Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №694/2739/26 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/2739/26

Провадження № 3/694/646/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.09.2026 року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж Ольга Юліанівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Звенигородського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 010709, 24.08.2026 о 12:10 год ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні магазину «Пара є» за адресою м.Звенигородка, вул..Чорновола 45, здійснювала роздрібну торгівлю компонентами для самостійного приготування рідин для електронних сигарет, які не містять марок акцизного податку, а саме реалізовувала продукцію, що що містило у своєму складі пропіленгліколь Е1520 та ароматичні фарбники «ELFLIQ», яка за розфасовкою та місцем реалізації призначена виключно для утворення пари в електронних сигаретах, чим порушила ч.10 ст.65 ЗУ № 3817-Х та вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Окрім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 010708, 24.08.2026 о 10:44 год ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні магазину «Пара є» за адресою м.Звенигородка, вул..Чорновола 45, здійснювала роздрібну торгівлю компонентами для самостійного приготування рідин для електронних сигарет, які не містять марок акцизного податку, а саме реалізовувала продукцію, що що містило у своєму складі пропіленгліколь Е1520 та ароматичні фарбники «ELFLIQ», яка за розфасовкою та місцем реалізації призначена виключно для утворення пари в електронних сигаретах, чим порушила ч.10 ст.65 ЗУ № 3817-Х та вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 156 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення мотивуючи тим, що у графі «потерпілий» дані не заповнено, графа майнова шкода - «не заподіяна», присутність понятих - не заповнено, графа свідки - не заповнена, графа пояснення ОСОБА_1 - «Викладено на окремому аркуші». До матеріалів справи також долучено: Акт вилучення товару від 24.08.2026, а саме: декількох пляшок ароматизаторів «ELFLIQ», пляшки гліцерину «Glycera» та пляшки підсилювача смаку, проте вилучені товари не є підакцизними та не вимагають наявності марки акцизного податку, а також не є рідиною для виготовлення електронних сигарет. Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складений фактично за відсутності жодних доказів вчинення ОСОБА_1 відповідного правопорушення, та зазначений у протоколі можливий склад правопорушення взагалі не відповідає нормі ч. 1 ст. 156 КУпАП. З протоколу вбачається, що поняті відсутні, відсутні також відеозаписи та інші належні, достатні та допустимі докази можливого вчинення правопорушення. При цьому особа, яка склала протокол, а саме: співробітник поліції, не була присутньою безпосередньо під час описаних у протоколі подій та за своїм процесуальним статусом не є свідком, та не може посилатися на вчинення якогось правопорушення без достатніх доказів. Відсутній будь-який доказ продажу товару, як для прикладу, копії чеку з терміналу безконтактної оплати банківською карткою чи фіскальний чек. Пояснення свідків також відсутні. В матеріалах про адміністративне правопорушення відсутній розрахунковий документ, який свідчив би про здійснення операції купівлі-продажу відповідної забороненої для продажу речовини / рідини / товару, або продажу товару без дозвільних документів.

Окрім того у протоколах про адміністративні правопорушення від 24.08.2026 відсутні посилання на особу, якій реалізовано зазначені у протоколі рідини та пояснення свідків (понятих), які були безпосередньо присутні під час вчинення адміністративного правопорушення. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт торгівлі вказаними рідинами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку не надано. Таким чином, у матеріалах даної справи недостатньо доказів для встановлення об`єктивної сторони правопорушення (торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку). Крім того, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП полягає у здійсненні торгівлі, тобто процесу обміну товарами та грошима. Однак у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо отримання ОСОБА_1 грошей від продажу, тобто виручки, яка відповідно до санкції ч.1 ст.156 КУпАП повинна бути конфіскованою у разі визнання громадянки ОСОБА_1 винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Вищевикладене виключає об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення та унеможливлює його склад.

Заслухавши ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»: 1. Роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб`єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах». 2. Роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється. Заборона, визначена абзацом першим цієї частини, також поширюється на безоплатне розповсюдження на території України тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах».

Згідно ч. 1 ст. 156 КУпАП, роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об`єкту; б) об`єктивної сторони; в) суб`єкту; г) суб`єктивної сторони.

Склад правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері торгівлі пивом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів та охорони здоров`я населення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП полягає у порушенні працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами або пивом, а саме продаж підакцизних товарів без марки акцизного податку.

Суб`єкт адміністративного проступку - працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни суб`єкти підприємницької діяльності в цих галузях.

В силу ст. ст. 245,280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (копія протоколу з відміткою про вручення додається).

Згідно статті 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

За приписами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії складений за відсутності достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 відповідного правопорушення, а зазначений у протоколі склад правопорушення не відповідає нормі ч. 1 ст. 156 КУпАП.

З протоколу вбачається, що поняті відсутні, відсутні також відеозаписи та інші належні, достатні та допустимі докази можливого вчинення правопорушення.

Відсутній будь-який доказ продажу товару, як для прикладу, копії чеку з терміналу безконтактної оплати банківською карткою чи фіскальний чек.

Пояснення свідків також відсутні.

При цьому, відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачається за порушення «правил торгівлі», тобто дана норма є бланкетною (тобто така, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність), а отже у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено не тільки відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт), але й має бути викладено їх зміст.

Не зазначення вищевказаних норм, що ставляться особі в порушення призводить до того, що таке обвинувачення є неконкретним, а отже це є порушенням права особи на захист і за таких обставин особа не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності.

Справа не може бути розглянута на підставі самого лише протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів, та протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 20 травня 2020 року (справа № 524/5741/16-а).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

У статті 2 вказаного Закону визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

В матеріалах про адміністративне правопорушення відсутній розрахунковий документ, який свідчив би про здійснення операції купівлі-продажу відповідної забороненої для продажу речовини / рідини / товару, або продажу товару без дозвільних документів.

У даному випадку при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП повинно бути надано оцінку тому факту, що жодних об`єктивних доказів реалізації у встановлений час та дату товару, який є предметом правопорушення, як і доказів того, що цей товар мав ознаку забороненої для продажу рідини та був / має бути знищений, не надано, а тому в порушення вимог ст. 245 КУпАП не може бути забезпечено всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, не може бути дотримано вимоги статті 280 КУпАП, встановлено непричетність до вчинення правопорушення.

Навіть сам факт визнання особою продажу певного товару не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє орган, що розглядає справі, обов`язку доведення обставин, викладених у протоколі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 08 липня 2020 року у справі № 177/525/17(2-а/177/23/17).

Навіть можливі пояснення якогось «покупця» за відсутності інших належних та допустимих доказів, все рівно не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі (показання інших свідків, відеофіксація тощо).

Відповідно до підпункту 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку. Отже, підакцизний товар повинен відповідати таким ознакам: має бути названим підакцизним товаром у відповідному законі України; до його ціни повинен включатися непрямий загальнодержавний податок — акцизний податок; його може бути віднесено до однієї з товарних позицій чи субпозицій загальнодержавного товарного класифікатора — УКТ ЗЕД, що в свою чергу передбачає відповідність цього предмета до державних вимог у сфері стандартизації і сертифікації.

Слід зазначити, що Гармонізована система опису та кодування товарів (далі — «ГСОКТ») була запроваджена Міжнародною конвенцією про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983, до якої Україна приєдналась 17.05.2002. Згідно із зобов`язаннями Міжнародної конвенції про ГСОКТ в Україні діє УКТ ЗЕД, яка в межах України відігравала роль національного товарного класифікатора навіть до приєднання до ГСОКТ.

З наведеного випливає, що підакцизними предметами визнаються не будь-які товари, а лише ті вироби, яким присвоєно певний код УКТ ЗЕД, що своєю чергою потребує встановлення відповідності даної продукції державним стандартам.

Отже, відповідальність за дії, передбачені ст. 156 КК, настає тоді, коли винна особа вчиняє певні дії щодо одного з видів продукції, яка за своїми товарними характеристиками підпадає під законодавче визначення підакцизного товару. Якщо ж продукт (товар) за якимись ознаками подібний до підакцизних товарів, але не містить усіх ознак цього товару, то він не може визнаватися предметом правопорушення, передбаченого ст. 156 КК.

Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПК до підакцизних товарів належать, зокрема, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Так, відповідно до пп. 14.1.56-4 п. 14.1 ст. 14. ПК рідини, що використовуються в електронних сигаретах, - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - «Закон 3817-ІХ») надає нам наступні визначення основних термінів:

сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - суміш нікотину, солі нікотину чистотою не менше 98 відсотків, спеціально підготовленої води, гліцерину дистильованого, пропіленгліколю та іншої сировини і матеріалів, які забезпечують встановлені виробником характеристики рідини, не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів) (п. 78 ч. 1 ст. 1);

терміни «акцизний склад», «пальне», «рідини, що використовуються в електронних сигаретах», «електронна марка акцизного податку», «підроблена електронна марка акцизного податку», «унікальний ідентифікатор», «унікальний груповий ідентифікатор», «графічний елемент електронної марки акцизного податку» - у значеннях, наведених у ПК (ч. 2 ст. 1 «Закону 3817-ІХ»).

Таким чином, законодавство розрізняє поняття рідин для електронних сигарет та сировини для виготовлення таких рідин.

Так, сировина - це окремі інгредієнти (ароматизатори, гліцерин, пропіленгліколь, нікотин) або їх базові суміші, які ще не є фінальним продуктом. Готова рідина - це змішаний продукт, готовий для заправки е-сигарети.

Статус підакцизності сировини та рідин також є різним:

Готові рідини: прямо включені до переліку підакцизних товарів за п. 215.1 ст. 215 ПК (незалежно від вмісту нікотину). Вони вимагають маркування електронними марками акцизного податку, ліцензії на виробництво/торгівлю та сплати акцизу при реалізації.

Сировина та компоненти: не є підакцизними товарами за ПК. Перелік у ст. 215.1 не включає окремі компоненти (наприклад, ароматизатори під кодом 3302 10 90 00 або гліцерин). Акциз накладається лише на готовий продукт - суміш, призначену для використання в е- сигаретах. Окремі інгредієнти (як сировина) не оподатковуються акцизом, поки не перетворяться на рідину (змішування в єдиний продукт).

Зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.06.2025 у справі № 140/8906/24 (провадження № К/990/18826/25) Верховний Суд дійшов таких висновків: Класифікація товарів за УКТ ЗЕД здійснюється виключно на підставі об`єктивних характеристик товару на момент митного оформлення (хімічний склад, функціональне призначення, форма випуску), а не за можливим подальшим використанням чи видом діяльності суб`єкта господарювання, який отримує товар.

Харчові ароматизатори (суміші запашних речовин без вмісту нікотину чи тютюну), задекларовані за кодом 3302 УКТ ЗЕД, не відповідають ознакам рідин, що використовуються в електронних сигаретах (код 2404), оскільки на момент декларування вони є сировиною для харчової чи іншої промисловості, не утворюють аерозоль і не призначені для інгаляції без згоряння.

Наявність харчових ароматизаторів, як загальної категорії, свідчить про те, що вони не містять нікотино- та тютюновмісні продукти, не є їх замінниками, і можуть додаватися не лише до рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Можливість використання спірного товару для виготовлення рідин, що використовуються в електронних сигаретах не є безумовною підставою для зміни товарної позиції задекларованого товару, який на момент декларування не був рідиною, що використовуються в електронних сигаретах та не був кінцевим продуктом для споживання.

Товарна позиція 2404 стосується саме нікотино- та тютюновмісні продукти або ж їх замінників.

Аналогічна позиція викладена в попередніх постановах Верховного Суду (наприклад, № 380/10416/21 від 24.10.2023), де наголошено, що класифікація не може базуватися на припущеннях щодо подальшого використання сировини.

У контексті вказаного вище харчові ароматизатори класифікуються за кодом 3302 10 90 00 саме як харчові ароматизатори (сировина без нікотину, не готова для інгаляції), висновки щодо його віднесення до підакцизних товарів (рідин для електронних сигарет) не можуть ґрунтуватися на припущеннях про можливе змішування чи використання. На момент обігу товар є сировиною, визначеною п. 78 ч. 1 ст. 1 Закону 3817-ІХ, яка не входить до переліку підакцизних за ст. 215.1 ПК.

Це ж саме стосується і підсилювачів смаку та глицерину - згідно протоколу та інших наявних у справі матеріалів стверджується, що нібито такий підсилювач смаку має у складі такий компонент, що надає йому ознаку підакцизного товару, або же нібито є складовою/сировиною для заправки пристроїв по типу «електронні сигарети».

Але при цьому до справи не надано жодних доказів такої обставини (у тому числі висновок експерта, що дійсно така рідина містить такі то речовини та що має таку то мету використання).

Що стосується самих пояснень особи, у відношенні якої було складено протокол, то у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Більше з тим, суд критично ставиться до фотокопій, які долучені до матеріалів справи, оскільки з них не можливо визначити місце вчинення правопорушення, не вбачається чи дійсно це вітрина магазину «Пара є», що по вул. Чорновола, 45, м.Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області.

Тобто, матеріалами адміністративної справи не доведено, що ОСОБА_1 здійснювала продаж рідин для електронних сигарет у місці, зазначеному в протоколі.

Таким чином, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 , не може бути беззаперечним доказом її вини, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих, не спростованих презумпції факту.

У зв`язку з чим суддя приходить до висновку про відсутність події, складу злочину, недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 156 КУпАП України.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП суддя

постановила:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Вилучені речові докази :

Ароматизатор «ELFLIQ Blueberry sour raspberry»Шт.1

Ароматизатор «ELFLIQ Lemon lime»Шт.3

Ароматизатор «ELFLIQ Blue razz lemonade»Шт.1

Ароматизатор «ELFLIQ Grape apple»Шт.4

Ароматизатор «ELFLIQ Blueberry»Шт.6

Ароматизатор «ELFLIQ Grape»Шт.7

Ароматизатор «ELFLIQ Pink Grapefruit»Шт.2

Ароматизатор «ELFLIQ Pear cranberry lemon»Шт.1

Ароматизатор «ELFLIQ Watermelon cherry»Шт.2

Гліцерин «Glycera»Шт.5

Підсилювач смакуШт.2

- повернути особі, у якої їх вилучено.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Черкаського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого для її оскарження.

Суддя Ольга Юліанівна Смовж