Суд: Маньківський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №701/1211/26
Суддя: Калієвський І. Д.
Справа №701/1211/26
Номер провадження2/701/864/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2026 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - Калієвського І.Д.
за участю секретаря - Байдужої Г.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі Маньківка заяву по справі за позовом ОСОБА_1 , представника позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Маньківської селищної ради про надання дозволу на зняття з реєстрації та/або дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без дозволу одного з батьків,
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача звернувся в суд з позовом про надання дозволу на зняття з реєстрації та/або дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без дозволу одного з батьків.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилася спільна дитина – ОСОБА_4 , про що 12 лютого 2010 року Виконавчим комітетом Рогівської сільської ради Маньківського району Черкаської області складено відповідний актовий запис №4, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 3 березня 2018 року. Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 08.07.2026 року, підставою запису відомостей про батька стала спільна заява про визнання батьківства №2 від 12.02.2010 року. Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на теперішній час проживає з батьком за адресою АДРЕСА_1 . Будинок, в якому проживає ОСОБА_1 із дитиною належить йому на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_2 від 15.04.2008 року. 07.07.2026 року позивач звернувся до Органу реєстрації виконавчого комітету Маньківської селищної ради із заявою про реєстрацію місця проживання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним за вказаною адресою. Рішенням щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_4 від 01.07.2026 року відмовлено у наданні послуги у зв`язку з тим, що не була подана згода матері на реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини за адресою реєстрації батька. 13.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Служби у справах дітей Маньківської селищної ради із заявою про надання висновку про доцільність місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до відповіді Служби у справах дітей №203 від 14.07.2026 року, згідно положень ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Також, у ч. 3 ст. 160 Сімейного кодексу України вказано, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначаються нею самою. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягла шістнадцятирічного віку і може вільно і самостійно обирати місце проживання біля одного з батьків. Разом з тим, повідомляє, що спору щодо визначення місця проживання дитини між батьками не має. Позивач не ставить питання про позбавлення відповідача батьківських прав чи обмеження його права на спілкування з дитиною. Предметом цього спору є виключно усунення перешкод для здійснення реєстрації місця проживання дитини за адресою, за якою вона фактично проживає. Реєстрація місця проживання дитини сама по собі не припиняє і не обмежує батьківських прав відповідача. Водночас неможливість зареєструвати дитину за її фактичним місцем проживання створює для позивача та дитини невиправдані труднощі при реалізації прав, пов`язаних із місцем проживання. У зв`язку із цим судове рішення має усунути необхідність отримання окремої згоди відповідача для проведення відповідної реєстраційної дії, що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 04.09.2026 року по справі призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, але згідно письмової заяви просять справу розглядати у їх відсутності та підтримують позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, але згідно письмової заяви просить розгляд справи проводити у її відсутність та визнає позовні вимоги в повному обсязі.
Представник третьої особи: Служби у справах дітей Маньківської селищної ради в судове засідання не з`явився, але згідно письмової заяви просить розгляд справи проводити у її відсутність та не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні прпвовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилася спільна дитина – ОСОБА_4 , про що 12 лютого 2010 року Виконавчим комітетом Рогівської сільської ради Маньківського району Черкаської області складено відповідний актовий запис №4, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 3 березня 2018 року (а.с.10).
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 08.07.2026 року, підставою запису відомостей про батька стала спільна заява про визнання батьківства №2 від 12.02.2010 року (а.с.13-17).
Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на теперішній час проживає з батьком за адресою АДРЕСА_1 .
Будинок, в якому проживає ОСОБА_1 із дитиною належить йому на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_2 від 15.04.2008 року (а.с.18-19).
07.07.2026 року позивач звернувся до Органу реєстрації виконавчого комітету Маньківської селищної ради із заявою про реєстрацію місця проживання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним за вказаною адресою (а.с.20-21).
Рішенням щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_4 від 01.07.2026 року відмовлено у наданні послуги у зв`язку з тим, що не була подана згода матері на реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини за адресою реєстрації батька (а.с.22).
13.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Служби у справах дітей Маньківської селищної ради із заявою про надання висновку про доцільність місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до відповіді Служби у справах дітей №203 від 14.07.2026 року, згідно положень ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Також, у ч. 3 ст. 160 Сімейного кодексу України вказано, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначаються нею самою. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягла шістнадцятирічного віку і може вільно і самостійно обирати місце проживання біля одного з батьків (а.с.23).
Обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що спору щодо визначення місця проживання дитини між батьками не має. Позивач не ставить питання про позбавлення відповідача батьківських прав чи обмеження його права на спілкування з дитиною. Предметом цього спору є виключно усунення перешкод для здійснення реєстрації місця проживання дитини за адресою, за якою вона фактично проживає. Реєстрація місця проживання дитини сама по собі не припиняє і не обмежує батьківських прав відповідача. Водночас неможливість зареєструвати дитину за її фактичним місцем проживання створює для позивача та дитини невиправдані труднощі при реалізації прав, пов`язаних із місцем проживання. У зв`язку із цим судове рішення має усунути необхідність отримання окремої згоди відповідача для проведення відповідної реєстраційної дії.
Суд вирішуючи даний спір керується наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Вимогами статей 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено обов`язок протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників. Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 2 березня 2016 року №207 передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Відповідно до п. 2.3 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України 22 листопада 2012 року №1077, відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вноситься до заяви одного з них.
При проживання батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно довідкового підрозділу територіального органу ДМС за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.
У разі якщо місце проживання другого з батьків зареєстровано в межах обслуговування адміністративно-територіальної одиниці територіального підрозділу, яким розглядається заява про реєстрацію місця проживання дитини, інформація перевіряється цим територіальним підрозділом або надається адресно-довідковим підрозділом відповідного територіального органу ДМС.
Пунктом 3.3 Порядку передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за однією адресою при знятті з реєстрації одного з батьків разом з дитиною/ дітьми до 14 років другий з батьків надає письмову згоду на зняття дитини/дітей з реєстрації місця проживання.
Згідно письмової заяви ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що остання просить задоволити позовні вимоги вцілому та обгрунтовує тим, що зареєстроване місце проживання їй потрібно для вступу у вищий навчальний заклад.
Крім того судом встановлено, що неможливість відповідачкою надати згоду на дану реєстрацію в позасудовому порядку пов`язана виключно з відсутністю в неї громадянства України та наявності паспорта та громадянства РФ, що виключає вирішення даного питання в позасудовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2020 року по справі №711/1435/19 зроблено висновок про те, що у випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, з урахуванням положень статті 3 Конвенції «Про права дитини», пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд дійшов висновку про необхідність у задоволенні заявлених вимог.
Судові витрати у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача.
Керуючись, ст. ст. 2, 10, 11, 57-61, 79, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 242 ЦК України, ст. ст. 160, 161 СК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення реєстрації неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя І.Д.Калієвський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua