Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №712/15827/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №712/15827/25

Суддя: Троян Т. Є.

Справа №712/15827/25

Провадження №2/712/5789/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 березня 2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір (Індивідуальну частину) № TDB.2021.0991.6346 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито відновлювальну кредитну лінію з пільговим періодом.

Умовами договору передбачено максимальний розмір кредитної лінії 200 000 грн., строк кредитування - 12 місяців, пільговий період - 62 дні, розмір обов`язкового щомісячного платежу - 5 % від суми використаного кредитного ліміту. Базова процентна ставка за користування кредитними коштами визначена у розмірі 56 % річних, процентна ставка у пільговому періоді - 0,0001 % річних.

Позивач посилається на те, що відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 03 вересня 2024 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 73 451,64 грн, яка складається із: 23 998,14 грн заборгованості за кредитом та 49 453,50 грн заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами.

03 вересня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, за умовами якого до нового кредитора перейшли права вимоги за кредитними договорами, включеними до відповідного реєстру.

27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до якого позивач набув права вимоги за кредитним договором, укладеним із відповідачем.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань та набуття позивачем права вимоги за кредитним договором, ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 73 451,64 грн., а також понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200 грн.

Ухвалою судді від 31.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового засідання з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву не скористався, повідомлявся судом про розгляд справи: дату, місце розгляду та час.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, прийшов до наступного.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

З наданих суду доказів встановлено, що 12.03.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та відповідачем укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0991.6346, якою визначено істотні умови кредитування.

Факт використання відповідачем кредитних коштів та виникнення заборгованості за основною сумою кредиту підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку.

Зокрема, з виписки за період з 12.03.2021 по 02.12.2022 вбачається послідовне віднесення непогашеної кредитної заборгованості до простроченої, внаслідок чого розмір простроченої заборгованості за тілом кредиту становив 23 998,14 грн. Під час подальшого перенесення обліку кредитної заборгованості до Єдиної інформаційної облікової системи НБУ зазначена сума була перенесена як залишок основної заборгованості та надалі залишалася незмінною.

Доказів повернення відповідачем зазначеної суми кредитних коштів матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога про стягнення 23 998,14 грн. заборгованості за основною сумою кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас суд не знаходить підстав для задоволення вимог про стягнення 49 453,50 грн. заборгованості за процентами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що проценти за статтею 1048 ЦК України є платою за можливість правомірно користуватися кредитними коштами протягом установленого строку кредитування; після спливу такого строку правова природа користування коштами змінюється.

Як установлено судом, умовами укладеного сторонами договору визначено базову процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 56 % річних.

Водночас, умовами договору та паспортом споживчого кредиту передбачено також процентну ставку у розмірі 80 % річних від простроченої суми за весь період прострочення, яка застосовується у зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язання щодо повернення кредиту.

Таким чином, договором передбачені різні за підставами та правовою природою процентні нарахування.

Разом із тим позивачем заявлено до стягнення єдиною сумою 49 453,50 грн. нарахованих та несплачених процентів.

Надана довідка-розрахунок містить лише кінцевий розмір процентної заборгованості та не містить розмежування процентів, нарахованих за користування кредитними коштами відповідно до базової процентної ставки, та процентів, нарахованих у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання. У ній також не зазначено окремо періоди відповідних нарахувань, розмір заборгованості, на який у кожному конкретному періоді нараховувалися проценти, та застосовану процентну ставку.

Надані банківські виписки зазначеного недоліку розрахунку не усувають.

Такі виписки містять значну кількість окремих бухгалтерських операцій, зокрема операції з нарахування процентів за простроченим овердрафтом, переведення нарахованих процентів до простроченої заборгованості, часткового погашення процентної заборгованості, а також подальшого перенесення залишків між рахунками у зв`язку зі зміною системи бухгалтерського обліку.

При цьому із наданих документів неможливо однозначно встановити суду та самостійно виокремити, яка саме частина заявленої до стягнення суми 49 453,50 грн. становить проценти за правомірне користування кредитними коштами, нараховані відповідно до умов договору за ставкою 56% річних, а яка - нарахування, пов`язані з простроченням виконання зобов`язання за ставкою 80% річних, та перевірити правильність заявленої до стягнення суми відповідно до умов договору й установлених законом часових меж відповідних нарахувань.

Саме на позивача відповідно до статей 12, 81 ЦПК України покладено обов`язок доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Суд при вирішенні спору перевіряє обґрунтованість заявленого позивачем розрахунку, однак не може замість сторони самостійно формувати такий розрахунок, визначати структуру заявленої заборгованості, обирати із значного масиву бухгалтерських операцій окремі нарахування, самостійно класифікувати їх за правовою природою та на цій підставі визначати інший розмір позовних вимог, належного розрахунку яких позивач суду не надав.

За таких обставин позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами розмір процентної заборгованості, яка відповідно до умов договору та вимог закону підлягає стягненню з відповідача, а тому у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 49 453,50 грн. процентів слід відмовити.

Таким чином, із заявлених позивачем 73 451,64 грн. заборгованості стягненню підлягає 23 998,14 грн., що становить 32,672 % заявлених майнових вимог.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відповідно до частини другої цієї статті при частковому задоволенні позову інші судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено на 32,672 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 791,45 грн.

Крім того, позивач просить стягнути 11 200 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення таких витрат надано договір про надання правничої допомоги, акт наданих послуг та інші матеріали.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує характер та складність спору, обсяг виконаної представником роботи, ціну позову, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, відсутність необхідності участі представника у судових засіданнях, а також критерії реальності, необхідності та розумності відповідних витрат.

З урахуванням наведених обставин суд вважає обґрунтованим та співмірним характеру наданої правничої допомоги розмір витрат у сумі 3 000 грн. Оскільки позов задоволено частково, зазначені витрати відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 980,16 грн витрат на професійну правничу допомогу (3 000 грн ? 32,672 %).

Керуючись ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294, 315-319 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,, РНОКПП, НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит», ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, заборгованість за Кредитним договором № TDB.2021.0991.6346 від 12 березня 2021 року за основною сумою кредиту у розмірі 23 998, 14 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 791, 45 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 980, 16 гривень, а всього стягнути 25 769, 75 гривень (двадцять п`ять тисяч сімсот шістдесят дев`ять грн. 75 коп.).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 01.10.2026.

Головуючий Т.Є.Троян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua