Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №539/3042/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3042/26

Провадження № 2/539/2231/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Овчаренко О.Л., за участі секретаря Коваль Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулось до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики №2277291 від 23.03.2024 в розмірі 13825,00 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 23.03.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір позики №2277291, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7000,00 грн., строк позики – 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 2,5% в день. Позикодавець виконав свої зобов`язання за договором позики та передав відповідачу у власність грошові кошти у розмірі 7000,00 грн. шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . Заборгованість відповідача за договором позики №2277291 від 23.03.2024 складає 13825,00 грн., з яких: 7000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 2100,00 грн. – сума заборгованості за процентами; 4725,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою. 25.02.2026 між первісним кредитором та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено договір факторингу №25/02/26, за яким позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в т.ч. і до відповідача за вищезазначеним договором позики. Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики, заборгованості за процентами та інших нарахувань не виконав ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором.

26.06.2026 судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

30.06.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» певні відомості.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, подала до канцелярії суду заяву про розгляд справи без її участі.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2277291 (далі – Договір).

Положеннями п. 1 Договору передбачено, що за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Параметри та умови позики: сума позики – 7000,00 грн.; строк позики – 30 днів; процентна ставка (базова) 2,50 %; дата надання позики – 23.03.2024; дата повернення позики (останній день) – 22.04.2024; денна процентна ставка/день – 1,00%; процентна ставка за понаднормове користування позикою – 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка – 2333,95%; орієнтовна загальна вартість позики – 9100,00 грн. (п. 2 Договору).

Згідно п. 4 Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором.

Договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 7m1gX4.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» належним чином виконало свої зобов`язання за договором позики №2277291, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 7000,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції та довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» вих.№КД-000161081/ТНПП від 29.04.2026 (дата 23.03.2024; сума 7000,00 грн.; отримувач ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 ).

Згідно відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вих.№20.1.0.0.0/7-260706/113679-БТ від 07.07.2026, наданої на виконання ухвали суду від 30.06.2026, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 .

З виписки за договором за період з 23.03.2024 по 26.03.2024 (клієнт – ОСОБА_1 ), наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», вбачається, що 23.03.2024 відбулось зарахування коштів у розмірі 7000,00 грн.

Строк повернення грошових коштів за договором позики наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за договором позики Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до відповідача слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

25.02.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (фактор) укладено договір факторингу №25/02/26, у відповідності до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно реєстру прав вимог №3 від 22.04.2026 до договору факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 в сумі 13825,12 грн., з яких: сума заборгованості за тілом – 7000,00 грн., сума заборгованості по процентам – 2100,00 грн.; сума заборгованості за пенею – 4725,00 грн.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Щодо розміру заборгованості за договором позики, що підлягає стягненню та правових підстав стягнення заборгованості за цим договором слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення договору позики між первісним кредитором та відповідачем, факт видачі кредиту боржнику, а також підтверджено наступне укладення договору факторингу між первісним кредитором та позивачем щодо спірного договору.

З наданого розрахунку заборгованості за договором позики №2277291 від 23.03.2024 вбачається, що заборгованість відповідача складає 13825,12 грн., з яких: сума заборгованості за тілом – 7000,00 грн., сума заборгованості по процентам – 2100,00 грн.; сума заборгованості за пенею – 4725,00 грн.

Доказів тому, що відповідачем було погашено вищевказані суми заборгованості, до суду надано не було. Договір позики у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Отже, існують підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №2277291 від 23.03.2024 у загальному розмірі 9100,00 грн., з яких: 7400,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 2100,00 грн. - заборгованість за процентами.

Стосовно пені у розмірі 4725,00 грн. суд зазначає, що вказаний розмір коштів не підлягає стягненню з відповідача, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При цьому виключення зі змісту Закону України «Про споживче кредитування» норм щодо заборони стягнення під час воєнного стану з боржника неустойки за невиконання позикових (кредитних) зобов`язань не має правового значення, оскільки якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України (п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та частково обґрунтованими, а тому суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики підлягає частковому задоволенню на суму 9100,00 грн. У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №850022860.1 від 22.06.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 13825,00 грн., однак позов підлягає задоволенню на суму 9100,00 грн., тому сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 1752,47 грн.

Щодо вимоги про стягнення правничої допомоги.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Представником позивача було надано копію договору про надання правничої допомоги №25/08/25/ФП від 25.08.2025, укладеного між позивачем та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, у якому сторони домовились, що правнича допомога, що надається за цим договором, полягає у здійсненні адвокатом комплексу заходів, спрямованих на стягнення належної до сплати клієнту заборгованості боржників за договорами позики, право вимоги за яким належить клієнту у судовому порядку, а також здійсненні захисту прав та інтересів клієнта, пов`язаних із стягненням заборгованості з боржників у спорах, що виникли внаслідок заходів, вжитих як клієнтом, так і адвокатом, по стягненню заборгованості у судовому порядку.

З п. 4.1 договору вбачається, що за надання правничої допомоги у відповідності до положень даного договору клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначних справах для формування позовної заяви – 500,00 грн. за одну справу; підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики/кредитом у малозначній справі – 4000,00 грн. за одну справу.

У витязі з акту №9ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 сторони вищевказаного договору детально описали зміст послуг, які були надані адвокатом, і оцінили послуги у 4500,00 грн. (500,00 грн. за вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначних справах для формування позовної заяви; 4000,00 грн. за судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді).

На думку суду, всі вказані у звіті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи та часткове задоволення позовних вимог. Пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 2000,00 грн.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 2000,00 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку – 300528) заборгованість за договором позики №2277291 від 23.03.2024 у розмірі 9100,00 грн. (дев`ять тисяч сто гривень), з яких: 7000,00 грн. (сім тисяч гривень) – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2100,00 грн. (дві тисячі сто гривень) – сума заборгованості за процентами.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку – 300528) судовий збір у розмірі 1752,47 грн. (одна тисяча сімсот п`ятдесят дві гривні сорок сім копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень). Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок 31/33. Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Л. Овчаренко