Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №903/143/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Справа № 903/143/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Зенюкова К.В.

за участю представників сторін:

позивача - Доманська М.В. (в режимі відеоконференції);

відповідача-1 - Коваль А.К., адвокат (в режимі відеоконференції);

відповідача-2 - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 08 червня 2026 року (повний текст складено 18.06.2026) у справі №903/143/26 (суддя Дем`як В.М.)

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньекобуд"

до Фізичної особи-підприємця Мироненко Геннадія Анатолійовича

про стягнення 806 309, 00 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 08.06.2026 у справі №903/143/26 в задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньекобуд", Фізичної особи-підприємця Мироненка Геннадія Анатолійовича про стягнення 806 309, 00 грн, відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на порушення Господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 08.06.2026 у справі № 903/143/26. Призначено справу № 903/143/26 до розгляду на 28.09.2026 об 12:00 год. Повідомлено фізичну особу-підприємця Мироненка Геннадія Анатолійовича про дату, час і місце судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 справу №903/143/26 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А.

В судове засідання відповідач-2 не з`явився; про причини неявки суд не повідомив.

Частинами 11, 12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, зокрема, відповідач-2 - шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності відповідача-2.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, проти задоволення якого представник відповідача-1 заперечив.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частин першої, другої статті 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Частиною першою статті 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Таким чином, призначення судової експертизи є доцільним та необхідним лише за наявності дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних обставин, що входять до предмета доказування, коли висновок експерта не може бути замінений іншими засобами доказування, а передбачені частиною першою статті 99 ГПК України умови для її призначення мають існувати у сукупності.

За змістом статті 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, при цьому такий висновок складається у порядку та строки, встановлені для подання доказів.

Особливості перегляду справи судом апеляційної інстанції визначені статтею 269 ГПК України, відповідно до частини першої якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною третьою статті 269 ГПК України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, перегляд справи судом апеляційної інстанції здійснюється насамперед на підставі доказів, які були предметом дослідження суду першої інстанції, тоді як формування нової доказової бази на стадії апеляційного перегляду допускається лише у передбачених процесуальним законом виняткових випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньекобуд" 800 528,76 грн вартості, за твердженням позивача, фактично невиконаних будівельних робіт за договором підряду №8/21 від 17.03.2021, а також стягнення з Фізичної особи-підприємця Мироненка Геннадія Анатолійовича 5 780,24 грн вартості послуг з технічного нагляду за договором №10/21 від 06.04.2021.

При цьому виконані за договором підряду №8/21 від 17.03.2021 роботи були прийняті позивачем у грудні 2021 року за відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт без зауважень щодо їх обсягів та якості, завізовані особою, яка здійснювала технічний нагляд та оплачені Військовою частиною НОМЕР_1 у повному обсязі.

Натомість в обґрунтування заявлених у цій справі вимог позивач посилається, зокрема, на акт обстеження фактичного стану змонтованих конструкцій та мереж від 16.08.2025 та акт контрольного обстеження від 28.10.2025, тобто документи, складені майже через чотири роки після прийняття та оплати спірних робіт.

Колегія суддів враховує, що предметом доказування у цій справі є, зокрема, обставини фактичного виконання або невиконання відповідачем-1 спірних обсягів робіт саме на момент їх прийняття замовником у 2021 році, а не фактичний стан відповідного об`єкта на час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

У цьому контексті проведення судової будівельно-технічної експертизи на теперішній час саме по собі не забезпечить встановлення того, в якому обсязі роботи були фактично виконані та в якому стані перебував об`єкт на момент їх прийняття у 2021 році, оскільки предметом безпосереднього експертного дослідження буде фактичний стан об`єкта на час проведення такого дослідження, тоді як після прийняття спірних робіт минув значний проміжок часу, протягом якого об`єкт перебував у віданні іншої військової частини, а достовірне ретроспективне встановлення його стану та обсягу виконаних робіт станом на 2021 рік потребувало б відповідних вихідних даних і матеріалів, які б об`єктивно відображали стан об`єкта саме у відповідний період.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок доведення обставин, якими він обґрунтовує заявлені позовні вимоги, тоді як передбачене статтею 101 ГПК України право подати висновок експерта, складений на його замовлення, позивачем реалізовано не було.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи заявлялося позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції та у його задоволенні було відмовлено, однак повторне заявлення такого клопотання на стадії апеляційного перегляду саме по собі не зумовлює необхідності призначення судом апеляційної інстанції відповідної експертизи, а питання щодо її призначення вирішується з урахуванням передбачених статтею 99 ГПК України умов.

Водночас наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності є достатніми для встановлення обставин, які входять до предмета доказування та перевірки законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, тоді як позивачем не доведено, що без застосування спеціальних знань встановлення відповідних обставин судом є неможливим.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, які входять до предмета доказування, тобто коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а саме по собі заявлення учасником справи клопотання про призначення експертизи не зумовлює обов`язку суду її призначити за відсутності передбаченої статтею 99 ГПК України сукупності умов.

За наведеного, враховуючи предмет та підстави заявленого позову, характер спірних правовідносин, наявні у матеріалах справи докази, значний проміжок часу, що минув з моменту прийняття спірних робіт, перебування об`єкта після їх прийняття у віданні іншої військової частини, а також недоведеність того, що встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, без застосування спеціальних знань є неможливим, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбаченої частиною першою статті 99 ГПК України сукупності умов для призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, а тому заявлене представником позивача усне клопотання задоволенню не підлягає.

Клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, подане до суду в письмовій формі через підсистему "Електронний суд" 28.09.2026 о 12 год. 32 хв., колегією суддів не розглядається, оскільки надійшло після вирішення у судовому засіданні заявленого представником позивача усного клопотання з цього ж процесуального питання.

Безпосередньо в судовому засіданні представники позивача та відповідача-1 повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.03.2021 між ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (замовник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньекобуд" (генпідрядник/відповідач-1) укладено договір підряду "Нове будівництво огорожі аеродрому Луцьк" (шифр - А-6/20-БУД) №8/21 з додатками № 1-3 та додатковими угодами № 1-4.

Відповідно до пунктів 1.1-1.3 договору підряду №8/21 від 17.03.2021, предметом договору є виконання генпідрядником робіт на об`єкті: "Нове будівництво огорожі аеродрому Луцьк" (шифр - А-6/20-БУД) (ДК 021:2015: 45340000-2 - зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів), що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України; кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт викладено у додатках №1 та №2 до договору; генпідрядник зобов`язався виконати та здати у 2023 році згідно з договірною ціною з кошторисом (додаток №1) та договірними цінами з кошторисами по роках (додаток №2) роботи по об`єкту, а замовник - прийняти та оплатити вказані роботи, при цьому обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з пунктом 3.1 договору підряду № 8/21 від 17.03.2021, договірна ціна становить 14 599 008,78 грн, у тому числі ПДВ - 2 433 168,13 грн.

Відповідно до пункту 2.1 договору підряду, генпідрядник зобов`язаний виконати передбачені договором роботи, якість яких повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів, якими регламентовано відносини у сфері будівництва, проектно-кошторисній документації, умовам договору та іншим нормативно-правовим актам.

Пунктами 4.1.1-4.2.2 договору підряду № 8/21 від 17.03.2021 сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи по об`єкту проводяться на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3 після їх підписання в межах кошторисних призначень на відповідний бюджетний рік, а розрахунки за виконані будівельні роботи здійснюються за умови проведення платежів Державною казначейською службою України протягом відповідного бюджетного року після надання замовнику таких документів: рахунку-фактури; акта приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, що підписується генпідрядником та замовником; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.

Відповідно до пункту 5.1.5 договору підряду №8/21 від 17.03.2021, перегляд строків виконання робіт та передача об`єкта замовнику для введення в експлуатацію можуть здійснюватися за умови підписання сторонами відповідної додаткової угоди до договору.

Відповідно до пункту 4.1.6 договору, замовник має право відмовитися від приймання робіт та їх оплати за умови, якщо вони не відповідають вимогам затвердженої проєктно-кошторисної документації на об`єкт, чинного законодавства (Державних будівельних норм, правил, стандартів тощо), а також умовам договору.

За умовами договору у 2021 році оплата виконаних будівельно-монтажних робіт здійснюється із Державного бюджету в сумі 1 901 364,94 грн, у тому числі ПДВ 20% - 316 894,16 грн, що відповідає бюджетним призначенням, лише в межах цих бюджетних призначень, що відповідає ліміту фінансування із Державного бюджету, за наявності на казначейському рахунку відповідних коштів, у тому числі за рахунок загального фонду в сумі 1 901 364,94 грн, у тому числі ПДВ 20% - 316 894,16 грн.

У 2022 році оплата виконаних будівельно-монтажних робіт здійснюється із Державного бюджету в сумі 5 290 351,21 грн, у тому числі ПДВ 20% - 881 725,20 грн, вартість устаткування, яке монтується, становить 9 446,50 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 574,42 грн, що відповідає бюджетним призначенням, лише в межах цих бюджетних призначень, що відповідає ліміту фінансування із Державного бюджету, за наявності на казначейському рахунку відповідних коштів, у тому числі за рахунок загального фонду в сумі 5 299 797,71 грн, у тому числі ПДВ 20% - 883 299,62 грн.

У 2023 році оплата виконаних будівельно-монтажних робіт здійснюється із Державного бюджету в сумі 7 360 370,06 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 226 728,34 грн, вартість устаткування, яке монтується, становить 37 476,07 грн, у тому числі ПДВ 20% - 6 246,01 грн, що відповідає бюджетним призначенням, лише в межах цих бюджетних призначень, що відповідає ліміту фінансування із Державного бюджету, за наявності на казначейському рахунку відповідних коштів, у тому числі за рахунок загального фонду в сумі 7 397 846,13 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 232 974,35 грн.

Вартість договору на кожний наступний рік визначається замовником та оформлюється додатковими угодами.

Згідно з пунктом 5.1.1 договору підряду від 17.03.2021, строк виконання робіт на об`єкті визначається відповідно до календарного графіка виконання робіт, але не пізніше 01.12.2023, у тому числі за такими етапами.

1 етап: до 15.06.2021 повинні бути завершені будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2021 року на суму 950 682,47 грн.

2 етап: до 01.09.2021 повинні бути завершені усі роботи 1 етапу та будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2021 року на суму 950 682,47 грн.

3 етап: до 30.06.2022 повинні бути завершені усі роботи 1 та 2 етапів, а також будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2022 року на суму 2 649 898,00 грн.

4 етап: до 30.11.2022 повинні бути завершені усі роботи 1, 2 та 3 етапів, а також будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2022 року на суму 2 649 899,71 грн.

5 етап: до 30.06.2023 повинні бути завершені усі роботи 1, 2, 3 та 4 етапів, а також будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2023 року на суму 3 698 923,00 грн.

6 етап: до 30.11.2023 повинні бути завершені усі роботи 1, 2, 3, 4 та 5 етапів, будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2023 року на суму 3 698 923,13 грн, наведено порядок на об`єкті та прилеглій території (вивезено усе будівельне сміття, очищено конструкції об`єкта від бруду та пилу тощо), підготовлено об`єкт до передачі в експлуатацію замовнику (передано виконавчу, технічну та іншу документацію на об`єкт, будівельні матеріали та конструкції, що використовувалися при його будівництві), а також усунуто недоліки, виявлені замовником при прийнятті об`єкта.

26.05.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої пункт 4.2.2 договору викладено в новій редакції та визначено, що у 2021 році оплата виконаних будівельно-монтажних робіт здійснюється із Державного бюджету в сумі 2 877 077,56 грн, у тому числі ПДВ 20% - 479 512,93 грн, що відповідає бюджетним призначенням, лише в межах цих бюджетних призначень, що відповідає ліміту фінансування із Державного бюджету, за наявності на казначейському рахунку відповідних коштів, у тому числі за рахунок загального фонду в сумі 2 877 077,56 грн, у тому числі ПДВ 20% - 479 512,93 грн.

У 2022 році оплата виконаних будівельно-монтажних робіт здійснюється із Державного бюджету в сумі 4 811 699,74 грн, у тому числі ПДВ 20% - 801 949,96 грн, що відповідає бюджетним призначенням, лише в межах цих бюджетних призначень, що відповідає ліміту фінансування із Державного бюджету, за наявності на казначейському рахунку відповідних коштів, у тому числі за рахунок загального фонду в сумі 4 811 699,74 грн, у тому числі ПДВ 20% - 801 949,96 грн.

У 2023 році оплата виконаних будівельно-монтажних робіт здійснюється із Державного бюджету в сумі 6 863 308,91 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 143 884,81 грн, вартість устаткування, яке монтується, становить 46 922,57 грн, у тому числі ПДВ 20% - 7 820,43 грн, що відповідає бюджетним призначенням, лише в межах цих бюджетних призначень, що відповідає ліміту фінансування із Державного бюджету, за наявності на казначейському рахунку відповідних коштів, у тому числі за рахунок загального фонду в сумі 6 910 231,48 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 151 705,24 грн.

Вартість договору на кожний наступний рік визначається замовником та оформлюється додатковими угодами.

Пункт 5.1.1 договору викладено в новій редакції та визначено, що строк виконання робіт на об`єкті встановлюється відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток №3), але не пізніше 01.12.2023, у тому числі за такими етапами.

1 етап: до 15.06.2021 повинні бути завершені будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2021 року на суму 1 438 538,78 грн.

2 етап: до 01.09.2021 повинні бути завершені усі роботи 1 етапу та будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2021 року на суму 1 438 538,78 грн.

3 етап: до 30.06.2022 повинні бути завершені усі роботи 1 та 2 етапів, а також будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2022 року на суму 2 405 849,87 грн.

4 етап: до 30.11.2022 повинні бути завершені усі роботи 1, 2 та 3 етапів, а також будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2022 року на суму 2 405 849,87 грн.

5 етап: до 30.06.2023 повинні бути завершені усі роботи 1, 2, 3 та 4 етапів, а також будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2023 року на суму 3 455 115,74 грн.

6 етап: до 30.11.2023 повинні бути завершені усі роботи 1, 2, 3, 4 та 5 етапів, будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2023 року на суму 3 455 115,74 грн, наведено порядок на об`єкті та прилеглій території (вивезено усе будівельне сміття, очищено конструкції об`єкта від бруду та пилу тощо), підготовлено об`єкт до передачі в експлуатацію замовнику (передано виконавчу, технічну та іншу документацію на об`єкт, будівельні матеріали та конструкції, що використовувалися при його будівництві), а також усунуто недоліки, виявлені замовником при прийнятті об`єкта.

02.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору, відповідно до умов якої змінено реквізити генпідрядника.

20.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, відповідно до якої пункт 4.2.2 договору викладено в новій редакції та визначено, що у 2021 році оплата виконаних будівельно-монтажних робіт здійснюється із Державного бюджету в сумі 3 281 107,89 грн, у тому числі ПДВ 20% - 546 851,33 грн, вартість устаткування, яке монтується, становить 15 519,34 грн, у тому числі ПДВ 20% - 2 586,56 грн, що відповідає бюджетним призначенням, лише в межах цих бюджетних призначень, що відповідає ліміту фінансування із Державного бюджету, за наявності на казначейському рахунку відповідних коштів, у тому числі за рахунок загального фонду в сумі 3 296 627,23 грн, у тому числі ПДВ 20% - 549 437,89 грн.

У 2022 році оплата виконаних будівельно-монтажних робіт здійснюється із Державного бюджету в сумі 7 588 577,88 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 264 762,98 грн, вартість устаткування, яке монтується, становить 21 956,74 грн, у тому числі ПДВ 20% - 3 659,46 грн, що відповідає бюджетним призначенням, лише в межах цих бюджетних призначень, що відповідає ліміту фінансування із Державного бюджету, за наявності на казначейському рахунку відповідних коштів, у тому числі за рахунок загального фонду в сумі 7 610 534,62 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 268 422,44 грн.

У 2023 році оплата виконаних будівельно-монтажних робіт здійснюється із Державного бюджету в сумі 3 682 400,44 грн, у тому числі ПДВ 20% - 613 733,39 грн, вартість устаткування, яке монтується, становить 9 446,49 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 574,41 грн, що відповідає бюджетним призначенням, лише в межах цих бюджетних призначень, що відповідає ліміту фінансування із Державного бюджету, за наявності на казначейському рахунку відповідних коштів, у тому числі за рахунок загального фонду в сумі 3 691 846,93 грн, у тому числі ПДВ 20% - 615 307,80 грн.

Вартість договору на кожний наступний рік визначається замовником та оформлюється додатковими угодами.

Пункт 5.1.1 договору викладено в новій редакції та визначено, що строк виконання робіт на об`єкті встановлюється відповідно до календарного графіка виконання робіт, але не пізніше 01.12.2023, у тому числі за такими етапами.

1 етап: до 15.06.2021 повинні бути завершені такі будівельні роботи: будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2021 року на суму 1 438 538,78 грн.

2 етап: до 01.09.2021 повинні бути завершені такі будівельні роботи: усі роботи 1 етапу; будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2021 року на суму 1 858 088,45 грн.

3 етап: до 30.06.2022 повинні бути завершені такі будівельні роботи: усі роботи 1 та 2 етапів; будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2022 року на суму 3 805 267,31 грн.

4 етап: до 30.11.2022 повинні бути завершені такі будівельні роботи: усі роботи 1, 2 та 3 етапів; будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2022 року на суму 3 805 267,31 грн.

5 етап: до 30.06.2023 повинні бути завершені такі будівельні роботи: усі роботи 1, 2, 3 та 4 етапів; будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2023 року на суму 1 845 923,45 грн.

6 етап: до 30.11.2023 повинні бути завершені такі будівельні роботи: усі роботи 1, 2, 3, 4 та 5 етапів; будівельно-монтажні роботи договірної ціни 2023 року на суму 1 845 923,48 грн; наведення порядку на об`єкті та прилеглій території (вивіз усього будівельного сміття, очищення конструкцій об`єкта від бруду та пилу тощо); підготовка об`єкта до передачі в експлуатацію замовнику (передача виконавчої, технічної та іншої документації на об`єкт, будівельних матеріалів та конструкцій, що використовувалися при його будівництві); усунення недоліків, виявлених замовником при прийнятті об`єкта.

14.04.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору, відповідно до умов якої, з огляду на ініціювання генпідрядником на підставі листа Торгово-промислової палати від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 та пунктів 8.4, 8.5 договору питання щодо розірвання за згодою сторін договору підряду №8/21 від 17.03.2021 "Нове будівництво огорожі аеродрому Луцьк", генпідрядник та замовник дійшли згоди розірвати договір від 17.03.2021 №8/21.

Відповідно до пункту 6.1.3 договору підряду №8/21 від 17.03.2021, замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів після підписання сторонами договору передати генпідряднику з оформленням відповідного акта приймання-передачі будівельний майданчик для виконання робіт по об`єкту та проектну документацію на об`єкт.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до акта приймання-передачі документації по об`єкту від 17.03.2021 та акта приймання-передачі майданчика під будівництво від 22.03.2021 генпідрядник прийняв майданчик для початку будівництва та проектно-кошторисну документацію.

06.04.2021 між Військовою частиною НОМЕР_1 в особі тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини ОСОБА_1 , який діє на підставі Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300, та Положення про ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 30.06.2020 №120 (замовник), з однієї сторони та Фізичною особою-підприємцем Мироненком Геннадієм Анатолійовичем, який діє на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №2 101 000 0000026303 від 06.10.2015 (виконавець), з іншої сторони, укладено договір №10/21 на здійснення технічного нагляду при виконанні робіт по об`єкту "Нове будівництво огорожі аеродрому Луцьк".

