Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №358/1644/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1644/26 Провадження № 2/358/1268/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний Київської області в складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.

за участю секретаря Ведмеденко І.В.

розглянув у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської міської ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просить визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 .

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є донькою померлого ОСОБА_2 , яке за життя склав заповіт на її ім`я. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після чого відкрилася спадщина на належне йому майно, спадкоємцем якого за заповітом є позивачка. 22 червня 2026 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області із заявою про прийняття спадщини, однак відповідно до роз`яснення приватного нотаріуса у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для її прийняття, який становить шість місяців та закінчився 12 червня 2026 року, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Строк для прийняття спадщини позивачкою пропущено на десять днів. Позивачка зазначає, що пропущений строк є незначним та не свідчить про втрату нею інтересу до прийняття спадщини. Безпосередньо в останні дні встановленого строку її чоловік потрапив до лікарні, а позивачка має графік роботи з одним вихідним днем на тиждень, що утруднило своєчасне звернення до нотаріуса. У зв`язку з наведеними обставинами позивачка змушена звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В підготовче судове засідання позивач та його представник не з`явились, від представника надійшла заява про слухання справи у їх відсутність, позов підтримують та просять його задовольнити.

В підготовче судове засідання представник відповідача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотання учасників справи суд вирішив за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 за актовим записом № 5-В вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_2 . – а.с. 10

ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 . – а.с. 4

З копії свідоцтва про смерть за актовим записом № 484 серії НОМЕР_3 , виданого Богуславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 12 грудня 2025 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки – ОСОБА_2 . – а.с. 6

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Саварської сільської ради Богуславського району Київської області 22 травня 2014 року, відповідно до якого все належне їй майно заповів своїй доньці - позивачці ОСОБА_1 . – а.с. 8

Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю серії IV № 106234 від 27.02.2004 р., ОСОБА_2 на підставі рішення 17 сесії 23 скликання Саварської сільської Ради народних депутатів від 29.01.2002 № 74 отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2,337 га з призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Саварської сільської ради. – а.с.9

З довідки, виданної Саварським старостинським округом №11 виконавчого комітету Богуславської міської ради, вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований та на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . – а.с. 12

Відповідно до роз`яснень приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Вашеки С.В. від 22.06.2026, ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні спадщини у зв`язку із пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини.- а.с. 7

Згідно інформації приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Вашеки С.В. від 17.09.2026 № 40/01-16, після смерті ОСОБА_2 поза межами шестимісячного строку для прийняття спадщини із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину зверталась його донька – ОСОБА_1 . Інші спадкоємці за законом із заявами про прийняття чи про відмову від спадщини не зверталися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Спадкова справа не заведена.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.24 Постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 р. особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності", як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , терміном два місяці, після набрання рішенням суду законної сили, який є достатнім для вчинення відповідної дії, спрямованої на реалізацію позивачем належного йому права на спадкування.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці, після набрання цього рішення суду законної сили, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець