Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №562/2146/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа №562/2146/26

провадження №2/562/1588/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

/заочне/

"01" жовтня 2026 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У поданій в системі «Електронний суд» заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №8564229 від 22 лютого 2025 року в розмірі 23560 грн. 10 коп. та судові витрати в справі, обґрунтовуючи невиконанням відповідачем договірних зобов`язань.

Відзив на позов відповідач не подавав.

Сторони у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, у тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило.

Згідно поданого представником позивача клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без його участі.

При таких умовах суд вважає за можливе винести заочне рішення по справі на підставі наявних доказів, при цьому позивач не заперечує проти такого порядку вирішення спору.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч.6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Установлено, що 22 лютого 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №8564229 у вигляді електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням передбачених Законом України «Про електронну комерція» особливостей, за яким останній отримав кредит в розмірі 6931 грн. у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок карти № НОМЕР_1 строком на 345 днів до 02 лютого 2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,0010% річних на фактичну заборгованість та комісії за надання кредиту в сумі 866,38 грн. і за обслуговування кредиту в сумі 21347,48 грн.

Кредитор виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредит в межах встановленого ліміту, що підтверджується платіжним дорученням №148444996 від 22 лютого 2025 року про перерахування коштів в сумі 6931 грн. на належну відповідачу банківську картку, що не спростовано відповідачем.

27 червня 2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Свеа Фінанс»укладено договір факторингу №01.02-16/25, за яким право грошової вимоги за кредитним договором №8564229 від 22 лютого 2025 року за плату відступлено позивачу, що свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач передбачені кредитним договором обов`язкові платежі по поверненню суми кредиту в установлені строки не сплачував, чим порушив умови договору.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до положень ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З представленого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить 23560,10 грн. та складається з тіла кредиту в сумі 6931 грн., комісії за надання кредиту – 866,38 грн., комісії за обслуговування кредиту – 7762,72 грн. та штрафу в сумі 8000 грн.

Разом з тим, відповідно до п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України вбачається, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та наданий час не припинений.

А тому вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 8000 грн. за порушення договірних зобов`язань є безпідставними.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 викладено правову позицію, відповідно до якої, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Доказів надання кредитодавцем позичальнику додаткових послуг та їх переліку матеріали справи не містять, як і детального розрахунку комісії, нарахованої позивачем за обслуговування кредиту.

З огляду на викладене суд приходить до переконання про відсутність підстав для нарахування та стягнення з відповідача комісії за вказаним кредитним договором, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 6931 грн.

При постановлені рішення відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог (29,42%) в сумі 783 грн. 28 коп.

Керуючись ст.ст.258-273, 280-284, 351 – 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за кредитним договором №8564229 від 22 лютого 2025 року в сумі 6931 (шість тисяч дев`ятсот тридцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 783 (сімсот вісімдесят три) грн. 28 коп. судових витрат.

У решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанціїпротягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: