підтверджує відсутність розумної ділової мети та є явною ознакою фраудаторності угоди.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 року у справі № 904/2204/24 (904/1521/25) і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Позивача відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 по справі № 904/2204/24(904/1521/25) є незаконним та необґрунтованим внаслідок порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

Ліквідатор стверджував, що підприємство не мало права продавати автомобіль через борги перед кредитором ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» станом на 08.04.2021. Проте скаржник вказує, що 27.07.2022 (у межах справи № 904/9875/21) між боржником та цим кредитором було затверджено мирову угоду.

У мировій угоді зазначалося, що фінансовий стан ТОВ «Агріколь-Самара» станом на 22.07.2022 повністю дозволяв йому виконати свої грошові зобов`язання перед кредитором і без урахування автомобіля, відчуженого на користь ОСОБА_1 у 2021 році.

Договір купівлі-продажу автомобіля відбувся 08.04.2021 - тобто задовго до того, як ТОВ «Агріколь-Самара» у судовому порядку визнало заборгованість перед кредитором (27.07.2022), що спростовує намір ухилитися від сплати боргів чи завдати шкоди кредитору.

Ліквідатор у господарському суді стверджує, що оплата за автомобіль від покупця взагалі не надходила. Водночас у кримінальному провадженні № 12025042210000104 за фактом шахрайства (що підтверджено ухвалою Індустріального райсуду м. Дніпропетровська від 07.02.2025 у справі № 202/92/25) ліквідатор офіційно стверджує, що директор ТОВ «Агріколь-Самара» шахрайським шляхом отримав кошти за автомобіль, але не вніс їх на рахунок підприємства. Оскільки за завідомо неправдиве повідомлення про злочин передбачена кримінальна відповідальність (ст. 383 КК України), ліквідатор мав надати поліції лише правдиві відомості. Отже, факт оплати автомобіля готівкою директору підтверджується самим позивачем, який приховав це від господарського суду.

Сторони виявили справжню волю, досягли реального результату (автомобіль передано покупцю за оплату), а їхні дії були правомірними. Скаржник офіційно придбав автомобіль, а не заволодів ним незаконно чи вкрав його.

Протягом майже 4 років (з дати угоди 08.04.2021 до моменту відкриття справи про банкрутство 31.03.2025) підприємство-продавець не висувало жодних скарг чи претензій щодо цього договору, що додатково підтверджує його законність.

Шевченківський районний суд м. Дніпра ще 18.03.2025 відкрив провадження у справі № 932/2663/25 за позовом ОСОБА_1 про визнання її добросовісним набувачем та визнання права власності на автомобіль. Цю справу згодом передали до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду разом із банкрутством. Проте суд першої інстанції ухвалив рішення про визнання договору недійсним, навіть не розглянувши позов ОСОБА_1 про добросовісність набуття, що свідчить про упередженість та неповноту з`ясування обставин.

Суд першої інстанції повністю поклав в основу рішення доводи ліквідатора і взагалі не надав оцінки доводам відповідача, що порушує вимоги ст. 238 ГПК України.

Суд послався на критерії фраудаторності, які містяться у постановах Верховного Суду, але не зазначив конкретної справи, де вони визначені. Натомість скаржниця вказує, що, наприклад, у постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17 наведено інший перелік ознак фраудаторності (зокрема, обов`язкова відсутність іншого майна у боржника після відчуження), які в цій справі відсутні.

На підставі цього ОСОБА_1 просить апеляційний суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 та повністю відмовити в задоволенні позову ліквідатора.

Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Позивач зазначає, що скаржник не надав доказів (актів технічного стану, чеків на ремонт тощо) на підтвердження того, що автомобіль Mitsubishi Pajero Sport перебував у незадовільному стані. Натомість офіційний висновок судового експерта від 26.09.2025 підтверджує, що ринкова вартість авто станом на дату продажу (08.04.2021) становила 727 710,11 грн. Відчуження майна за заниженою ціною у 604 800,00 грн суперечить добросовісній поведінці боржника.

