Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №705/4538/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4538/26

2/705/3568/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 592250299 від 11.12.2023 в формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора TEEG-9863 , відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 27000,00 гривень.

ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" свої зобов`язання виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти у сумі 27000,00 грн. Оскільки відповідач не виконав умови кредитного договору, то його заборгованість становить 115046,82 грн.

26.08.2025 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/50, згідно умов якого право вимоги перейшло до останнього.

27.02.2026 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивач уклали договір факторингу №27/0226-01, згідно умов якого, позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набув права грошової вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 03.07.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження направлено відповідачу за місцем його реєстрації, рекомендоване повідомлення вручено не було та повернуто до суду з відміткою, зробленою поштовим відділенням «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.

Станом на дату розгляду справи відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 592250299 від 11.12.2023 в формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора TEEG-9863. Сума кредиту – 27000,00 грн.; дисконтний період – 30 днів; строк кредиту – 1857 днів; кінцева дата повернення – 10.01.2029; базова процентна ставка 0,58 % в день від суми залишку Кредиту. За період з наступного дня після 10.01.2024 р. проценти нараховуються за ставкою 419,750 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,150 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним – Індивідуальна процента ставка. Зобов`язання за кредитним договором настало після перерахування Товариством суми кредиту на платіжну картку відповідача, реквізити якої він зазначив під час укладання договору кредитної лінії № 592250299 від 11.12.2023.

На виконання умов договору № 592250299 від 11.12.2023 року, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало 11.12.2023 року грошові кошти в сумі 27000,00 грн. на банківську карту ОСОБА_1 № 5168-75XX-XXXX-9257, що підтверджується копією платіжного доручення від 11.12.2023 № dec90b8b-11f8-4aed-8444-fc3b68938292.

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 16.07.2026 №20.1.0.0.0/7-260714/79468 - БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 на яку було зарахування коштів на суму 27000,00 грн. від 11.12.2023.

Підписанням електронного кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ " МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА".

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення коштів, то загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на день звернення із позовом становить 115046,82 грн., з яких: 17677,30 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 97369,52 грн. - заборгованість по процентах.

26.08.2025 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу № МВ-ТП/50. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № Б/Н від 26.08.2025, до договору факторингу № МВ-ТП/50 від 26.08.2025, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача на суму 39190,50 грн.

18.01.2026 року за вихідним № ТП/592250299 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» надіслав ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання договору.

27.02.2026 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 27/0226-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 27.02.2026 року до договору факторингу № 27/0226-01 від 27.02.2026 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача на суму 115046,82 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги №2 від 27.02.2026 за Договором факторингу №27/0226-01 від 27.02.2026 року та платіжною інструкцією №1003 від 10.03.2026 року, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов`язків за вищевказаним договором факторингу.

Відповідно до ст. 214 ЦК України - до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів і вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмові форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідкам прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Водночас щодо розміру заборгованості за відсотками суд зазначає таке.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

Таким чином, при обчисленні розміру заборгованості за відсотками слід враховувати поетапне зменшення розміру денної процентної ставки.

Позивач здійснював нарахування відсотків за зниженою процентною ставкою 0,58% в день з 11.12.2023 по 10.01.2024, та в розмірі 1,15% в день з 11.01.2024 по 20.08.2024, що не виходить за межі розміру відсоткової ставки, визначеної у пункті 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Однак суд вважає, що за період з 21.08.2024 по 17.01.2026 нарахування відсотків у розмірі 2,98 % в день суперечить Закону, а тому за даний період підлягає перерахунку.

За підрахунками, здійсненими судом, розмір боргу за відсотками становить 144497 грн. 03 коп., а саме:

1)з 11.12.2023 по 20.08.2024 становить 53460,48 грн. (розрахунок здійснено позивачем в межах відсоткових ставок згідно п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»), а саме:

з 11.12.2023 по 10.01.2024 становить 4698 грн. (27000 (сума боргу) х 0,58 % = 156,60 х 30 (днів) = 4698 грн.).

з 11.01.2024 по 11.02.2024 становить 9936 грн. (27000 (сума боргу) х 1,15 % = 310,50 х 32 (дні) = 9936 грн.).

з 12.02.2024 по 20.08.2024 становить 38826,48 грн. (17677,30 (сума боргу) х 1,15 % = 203,28 х 191 (дні) = 38826,48 грн.).

2)з 21.08.2024 по 17.01.2026 становить 91036,55 грн. (17677,30 (сума боргу) х 1 % = 176,77 х 515 (днів) = 91036,55 грн.).

Водночас суд враховує, що відповідачем частково сплачувалась заборгованість за відсотками в сумі 68032,30 грн. та тілом кредиту в сумі 9315,30 грн., а також те, що суд при вирішенні спору не може вийти за межі позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки у розмірі 76464 грн. 73 коп.

Отже, враховуючи, викладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 592250299 від 11.12.2023 у розмірі 94142 грн. 03 коп., яка складається з: 17677 грн. 30 коп. – заборгованість за тілом кредитом та 76464 грн. 73 коп. – заборгованість за відсотками.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 7 000 грн., що підтверджуються договором № 20/01/26-02 про надання правничої допомоги від 20.01.2026 року, який укладений між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та АБ «Тимошенко та партнери»; додатковою угодою № 25771542119 від 20.04.2026 року; актом прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 року, яким визначено вартість години роботи адвоката, переліком проведеної роботи з кількістю витраченого на надану правову допомогу часу, на загальну суму 7 000 грн.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 7 000 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, сторони до суду не з`являлися, а отже не відноситься до складних справ.

Отже, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 7000 грн. до 3 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 214, 215, 526, 530, 625, 626, 627, 638, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263, 265, 274-279, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за договором № 592250299 від 11.12.2023 у розмірі 94142 грн. 03 коп., яка складається з: 17677 грн. 30 коп. – заборгованість за тілом кредитом та 76464 грн. 73 коп. – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 178,64 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Леся Сергіївна Годік