Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №358/1636/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1636/26 Провадження № 2/358/1265/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний Київської області в складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.

за участю секретаря Ведмеденко І.В.

розглянув у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Чайка Ольга Вікторівна до Богуславської міської ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просить визначити йому додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є сином померлої ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт на його ім`я. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, після чого відкрилася спадщина на належне їй майно, спадкоємцем якого за заповітом є позивач. У 2013 році, дізнавшись про заповіт, позивач 22.04.2013 звернувся із письмовою заявою про прийняття спадщини до Богуславської районної державної нотаріальної контори Київської області, яка була посвідчена секретарем виконавчого комітету Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області та зареєстрована в реєстрі за № 31. У заяві позивач зазначив, що приймає спадкове майно, просив витребувати необхідні документи та видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом, тобто оформляв прийняття спадщини та був переконаний, що вчинив усі необхідні для цього дії. Лише у 2026 році, маючи намір розпорядитися успадкованим майном, позивач з`ясував, що спадкова справа не заводилася, а право власності на спадкове майно не оформлене, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду з цим позовом про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В підготовче судове засіданні позивач та його представник не з`явились, проте від представника надійшла заява про слухання справи у їх відсутність, позов підтримують та просять його задовольнити.

В підготовче судове засідання представник відповідача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотання учасників справи суд вирішив за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 за актовим записом № 3 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 . – а.с. 9

З копії свідоцтва про смерть за актовим записом № 23 серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області 01 вересня 2012 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача - ОСОБА_2 . – а.с. 10

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений Дибинецькою сільською радою Богуславського району Київської області 27 жовтня 1986 року, відповідно до якого все належне їй майно заповіла своєму сину - позивачу ОСОБА_1 . – а.с. 11

На день смерті спадкодавця відкрилася спадщина, до складу якої увійшли: житловий будинок з відповідною частиною господарських споруд, розташований у с. Дибинці Обухівського (кол. Богуславського) району Київської області; земельна частка (пай) СТОВ «Рось» у с. Дибинці Обухівського (кол. Богуславського) району Київської області; грошові вклади в Ощадному банку № 2873; земельна ділянка, розташована на території Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області.

22.04.2013 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою про прийняття спадщини, адресованою Богуславській районній державній нотаріальній конторі Київської області. Зазначена заява була посвідчена секретарем виконавчого комітету Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області та зареєстрована в реєстрі за № 31. – а.с. 12

Згідно з довідкою КП КОР «Київське обласне БТІ» за вих. № БЦ2434/1 від 26.06.2026, станом до 01.01.2013 на житловий будинок АДРЕСА_1 державна реєстрація права власності не проводилася. – а.с. 16

24 червня 2026 року ТОВ «ПРОЕКТ-МОНТАЖ-БУД» на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт, сформований у Реєстрі будівельної діяльності за реєстраційним номером ТІ01:4514-6814-6029-5358. – а.с. 17-23

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК № 0414740 від 04 квітня 2012 року, причиною якої є захворювання, пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії серії № НОМЕР_3 , виданого 01 квітня 2009 року. – а.с. 25

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 13893, позивач ОСОБА_1 у 2018 році знаходився на стаціонарному лікуванні в інсультному блоці при неврологічному відділенні КНП БМР «Білоцерківська МЛ №2». – а.с.27

Постановою приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Дошки Л.А. від 10.08.2026 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке належало його матері ОСОБА_2 , оскільки він не прийняв спадщину у строк, передбачений ст. 1270 ЦК України.- а.с. 14

Згідно інформації приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Дошки Л.А. від 22.08.2026 № 01-16/181, після смерті ОСОБА_2 поза межами шестимісячного строку для прийняття спадщини із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим Дибинецькою сільською радою 27.10.1986 р. звернувся її син – ОСОБА_1 . Інші спадкоємці за законом із заявами про прийняття чи про відмову від спадщини не зверталися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.24 Постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 р. особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності", як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , терміном два місяці, після набрання рішенням суду законної сили, який є достатнім для вчинення відповідної дії, спрямованої на реалізацію позивачем належного йому права на спадкування.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці, після набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець