Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №381/4460/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3416/26

381/4460/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Гапонюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2026 року позивач АТ «Універсал Банк» в особі представника Пушок С.В. звернулися до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 11.10.2022 року відповідач звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank». Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Банк свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зі своєї сторони порушила взяті на себе зобов`язання та має заборгованість, яка складає 43369,30 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22.07.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, справу просили розглянути у відсутність представника банку.

В судове засідання відповідач не з`явилася, через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву в якій визнала чисте тіло кредиту. При винесенні рішення врахувати сплачені нею кошти в розмірі 8000,00 грн та зменшити загальну суму стягнення. Справу просила розглянути в її відсутність та розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців. Звільнити від сплати судового збору на користь банку або мінімізувати його, враховуючи відсутність в неї доходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

При розгляді справи судом встановлено, що 11.10.2022 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг Мonobank. В анкеті-заяві вказано, що відповідач погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank|Universal bank, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.

У анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг Мonobank відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись нею для вчинення правочинів та платіжних операцій, визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису.

Умови і правила обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank|Universal bank, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту були надані банком ОСОБА_1 через мобільний додаток та підписані нею шляхом накладання електронного цифрового підпису.

Відповідно до п. 2.1 розділу I Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank|Universal bank банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору в тому числі, платіжної системи MasterCard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.

Отже, між сторонами справи укладено договір про надання банківських послуг Мonobank від 11.10.2022 року, який є змішаним договором та містить елементи різних договорів, зокрема договорів банківського рахунку та договору про споживчий кредит.

Банк та позичальниця досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

За умовами укладеного між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг monobank від 11.10.2022 року банк емітував та видав відповідачу платіжну картку, відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 та надав позичальниці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Пільгова процентна ставка за користування кредитом становила 0,00001 % річних, базова - 3,1 % на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період за кожен день з моменту виникнення заборгованості), а збільшена - 6,2 % на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).

Частиною першою ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач станом на 07.06.2026 року має заборгованість за укладеним договором в сумі 43369,30 грн, а саме: загального залишку заборгованості за тілом кредиту - 30240,05 грн, заборгованості за пенею - 9634,20 грн., заборгованості за порушення грошового зобов`язання – 3495,05 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Згідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах встановлених договором.

Як вбачається з виписки АТ «Універсал Банк» про рух коштів по картці від 08.08.2026 року № НОМЕР_2 по рахунку НОМЕР_3 належної відповідачу, заборгованість, станом на 08.08.2026 року за вказаним рахунком становить 43665,71 грн. При цьому сума зарахувань 8046,20 грн. Таким чином загальний розмір заборгованості станом на 08.08.2026 року становить 35619,51 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення пені в сумі 9634,20 грн та боргу за порушення грошового зобов`язання в сумі 3495,00 грн, суд зазначає наступне.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідно до розділу І Умов і правил надання банківських послуг, із урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, сторони погодили, що за несвоєчасне виконання Клієнтом Вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, Клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов`язання шляхом сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.

Як передбачено п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлано, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно нараховано пеню та борг за порушення грошового зобов`язання, а тому вимога в цій частині позову (заборгованості за пенею 9634,20 грн., боргу за порушення грошового зобов`язання - 3495,00 грн.) задоволенню не підлягає.

Крім того, за умовами п. 6 Паспорта споживчого кредиту, підписаного сторонами, який є частиною кредитного договору, за прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит пеня не передбачена.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені при розгляді справи, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 22490,31 грн (35619,51 грн, загальна заборгованість станом на 08.08.2026 – 13129,20 грн, заборгованість за пенею та порушення грошового зобов`язання).

Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Відповідно до ст.141,142 ЦПК України, у зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову, що становить 690,22 грн, а також стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 690,22 грн.

Щодо заяви відповідача про надання можливості сплати заборгованість частинами, у зв`язку з неможливістю сплатити повністю всю суму, слід зазначити наступне.

Пунктом 2 частини 7 статті 265 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні (ч. 1 ст. 267 ЦПК України).

Відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом. Розстрочка це спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.

Згідно частин 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Водночас, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували її доводи про наявність на даний час важкого матеріального стану, які б були підставою для розстрочки виконання судового рішення, а тому суд дійшов висновку, що заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст. 526, 610, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер – НОМЕР_4 , зареєстр.: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнах.: м. Київ, вул. Оленівська, 23, рахунок IBAN НОМЕР_5 , МФО 322001, заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11.10.2022 року, у розмірі 22490,31 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом, а також судові витрати в розмірі 690,22 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Акціонерному товариству «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнах.: м. Київ, вул. Оленівська, 23 з державного бюджету судовий збір в розмірі 690,22 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення проголошено 30 вересня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В. Соловей