Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №911/1881/21 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. Справа№ 911/1881/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сковородіної О.М.

суддів: Колесника Р.М.

Горбасенка П.В.

секретар судового засідання Фурсов Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лівий берег "Київ" та Фермерського господарства "Простоквашино 2012"

на рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2026 у справі №911/1881/21 (суддя - Заєць Д.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до:

1) Фермерського господарства "Простоквашино-2012"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лівий берег "Київ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Золочівської сільської ради

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: Мяков О.Є.,

від відповідачів: Борисова М.С.,

від третьої особи: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Фермерського господарства «Простоквашино 2012» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Лівий берег «Київ» про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 05.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1881/21 за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.04.2026 у справі №911/1881/21 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, зобов`язано Фермерське господарство «Простоквашино-2012» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Лівий берег «Київ» усунути загрозу магістральному газопроводу «Південний Промінь» Ду 500 мм шляхом невідкладного знесення (демонтажу) огорожі та стадіону на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:04:002:1960, яка знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу «Південний Промінь» Ду 500 мм.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Лівий берег «Київ» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в повному обсязі та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Фермерське господарство "Простоквашино-2012" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в повному обсязі та прийняте нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційні скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовані обставини справи, наявні суперечності в ідентифікації трубопроводу, відсутність пооб`єктного визначення розташування споруд, неврахування чинної державної реєстрації майна, відсутність оцінки пропорційності повного демонтажу та менш обтяжливих способів забезпечення безпеки.

Право суборенди ділянки зареєстровано 28.02.2020, а право власності на нерухоме майно - 29.05.2020 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 15.05.2020. Безпосередні листи ОГТСУ датовані листопадом і груднем 2020 року. У Державному реєстрі речових прав зареєстрований не самостійний об`єкт «стадіон», а об`єкт «господарські будівлі та споруди» загальною площею 492,4 кв. м із конкретним переліком складових.

ФГ «Простоквашино-2012» не є власником, забудовником, замовником будівництва, інвестором або балансоутримувачем спірних споруд, не має зареєстрованих речових прав на них і не наділене правом самостійно їх демонтувати. За пунктом 1.6 договору суборенди від 28.02.2020 ділянка передавалася ФК вільною від будівель та споруд.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду №911/1881/21 від 02.06.2026 суд прийняв апеляційні скарги та об`єднав їх в одне апеляційне провадження.

17.06.2026 через систему «Електронний суд» позивачем був наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вказує, що висновок експерта, зроблений на виконання ухвали суду першої інстанції, підтверджує порушення відповідачами охоронної зони магістральних газопроводів.

Відповідачами, в порушення принципів змагальності та диспозитивності, а також штучного створення нібито обставин неповного з`ясування судом обставин справи, не надавались до суду жодні докази на підтвердження невідповідності назв.

Позовні вимоги обумовлені необхідністю забезпечення загальносуспільного інтересу.

Зазначає про помилковість доводів апелянтів про наявність обмежень у використанні земельної ділянки, які не були зареєстровані у встановленому порядку.

Законодавцем не передбачено обов`язкову реєстрацію обмежень у використанні земельних ділянок, які встановлені безпосередньо законом.

Обмеження у використанні відповідачами земельних ділянок, в тому числі стосовно здійснення будівництва об`єктів, споруд тощо, у встановлених Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» межах (розмірах) набули чинності з 25.03.2011 і такі обмеження не потребують відповідно до вимог закону додаткової реєстрації в Державному земельному кадастрі, оскільки вони встановлені безпосередньо законом.

Законодавчо встановлено, що відповідач взагалі з самого початку не повинен був вчиняти дії щодо забудови території.

Охоронна зона Магістрального газопроводу «Південний Промінь» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа становить 150 метрів з кожної сторони. Обмеження у використанні земельних ділянок, які знаходяться в охоронній зоні даного газопроводу почали діяти з 30.12.1963.

У судове засідання 28.09.2026 з`явився представник позивача, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідачів просив суд задовольнити апеляційні скарги, а рішення суду першої інстанції скасувати з мотивів викладених в апеляційній скарзі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку документів.

Пояснень по суті апеляційної скарги не надав.

У відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як встановлено судом першої інстанції та досліджено судом апеляційної інстанції.

По території села Гнідин Золочівської об`єднаної територіальної громади Бориспільського району Київської області проходить магістральний газопровід «Південний Промінь» Ру 55 кгс/см2 Ду 500 мм, (далі за текстом - Газопровід), розмір охоронної зони з обох боків від умовної осі даного Газопроводу становить - 150 метрів.

Також, по території села Гнідин проходить магістральний газопровід - відвід до газорозподільчої станції «Осокорки» Ру 55 кгс/см2 Ду 150 мм та газорозподільча станція (далі за текстом - ГРС), розмір охоронної зони з обох боків від умовної осі даного Газопроводу становить - 100 метрів.

Вказані магістральний газопровід, газопровід-відвід до ГРС «Осокорки» та ГРС «Осокорки» перебувають на балансі ТОВ «Оператор ГТС України», що підтверджується Відомостями про державне майно від 11.01.2020 форма №2б(к). Право користування позивачем вказаними газопроводами та ГРС підтверджується їх знаходженням на балансі ТОВ «Оператор ГТС України», а також, актом приймання-передачі державного майна, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.01.2020 від АТ «Укртрансгаз» до ТОВ «Оператор ГТС України».

На підставі постанови Кабінету Міністрів України №840 від 18.09.2019 «Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи», постанови Кабінету Міністрів України №942 від 15.11.2019 «Про деякі питання управління майном, що перебуває в державній власності та використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами», ТОВ «Оператор ГТС України» отримало від АТ «Укртрансгаз» вказані Газопроводи та ГРС, і є підприємством яке несе повну відповідальність перед державою, за магістральні газопроводи, газопроводи-відводи та ГРС, в тому числі магістральний газопровід «Південний Промінь», газопровід-відвід до ГРС «Осокорки» ГРС «Осокорки».

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» прийнято рішення про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України». Таким чином, ТОВ «Оператор ГТС України» здійснює експлуатацію магістральних газопроводів, отриманих на праві господарського відання в державі та забезпечує транспортування і транзит газу за міждержавними угодами.

Позивач зазначає, що магістральний газопровід «Південний Промінь» Ру 55 кгс/см2 Ду 500 мм, газопровід від до ГРС «Осокорки» Ру 55 кгс/см2 Ду 150 мм та ГРС «Осокорки» відповідно до пункту 2.1 «СНиП 2.05.06-85 Магистральные трубопроводы» відносяться до 1 класу.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів», для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об`єктів магістральних газопроводів, встановлюються охоронні зони для газопроводу І класу, умовним діаметром - до 300 міліметрів - 100 метрів, умовним діаметром від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 150 метрів.

Під час обстеження охоронної зони зазначеного Газопроводу, працівниками Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ «Оператор ГТС України» виявлено, що Фермерським господарством «Простоквашино-2012» (далі - відповідач-l) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Лівий берег «Київ» (далі - відповідач-2) в адміністративних межах села Гнідин Золочівської ОТГ Бориспільського району Київської області, в охоронній зоні на ділянці магістрального газопроводу «Південний Промінь», магістрального газопроводу-відводу до ГРС «Осокорки», ГРС «Осокорки» на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:046002:1960, яка перебуває у користуванні відповідача-1 та відповідача-2, на відстані 6,4 м встановлено огорожу земельної ділянки та побудовано стадіон.

Земельна ділянка площею 1,232 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:1960 перебуває в оренді Фермерського господарства «Простоквашино-2012» за договором від 18.09.2006.

28.02.2020 Фермерське господарство «Простоквашино-2012» передало ділянку в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лівий берег "Київ", право суборенди зареєстровано за номером запису 35727168 зі строком дії до 22.12.2054.

29.05.2020 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лівий берег "Київ" зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2091271332208 - «господарські будівлі та споруди» загальною площею 492,4 кв. м. До складу об`єкта за реєстраційними даними входять гостьовий будинок, мансарда, будинок охорони, вбиральня, прибудова, навіси, спортивний майданчик № 1, ворота № 2- 4 та огорожі № 5 і № 6.

Відповідно до даних Публічної кадастрової карти України, на якій нанесено охоронні зони магістральних газопроводів («охоронні зони ГГС») за кадастровим номером земельної ділянки 3220882600:04:002:1960, вбачається, що вона використовується відповідачами на правах оренди і знаходиться в межах охоронної зони магістрального газопроводу та на неї поширюється обмеження, наведені у ст. 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів». Тобто, знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:002:1960 в межах охоронної зони магістрального газопроводу також підтверджується публічною інформацією (яка є офіційною та загальнодоступною).

За твердженням позивача, відповідачі дозволу на проведення будь-яких робіт в охоронній зоні не надавали та до Боярського лінійно виробничого управління магістральних газопроводів (далі за текстом - Боярське ЛВУМГ) із заявою про отримання такого дозволу не звертались.

Листом «Про чергове інформування щодо проходження магістральних газопроводів» №935/11 від 28.03.2018 Боярське ЛВУМГ повідомляло голову Гнідинської сільської ради про проходження територією Гнідинської сільської ради магістральних газопроводів, у тому числі магістрального газопроводу «Південний Промінь».

Листом «Про порушення охоронної зони магістральних газопроводів» №7305ВИХ-20-1844 від 05.10.2020 Боярське ЛВУМГ повідомлено голову Бориспільської РДА, голову Гнідинської сільської ради, директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про виявлені порушення Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», зокрема, на земельній ділянці з кадастровим номером №3220882600:04:002:1960.

Листом №730ВИХ-20-2062 від 04.11.2020 Боярське ЛВУМГ повідомлено голову Бориспільськоії РДА, голову Гнідинської сільськоії ради, ТОВ «ФК «Лівий Берег» та ФГ «Простоквашино-2012» про проходження територією с. Гнідин магістрального газопроводу «Південний Промінь», розмір охоронної зони та порушення Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», зокрема, на земельній ділянці з кадастровим номером №3220882600:04:002:1960.

Листом №730ВИХ-20-2252 від 04.12.2020 Боярське ЛВУМГ повідомлено ТОВ «ФК «Лівий Берег» та ФГ «Простоквашино-2012» про проходження територією с. Гнідин магістрального газопроводу «Південний Промінь», розмір охоронної зони та порушення Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», зокрема на земельній ділянці з кадастровим номером №3220882600:04:002:1960, а також, вимогою про припинення порушень та проведення будівельних робіт. Аналогічні листи також надсилались Боярським ЛВУМГ голові Бориспільської РДА, голові Гнідинської сільської ради та директору Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №7305ВИХ-20-2258 від 04.12.2020 та №7305ВИХ-21-435 від 17.03.2021.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про зобов`язання Фермерського господарства «Простоквашино-2012» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Лівий берег «Київ» усунути загрозу магістральному газопроводу «Південний Промінь» Ду 500 мм шляхом невідкладного знесення (демонтажу) огорожі та стадіону на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:04:002:1960, яка знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу «Південний Промінь» Ду 500 мм.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.04.2026 позов задоволено повністю. Обох відповідачів зобов`язано усунути загрозу шляхом невідкладного знесення (демонтажу) огорожі та стадіону на зазначеній земельній ділянці.

Місцевий господарський суд послався на ситуаційний план, висновок експертів № 18668/22-41 від 03.10.2024, матеріали перевірки Держгеокадастру, листи Боярського ЛВУМГ та висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.07.2021 у справі № 509/3712/16-ц. Обов`язок відповідача-1 суд обґрунтував його статусом орендаря і суборендодавця земельної ділянки, а обов`язок відповідача-2 - користуванням ділянкою та належністю йому зареєстрованого майна.

Дослідивши доводи апеляційних скарг, судова колегія зазначає наступне.

За статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове відчуження об`єктів приватної власності допускається лише з мотивів суспільної необхідності, на підставі та в порядку, встановлених законом, і за загальним правилом - за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.

За статтями 11, 16, 316, 317, 319 та 321 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України) цивільні права й обов`язки виникають із визначених законом юридичних фактів; спосіб судового захисту має відповідати змісту порушеного права; власникові належать правомочності володіння, користування та розпорядження майном, а право власності є непорушним.

Стаття 1163 ЦК України надає особі, майну якої загрожує небезпека, право вимагати усунення загрози від того, хто її створює.

За статтею 1164 ЦК України у разі неусунення загрози заінтересована особа може вимагати вжиття невідкладних заходів, відшкодування шкоди або заборони діяльності, яка створює загрозу. Застосування цих норм потребує доведення конкретної загрози, поведінки відповідного відповідача, причинного зв`язку та відповідності обраного заходу змісту порушення.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 8 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» № 3041-VI від 17.02.2011 обмеження на використання земель у межах охоронних зон установлюються і діють з дня введення відповідного об`єкта трубопроводу в експлуатацію, а перехід права власності або користування земельною ділянкою не припиняє їх дії. Стаття 9 передбачає відображення охоронних зон у документації із землеустрою та кадастрових даних.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» № 3041-VI від 17.02.2011 визначає нормативні розміри охоронних зон для магістральних газопроводів відповідного класу та діаметра.

Частина 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» № 3041-VI від 17.02.2011 встановлює спеціальні обмеження господарської та іншої діяльності в таких зонах.

Стаття 23 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» № 3041-VI від 17.02.2011 регулює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок установлених обмежень, і передбачає правові механізми на випадок неможливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Дійсно, безпека магістрального трубопроводу становить вагомий суспільний інтерес, а превентивний захист не вимагає очікування фактичної аварії.

Водночас суспільна значущість мети не замінює доказування обставин, з якими закон пов`язує застосування конкретного примусового заходу до конкретного відповідача

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, застосував до спірних правовідносин висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.07.2021 у справі №509/3712/16-ц, відповідно до якого підприємства магістральних трубопроводів звільнені від обов`язку доказування можливості настання негативних наслідків. Колегія суддів зауважує, що звільнення позивача від доведення факту настання реальної аварії чи ушкодження не звільняє його від процесуального обов`язку довести необхідність та співмірність такого крайнього заходу втручання як повний демонтаж майна. Позивачем не було обґрунтовано неможливість забезпечення безпечної експлуатації газопроводу іншими, менш обтяжливими для власника майна шляхами, без повного знищення об`єкта.

Судова колегія звертає увагу, що позовна вимога була сформульована позивачем як усунення загрози магістральному газопроводу шляхом невідкладного знесення (демонтажу) огорожі та стадіону на земельній ділянці, і, саме в такій редакції викладена резолютивна частина, оскаржуваного рішення.

При цьому, в оскаржуваному рішенні зазначено, що за відповідачем-2 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2091271332208 - «господарські будівлі та споруди» загальною площею 492,4 кв. м. До складу об`єкта за реєстраційними даними входять гостьовий будинок, мансарда, будинок охорони, вбиральня, прибудова, навіси, спортивний майданчик № 1, ворота № 2- 4 та огорожі № 5 і № 6.

Відповідно до абз 5 п. б ч.3 ст. 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів» встановлені обмеження охоронних зон магістральних нафтопроводів, у вигляді заборони на розміщення спортивних майданчиків (крім майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, які не належать до нерухомого майна), стадіонів, ринків, зупинок громадського транспорту, організації заходів, пов`язаних з масовим скупченням людей.

Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, позивачем не доведено, що спортивний майданчик з огорожею є саме нерухомим майном.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що за результатами проведення комісійної судової земельно-технічної експертизи №18668/22-41 від 03.10.2024, призначеної ухвалою суду від 21.06.2022, дійсно встановлено факт фізичного знаходження магістрального газопроводу на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:04:002:1960. Експертом підтверджено накладання меж цієї ділянки (100%) на межі охоронної зони та зафіксовано фактичне просторове розташування спірних будівель, споруд та інших об`єктів у межах такого накладання.

Однак, в даному випадку суд першої інстанції помилково надав вказаному висновку значення безумовної та достатньої підстави для задоволення позову в обраний позивачем спосіб - шляхом невідкладного знесення (демонтажу) майна. Суд апеляційної інстанції зауважує, що завданням земельно-технічної експертизи є виключно встановлення просторових, топографічних та геодезичних даних. Відповідно, експертним шляхом було констатовано лише географічну наявність об`єктів в охоронній зоні.

При цьому, правовий статус цих об`єктів (віднесення їх до рухомого чи нерухомого майна в контексті обмежень статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів») експертизою не досліджувався та не встановлювався. Сама по собі фізична наявність об`єктів в охоронній зоні не є достатньою підставою для їх примусового знесення без з`ясування їх правової природи та режиму.

Також, в рішенні суду не вказано за якими документами судом встановлений статус об`єкта «стадіон».

Колегія суддів також звертає увагу, що при вирішенні питання стосовно демонтажу огорожі та аналогічних об`єктів, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки їх співвідношенню з конкретними обмеженнями, передбаченими статтею 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів». Поза увагою місцевого господарського суду залишилося з`ясування правової природи вказаних об`єктів, зокрема взагалі не вирішувалося питання щодо віднесення їх до рухомого чи нерухомого майна, що є визначальним для застосування відповідних законодавчих заборон та обґрунтування необхідності їх примусового знесення.

Таким чином, будь-яких доказів ідентифікації об`єктів, щодо яких, постановлено рішення суду про їх знесення, матеріали справи не містять.

Як слід, не доведено, що на спортивний майданчик, огорожу розповсюджуються обмеження, встановлені вказаною нормою Закону (абз 5 п. б ч.3 ст. 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів»).

Обмеження, щодо заборони організовувати заходи, пов`язані з масовим скупченням людей, які також передбачені зазначеною нормою, по відношенню до спортивного майданчику не можуть ототожнюватись з необхідністю знесення самого спортивного майданчика з огорожею.

Крім того, повідомлення про існуючі обмеження були направлені Боярським ЛВУМГ на адреси відповідачів вже після облаштування цього спортивного майданчика та проведення державної реєстрації на об`єкт в цілому.

Стосовно посилань місцевого господарського суду на Акт перевірки Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 18.01.2021 та притягнення керівника ТОВ «ФК «Лівий Берег» до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн, колегія суддів зазначає наступне. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (для об`єктів фізичної культури і спорту замість фермерського господарства) становить окремий склад правопорушення у сфері земельних відносин, за яке державою вже було застосовано відповідні санкції. Проте, цей факт сам по собі не наділяє підприємство трубопровідного транспорту правом вимагати демонтажу споруд з підстав порушення режиму охоронних зон, оскільки контроль за цільовим використанням земель належить до компетенції відповідних органів державної влади, а не позивача.

Колегія суддів зазначає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, може розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Безперечно, забезпечення безпечної експлуатації магістрального газопроводу становить вагомий суспільний інтерес. Однак, саме по собі здійснення позивачем експлуатації такого об`єкта не створює безумовного права вимагати знесення майна іншої особи без дотримання критерію пропорційності.

За відсутності доказів неможливості усунути загрозу іншим, менш обтяжливим способом, вимога про невідкладний демонтаж не відповідає критеріям належності та необхідності.

Присудження повного знесення споруд, наслідком якого є фактичне припинення права власності та втрата майна, без визначення компенсаційного чи іншого балансуючого механізму, становить найбільш інтенсивне втручання у право власності. За таких умов, недотримання справедливої рівноваги покладає на відповідача-2 такий індивідуальний тягар, який є надмірним, що свідчить про непропорційність обраного позивачем способу судового захисту.

Стосовно відповідача-1 не доведено матеріально-правової підстави обов`язку фізично демонтувати спірне майно. Відповідач-1 не має зареєстрованого права власності на споруди, а доказів їх створення, фінансування, фактичного володіння або набуття права розпорядження ними суду не надано.

Статус орендаря і суборендодавця надає відповідачу-1 визначені законом та договором засоби впливу у відповідному зобов`язальному правовідношенні, але не створює речового права на майно іншої особи. Тобто, на відповідача-1 не може бути покладений обов`язок по знесенню майна, яке належить іншій особі.

Висновок суду першої інстанції про те, що без участі Фермерського господарства «Простоквашино-2012» виконання рішення про демонтаж є фактично неможливим, оскільки воно як орендодавець забезпечує доступ до земельної ділянки, є безпідставним. Можливість забезпечення фізичного доступу до території жодним чином не ототожнюється з правомочністю та юридичним обов`язком особи зносити або демонтувати майно, що їй не належить і нею не створювалося. Покладення такого обов`язку на орендаря суперечить базовим принципам цивільної відповідальності.

Викладені висновки суду апеляційної інстанції дозволяють встановити недоведеність позивачем заявлених у цій справі вимог.

Частина 1 статті 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки, доводи, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лівий берег "Київ" та Фермерським господарством "Простоквашино-2012" на рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2026 у справі №911/1881/21, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, апеляційні скарги відповідачів підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати по відношенню до рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2026 у справі №911/1881/21 відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату судового збору за звернення з апеляційними скаргами покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Керуючись статтями 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лівий берег "Київ" та Фермерського господарства "Простоквашино-2012" на рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2026 у справі №911/1881/21 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2026 у справі №911/1881/21 - скасувати повністю.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у задоволенні позовних вимог до Фермерського господарства "Простоквашино-2012" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лівий берег "Київ" у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, буд. 44, код ЄДРПОУ 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лівий берег "Київ" (08340, Київська область, Бориспільський район, територіальна громада Золочівська, "Млиново" урочище (п), вул. Олександрівська, буд. 24-А, код ЄДРПОУ 41171620) 2 724,00 грн витрат на оплату судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, буд. 44, код ЄДРПОУ 42795490) на користь Фермерського господарства "Простоквашино - 2012" (08341, Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, код ЄДРПОУ 30925848) 2 724,00 грн витрат на оплату судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 30.09.2026.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 (двадцяти) днів до Верховного Суду відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Судді Р.М. Колесник

П.В. Горбасенко