Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №375/1748/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1748/26

Провадження № 3/375/854/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Штифорук Оксана Вікторівна, розглянувши матеріали, які надійшли від командира батальону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

19.07.2026 року о 13 год 51 хв в с-ще Рокитне, вул. Космонавтів, 1, ОСОБА_1 керував тз електромопедом Corso з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога кетегорично відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Правопорушник подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та про закриття справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У клопотанні зазначає, що не керував транспортним засобом та не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, оскільки не був тим суб`єктом, який зобов`язаний проходити огляд на стан сп`яніння (що підтверджується відеозаписом з нагрудної бодікамери). ОСОБА_1 19.07.2026 о 13:51 перебував на електровелосипеді Corso, який був припаркований біля магазину. Жодним транспортним засобом ОСОБА_1 не керував. ОСОБА_1 не було зупинено працівниками поліції полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, жодних порушень Правил дорожнього руху допущено не було. Працівники поліції не звернули увагу на той факт, що на місці події до них зверталася жінка та повідомляла про те, що вона керувала електровелосипедом. Також у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що «... керував ТЗ: електромопед Corso», відповідно до вимог п. 1.10 Правил дорожнього руху мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

На відеозаписі доданому поліцейськими до матеріалів справи зафіксовано, що пристрій для перевезення людей (електровелосипед Corso) має три колеса та не підпадає під визначення мопеда та механічного транспортного засобу.

Також працівники поліції до моменту пропозиції огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 19.07.2026 о 13:57 повідомили, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. (що зафіксовано на відеозаписі поліцейських). Після того як працівники поліції повідомили про те, що буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, поліцейські всупереч вимогам чинного законодавства запропонували пройти огляд на стан сп`яніння. Звертає увагу суду, що спочатку поліцейський повідомляє про те, що буде складений протокол про адміністративне правопорушення (не зрозуміло на підставі чого), а лише після того як поліцейський прийняв рішення про складання протоколу, поліцейський запропонував пройти огляд.

На відеозаписі, що доданий працівниками поліції до матеріалів справи зафіксовано, що поліцейський повідомляє про складання протоколу о 13:57:59 та усно запропонував пройти огляд на місці о 13:58:06, всупереч вимог чинного законодавства України, поліцейський порушив порядок направлення водіїв на огляд на визначення стану сп`яніння, оскільки спочатку фактично о 13:57 повідомив про складання протоколу, а уже після прийняття рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейський виписав направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння та о 14:39 нормативно на виконання вимог законодавства, запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та надав акт для підписання, уже після складання протоколу.

Тобто, поліцейський не встановивши чи відмовляється ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не вручалося, як того вимагає чинне законодавство України, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного сп`яніння.

Також до протоколу про адміністративне правопорушення доданий акт огляду на стан сп`яніння, у якому не зазначено дату та час його складання та не зазначено будь-яких даних, що підтверджують належність цього акту до події, яка відбувалась 19.07.2026 року.

Поліцейські лише після складання протоколу про адміністративне правопорушення (о 14:39 на відео) за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення надали для підпису акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення, де ОСОБА_1 не поставив підпис про згоду, однак зауважив поліцейським про можливість проходження огляду у закладі охорони здоров`я, оскільки так може бути краще та додатково повідомив, що не вважає за потрібне проходити огляд на стан сп`яніння, оскільки не керував транспортним засобом.

Поліцейський дослівно повідомив: 13:58:05 поліцейський говорить: «огляд на місці будете проходити». Відповіді від ОСОБА_1 не отримує (оскільки в розмові приймало участь декілька осіб, відмова ОСОБА_1 на відеозаписі не зафіксована). Хтось із учасників розмови говорить: «Ми в лікарню підемо». 13:58:08 «в медичному закладі будете проходити?». 13:58:10 Хтось із учасників розмови говорить: «ми самі поїдемо». 13:58:11 поліцейський говорить: «самостійно, з нами не будете їхати?». 13:58:12 Хтось із учасників розмови говорить:: «ні». 13:58:13 поліцейський говорить: «харашо».

Вважає, що поліцейський належним чином не пропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законодавством порядку та не забезпечив належним чином дотримання процедури огляду на стан сп`яніння. Також процедура належним чином не зафіксована на портативні відеореєстратори.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723477 від 19.07.2026; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕПР1 № 723477 від 19.07.2026; довідкою про отримання посвідчення водія; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препартів, що знижують увагу та швидкість реакції; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальону №2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП Київській області капрала поліції Шишмарьова Д.С. від 19.07.2026; диском з відеозаписом зафіксованим на нагрудну бодікамеру працівниками поліції.

Щодо доводів про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом суд зазначає, що такі доводи спростовуються наявними у матеріалах справи відеозаписами.

Так, відповідно до відеозапису з відеореєстратора 70mai (Clip-8) вбачається, що о 13:51:15 транспортний засіб рухається, перетинає проїзну частину та здійснює паркування біля магазину.

Згідно з відеозаписом Clip-9, який є продовженням відеозапису з відеореєстратора 70mai (Clip-8), після зупинки транспортного засобу до магазину під`їхали працівники поліції. На відеозаписі зафіксовано, що за кермом транспортного засобу перебуває ОСОБА_1 , тоді як на задньому сидінні знаходиться інший чоловік. Вказана особа першою виходить із транспортного засобу та прямує до магазину, після чого ОСОБА_1 виходить із місця водія.

Крім того, зазначені обставини узгоджуються із відеозаписом з нагрудної боді-камери працівника поліції. Так, о 13:51:43 працівник поліції, підїхавши до ОСОБА_1 , запитує: «Чому на т.з. через сплошку перескочили?». На це ОСОБА_1 відповідає: «Ми з`їхали з дороги. Сплошної ніякої немає. Ми повернули з дороги». Після цього працівник поліції уточнює: «З тієї сторони переїхали?», на що ОСОБА_1 відповідає: «Ні».

Надалі працівник поліції запитує у ОСОБА_1 , чи все гаразд із документами на транспортний засіб, на що останній відповідає: «Так».

Таким чином, зміст зазначених відеозаписів у сукупності свідчить про те, що саме ОСОБА_1 перебував на місці водія транспортного засобу, а його твердження про те, що він не керував транспортним засобом, не узгоджуються із зафіксованою на відеозаписах послідовністю подій.

Щодо доводів про те, що зупинки транспортного засобу не відбувалося, суд зазначає, що на відеозаписі з відеореєстратора 70mai Clip-8 перед транспортним засобом працівників поліції рухається вантажний автомобіль. Надалі в кадрі з`являється транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , який перетинає правий бік дороги та здійснює рух у напрямку магазину, розташованого зліва від проїзної частини.

Працівник поліції, вважаючи, що водій зазначеного транспортного засобу перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, здійснив рух за ним та зупинився біля транспортного засобу, після чого звернувся до ОСОБА_1 із відповідним запитанням щодо обставин його руху.

Таким чином, з відеозапису вбачається послідовність подій, за якої після руху транспортного засобу ОСОБА_1 працівник поліції здійснив його переслідування та зупинився безпосередньо біля нього для з`ясування обставин руху.

Стаття 64 Конституції України встановлює, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України та діє на даний час.

Крім того, як зазначалось вище, диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність не лише особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а й тієї особи, яка керує транспортним засобом, але відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водія працівниками поліції.

Отже, обставини зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 працівниками поліції жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів, що пристрій для перевезення людей (електровелосипед Corso) має три колеса та не підпадає під визначення мопеда та механічного транспортного засобу.

Оскільки визначення транспортного засобу для цілей застосування ст. 130 КУпАП сам КУпАП не містить, для вказаних цілей слід керуватися нормами спеціального законодавства та Правилами дорожнього руху.

Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Пункт 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначає, що електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Таким чином, особи, що керують, такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, є водіями і зобов`язані дотримуватися Правил дорожнього руху.

Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 р. у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

При цьому законодавець не обмежує нижньою межею потужність електродвигуна для вирішення питання щодо отримання прав на керування двоколісним транспортним засобом, а відрізняє виключно верхню межу, яка впливає на різні категорії прав (А1 або А).

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Щодо доводів про порушення працівниками поліції процедури огляду на стан сп`яніння суд зазначає наступне.

Відповідно до відеозапису з нагрудної боді-камери працівника поліції, о 13:53:00 працівник поліції запитав у ОСОБА_1 , чи вживав він алкогольні напої. Після цього працівник поліції запропонував ОСОБА_1 дихнути, однак останній відмовився та зазначив: «Навіщо я буду дихать? Ви бачили, що я їхав?». На це працівник поліції відповів: «Так».

За приписами ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 підстава для проведення огляду на відповідний стан сп`яніння випливає саме з внутрішнього переконання поліцейського, що особа перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За таких обставин, констатовані поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 мають місце, та також підтверджуються відеозаписом із нагрудних камер поліцейських.

О 14:03:00 працівник поліції, після виявлення ознаки запаху алкоголю, запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. На вказану пропозицію ОСОБА_1 відповів: «Ні».

Після цього працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі та повідомив йому про виявлені ознаки, які стали підставою для проведення такого огляду.

О 14:03:31 працівник поліції повторно запропонував ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проходження огляду. На це ОСОБА_1 відповів: «Я не їхав. Навіщо мені їхати до медичного закладу?».

Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі по тексту Інструкція), відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп`яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу І Інструкції).

Таким чином, із зазначеного відеозапису вбачається послідовність дій працівника поліції: після виявлення ознак, які могли свідчити про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, від проходження якого він відмовився, після чого працівник поліції запропонував пройти огляд у медичному закладі, від чого ОСОБА_1 також фактично відмовився, посилаючись на те, що транспортним засобом не керував.

Крім того, о 14:39:16 ОСОБА_1 повідомив працівнику поліції, що самостійно поїде та пройде огляд у медичному закладі. Водночас будь-яких доказів на підтвердження того, що після складання протоколу він звертався до медичного закладу та проходив огляд на стан сп`яніння, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

За приписами ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За не виконання даної вимоги передбачена відповідальність за ч. 1ст.130 КУпАП.

Санкція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає покарання для водіїв у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Із урахуванням характеру вчиненого правопорушення, обставин даної справи, а також всіх наявних доказів в їх сукупності, суддя вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.40-1, ч.1 ст.130,283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави (Рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; кодкласифікації доходів бюджету: 21081100) у розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,штраф у подвійному розмірі в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, відповідно до статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,в дохід держави (рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; кодкласифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.

Суддя Оксана ШТИФОРУК