Відповідно до пункту 1.1 договору, сторони визначили, що його предметом є надання послуг, пов`язаних зі здійсненням технічного нагляду за виконанням будівельних робіт на будівництві об`єкта "Нове будівництво огорожі аеродрому Луцьк" за адресою: 43023, Україна, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 85, які виконавець у межах своїх повноважень зобов`язується надати замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх у порядку та на умовах, визначених договором.

Пунктами 1.2-1.4 договору передбачено, що технічний нагляд за виконанням робіт на об`єкті здійснюється відповідно до Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, інших нормативно-правових актів, що регулюють питання здійснення технічного нагляду та умов договору.

Виконавець здійснює технічний нагляд через відповідальних виконавців - інженерів з технічного нагляду, які мають кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду.

Перелік, обсяги та вартість робіт, що виконуються на об`єкті, визначаються проектною документацією, затвердженою замовником.

Пунктом 2.1 договору визначено, що надання передбачених цим договором послуг повинно бути розпочато після його підписання та закінчено до 01.12.2023.

26.05.2021 між Військовою частиною НОМЕР_1 в особі тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини ОСОБА_1 , який діє на підставі Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300 та Положення про ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 30.06.2020 №120 (замовник), з однієї сторони та Фізичною особою-підприємцем Мироненком Геннадієм Анатолійовичем, який діє на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №2 101 000 0000026303 від 06.10.2015 (виконавець), з іншої сторони укладено додаткову угоду №1 до договору №10/21 на здійснення технічного нагляду при виконанні робіт по об`єкту "Нове будівництво огорожі аеродрому Луцьк", реєстраційний номер 17/21, якою внесено зміни до пункту 3.1 договору та викладено його в новій редакції.

Відповідно до пункту 3.1 договору в редакції додаткової угоди №1, вартість послуг, що доручаються виконавцю, визначається протоколом погодження договірної ціни (додаток №1), становить 0,74% від вартості виконання будівельно-монтажних робіт об`єкта будівництва та складає 86 600 грн без ПДВ, у тому числі за коштами Державного бюджету України на 2021 рік - 16 407,93 грн без ПДВ.

Вартість договору на кожний наступний рік визначається замовником та оформлюється додатковими угодами.

Розрахунки за надані послуги здійснюються за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України (кошторисних призначень і фінансування) на цілі, передбачені умовами цього договору.

Обсяг надання послуг та розрахунки за надані послуги можуть змінюватися в межах договірної ціни залежно від наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України (кошторисних призначень і фінансування) на цілі, передбачені умовами договору, та здійснюються за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою КПКВ 2101020/15/1, КЕКВ 3122.

23.12.2021 між Військовою частиною НОМЕР_1 в особі тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини ОСОБА_1 , який діє на підставі Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300 та Положення про ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 30.06.2020 №120 (замовник), з однієї сторони та Фізичною особою-підприємцем Мироненком Геннадієм Анатолійовичем, який діє на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №2 101 000 0000026303 від 06.10.2015 (виконавець), з іншої сторони, укладено додаткову угоду №2 до договору №10/21 на здійснення технічного нагляду при виконанні робіт по об`єкту "Нове будівництво огорожі аеродрому Луцьк", реєстраційний номер 80/21, якою внесено зміни до пункту 3.1 договору та викладено його в новій редакції.

Відповідно до пункту 3.1 договору в редакції додаткової угоди №2, вартість послуг, що доручаються виконавцю, визначається протоколом погодження договірної ціни (додаток №1), становить 0,74% від вартості виконання будівельно-монтажних робіт об`єкта будівництва та складає 86 600 грн без ПДВ, у тому числі за коштами Державного бюджету України на 2021 рік - 20 645,81 грн без ПДВ.

Вартість договору на кожний наступний рік визначається замовником та оформлюється додатковими угодами.

Розрахунки за надані послуги здійснюються за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України (кошторисних призначень і фінансування) на цілі, передбачені умовами цього договору.

Обсяг надання послуг та розрахунки за надані послуги можуть змінюватися в межах договірної ціни залежно від наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України (кошторисних призначень і фінансування) на передбачені договором цілі та здійснюються за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою КПКВ 2101020/15/1, КЕКВ 3122.

Відповідно до пунктів 4.1.3 та 5.2.4 договору, відповідачем-1 надано звітні документи за формами КБ-2в та КБ-3, а саме: акт №1 за грудень від 03.12.2021 на суму 292 210,74 грн, акт №2 за грудень від 03.12.2021 на суму 516 343,49 грн, акт №3 за грудень від 20.12.2021 на суму 999 322,49 грн, акт №4 за грудень 2021 року від 20.12.2021 на суму 1 473 231,17 грн, а також акт вартості устаткування від 20.12.2021 б/н на суму 15 519,34 грн, які були завізовані відповідачем-2, на якого на підставі договору від 06.04.2021 №10/21 покладено обов`язок зі здійснення технічного нагляду за ходом будівництва.

На підставі вказаних звітних документів позивачем оплачено обсяги робіт, зазначені відповідачем-1 у формах КБ-2в №1, №2 за грудень від 03.12.2021 та КБ-2в №3, №4 за грудень від 20.12.2021, при цьому відповідач-1 у звітних документах зазначив, що всі роботи були виконані.

Факт повної оплати обсягів робіт підтверджується платіжними дорученнями №257 від 03.12.2021 на суму 292 210,74 грн, №258 від 03.12.2021 на суму 516 343,49 грн, №258 від 22.12.2021 на суму 1 473 231,17 грн, №259 від 22.12.2021 на суму 999 322,49 грн та №260 від 22.12.2021 на суму 15 519,34 грн.

12.04.2022 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) скерував на адресу Фізичної особи-підприємця Мироненка Геннадія Анатолійовича повідомлення №350/157/178 про розірвання договору в односторонньому порядку, в якому зазначив, що відповідно до пункту 4.1.5 договору замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши виконавця цінним листом з описом вкладення, надісланим на юридичну адресу виконавця за 10 календарних днів до дати розірвання договору, у разі розірвання договору підряду на виконання будівельних робіт по даному об`єкту, за яким здійснюється надання послуг, у зв`язку з чим, керуючись підпунктом "б" пункту 4.1.5 договору, повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку.

На виконання пункту 3.2 договору технічного нагляду відповідачем-2 надано акт №1 від 09.12.2021 на суму 4 911,77 грн та акт №2 від 23.12.2021 на суму 15 734,04 грн про приймання-передачу наданих послуг з технічного нагляду, а також звіт до актів про виконання послуг з технічного нагляду, факт оплати яких підтверджується платіжними дорученнями №264 від 09.12.2021 на суму 4 911,77 грн та №261 від 23.12.2021 на суму 15 734,04 грн.

