Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №562/2481/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2481/26

Номер провадження 2/562/1764/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., секретаря судових засідань Камінник В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , просило ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору, всього в сумі 9 680 грн. 22 коп., понесених судових витрат по справі 2 622 грн. 40 коп., 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 02.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено договір № 479456-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ "Бізнес Позика" 02.11.2023 направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти договір № 479456-КС-001 про надання кредиту. 02.11.2023 року відповідач, прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 479456-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ "Бізнес Позика" направлено ОСОБА_1, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-3111, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.

Відповідно до п. 2.1 договору кредиту, ТОВ "Бізнес Позика"надає позичальнику грошові кошти у розмірі 3000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16683334 процентів за кожен день користування кредитом.

ТОВ "Бізнес Позика" свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 479456-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав.

Станом на 23.07.2026 утворилась заборгованість за договором № 479456-КС-001 в розмірі 9 680 грн. 22 коп., що складається: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 3 000 грн. 00 коп. грн. 00 коп., що складається: сума прострочених платежів по процентах - 6 230 грн. 22 коп.; сума прострочених платежів за комісією - 450 грн. 00 коп.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 серпня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідач ОСОБА_1 , на неодноразові виклики в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення та оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що 02.11.2023 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 479456-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-3111, на номер телефону НОМЕР_1 вказаного в заявці, що підтверджується договором від 02.11.2023, підписаним у порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію".

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до матеріалів позовної заяви додано паспорт споживчого кредиту від 02.11.2023, що були надані споживачу до укладення кредитного договору.

На підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" зобов`язань по кредитному договору позивач надав довідку ТОВ» ПрофітГід» на підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів від 02.11.2023 про успішне перерахування коштів на картковий рахунок відповідача в сумі 3 000,00 грн.

Згідно з розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 23.07.2026 за договором №479456-КС-001 про надання кредиту, існує заборгованість в розмірі 9 680, 22 грн. 00 коп., що складається: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 3 000 коп. 00 грн.; сума прострочених платежів по процентах - 6 230 коп. 22 грн.; сума прострочених платежів за комісією - 450 грн.00 коп.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Пунктом 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до несправедливих віднесено, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації, понад п`ятдесят відсотків вартості продукції, у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Згідно з частиною восьмою цієї статті нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

У Рішенні від 11 липня 2013 року №7-рп/2013 Конституційний Суд України наголосив, що споживач є слабкою стороною договору споживчого кредиту та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності й розумності.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19 викладено висновок про те, що визначення процентів, які становлять непропорційно велику суму порівняно з розміром кредиту та покладаються на споживача у зв`язку з невиконанням ним зобов`язання, може свідчити про несправедливість відповідної умови договору та істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків на шкоду споживача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 зазначила, що якщо обсяг відповідальності боржника залежить виключно від установлених договором процентів та є нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам порушення, суд, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, за певних умов може зменшити розмір процентів як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 вказано, що під час вирішення вимог про стягнення процентів суд повинен керуватися чітко погодженими умовами кредитування та не допускати застосування умов, які дають кредитодавцю можливість вийти за межі погодженого строку і нарахувати непропорційно велику суму компенсації. Надмірні проценти спотворюють своє правове призначення та перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача.

Сама по собі обставина підписання відповідачем договору не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи не створюють їх умови істотного дисбалансу на шкоду споживача.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 479456-КС-001 від 02.11.2023 року позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за нарахованими процентами 6 230,22 грн., при сумі отриманого кредиту 3 000 грн., отже, заявлені проценти перевищують тіло кредиту у 2,07 рази. Такий розмір процентів є явно неспівмірним із сумою кредиту та наслідками порушення зобов`язання, створює для споживача надмірний фінансовий тягар і не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, визначеним частиною третьою статті 509 та статтею 627 ЦК України.

Згідно положення пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає справедливим, розумним і пропорційним визначити суму процентів, що підлягає стягненню, у розмірі 3 000 грн.

За таких обставин стандартна процентна ставка у частині, в якій вона застосовувалася після невиконання відповідачем зобов`язання у первісно визначений строк, фактично виконує не лише платіжну, але й компенсаційну та санкційну функцію незалежно від назви відповідного платежу у договорі. Тому така умова підлягає оцінці не лише з позиції свободи договору, але й на предмет відповідності вимогам статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

У стягненні решти заявленої заборгованості за процентами у розмірі 3 230,22 грн., слід відмовити як такої, що є непропорційною розміру основного зобов`язання та фактично становить надмірну компенсацію за його невиконання.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно правил пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 15 травня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс» було укладено договір про надання професійної правничої допомоги.

Згідно рахунку фактури №05 - 479456 - КС -001 від 15.05.2026 року, вартість наданої правової допомоги за підготовку позовної заяви складає 10 000 гривень.

Враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а тому позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1 773,97 грн. (6 450 грн. х 2 662,40/9680, 22 грн.)

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 612, 1048, 1049, 1050 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість по кредитному договору № 479456-КС-001 від 02.11.2023 на загальну суму 6 450 (шість тисяч чотириста п`ятдесят) грн. 00 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., сума прострочених платежів по процентах 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., сума прострочених платежів за комісією 450 (чотириста п`ятдесят) грн. 00 коп., крім того витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 1 773 (одна тисяча сімсот сімдесят три) грн. 97 коп., а всього на загальну суму 13 223 (тринадцять тисяч двісті двадцять три) грн. 97 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_2 .

Суддя: Ю.А. Ковалик