Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №702/1115/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/1115/26

Провадження № 3/702/270/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про закриття справи

01.10.2026 м. Монастирище

Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Жежер Ю.М., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , працюючої медичною сестрою Івахнянської амбулаторії, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 – 2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 436270 ОСОБА_1 16.09.2026 о 10 год 30 хв, перебуваючи по вул. Центральна с. Тарасівка вчинила домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , а саме ображала нецензурними словами, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідності ОСОБА_1 не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. На електронну адресу суду подала заяву, відповідно до якої просить справу розглянути у її відсутність, у зв`язку з сімейними обставинами. Просить закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Додатково пояснила, що її колишній чоловік ОСОБА_2 прийшов до неї на роботу та спровокував словесну суперечку. Вину не визнає. Жодного домашнього насильства щодо колишнього чоловіка вона не вчиняла, фізичного насильства не застосовувала, не погрожувала.

Дослідивши письмові матеріали справи, суддя приходить до таких висновків.

Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Так, на підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 436270 від 26.09.2026 згідно з яким ОСОБА_1 16.09.2026 о 10 год 30 хв, перебуваючи по вул. Центральна с. Тарасівка вчинила домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , а саме ображала нецензурними словами (а.с. 1);

- копію рапорту від 16.09.2026 про виклик працівників поліції;

- довідкою за результатами повідомлення щодо вчинення неправомірних дій відносно ОСОБА_2 , яке зареєстровано в ІКС ІПНП Уманського РУП за № 27429 від 16.09.2026, відповідно до якої встановлено, що на спецлінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що до неї прийшов колишній і кричить, після опитування учасників конфлікту працівник поліції прийшов до висновку про притягнення до адміністративної відповідальності обох учасників конфлікту за ч. 1 ст. 173 – 2 КУпАП (а.с. 3);

- копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.09.2026, відповідно до якого ОСОБА_2 16.09.2026 звернувся із усною заявою, про те, що 16.09.2026 приблизно о 10 год 30 хв по вул. Центральна с. Тарасівка в приміщенні медичного пункту ОСОБА_1 ображала його нецензурними словами (а.с. 4);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 16.09.2026, відповідно до яких останній пояснив, що він перебував в шлюбі з ОСОБА_1 , наразі вони розлучені. 16.09.2026 в приміщенні медичного пункту, що по вул. Центральна с. Тарасівка він прийшов рубати дрова до медичного пункту і мав намір приступити до роботи і хотів з`ясувати у ОСОБА_1 , де знаходиться інструмент, на цьому ґрунті між ним та колишньою дружною ОСОБА_1 виникла суперечка, під час якої ОСОБА_1 виражалася до нього нецензурними словами (а.с. 5).

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.09.2026, відповідно до яких ОСОБА_1 пояснила, що 16.09.2026 о 10 год 30 хв у приміщенні медичної установи, що п АДРЕСА_3 виник конфлікт між її колишнім чоловіком ОСОБА_2 , з яким спільно не проживають вже 90 днів, останній поводив себе агресивно, ображав нецензурними словами (а.с. 6);

- відеозаписом до протоколу ВАД № 436269, відповідно до якого як особа, що притягається до адміністративної відповідальності, так і потерпілий пояснювали, що конфлікт між ними виник внаслідок того, що ОСОБА_2 за дорученням сільського голови прийшов до приміщення медичного пункту рубати дрова та не зміг знайти інвентар, запитав ОСОБА_1 , чи не бачила вона сокори і на цьому ґрунті між ними виникла суперечка; (а.с. 8).

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вказаних вище порушень.

Суб`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 вказаного закону визначено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання чи словесні образи, не формують домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи і за умови, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали чи могли завдати шкоди психічному здоров`ю особи.

Крім того, системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод осіб як членів сім`ї.

При цьому з письмових пояснень як особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і потерпілим вбачається, що між сторонами виник конфлікт не з приводу їх сімейних відносин, він не був спрямований на обмеження волевиявлення потерпілого, не завдав емоційну невпевненість, нездатність захистити сторону цього конфлікту, не мав характеру переслідування та не був пов`язаний з домашнім насильством.

Такі обставини дають підстави судді дійти висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_3 по відношенню до свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 саме домашнього насильства, що могло б завдати шкоди психологічному здоров`ю потерпілого.

За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.

З урахуванням викладеного суд встановив, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв`язку доводили б винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та наявність у її діях складу цього адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 23, 24, 33, 34, 35, 40 - 1, ч. 1 ст. 173 - 2, 283, 284, 287, 294, 307, 308 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду. Скаргу на постанову у справі, може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, через Монастирищенський районний суд Черкаської області.

Суддя Юлія ЖЕЖЕР