Окрім того, до акта приймання-передачі наданих послуг з технічного нагляду №2 від 23.12.2021 включено послуги з технічного нагляду на суму 15 734,04 грн, тоді як вартість виконаних будівельних робіт по об`єкту за підсумками глав І-V актів приймання виконаних будівельних робіт №3 та №4 за грудень 2021 року становить 2 006 704,18 грн.

Відповідно до пункту 3.1 договору технічного нагляду, вартість послуг з технічного нагляду становить 14 858,14 грн, що на 875,90 грн менше суми, сплаченої позивачем.

Позивач зазначає, що відповідач-2 безпідставно отримав від нього кошти у загальній сумі 5 780,24 грн, з яких 4 904,34 грн та 875,90 грн.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану Збройні Сили України, до складу яких входить Військова частина НОМЕР_1 , були переведені на повну бойову готовність, а в подальшому згідно з рішенням командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 19.05.2022 №2451/пз об`єкт незавершеного будівництва " ІНФОРМАЦІЯ_2 " передано Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується актом приймання-передачі об`єкта незавершеного будівництва від 23.06.2022.

У квітні 2025 року вказаний об`єкт згідно з рішенням командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 19.03.2022 №2484/дск та рішенням командувача логістики ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.03.2025 №715/132/5/357/пс/дск на підставі акта приймання-передачі об`єкта незавершеного будівництва "Нове будівництво огорожі аеродрому ІНФОРМАЦІЯ_2 " передано назад Військовій частині НОМЕР_1 з метою продовження робіт по будівництву.

16.08.2025 замовником затверджено акт обстеження фактичного стану змонтованих конструкцій та мереж на об`єкті незавершеного будівництва "Нове будівництво огорожі аеродрому Луцьк", в/м №71, шифр - А-6/20-БУД, яким зафіксовано перелік виявлених недоліків.

28.10.2025 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області проведено контрольне обстеження щодо виконання Військовою частиною НОМЕР_1 договору №8/12 від 17.03.2021 шляхом порівняння фактично виконаних обсягів робіт з обсягами робіт, відображеними в актах приймання виконаних будівельних робіт, складених за формою №КБ-2в, за результатами якого складено акт контрольного обстеження невідповідностей, у якому встановлено розбіжність по оплачених актах відповідно до розрахунку станом на 2021 рік у сумі 800 528,76 грн.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає про неналежне виконання відповідачем-1 зобов`язань за договором підряду №8/21 від 17.03.2021 в частині обсягів фактично виконаних будівельних робіт, у зв`язку з чим вважає безпідставно сплаченими кошти за фактично не виконані роботи у розмірі 800 528,76 грн, а також про неналежне виконання відповідачем-2 зобов`язань за договором №10/21 від 06.04.2021 щодо здійснення технічного нагляду за виконанням робіт на об`єкті, що стало підставою для звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача-1 800 528,76 грн та з відповідача-2 5 780,24 грн.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, при цьому підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом першої інстанції, укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньекобуд" договір №8/21 від 17.03.2021 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за умовами якого генпідрядник зобов`язався виконати та здати замовнику роботи на об`єкті "Нове будівництво огорожі аеродрому Луцьк" відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, визначених договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з частиною 1 статті 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, а якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 2 статті 853 ЦК України встановлено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до частини 1 статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

За змістом частини 1 статті 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк, пропорційного зменшення ціни роботи або відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно зі статтею 877 ЦК України, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт, а також виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до статті 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За змістом статті 881 ЦК України замовник має право здійснювати контроль та нагляд за будівництвом, зокрема, за відповідністю обсягу, вартості та якості виконаних робіт проектам і кошторисам, не втручаючись при цьому у господарську діяльність підрядника, а замовник з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом має право укласти договір про надання такого виду послуг зі спеціалізованою організацією або спеціалістом.

Як встановлено судом першої інстанції, з метою здійснення технічного нагляду за виконанням будівельних робіт на об`єкті "Нове будівництво огорожі аеродрому Луцьк" між Військовою частиною НОМЕР_1 та Фізичною особою-підприємцем Мироненком Геннадієм Анатолійовичем укладено договір №10/21 від 06.04.2021, за умовами якого останній зобов`язався здійснювати технічний нагляд за виконанням будівельних робіт на вказаному об`єкті у межах визначених договором повноважень, а замовник - прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до частини 1 статті 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Згідно з абзацом 1 частини 4 статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, а у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За приписами частини 6 статті 882 ЦК України, замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідно до частини 1 статті 883 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Згідно з частиною 1 статті 884 ЦК України, підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору підряду №8/21 від 17.03.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньекобуд" у грудні 2021 року надано замовнику звітні документи за формами КБ-2в та КБ-3, а саме: акт №1 за грудень від 03.12.2021 на суму 292 210,74 грн, акт №2 за грудень від 03.12.2021 на суму 516 343,49 грн, акт №3 за грудень від 20.12.2021 на суму 999 322,49 грн, акт №4 за грудень 2021 року від 20.12.2021 на суму 1 473 231,17 грн, а також акт вартості устаткування від 20.12.2021 б/н на суму 15 519,34 грн.

Вказані акти були завізовані Фізичною особою-підприємцем Мироненком Геннадієм Анатолійовичем, на якого відповідно до договору №10/21 від 06.04.2021 покладено здійснення технічного нагляду за виконанням будівельних робіт на об`єкті, у тому числі щодо відповідності обсягів та якості виконаних робіт проектній документації.

На підставі зазначених документів Військовою частиною НОМЕР_1 прийнято та оплачено відображені у них обсяги виконаних робіт, що підтверджується платіжними дорученнями №257 від 03.12.2021 на суму 292 210,74 грн, №258 від 03.12.2021 на суму 516 343,49 грн, №258 від 22.12.2021 на суму 1 473 231,17 грн, №259 від 22.12.2021 на суму 999 322,49 грн та №260 від 22.12.2021 на суму 15 519,34 грн.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що під час прийняття зазначених робіт замовником заявлялися зауваження щодо невідповідності фактично виконаних робіт обсягам, зазначеним в актах приймання виконаних будівельних робіт, або складалися документи про виявлення відповідних недоліків чи розбіжностей.

Поряд з цим, обставини виконання договору підряду №8/21 від 17.03.2021, прийняття та оплати Військовою частиною НОМЕР_1 виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньекобуд" робіт вже були предметом судового дослідження у справі №903/662/22.

Так, рішенням Господарського суду Волинської області від 12.12.2022 у справі №903/662/22, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2023, встановлено, що на виконання умов договору №8/21 від 17.03.2021 підрядником виконано, а замовником прийнято роботи на загальну суму 3 296 627,23 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про їх вартість, а оплата зазначених робіт здійснена замовником у повному обсязі.

У межах розгляду справи №903/662/22 судом також встановлено, що акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень щодо обсягів, вартості та якості виконаних робіт, а доказів пред`явлення замовником відповідних претензій під час їх прийняття матеріали справи не містили.

Водночас після розірвання договору підряду №8/21 від 17.03.2021 та договору №10/21 від 06.04.2021 про здійснення технічного нагляду об`єкт незавершеного будівництва "Нове будівництво огорожі аеродрому Луцьк" згідно з рішенням командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 19.05.2022 №2451/пз було передано Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується актом приймання-передачі об`єкта незавершеного будівництва від 23.06.2022.

У квітні 2025 року вказаний об`єкт згідно з рішенням командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 19.03.2022 №2484/дск та рішенням командувача логістики ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.03.2025 №715/132/5/357/пс/дск передано назад Військовій частині НОМЕР_1 з метою продовження будівельних робіт.

Приймання об`єкта у 2025 році здійснювалося за участю представників Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 шляхом його візуального огляду, проведення фізичних обмірів та підрахунку змонтованих конструкцій і мереж.

16.08.2025 замовником затверджено акт обстеження фактичного стану змонтованих конструкцій та мереж на об`єкті незавершеного будівництва "Нове будівництво огорожі аеродрому Луцьк", в/м № НОМЕР_3 , шифр - А-6/20-БУД, у якому зафіксовано виявлені під час обстеження недоліки, зокрема, невідповідність кількості стовпців та опор, похилення наявних стовпів та опор, а також провисання сітки.

Крім того, 28.10.2025 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області проведено контрольне обстеження виконання договору №8/21 від 17.03.2021 шляхом порівняння фактично встановлених обсягів робіт з обсягами, відображеними в актах приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, за результатами якого складено акт контрольного обстеження невідповідностей та визначено розбіжність за оплаченими у 2021 році актами в сумі 800 528,76 грн.

Саме на вказані акт обстеження від 16.08.2025 та акт контрольного обстеження від 28.10.2025 позивач посилається як на докази того, що частина робіт, зазначених Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньекобуд" в актах КБ-2в та оплачена Військовою частиною НОМЕР_1 у 2021 році, фактично виконана не була, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача-1 800 528,76 грн.

Разом з тим суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що встановлення відповідних розбіжностей відбулося лише у 2025 році, тобто через значний проміжок часу після виконання, прийняття та оплати спірних робіт у грудні 2021 року, при цьому протягом цього періоду об`єкт перебував не лише у володінні позивача, а з 23.06.2022 був переданий іншій військовій частині та повернутий позивачу лише у 2025 році.

Судом першої інстанції також правомірно взято до уваги, що матеріали справи не містять належних доказів, які б дозволяли достовірно встановити стан об`єкта саме на момент прийняття робіт у грудні 2021 року та підтверджували, що встановлена у 2025 році різниця між фактично наявними конструкціями та обсягами, відображеними в актах КБ-2в, існувала вже на момент здачі та прийняття відповідачем-1 виконаних робіт.

За наведеного сам по собі факт встановлення у 2025 році меншої кількості окремих конструкцій та недоліків об`єкта не свідчить безумовно про те, що відповідні роботи не були виконані відповідачем-1 у 2021 році, з огляду також на підписання замовником актів приймання виконаних будівельних робіт без зауважень, їх візування особою, яка здійснювала технічний нагляд, повну оплату відображених у них робіт та перебування об`єкта протягом тривалого часу після їх прийняття у віданні іншої військової частини.

При цьому, щодо доказового значення результатів здійснення державного фінансового контролю, колегія суддів враховує, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.12.2025 у справі №915/222/24 конкретизувала, що акт ревізії Управління Держаудитслужби, як уповноваженого органу державного фінансового контролю, за умови його складення та оформлення з дотриманням встановлених законодавством вимог може бути належним доказом у розумінні статті 76 ГПК України, однак такий акт не має заздалегідь встановленої сили та підлягає оцінці судом на загальних підставах, визначених статтею 86 ГПК України, у сукупності з іншими доказами у справі; при цьому акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення, проте сам по собі не є підставою для стягнення з відповідача коштів та не звільняє сторону від обов`язку доведення обставин, на які вона посилається.

З огляду на наведене, відображення в акті контрольного обстеження від 28.10.2025 висновку контролюючого органу про наявність розбіжностей між фактично встановленими обсягами робіт та обсягами, відображеними в актах КБ-2в, саме по собі не надає таким висновкам наперед встановленої доказової сили та не є самостійним і безумовним підтвердженням факту невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньекобуд" у 2021 році спірних обсягів будівельних робіт, а встановлені контролюючим органом обставини підлягають оцінці судом у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що спірні роботи у грудні 2021 року були прийняті замовником за актами приймання виконаних будівельних робіт без зауважень щодо їх обсягів та якості, завізовані особою, яка здійснювала технічний нагляд та оплачені Військовою частиною НОМЕР_1 у повному обсязі, тоді як обставини, покладені в основу висновків акта контрольного обстеження щодо фактичного невиконання частини цих робіт, встановлювалися через значний проміжок часу після їх прийняття та оплати, у зв`язку з чим сам по собі акт контрольного обстеження, за відсутності інших належних та достатніх доказів фактичного невиконання відповідних робіт саме на момент їх прийняття у 2021 році, не підтверджує наявності правових підстав для стягнення з відповідача-1 заявленої позивачем суми.

Щодо заявлених до Фізичної особи-підприємця Мироненка Геннадія Анатолійовича вимог, судом першої інстанції встановлено, що на виконання пункту 3.2 договору №10/21 від 06.04.2021 відповідачем-2 надано акт №1 від 09.12.2021 на суму 4 911,77 грн та акт №2 від 23.12.2021 на суму 15 734,04 грн про приймання-передачу наданих послуг з технічного нагляду, а також відповідні звіти про виконання послуг з технічного нагляду, які були прийняті та оплачені замовником, що підтверджується платіжними дорученнями №264 від 09.12.2021 на суму 4 911,77 грн та №261 від 23.12.2021 на суму 15 734,04 грн.

Позивач, обґрунтовуючи вимоги до відповідача-2, посилається на те, що до акта приймання-передачі наданих послуг з технічного нагляду №2 від 23.12.2021 включено послуги на суму 15 734,04 грн, тоді як вартість виконаних будівельних робіт по об`єкту за підсумками глав І-V актів приймання виконаних будівельних робіт №3 та №4 за грудень 2021 року становить 2 006 704,18 грн, у зв`язку з чим відповідно до пункту 3.1 договору вартість послуг технічного нагляду мала становити 14 858,14 грн, тобто на 875,90 грн менше фактично сплаченої суми.

Крім того, вимогу про стягнення з відповідача-2 4 904,34 грн позивач пов`язує з неналежним здійсненням ним технічного нагляду за обсягами робіт, відображеними відповідачем-1 в актах приймання виконаних будівельних робіт, а загальний розмір заявлених до Фізичної особи-підприємця Мироненка Геннадія Анатолійовича вимог становить 5 780,24 грн.

Водночас, враховуючи недоведеність належними та допустимими доказами самого факту невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньекобуд" у 2021 році оплачених замовником обсягів робіт, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність достатніх правових та фактичних підстав для покладення на відповідача-2 відповідальності у зв`язку з неналежним здійсненням технічного нагляду за такими роботами.

При цьому послуги з технічного нагляду за актами №1 від 09.12.2021 та №2 від 23.12.2021 були прийняті позивачем та оплачені без зауважень, а доказів того, що на момент їх прийняття замовником заявлялися претензії щодо обсягу або якості наданих відповідачем-2 послуг, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас згідно з частиною 7 статті 75 ГПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Волинської області від 12.12.2022 у справі №903/662/22, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2023, досліджувалися правовідносини сторін, що виникли з виконання того самого договору підряду №8/21 від 17.03.2021 та встановлено обставини виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньекобуд" робіт, їх прийняття Військовою частиною НОМЕР_1 за відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт і здійснення замовником їх оплати.

Разом з тим колегія суддів враховує, що предметом спору у справі №903/662/22 було питання відповідальності за прострочення виконання робіт, тоді як у цій справі предметом доказування є, зокрема, наявність або відсутність фактичного виконання відповідачем-1 у 2021 році тих обсягів робіт, вартість яких була включена до актів КБ-2в та оплачена замовником.

За наведеного преюдиційне значення для розгляду цієї справи мають саме встановлені судовими рішеннями у справі №903/662/22 фактичні обставини щодо укладення та виконання договору, оформлення, підписання і прийняття сторонами відповідних актів та здійснення розрахунків за ними, тоді як правова оцінка цих обставин, надана судами при вирішенні іншого спору, відповідно до частини 7 статті 75 ГПК України не має обов`язкового характеру для суду при розгляді цієї справи.

Відтак посилання суду першої інстанції на обставини, встановлені у справі №903/662/22, не звільняло його від обов`язку самостійно дослідити та оцінити докази, надані позивачем на підтвердження заявлених у цій справі вимог, зокрема, акт обстеження від 16.08.2025 та результати контрольного обстеження від 28.10.2025, що судом першої інстанції і було здійснено.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування, при цьому суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, а питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, при цьому жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, акт обстеження фактичного стану змонтованих конструкцій та мереж від 16.08.2025 та акт контрольного обстеження від 28.10.2025 складені майже через 4 роки після виконання, прийняття та оплати спірних робіт у грудні 2021 року, при цьому в період з 23.06.2022 до повернення об`єкта позивачу у 2025 році об`єкт незавершеного будівництва перебував у Військової частини НОМЕР_2 .

Отже, зазначені документи характеризують фактичний стан об`єкта на час проведення відповідних обстежень у 2025 році, однак самі по собі не дають можливості достовірно встановити стан об`єкта на момент здачі та прийняття робіт у грудні 2021 року, а також не підтверджують, що встановлена у 2025 році невідповідність між фактично наявними конструкціями та обсягами робіт, зазначеними в актах КБ-2в, існувала саме на момент прийняття робіт замовником.

При цьому акти приймання виконаних будівельних робіт у грудні 2021 року були підписані замовником без зауважень щодо обсягів та якості виконаних робіт, завізовані особою, яка здійснювала технічний нагляд, та оплачені Військовою частиною НОМЕР_1 у повному обсязі, тоді як доказів фіксації відповідної невідповідності на момент прийняття робіт матеріали справи не містять.

Колегія суддів також враховує, що встановлені за результатами контрольного заходу обставини та складений за його наслідками акт підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі та не мають заздалегідь встановленої доказової сили, а сам факт визначення контролюючим органом розміру розбіжностей не звільняє позивача від процесуального обов`язку довести обставини, з якими він пов`язує виникнення у відповідача-1 обов`язку повернути 800 528,76 грн.

Таким чином, встановлена під час обстеження у 2025 році невідповідність фактичного стану об`єкта даним актів КБ-2в за 2021 рік за відсутності доказів, які б пов`язували таку невідповідність саме з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань на момент здачі робіт, не є достатньою підставою для висновку про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньекобуд" відповідні роботи у 2021 році фактично не виконувалися.

З огляду на наведене, суд першої інстанції, дослідивши надані сторонами докази як окремо, так і в їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем належними та достатніми доказами факту невиконання відповідачем-1 у 2021 році робіт на суму 800 528,76 грн, які були прийняті та оплачені замовником на підставі підписаних без зауважень актів приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідно, за відсутності належного доказового підтвердження обставини, покладеної позивачем в основу вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньекобуд" 800 528,76 грн, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мироненка Геннадія Анатолійовича 5 780,24 грн колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до договору №10/21 від 06.04.2021 на Фізичну особу-підприємця Мироненка Геннадія Анатолійовича було покладено обов`язок зі здійснення технічного нагляду за виконанням будівельних робіт на об`єкті "Нове будівництво огорожі аеродрому Луцьк", у тому числі щодо відповідності обсягів та якості виконаних робіт проектній документації.

На виконання умов вказаного договору відповідачем-2 надано акт №1 від 09.12.2021 на суму 4 911,77 грн та акт №2 від 23.12.2021 на суму 15 734,04 грн про приймання-передачу наданих послуг з технічного нагляду, а також відповідні звіти про виконання послуг з технічного нагляду, які прийняті замовником без зауважень та оплачені згідно з платіжними дорученнями №264 від 09.12.2021 на суму 4 911,77 грн та №261 від 23.12.2021 на суму 15 734,04 грн.

Позивач пов`язує стягнення з відповідача-2 коштів у сумі 4 904,34 грн із неналежним виконанням останнім обов`язків щодо здійснення технічного нагляду за виконанням робіт відповідачем-1, посилаючись на встановлену у 2025 році невідповідність фактично наявних на об`єкті конструкцій обсягам робіт, відображеним в актах КБ-2в за 2021 рік.

Водночас, як встановлено вище, наданими позивачем доказами не підтверджено, що виявлена під час обстеження об`єкта у 2025 році невідповідність існувала саме на момент виконання та прийняття будівельних робіт у грудні 2021 року, а також не доведено факту невиконання відповідачем-1 у 2021 році оплачених замовником обсягів робіт на суму 800 528,76 грн.

Відтак відсутні достатні підстави пов`язувати встановлений у 2025 році стан об`єкта з неналежним виконанням Фізичною особою-підприємцем Мироненком Геннадієм Анатолійовичем у 2021 році зобов`язань за договором №10/21 від 06.04.2021, оскільки саме по собі виявлення відповідних розбіжностей через значний проміжок часу після прийняття робіт не підтверджує порушення відповідачем-2 своїх договірних обов`язків на час здійснення технічного нагляду.

Щодо іншої складової заявленої до відповідача-2 суми, а саме 875,90 грн, позивач зазначає, що до акта приймання-передачі наданих послуг з технічного нагляду №2 від 23.12.2021 включено послуги на суму 15 734,04 грн, тоді як вартість виконаних будівельних робіт по об`єкту за підсумками глав І-V актів приймання виконаних будівельних робіт №3 та №4 за грудень 2021 року становила 2 006 704,18 грн, у зв`язку з чим відповідно до пункту 3.1 договору №10/21 від 06.04.2021 вартість послуг технічного нагляду мала становити 14 858,14 грн.

Разом з тим суд першої інстанції правильно врахував, що відповідно до умов договору №10/21 від 06.04.2021 вартість послуг з технічного нагляду визначена у розмірі 0,74% від вартості виконання будівельно-монтажних робіт об`єкта будівництва, а укладеними сторонами додатковими угодами змінювався обсяг фінансування таких послуг.

При цьому акт №2 від 23.12.2021 про приймання-передачу наданих послуг з технічного нагляду на суму 15 734,04 грн був підписаний замовником без зауважень, надані за ним послуги прийняті, а визначена в акті вартість у повному обсязі оплачена позивачем платіжним дорученням №261 від 23.12.2021.

Доказів пред`явлення відповідачу-2 під час прийняття зазначених послуг будь-яких зауважень щодо їх обсягу, вартості чи правильності здійсненого розрахунку, а також доказів внесення сторонами змін до підписаного акта №2 від 23.12.2021 матеріали справи не містять.

Отже, саме по собі здійснення позивачем у подальшому іншого розрахунку вартості послуг технічного нагляду без належного підтвердження помилковості погодженого сторонами та оплаченого розміру таких послуг не свідчить про безпідставність отримання відповідачем-2 коштів у сумі 875,90 грн.

Таким чином, позивачем не доведено належними та достатніми доказами ані неналежного виконання Фізичною особою-підприємцем Мироненком Геннадієм Анатолійовичем зобов`язань зі здійснення технічного нагляду, з яким позивач пов`язує стягнення 4 904,34 грн, ані наявності правових підстав для повернення 875,90 грн як надмірно сплаченої вартості наданих послуг, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до відповідача-2 у загальному розмірі 5 780,24 грн.

Щодо заяви відповідача-1 про застосування наслідків спливу позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки.

За змістом частини 1 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому застосування позовної давності можливе лише за наявності порушеного суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу особи, за захистом якого вона звернулася до суду, оскільки у разі встановлення судом необґрунтованості заявлених позовних вимог та відсутності порушеного права у задоволенні позову належить відмовити саме з підстав його необґрунтованості, а не у зв`язку зі спливом позовної давності.

Як встановлено вище, позивачем не доведено належними та достатніми доказами факту невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньекобуд" у 2021 році оплачених замовником будівельних робіт на суму 800 528,76 грн, а відтак не доведено порушення відповідачем-1 права позивача, на захист якого заявлено відповідну позовну вимогу.

За наведеного суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову до відповідача-1 у зв`язку з недоведеністю заявлених вимог по суті та правильно не застосовував сплив позовної давності як самостійну підставу для відмови у позові.

Відтак доводи відповідача-1 щодо спливу позовної давності не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявлених до нього позовних вимог.

Таким чином, дослідивши встановлені у справі обставини та надані сторонами докази у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем обставин, покладених в основу заявлених позовних вимог, оскільки матеріали справи не підтверджують, що встановлена під час обстеження об`єкта у 2025 році невідповідність фактичних обсягів робіт даним актів КБ-2в існувала на момент виконання та прийняття робіт у 2021 році і є наслідком неналежного виконання відповідачем-1 зобов`язань за договором підряду №8/21 від 17.03.2021, як і не підтверджують неналежного виконання відповідачем-2 зобов`язань за договором №10/21 від 06.04.2021 або безпідставного отримання ним коштів у заявленому позивачем розмірі.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд, надавши належну оцінку встановленим обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньекобуд" 800 528,76 грн та з Фізичної особи-підприємця Мироненка Геннадія Анатолійовича 5 780,24 грн і, відповідно, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Щодо доводів апелянта про неправильне застосування статті 853 ЦК України, неналежну оцінку актів обстеження 2025 року та неможливість проведення контрольних обмірів раніше, колегія суддів зазначає, що відповідні обставини були досліджені судом першої інстанції та не спростовують встановленої вище недоведеності факту невиконання відповідачем-1 спірних обсягів робіт саме на момент їх прийняття у 2021 році.

Не заслуговують на увагу й доводи скаржника щодо неправильного застосування статті 75 ГПК України та необґрунтованої відмови у призначенні судової будівельно-технічної експертизи, оскільки місцевим господарським судом враховано лише встановлені у справі №903/662/22 фактичні обставини, тоді як запропонована позивачем експертиза не забезпечувала встановлення стану об`єкта саме на момент виконання та прийняття спірних робіт у 2021 році, а обов`язок доказування відповідних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.

Посилання апелянта на статтю 1212 ЦК України також не спростовує правильності оскаржуваного рішення, оскільки кошти були сплачені відповідачу-1 на виконання договору підряду за прийняті позивачем роботи, тоді як відсутності або відпадіння правової підстави для їх набуття позивачем не доведено.

Безпідставними є і доводи щодо ненадання належної оцінки вимогам до відповідача-2, оскільки, як встановлено вище, позивачем не доведено ані неналежного здійснення останнім технічного нагляду, з яким пов`язується стягнення 4 904,34 грн, ані безпідставного отримання ним 875,90 грн вартості наданих послуг.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції правил оцінки доказів та вимог щодо повноти і вмотивованості судового рішення також не спростовують наведених висновків, оскільки усім доказам та обставинам, які мають істотне значення для вирішення спору, надано належну правову оцінку.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин та фактично зводяться до іншої оцінки скаржником наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, колегія суддів виснує про недоведеність позивачем обставин, покладених в основу заявлених позовних вимог, та, відповідно, відсутність підстав для стягнення з відповідачів заявлених сум.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення

Згідно з приписами статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Зважаючи на те, що Фізичну особу-підприємця Мироненка Геннадія Анатолійовича було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, колегія суддів вважає за необхідне повідомити останнього про результати апеляційного розгляду у такий самий спосіб.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 08 червня 2026 року у справі №903/143/26 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складений "30" вересня 2026 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.