Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №910/13845/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2026 р. Справа№ 910/13845/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Цибулько О. В.

від відповідача: Данилова К. А.

від третьої особи: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2026

(повний текст складено 11.03.2026)

у справі № 910/13845/25 (суддя Ярмак О. М.)

за позовом Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕР ТІ Груп"

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Західний офіс Державної аудиторської служби в Хмельницькій області

про стягнення 2 697 388, 80 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У листопаді 2025 року Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" (далі - АТ "Хмельницькобленерго", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕР ТІ Груп" (далі - ТОВ "ЕФ ЕР ТІ Груп", відповідач) про стягнення 2 697 388,80 грн збитків завданих, за твердженням позивача, внаслідок завищення вартості виконаних робіт за договором підряду № СЗ-163 від 10.08.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності АТ "Хмельницькобленерго", проведеної Західним офісом Державної аудиторської служби в Хмельницькій області (далі - Держаудитслужба, третя особа), за результатами якої складено акт від 01.10.2025 № 06-08/21.

За твердженням позивача, ревізією встановлено завищення відповідачем вартості виконаних робіт та устаткування за договором підряду № СЗ-163 від 10.08.2022 на суму 2 697 388,80 грн, яку позивач вважає завданими йому збитками.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі № 910/13845/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив із недоведеності позивачем належними та допустимими доказами завищення відповідачем вартості виконаних робіт та устаткування на суму 2 697 388,80 грн, зазначивши, що акт ревізії Держаудитслужби сам по собі не є достатньою підставою для стягнення збитків.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі № 910/13845/25, АТ "Хмельницькобленерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неналежну оцінку судом першої інстанції акта ревізії від 01.10.2025 № 06-08/21, який на його думку, підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами у справі.

Скаржник наголошує, що на підтвердження позовних вимог, крім акта ревізії, ним подано висновок експертного дослідження щодо ринкової вартості моніторів "Samsung" моделі "VM55BU", результати обстеження обладнання, робочий проект, договір підряду та акти виконаних робіт, яким на його думку, суд першої інстанції не надав належної оцінки.

За твердженням скаржника, відповідач включив до актів виконаних робіт вартість відеостіни у розмірі 3 498 684,00 грн без належного документального підтвердження витрат на її придбання, тоді як вартість дев`яти моніторів "Samsung" моделі "VM55BU" становила 801 295,20 грн. Різницю у сумі 2 697 388,80 грн позивач вважає збитками.

Також скаржник посилається на пункт 5.3 договору та пункт 6.15 Настанови з визначення вартості будівництва щодо обов`язку підрядника документально підтвердити вартість обладнання та обґрунтовані витрати, пов`язані з його придбанням.

Крім того, скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зазначення прийняття позивачем виконаних робіт без зауважень та вважає, що обставини завищення їх вартості були встановлені лише за результатами ревізії та відповідного експертного дослідження.

Позиції інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідач зазначає, що виконані за договором роботи та поставлене обладнання прийнятті позивачем без зауважень та оплачені у повному обсязі.

На думку відповідача, акт ревізії Держаудитслужби не має заздалегідь встановленої доказової сили та сам по собі не підтверджує наявності і розміру збитків, а висновок експертного дослідження, на який посилається позивач, стосується ринкової вартості окремих моніторів, а не вартості всього комплексу обладнання, поставленого за договором.

Від третьої особи письмові пояснення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 прийнято до провадження апеляційну скаргу АТ АТ "Хмельницькобленерго" на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2026 колегією суддів у складі: головуюча Ходаківська І. П., судді: Владимиренко С. В., Демидова А. М., розгляд справи № 910/13845/25 призначено в судовому засіданні на 01.07.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 задоволено заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Владимиренко С. В., Демидової А. М. про самовідвід від розгляду справи № 910/13845/25. Матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 справу № 910/13845/25 передано на розгляд колегії суддів: головуюча Ходаківська І. П., судді: Євсіков О. О., Коротун О. М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 прийнято апеляційну скаргу, у визначеному складі колегії суддів, до свого провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 11.08.2026.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О. М. у відпустці, змінено склад колегії суддів: головуюча Ходаківська І. П., судді: Алданова С. О., Євсіков О. О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 прийнято апеляційну скаргу, у визначеному складі колегії суддів, до свого провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 08.09.2026. Задоволено клопотання представника АТ "Хмельницькобленерго" - Цибулька Олександра Васильовича про його участь в судових засіданнях у справі № 910/13845/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 08.09.2026 в режимі відеоконференції взяв участь представник АТ "Хмельницькобленерго", який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 08.09.2026 представник ТОВ "ЕФ ЕР ТІ Груп" заперечив проти доводів апеляційної скарги і просив відмовити в її задоволенні.

Західний офіс Державної аудиторської служби в Хмельницькій області явку свого представника у судове засідання 08.09.2026 не забезпечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).

До визначеної дати проведення судового засідання від третьої особи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні.

Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника третьої особи.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин

За результатами проведення публічної закупівлі, між позивачем (замовником) та відповідачем (підрядником) 10.08.2022 укладений договір підряду № СЗ-163 (надалі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов`язався виконати будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи згідно робочих проектів "Реконструкція автоматизованої системи диспетчерського управління (АСДУ)" по об`єктах у Хмельницькій області (Інвестиційна програма на 2022 рік - п.п. ІII.1.3; ІII.1.5; ІII.1.8), згідно проектно-кошторисної документації, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 2.1 договору визначено загальну вартість робіт у розмірі 22 420 256, 10 грн у тому числі ПДВ 20% - 3 736 709,35 грн. Ціна договору є тверда, а розрахунок проводиться згідно актів виконаних робіт.

Виконані відповідачем роботи та поставлене обладнання прийняті позивачем за відповідними актами приймання виконаних робіт без зауважень та оплачені в повному обсязі.

За період з 01.10.2019 по 30.06.2025 Держаудитслужбою відповідно до пункту 8.3.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на III квартал 2025 року проведено ревізію з окремих питань фінансово-господарської діяльності АТ "Хмельницькобленерго".

За результатами ревізії Держаудитслужбою складено акт від 01.10.2025 № 06-08/21, яким встановлено фінансові порушення, що за висновком органу державного фінансового контролю, призвели до заподіяння позивачу матеріальної шкоди (збитків).

В акті ревізії зазначено, що в порушення п. 6.15 Настанови з визначення вартості будівництва (кошторисні норми України у будівництві) затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, вартість придбаного та змонтованого підрядником устаткування розраховано без підтвердження обгрунтованих витрат, пов`язаних з його придбанням, унаслідок чого, за висновками ревізії, завищено вартість виконаних робіт та устаткування на суму 2 697 388,80 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача вказаної суми як збитків.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до статей 11, 509, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та мають виконуватися належним чином відповідно до їх умов та вимог закону.

За змістом статей 837, 843, 844 ЦК України за договором підряду підрядник зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник прийняти та оплатити виконану роботу; у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а ціна може визначатися у кошторисі.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, виконані відповідачем роботи та поставлене обладнання прийняті позивачем за відповідними актами без зауважень та оплачені у повному обсязі.

Звертаючись із цим позовом, позивач визначив заявлену до стягнення суму як збитки.

Відповідно до статей 22, 623 ЦК України особа, якій завдано збитків внаслідок цивільного права, має право на їх відшкодування.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідним є встановлення всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки боржника, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, а також вини. Відсутність хоча б одного із зазначених елементів виключає можливість покладення на особу відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

За приписами статей 74, 76, 79, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Основним доказом, на який позивач посилається на підтвердження завищення вартості обладнання та заявленого розміру збитків, є акт ревізії від 01.10.2025 № 06-08/21.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо неналежної оцінки цього акта судом першої інстанції, колегія суддів враховує правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладену в постанові від 19.12.2025 у справі № 915/222/24, відповідно до якої акт ревізії уповноваженого органу державного фінансового контролю, складений та оформлений з дотриманням встановлених законом вимог, може бути належним доказом у розумінні статті 76 ГПК України та підлягає оцінці судом на загальних підставах відповідно до статті 86 ГПК України разом з іншими доказами у справі. Водночас такий акт не має заздалегідь встановленої сили та не звільняє сторону від обов`язку доведення обставин, на які вона посилається.

Отже, сам по собі акт ревізії не може вважатися безумовною та достатньою підставою для висновку про наявність у позивача збитків у заявленому розмірі та виникнення у відповідача обов`язку з їх відшкодування.

Такий підхід узгоджується із усталеною практикою Верховного Суду, відповідно до якої акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення, однак не може самостійно змінювати договірні правовідносини сторін чи створювати обов`язок повернути кошти, отримані відповідно до умов договору.

Тому доводи скаржника про те, що суд першої інстанції фактично не визнав акт ревізії належним доказом, самі по собі не свідчать про неправильність вирішення спору, оскільки визначальним у цій справі є не формальне визнання такого акта належним доказом, а оцінка його змісту у сукупності з іншими доказами та встановлення на цій підставі всіх елементів складу правопорушення.

Колегія суддів також враховує посилання скаржника на висновок експертного дослідження щодо дослідження щодо ринкової вартості моніторів "Samsung" моделі "VM55BU".

Водночас зазначене експертне дослідження визначає ринкову вартість окремих моніторів, тоді як предметом договору є виконання комплексу робіт та поставка відповідного обладнання. Саме по собі співвідношення визначеної експертом ринкової вартості окремих моніторів із вартістю відеостіни, включеної до актів виконаних робіт, без встановлення складу та вартості всього комплексу поставленого обладнання, робіт та інших витрат не є достатнім доказом завищення відповідачем вартості виконання договору саме на 2 697 388,80 грн.

Посилання скаржника на пункт 5.3 договору та пункт 6.15 Настанови з визначення вартості будівництва також не спростовують висновків місцевого господарського суду, оскільки встановлення порушення порядку документального підтвердження певних витрат саме по собі не є достатнім для стягнення збитків. Для застосування відповідальності у вигляді їх відшкодування позивач повинен довести наявність та розмір реальних майнових втрат, протиправність поведінки відповідача та причинно-наслідковий зв`язок між такою поведінкою і заявленими збитками.

При цьому роботи та обладнання за договором були прийнятті позивачем без заперечень та оплачені у повному обсязі. Зазначена обставина сама по собі не виключає можливості подальшого встановлення порушень та пред`явлення вимоги про відшкодування збитків, однак у такому разі саме на позивача покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Оцінивши акт ревізії, висновок експертного дослідження та інші надані сторонами докази як окремо, так і в їх сукупності та взаємному зв`язку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами завищення відповідачем вартості виконаних робіт та устаткування саме на суму 2 697 388,80 грн, а відтак наявності збитків у заявленому розмірі та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і такими збитками.

Судова колегія зазначає, що аналіз наявних в матеріалах справи доказів дає підстави для висновку, що комплект "Обладнання відображення диспетчерської інформації (Відеостіна) UMEWMN-VD.55x9" був придбаний відповідачем за тією ж ціною, у якій і включений до акта вартості устаткування.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо неналежної оцінки судом першої інстанції акта ревізії та інших доказів не спростовують правильності висновку місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника з встановленими судом першої інстанції обставинами та здійсненою ним оцінкою доказів і не містять обставин, які б свідчили про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права та могли б бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах, визначених статтею 269 ГПК України, не встановила неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які відповідно до закону є підставою для скасування або зміни судового рішення. У зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а оскаржене рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі №910/13845/25 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повна постанова підписана 29.09.2026 (у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Євсікова О. О. з 14.09.2026 по 27.09.2026).

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков