Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №710/1386/26 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1386/26

Провадження № 2/710/1160/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді – Побережної Н.П.,

секретаря судового засідання – Слободяник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

13 серпня 2026 року до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява. Позивач просив стягнути з відповідача 33 075,00 грн. заборгованості за кредитним договором, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Аргументи учасників справи.

07 листопада 2024 року ТОВ «Слон Кредит» і ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання споживчого кредиту № 1926418. Особу позичальниці ідентифіковано за РНОКПП НОМЕР_1 , датою народження, номером телефону, електронною адресою та реквізитами картки.

Кредит становив 10 000,00 грн. і надавався до 06 грудня 2024 року включно. За перший день користування передбачено підвищену ставку 15 % на день, а з другого дня — стандартну фіксовану ставку 3 % на день. Кошти надавалися безготівково на картку № НОМЕР_2 . За порушення строків повернення кредиту або процентів договором передбачено штраф.

20 травня 2025 року ТОВ «Слон Кредит» і ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 2005-25. Реєстр боржників містить дані ОСОБА_1 , номер договору № 1926418 і склад заборгованості, тому право вимоги перейшло до позивача.

Позивач посилався на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань. Відповідач відзиву, доказів погашення боргу та контррозрахунку не подав.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача просив провести розгляд справи без його участі, позов підтримав і проти заочного вирішення спору не заперечував. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився, причин неявки не повідомив.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 17 серпня 2026 року відкрито провадження, справу визнано малозначною та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Цією ж ухвалою витребувано в АТ КБ «Приватбанк» відомості щодо картки № НОМЕР_2 та зарахування 10 000,00 грн.

На виконання ухвали АТ КБ «Приватбанк» листом від 31 серпня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260827/72821-БТ повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 та 07.11.2024 на відповідний рахунок зараховано 10 000,00 грн.; банк також надав виписку за період 07–12.11.2024. Представник позивача 25.09.2026 подав заяву про підтримання позову, розгляд справи без його участі та відсутність заперечень проти заочного розгляду.

01 жовтня 2026 року суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи. Умови статті 280 ЦПК України дотримані: відповідач належним чином повідомлений, без поважних причин не з`явився, відзиву не подав, а позивач не заперечував проти заочного розгляду.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України справа вирішується за наявними матеріалами. Через неявку всіх учасників фіксування судового засідання технічним засобом відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом, та оцінка доказів.

07 листопада 2024 року ТОВ «Слон Кредит» і ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання споживчого кредиту № 1926418. Особу позичальниці ідентифіковано за РНОКПП НОМЕР_1 , датою народження, номером телефону, електронною адресою та реквізитами картки.

Кредит становив 10 000,00 грн. і надавався до 06 грудня 2024 року включно. За перший день користування передбачено підвищену ставку 15 % на день, а з другого дня — стандартну фіксовану ставку 3 % на день. Кошти надавалися безготівково на картку № НОМЕР_2 . За порушення строків повернення кредиту або процентів договором передбачено штраф.

Договір укладено через інформаційну систему кредитодавця після входу до особистого кабінету та введення одноразового ідентифікатора. Лист кредитодавця про переказ і, вирішально, відповідь АТ КБ «Приватбанк» підтверджують належність картки відповідачці та зарахування 10 000,00 грн. 07.11.2024.

20 травня 2025 року ТОВ «Слон Кредит» і ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 2005-25. Реєстр боржників містить дані ОСОБА_1 , номер договору № 1926418 і склад заборгованості, тому право вимоги перейшло до позивача.

На дату відступлення права вимоги розраховано 10 000,00 грн. основного боргу, 18 075,00 грн. процентів і 5 000,00 грн. штрафу. Основний борг та проценти підтверджені договором, банківською випискою і розрахунком. Штраф нарахований за прострочення, допущене під час воєнного стану. Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняє позичальника від сплати неустойки за таке прострочення, тому 5 000,00 грн. штрафу стягненню не підлягають.

Суд оцінює кредитний договір та додатки як докази змісту погоджених умов; анкету, журнал дій, одноразовий ідентифікатор та відомості особистого кабінету — як докази електронної ідентифікації й акцепту; документи платіжного провайдера та банку — як докази фактичної видачі коштів; договір факторингу, акт і реєстр — як докази переходу права вимоги; розрахунок — як похідний доказ розміру боргу, який набуває доказового значення лише у взаємозв`язку з первинними документами.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. Статті 202, 205, 626–629 ЦК України визначають правочин як вольову дію особи, договір — як домовленість сторін, а погоджений сторонами зміст договору є обов`язковим для виконання.

Статті 638 і 639 ЦК України передбачають, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх істотних умов. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційної системи, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із частинами першою та другою статті 207 ЦК України письмова форма правочину дотримана, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку та відповідного підпису. Статті 5–7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» не допускають заперечення юридичної сили документа лише через його електронну форму.

За статтями 3, 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення оферти та її акцепту. Акцепт може бути здійснений заповненням електронної форми або вчиненням дій, зміст яких чітко роз`яснений в інформаційній системі, а моментом підписання є використання електронного підпису, зокрема одноразового ідентифікатора.

У постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 Верховний Суд наголосив, що під час оцінки електронного кредитного договору необхідно перевіряти спосіб фіксації його змісту, ідентифікацію позичальника, спосіб направлення договору та сукупність доказів переказу коштів. У постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25 Касаційний цивільний суд підтвердив: договір, підписаний одноразовим паролем-ідентифікатором, прирівнюється до письмового, якщо сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов.

За статтями 509, 525, 526 і 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до договору та закону, у встановлений строк; одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається. Порушенням зобов`язання відповідно до статей 610 і 612 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням строку.

Статті 1048 і 1049 ЦК України покладають на позичальника обов`язок повернути кредит у передбачений договором строк і сплатити проценти у погодженому розмірі та порядку. За статтею 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти у встановленому договором розмірі та на погоджених умовах, а позичальник — повернути кредит і сплатити проценти. Стаття 1056-1 ЦК України відносить розмір процентів, тип ставки та порядок їх сплати до умов, що визначаються договором.

Положення Закону України «Про споживче кредитування» вимагають зазначення в договорі суми та строку кредиту, процентної ставки, порядку її обчислення, загальної вартості кредиту, порядку повернення і наслідків прострочення. Суд перевіряє не назву заявленого платежу, а його правову природу, підставу, період і спосіб обчислення.

Відповідно до статей 12, 13, 76–81 і 89 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог; кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається. Належність, допустимість і достовірність оцінюються щодо кожного доказу окремо, а достатність — за їх сукупністю; жоден доказ не має наперед установленої сили. Неподання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести кожну складову позову.

Розрахунок кредитора сам по собі не створює заборгованості. Він підлягає перевірці за умовами договору, графіком платежів, виписками та іншими первинними документами. Водночас розрахунок, який узгоджується з такими доказами, відображає видачу коштів, нарахування, платежі й залишок та не спростований контррозрахунком, є належним доказом розміру боргу.

Статті 512–516 ЦК України допускають заміну кредитора внаслідок відступлення права вимоги без згоди боржника, якщо інше не передбачено договором або законом. До нового кредитора переходять права в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. Неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє зобов`язання, а лише покладає на нового кредитора ризик виконання первісному кредиторові.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на період дії воєнного стану та тридцятиденний строк після його припинення звільняє позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, та від обов`язку сплатити неустойку за прострочення. Крім того, заявляючи пеню або штраф, кредитор повинен надати розрахунок, який дає змогу перевірити період, базу, ставку і дотримання спеціальних обмежень Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, доведеними є вимоги на суму 28 075,00 грн., що становить 84.88 % заявленої ціни позову. У частині 5 000,00 грн. позов задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 259,92 грн. Ця сума визначена пропорційно розміру задоволених вимог (84,88 %).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано договір, акт і детальний опис робіт. З огляду на малозначність справи, її розгляд у спрощеному провадженні, типовий характер позову, сталість практики та пропорційність задоволених вимог суд визначає до відшкодування 3 395,31 грн. витрат на правничу допомогу.

Заходи забезпечення позову або доказів судом не вживалися.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 178, 211, 247, 259, 263–265, 268, 274–281, 284, 288, 352, 354 ЦПК України, статтями 11, 207, 509, 512–516, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 638, 1048–1050, 1054, 1056-1 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про споживче кредитування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором у сумі 28 075,00 грн. (двадцять вісім тисяч сімдесят п`ять гривень нуль копійок), з яких: 10 000,00 грн. основного боргу та 18 075,00 грн. процентів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у сумі 2 259,92 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 395,31 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Шполянським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28; інші відомості суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; інші відомості суду не відомі.

Суддя Н.П. Побережна