Відповідно до банківських виписок, безготівкові кошти за автомобіль на рахунки боржника не надходили, хоча саме безготівковий розрахунок був визначений у видатковій накладній. Аргументи про готівковий розрахунок безпосередньо з директором не підтверджені фінансовими документами чи розписками. Крім того, на той момент діяв ліміт НБУ на готівкові розрахунки з фізичними особами у розмірі до 50 000 грн на день, що робило законний розрахунок готівкою на суму понад 604 тисячі гривень протягом одного дня неможливим.

На основі довідок органів РАЦС ліквідатор довів, що покупець ОСОБА_1 є матір`ю дружини представника продавця ОСОБА_3 (тобто його тещею).

На момент продажу автомобіля (08.04.2021) підприємство вже мало прострочену заборгованість перед ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» за кредитними договорами від вересня-жовтня 2020 року (строк погашення настав ще 15.12.2020). Згодом боржник визнав борг у розмірі понад 126 млн грн ($3,7 млн) у мировій угоді, яку так і не виконав. Угоди, які зменшують активи боржника за наявності таких зобов`язань, є фраудаторними.

Податкові відомості ГУ ДПС свідчать, що за 3 роки перед покупкою авто загальний офіційний дохід ОСОБА_1 склав лише 180 000 грн (близько 60 тис. грн на рік). Її твердження про заощадження з покійним чоловіком від бджільництва (продажу меду) грошових коштів, спростовуються тим, що шлюб було розірвано ще у 2001 році, а колишній чоловік помер за 8 років до укладення спірного договору. Також у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення водія.

Ліквідатор зазначає, що виведення активів боржника на ОСОБА_1 мало системний характер. Зокрема, у серпні 2021 року з нею було укладено договір купівлі-продажу трактору БЕЛАРУС-82.1. При цьому доказів оплати цього транспортного засобу також не має. Окрім цього, в суді перебувають на розгляді ще три судові справи про визнання недійсними договорів відчуження інших автомобілів (Toyota Land Cruiser, Mini Cooper, Mitsubishi Pajero Sport 2017 року) на користь пов`язаних осіб.

Скаржник вказував на упередженість суду через нерозгляд його позову про визнання його добросовісним набувачем (справа № 932/2663/25). Ліквідатор вказує, що 02.06.2026 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив законне рішення про зупинення провадження у тій справі до вирішення цього спору про недійсність договору. ОСОБА_1 цю ухвалу не оскаржувала, і вона набрала законної сили.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів – Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою. Призначено судове засідання на 21.07.2026. Витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи (оскарження) №904/2204/24(904/1521/25), необхідні для розгляду апеляційної скарги.

01.07.2026 матеріали справи №904/2204/24(904/1521/25) надійшли до суду апеляційної інстанції.

03.07.2026 від арбітражного керуючого Родь А.О. через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

21.07.2026 від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2026 клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи задоволено. Розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.09.2026.

14.09.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивовано тим, що скаржником направлена позивачу пропозиція про укладення мирової угоди. До клопотання про відкладення розгляду справи додано копію пропозиції про укладення мирової угоди. Однак докази направлення такої пропозиції відсутні.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2026 у задоволенні клопотання скаржника відмовлено. Розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.09.2026.

У судове засідання 22.09.2026 представники сторін не з`явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи.

У судовому засіданні 22.09.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області (суддя С.А. Примак) перебуває справа № 904/2204/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара".

Постановою господарського суду від 05.12.2024 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 05.12.2025. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" призначено арбітражного керуючого Родь Андрія Олександровича.

На запит арбітражного керуючого Родь А.О. від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях була отримана інформація про транспортні засоби ТОВ "Агріколь-Самара" та їх відчуження. Відповідно до отриманої інформації ТОВ "Агріколь-Самара" 08.04.2021 продало транспортний засіб – легковий автомобіль MITSUBISHI PAJERO SPORT, 2018р.в., vin НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 (далі – автомобіль Міцубіші).

Арбітражним керуючим був направлений запит в Територіальний сервісний центр МВС №1241, від якого отримана копія Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1241/2021/2521850 від 08.04.2021 та інші документи по придбанню і відчуженню цього автомобілю.

За зазначеним Договором продаж автомобіля Міцубіші було вчинено підприємством - боржником громадянці України ОСОБА_1 за 604 800,00 грн.

Між тим, 03.10.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю “Ніко-Дніпро” (Продавець) та ТОВ "Агріколь-Самара" (Покупець) був укладений Договір №1810-03003 купівлі-продажу автомобіля. Відповідно до умов зазначеного Договору купівлі-продажу: продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця новий автомобіль марки Міцубіші (MITSUBISHI PAJERO SPORT 2,4 TD AT Ultimate, 2018р.в., 1 шт.). Покупець, в свою чергу, зобов`язується прийняти автомобіль Міцубіші та оплатити його в строки та на умовах цього Договору.

Вартість автомобілю Міцубіші складає 945000,00 грн., крім того ПДВ 20% – 189 000 грн., всього з урахуванням ПДВ вартість автомобілю Міцубіші складає 1 134 000,00 грн. (один мільйон сто тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.);

Ціна на товар є звичайною договірною ціною, що відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Оплата за автомобіль Міцубіші здійснюється на підставі виставленого Продавцем рахунку Покупцю.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами обов`язків, визначених цим договором.

ТОВ "Агріколь-Самара" сплатило вартість автомобілю Міцубіші повністю в розмірі 1 134 000,00 грн. Зазначене підтверджується зокрема Довідкою про оплати з банківського рахунку ТОВ “Агріколь-Самара” на користь ТОВ “Ніко-Дніпро” за рахунком-фактурою №1810-03003/1 від 03.10.2018.

На дату укладання договору (03.10.2018) за курсом НБУ (28,2763 грн./дол. США) вартість автомобілю Міцубіші становила еквівалент 40104,26 дол. США.

По Договору №1810-03003 купівлі-продажу автомобіля від 03.10.2018 ТОВ “Ніко- Дніпро” і ТОВ “Агріколь-Самара” в особі ОСОБА_3 23.11.2018 уклали Акт огляду реалізованого транспортного засобу від 23.11.2018 № 6811/18/000319 (копія додається) – легковий автомобіль MITSUBISHI PAJERO SPORT, 2018р.в., vin НОМЕР_1 .

07.08.2020 автомобіль Міцубіші на праві власності був зареєстрований за ТОВ "Агріколь-Самара", що підтверджується листом РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях № 31/29/14-4877-2024 від 24.07.2024.

Зареєстрований в ТСЦ МВС № 1241 за боржником автомобіль Міцубіші отримав державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Реєстрацію автомобілю Міцубіші був уповноважений провести представник ТОВ "Агріколь-Самара" Кравченя Сергій Леонідович, який діяв на підставі наказу № 02/10У від 23.07.2020 і довіреності №8 від 21.07.2020.

08.04.2021 в ТСЦ МВС № 1241 між ТОВ "Агріколь-Самара" (Продавець) в особі Кравчені Сергія Леонідовича, який діяв на підставі доручення продавця, і фізичною особою громадянкою України ОСОБА_1 (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1241/2021/2521850, згідно з умовами якого:

п. 1.1. На умовах даного Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві транспортний засіб - автомобіль Міцубіші;

п. 1.3. Покупець оглянув та ознайомився із майном, яке зазначено в п. 1.1. цього Договору, претензій щодо технічного стану та якісних характеристик відчужуваного транспортного засобу не має;

п. 2.1. Передача транспортного засобу Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється після повної сплати вартості майна.

п. 2.2. Право власності на транспортний засіб переходить до Покупця з моменту підписання даного Договору.

п. 3.1. За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 604 800,00 грн. (шістсот чотири тисячі вісімсот грн. 00 коп.).

п. 4.1. Кожна сторона зобов`язується виконувати реально та належно обов`язки покладені на неї цим Договором, сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків за цим Договором.

п. 5.1. Покупець зобов`язаний в порядку та на умовах, визначених цим Договором, сплатити Продавцеві ціну транспортного засобу, зазначену у п. 3.1. Договору; в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти транспортний засіб.

п. 6.1. Продавець зобов`язаний в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати транспортний засіб.

08.04.2021 автомобіль Міцубіші був зареєстрований за ОСОБА_1 і отримав державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Зазначена реєстрація залишається чинною до теперішнього часу.

Як зазначено арбітражним керуючим, на дату відчуження 08.04.2021 за курсом НБУ (27,8923 грн./дол.) ціна продажу автомобілю Міцубіші становила 21683,40 дол. США (604 800,00 / 27,8923). При цьому, за даними веб-сайту auto.ria.com в 2024 році в Україні середня ціна продажу легкового автомобілю MITSUBISHI PAJERO SPORT, 2018р.в. з дизельним двигуном 2,4 л, розрахована за його VIN-номером НОМЕР_1 , становила 26131 дол. США . Тобто, визначена в Договорі купівлі-продажу транспортного засобу № 1241/2021/2521850 ціна продажу автомобілю Міцубіші була нижче ринкової.

08.04.2021 ТОВ "Агріколь-Самара" як постачальник видало одержувачу і платнику ОСОБА_1 видаткову накладну № ЛНА-000002 на товар – автомобіль Міцубіші. Згідно з цією видатковою накладною:

1) Замовлення - Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1241/2021/2521850;

2) Умова продажу – безготівковий розрахунок;

3) Товар - автомобіль Міцубіші;

4) Ціна без ПДВ 504000,00 грн., ПДВ 20% - 100800,00 грн, всього з ПДВ - 604 800,00 (шістсот чотири тисячі вісімсот) грн.

За відомостями з банківських виписок по рахунках ТОВ "Агріколь-Самара" безготівкові грошові кошти від відповідача за придбаний ним автомобіль Міцубіші не надходили до боржника, підтвердження оплати відсутнє.

ОСОБА_3 (представник ТОВ “Агріколь-Самара” при придбанні, реєстрації і відчуженні автомобілю Міцубіші) тривалий час мав ділові зв`язки з ТОВ “Агріколь- Самара” і позичав у нього кошти, а саме:

За Договором позики б/н від 09.11.2016 ОСОБА_3 отримав від ТОВ “Агріколь - Самара” позику в розмірі 1,0 млн. грн. Докази повернення зазначеної позики відсутні.

За Договором поворотної фінансової допомоги б/н від 19.10.2017 ОСОБА_3 отримав від ТОВ “Агріколь-Самара” поворотну фінансову допомогу в розмірі 5,44 млн. грн. Докази повернення зазначеної поворотної фінансової допомоги відсутні.

За Договором поворотної фінансової допомоги б/н від 15.01.2018 ОСОБА_3 отримав від ТОВ “Агріколь-Самара” поворотну фінансову допомогу в розмірі 9,991 млн. грн. Докази повернення зазначеної поворотної фінансової допомоги відсутні.

В 2016-2017 роках за агротехнічні послуги по договорах б/н від 01.11.2016, від 24.07.2017 ТОВ “Агріколь-Самара” на банківський ФОП Кравченя Сергій Леонідович, РНОКПП НОМЕР_4 , перерахувало 3,846 млн. грн. Водночас, докази надання зазначених послуг відсутні.

За послуги збирання урожаю в грудні 2016 року від ТОВ “Агріколь-Самара” на банківський ФОП Кравченя Сергій Леонідович було перераховано ще 0,275 млн. грн.

В 2018-2021 роках за агротехнічні послуги по договорах б/н від 24.07.2017, від 24.03.2019, від 21.01.2020, від 03.09.2020 ТОВ “Агріколь-Самара” на банківський ФОП Кравченя Сергій Леонідович, РНОКПП НОМЕР_4 , перерахувало 9,982 млн. грн. Докази надання зазначених послуг відсутні.

Загальна сума перерахованих від ТОВ “Агріколь-Самара” до ОСОБА_3 коштів за 2016-2021 роки становила 30,5 млн. грн., про що до суду надані відповідні довідки.

Також матеріалами справи підтверджено, що Шатуха Людмила Миколаївна (покупець за оспорюваним договором) є тещою Кравчені Сергія Леонідовича та не має водійського посвідчення.

На дату укладення спірного договору ТОВ “Агріколь-Самара” мало значну кредиторську заборгованість, що встановлено в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 у справі № 904/2204/24 про банкрутство ТОВ “Агріколь-Самара”.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

За приписами ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України.

Частиною 1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.ст.16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Апеляційний суд вказує про те, що суд першої інстанції помилково послався на ст. 42 КУзПБ, оскільки відповідно до ч. 1 цієї статті суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.

Але, з матеріалів справи вбачається, що провадження у справі про банкрутство було відкрито 19.06.2024. Натомість cпірний договір купівлі-продажу був укладений 08.04.2021 року, тобто з моменту укладення договору до відкриття справи про банкрутство минуло 3 роки та 2 місяці.

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

Насамперед це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Безумовно, визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Отже, кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами чинного законодавства, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника.

Аналогічні правові висновки викладені у пунктах 78-81 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19).

КУзПБ є частиною цивільного законодавства, тому до спірних правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норми ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України, згідно якої такою підставою є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частиною першою статті 203 ЦК України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Водночас однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам) (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18 та у подальшому підтриманий у низці інших постанов).

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Поряд з цим у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) міститься правовий висновок, згідно якого фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

У цій справі суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що спірний правочин за визначеними в своїй сукупності критеріями має ознаки фраудаторного.

Так, на дату відчуження автомобілю MITSUBISHI PAJERO SPORT, 2018р.в., ТОВ “Агріколь-Самара” мало значну кредиторську заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 у справі № 904/2204/24 про банкрутство ТОВ “Агріколь-Самара” встановлено наступне:

"21.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Капітал - Дніпро” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агріколь-Самара” було укладено договір про надання фінансового кредиту №ФК210920Д від 21.09.2020 року.

Згідно умов даного договору, позикодавець надав позичальнику в тимчасове користування, на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, обіговості траншів, платності, кредитні кошти, одним або кількома траншами, з максимальним лімітом кредитування у сумі 22 728 823,50грн., яка еквівалентна 806 129,58 доларів США.

22.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Капітал - Дніпро” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агріколь - Самара” було укладено договір про надання фінансового кредиту №ФК220920Д від 22.09.2020 року.

Згідно умов даного договору, позикодавець надав позичальнику в тимчасове користування, на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, обіговості траншів, платності, кредитні кошти, одним або кількома траншами, з максимальним лімітом кредитування у сумі 22 875 810,24 грн., яка еквівалентна 809 763,20 доларів США.

29.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Капітал - Дніпро” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агріколь - Самара” було укладено договір про надання фінансового кредиту №ФК290920Д від 29.09.2020 року.

Згідно умов даного договору, позикодавець надав позичальнику в тимчасове користування, на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, обіговості траншів, платності, кредитні кошти, одним або кількома траншами, з максимальним лімітом кредитування у сумі 16 011 883, 25 грн, яка еквівалентна 565 990,92 доларів США.

02.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Капітал - Дніпро” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агріколь - Самара” було укладено договір про надання фінансового кредиту №ФК021020Д від 02.10.2020 року.

Згідно умов даного договору, позикодавець надав позичальнику в тимчасове користування, на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, обіговості траншів, платності, кредитні кошти, одним або кількома траншами, з максимальним лімітом кредитування у сумі 21 039 144, 26 грн, яка еквівалентна 742 514,35 доларів США.

Відтак, за зазначеними договорами ТОВ “Агріколь-Самара” отримало кредитні кошти і зобов`язалося їх повернути ТОВ “ФК “Капітал-Дніпро” у строк до 15.12.2020 (включно), відповідно до пунктів 2.5. зазначених договорів.

У встановлений строк ТОВ “Агріколь-Самара” не виконало свої зобов`язання за вищезазначеними договорами і прострочило погашення заборгованості перед ТОВ “ФК “Капітал-Дніпро”.

Також в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/9875/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" до ТОВ "Агріколь - Самара" про стягнення заборгованості за вищезазначеними договорами надання фінансового кредиту.

З ухвали суду у цій справі від 23.02.2022 вбачається, що сторони просили надати їм час для укладення мирової угоди.

Ухвалою від 27.07.2022 було затверджено мирову угоду, пунктом 1 якої, було зокрема встановлено: "Боржник визнає, що його загальна заборгованість перед Стягувачем на момент укладення цієї Мирової угоди становить суму в гривні, що є еквівалентом 3 739 803,17 доларів США... Загальна заборгованість Боржника перед Стягувачем складається з заборгованостей згідно:

- Договору про надання фінансового кредиту № ФК210920Д від 21.09.2020р. заборгованість за яким складає суму в гривні, що є еквівалентом 819 167,11 доларів США...

- Договору про надання фінансового кредиту № ФК220920Д від 22.09.2020р. заборгованість за яким складає суму в гривні, що є еквівалентом 1 085 480,83 доларів США...

- Договору про надання фінансового кредиту № ФК290920Д від 29.09.2020р. заборгованість за яким складає суму в гривні, що є еквівалентом 766 219,84 доларів США...

- Договору про надання фінансового кредиту № ФК021020Д від 02.10.2020р. заборгованість за яким складає суму в гривні, що є еквівалентом 1 068 935,39 доларів США...

- Договору про надання фінансового кредиту № ФК251119Д від 25.11.2019р. заборгованість у розмірі 921 501,74 грн., за яким сплачено повністю на дату укладення цієї Мирової угоди".

Тому, апеляційний суд критично ставиться до доводів скаржника про те, що спірний правочин було укладено в той період, коли у боржника була відсутня значна кредиторська заборгованість.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що невиконання боржником зобов`язання з повернення кредитних коштів, а відтак й заборгованість за цими зобов`язаннями виникла з 16.12.2020, коли боржник не повернув у встановлений договорами строк кредитні кошти.

Натомість в мировій угоді, яка була затверджена судом, боржник лише підтверджував наявність у нього невиконаних перед кредитором зобов`язань.

Щодо заниженої вартості автомобіля апеляційний суд зауважує таке.

Як підтверджується матеріалами справи ціна нового автомобіля складала 1134000,00 грн. Зазначене підтверджується, зокрема, довідкою про оплати з банківського рахунку ТОВ “Агріколь-Самара” на користь ТОВ “Ніко-Дніпро” за рахунком-фактурою №1810-03003/1 від 03.10.2018.

Суд першої інстанції вірно встановив, що доводи відповідача щодо зносу автомобіля за період з 03.10.2018 по 08.04.2021 є недоведеними, оскільки на їх підтвердження не подано належних та допустимих доказів. У матеріалах справи відсутні акти технічного стану транспортного засобу, розрахункові та первинні документи щодо його ремонту й обслуговування, а також інші докази, які б підтверджували погіршення технічного стану автомобіля або зміну його вартості внаслідок експлуатації.

В той же час, матеріали справи містять Висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/104-25/36875-АВ від 26.09.2025, відповідно до якого зазначено, що:

- середня ринкова ціна колісного транспортного засобу марки MITSUBISHI PAJERO SPORT, 2018 року випуску, д/н НОМЕР_2 , vin - НОМЕР_1 , повна маса 2710 кг., маса без навантаження 2040 кг, об`єм двигуна 2442 см3, тип пального - дизель, білого кольору, без урахування фактичного технічного стану, величини пробігу, умов у яких він експуатувався (зберігався) станом на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме на 08.04.2021 складала 727 710,11 грн (сімсот двадцять сім тисяч сімсот десять грн 11 коп);

- ринкова ціна колісного транспортного засобу марки MITSUBISHI PAJERO SPORT, 2018 року випуску, д/н НОМЕР_2 , vin - НОМЕР_1 , повна маса 2710 кг., маса без навантаження 2040 кг, об`єм двигуна 2442 см3, тип пального - дизель, білого кольору, станом на момент проведення дослідження складає 1 063 266,35 грн (один мільйон шістдесят три тисячі двісті шістдесят шість грн 35 коп.).

Водночас, апеляційний суд додатково звертає увагу на те, що державна реєстрація вказаного автомобілю за боржником відбулась лише 07.08.2020, що підтверджується листом РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях № 31/29/14-4877-2024 від 24.07.2024.

Зареєстрований в ТСЦ МВС № 1241 за боржником автомобіль Міцубіші отримав державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Реєстрацію автомобілю Міцубіші був уповноважений провести представник ТОВ "Агріколь-Самара" Кравченя Сергій Леонідович, який діяв на підставі наказу № 02/10У від 23.07.2020 і довіреності №8 від 21.07.2020.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про дорожній рух" забороняється експлуатація, зокрема, незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів.

Відтак, боржник мав можливість експлуатувати новий автомобіль лише з 07.08.2020, а вже 08.04.2021 здійснив його відчуження на користь відповідача.

Тобто до моменту відчуження, боржник користувався новим автомобілем лише 8 місяців.

Тому, апеляційний суд критично сприймає доводи відповідача про те, що вартість автомобіля, визначена у спірному договорі, була обумовлена його технічним станом.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ціна спірного договору була значно нижче за ринкові ціни на аналогічні автомобілі, а також про відсутність у боржника економічної доцільності продавати цей транспортний засіб за ціною, меншою за ринкову вартість, що протирічить добросовісній поведінці боржника.

Окрім того матеріалами справи підтверджується, що відповідно до видаткової накладної, відповідач мала розрахуватися з боржником за придбаний автомобіль у безготівковій формі.

Матеріалами справи підтверджується, та не спростовано відповідачем, що відповідно безготівкові грошові кошти за відчужений автомобіль Mitsubishi на рахунки боржника від відповідача не надходили.

Водночас доводи скаржника про передачу 08.04.2021 грошових коштів у сумі 604 800,00 грн готівкою безпосередньо керівнику товариства також не підтверджені належними та допустимими доказами. Зокрема, до матеріалів справи не подано жодних первинних бухгалтерських документів, касових документів, розписок чи інших доказів, які б підтверджували факт передачі зазначених коштів боржнику.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів здійснення оплати за спірним договором, що свідчить про фактичну безвідплатність спірного правочину.

Відповідно до наказу №7-К від 14.01.2015 директором ТОВ "Агріколь-Самара" є Душка Микола Миколайович.

Відповідно до довідки про оплати ТОВ "АГРІКОЛЬ-САМАРА" в АТ "ОТП Банк" на користь ОСОБА_3 (ФОП ОСОБА_3 ) за період 01.01.2016 по 15.07.2021, встановлено що ОСОБА_3 був контрагентом боржника ТОВ "АГРІКОЛЬ-САМАРА".

Наказом № 2/10 У від 23.07.2020 директор ТОВ "АГРІКОЛЬ-САМАРА" ОСОБА_5 призначив ОСОБА_3 ю Сергія Леонідовича відповідальним за реєстрування автомобіля Міцубіші.

08.04.2021 саме ОСОБА_3 , діючи на підставі доручення продавця, уклав спірний договір купівлі-продажу.

Відповідно до Довідки № 1338/31-30-26 від 22.05.2025 Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виявлені актові записи:

- про народження № 13 від 06.04.1981, складений Виконавчим комітетом Очеретуватської сілької ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де матір`ю зазначена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народженні;

- про шлюб № 560 від 10.08.2002 року, складений Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, на Кравченя Сергія Леонідовича та ОСОБА_4 .

Відтак, суд першої існтанції правомірно дійшов висновку, що родинний зв`язок між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є доведеним належними доказами.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.

Апеляційний суд погоджується з тим, що хоча ОСОБА_3 не відноситься до кола заінтересованих осіб у розумінні ст. 1 КУзПБ, але ця обставина не спростовує висновку суду про фраудаторність правочину, оскільки вирішальне значення мають фактичні наслідки його вчинення для майнових інтересів боржника та кредиторів.

Безоплатне відчуження транспортного засобу довіреною особою боржника на користь родички (тещі) довіреної особи, свідчить про відсутність розумної економічної мети такого правочину для боржника та є додатковою ознакою його фраудаторності.

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновкому суду першої інстанції про те, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" та ОСОБА_1 . Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1241/2021/2521850 від 08.04.2021 був направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника і вчинений на шкоду кредиторам, всупереч принципу добросовісності, за відсутності економічно обґрунтованої мети та за наявності незадовільного фінансового стану поряд з існуючими невиконаними зобов`язаннями перед іншими кредиторами, а тому визнається судом фраудаторним та таким, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та принципу недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), що є правовими підставами для визнання спірного правочину недійним.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та не містять належних доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 у справі №904/2204/24 (904/1521/25) - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 у справі №904/2204/24 (904/1521/25) – залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 30.09.2026.

Головуючий суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк

Суддя Ю.В. Фещенко