Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №695/1376/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/1376/25

номер провадження 2/695/307/26

12 серпня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Козлова Б.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Сонаті», треті особи, які не заявляють самостійних вимог – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1555, виданий 25.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «СОНАТІ» заборгованості в розмірі 21104,89 грн.

Позов мотивований тим, що 25.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., був вчинений виконавчий напис № 1555 про стягнення з позивачки на користь ТОВ «ФК «СОНАТІ», боргу за кредитним договором – заява-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/0440/82/91882911 від 13.08.2019 року, укладеним між нею та АТ «Райфайзен Банк Аваль», право вимоги за яким перейшло спочатку до ТОВ «ФК «Ел. Ен. Груп», на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2- 31- F від 09.04.2020 року, а в подальшому до ТОВ «ФК «СОНАТІ», на підставі договору відступлення права вимоги № 07-12/20-S від 07.12.2020 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 17.12.2020 року по 26.05.2021 року. Загальна сума заборгованості складає 21104,89 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №66528800 від 16.08.2021 року та про арешт коштів боржника від 17.03.2025 року по вказаному виконавчому провадженню. Про існування вказаного виконавчого провадження позивачка довідалася в березні 2025 року.

Як убачається з постанови, стягувачем виступає ТОВ «ФК «Сонаті», боржником є – ОСОБА_3 . У зв`язку з розірванням шлюбу на підставі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області 17 серпня 2020 року, справа №695/925/20, позивач змінила прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Позивачка не заперечує факту укладення договору з АТ «Райффайзен Банк Аваль», отримані кошти повернула, тому сума заборгованності, вказана в постанові про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2021 року та у виконавчому написі, є необґрунтованою та нічим не підтвердженою, що невілює положення про безспірність заборгованості. Від відповідача позивач не отримувала жодних листів із розрахунком суми заборгованості та про терміни їх сплати.

Також позивачка звернула увагу на те, що ТОВ «ФК «Сонаті» не направляло жодних листів із вимогою про усунення порушення стосовно зобов`язання з зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов`язань, тому позивач була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та не мала можливості оспорити вимоги ТОВ «ФК «Сонаті», або їх виконати.

Позивачка посилається на те, що спірний виконавчий напис вчинено з порушенням норм статей 87-88 Закону України «Про нотаріат», пунктів 1-4 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Отже позивач вважає, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказані норми закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Ознакою безспірності виоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких супереченостей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує таий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Відповідно до пункту 1 Переліку про одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють простроченння виконання зобов`язання.

Враховуючи порушення вимог законодавства під час вчинення спірного виконавчого напису, позивачка звернулася до суду з указаним позовом.

Ухвалою судді від 04.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подавався.

У судове засідання позивачка не з`явилася, але скерувала до суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги просила задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, з невідомих причин, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального Сазонова О.М.. та приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. у судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, хоча про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач та треті особи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, але в судове засідання не з`явилися без поважних причин, не подали відзив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, що 25.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., був вчинений виконавчий напис № 1555 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ТОВ «ФК «СОНАТІ», боргу за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0440/82/91882911 від 13.08.2019 року, укладеним між позивачкою та АТ «Райфайзен Банк Аваль», право вимоги за яким перейшло спочатку до ТОВ «ФК «Ел. Ен. Груп», на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2- 31- F від 09.04.2020 року, а в подальшому до ТОВ «ФК «СОНАТІ», на підставі договору відступлення права вимоги № 07-12/20-S від 07.12.2020 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 17.12.2020 року по 25.06.2021 року. Загальна сума заборгованості за виконавчим написом становить 21104,89 грн. та складається з наступного: прострочена заборгованость за тілом кредиту в розмірі 16528,59 грн.; проценти за користуванням кредитом – 2912,14 грн; прострочена заборгованість за пенею в розмірі – 1164,16 грн. Крім того, з позивача стягнуті витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 500 грн.

Згідно рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2020 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірвано. Після розірвання шлюбу відновлено позивачці дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 .

16.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №66528800 про стягнення з позивачки заборгованості за виконавчим написом. 17.03.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Плесюком О.С. винесено постанову про арешт коштів боржника по вказаному виконавчому провадженню.

Стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вищевказаного Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, якою керувався нотаріус.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З оскаржуваного виконавчого напису вбачається, що напис вчинено відповідно до пункту 2 Переліку документів, що є порушенням, так як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14, вказаний пункт визнано незаконним та нечинним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі № К/800/6492/17 від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо. Натомість, розрахунок заборгованості зроблений банком, з урахуванням положень Переліку документів, не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Однак сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, постанові Верховного Суду від 06 червня 2019 року у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 750/1627/18, провадження № 61-43895св18.

З оспорюваного виконавчого напису та матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від стягувача та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому в нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Крім цього, відповідно до п. 3.1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (п. 3.4 глави 16 розділу II Порядку).

Відповідачем не надано суду документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, а сам по собі факт існування виконавчого напису не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Також не надано документів, які б підтверджували факт повідомлення позивача про наявність заборгованості перед вчиненням виконавчого напису.

Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі; чи повідомлявся позивач про наявність такої заборгованості (направлення вимоги про усунення порушень та її отримання боржником).

Крім того суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що кредитний договір є нотаріально посвідченим.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що під час вчинення спірного виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 1555 від 25.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК « СОНАТІ» заборгованості у розмірі 21104,89 грн., нотаріус не дотрималася вищезазначених положень Закону.

Розподіл судових витрат, суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд дослідивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, докази надані на підтвердження понесених позивачем судових витрат, вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною 25.06.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 1555 про стягнення з ОСОБА_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» заборгованості за кредитним договором – заява-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/0440/82/91882911 від 13.08.2019 року, укладеним між ОСОБА_8 та Акціонерним товариством «Райфайзен Банк Аваль», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Сонаті» у сумі 21104,89 грн. - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ «ФК» СОНАТІ» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. Ю. Степченко