Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №289/1613/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1613/26

Номер провадження 1-кп/289/217/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

потерпілого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12026060670000089 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Малин, Житомирської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, вдівця, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , до взяття під варту проживаючого в АДРЕСА_2 , учасника бойових дій, судимості не має, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2026 року близько 11:32 години ОСОБА_4 , повернувшись додому до будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_2 виявив власну дружину ОСОБА_8 у стані алкогольного сп`яніння, будучи обуреним постійним вживанням алкогольних напоїв дружиною вирішив проучити її за вживання алкоголю.

В подальшому без розриву у часі ОСОБА_4 , діючи з непрямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення тілесних ушкоджень в області голови і хоча і не бажаючи спричинення саме тяжких тілесних ушкоджень, але свідомо припускаючи їх настання, тобто ставлячись байдуже до наслідків, брав правою рукою за футболку в області грудей та 6-7 разів піднімав ОСОБА_8 та різко відпускав від чого остання вдарялась потилицею та тім`яною ділянкою голови об дерев`яну підлогу, від чого отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під тверді та м`які оболонки головного мозку, що ускладнилась набряком та набубнявінням речовини головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння.

В подальшому в період з 19:00 06.05.2026 до 02:22 07.05.2026 ОСОБА_8 померла від вказаних тяжких тілесних ушкоджень, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Таким чином, за викладених обставин, стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої.

Під час судового розгляду справи обвинувачений винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, попросив вибачення у потерпілого, фактичні обставини справи не оспорював та показав, що дійсно за вищевказаних обставин заподіяв своїй дружині ОСОБА_8 умисні тяжкі тілесні ушкодження, зазначивши, що 06 травня 2026 року повернувся додому, його зустрів син, який розповів, що матір перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Обвинувачений розлютився, оскільки потерпіла останнім часом часто вживала алкоголь, зайшов до кімнати, де перебувала ОСОБА_8 . Вона намагалась підвестися, однак так як перебувала у стані алкогольного сп`яніння, впала на підлогу. Обвинувачений, щоб провчити її взяв за футболку та неодноразово піднімав та відпускав, внаслідок чого вона головою вдарялась об підлогу. Після цього, обвинувачений пішов на роботу. Ввечері потерпіла приходила до нього на роботу, вони спілкувались, на проблеми зі здоров`ям не скаржилась. Також обвинувачений звернув увагу на те, що 06.05.2026 в стані алкогольного сп`яніння не перебував, являється військовослужбовцем, однак після поранення і лікування не повернувся на військову службу. У судових дебатах ОСОБА_4 повністю визнав вину і погодився із запропонованим прокурором покаранням у виді восьми років позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що є батьком потерпілої. З обвинуваченим раніше мав неприязні стосунки. Очевидцем скоєння інкримінованого злочину не був, однак від онука дізнався, що обвинувачений 06 травня 2026 року повернувся додому у стані алкогольного сп`яніння і почав бити потерпілу. Щоб онук не заважав, обвинувачений закрив його у сусідній кімнаті, тому той чув, як потерпіла спочатку кричала, а потім затихла. Потерпілий ОСОБА_6 наполягав на призначені обвинуваченому суворого покарання.

За клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим та потерпілим, судовий розгляд проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. При цьому, ОСОБА_4 та іншим учасникам процесу судом роз`яснено, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину доведена повністю, а тому кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої.

Призначаючи покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.

Враховуючи вчинений обвинуваченимзлочин, який є тяжким,наявність обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, тобто визнання ним вини, та обставини, що обтяжує обвинуваченому покарання, а саме вчинення злочину щодо подружжя,дані про особу обвинуваченого, який судимості не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується, як такий відносно якого скарги не надходили, за місцем служби характеризується позитивно, має на утриманні малолітнього сина, являється учасником бойових дій, та приймаючи до уваги зазначені обставини у їх сукупності, а також думку потерпілого, який просив суворо покарати обвинуваченого, та позицію прокурора,суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України та вважає за необхідне обрати йому покарання у виді восьми років позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Долю речових доказів суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України суд вважає за необхідне скасувати арешт з речового доказу, який було накладено ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 11.05.2026 (а.с. 51-52).

Відповідно до ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні у сумі 3850,88 грн (а.с. 88).

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу та його продовженні, тому запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили, але не довше ніж на шістдесят днів з дня ухвалення вироку.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбуття покарання час його попереднього ув`язнення з 07.05.2026 і до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речовий доказ, що зберігається у Відділенні поліції №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, а саме: мобільний телефон марки «Motorola», моделі «Moto-C14» – повернути обвинуваченому.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні у сумі 3850 гривень 88 копійок.

Скасувати арешт з мобільного телефону марки «Motorola», моделі «Moto-C14», упакований в спецпакет НПУ №CRI1093103, що накладено 11.05.2026 ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, залишити тримання під вартою без права внесення застави, але не довше ніж на шістдесят днів з дня ухвалення вироку, роз`яснивши йому право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.

Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а також не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1