Суд: Ємільчинський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №295/6077/26
Суддя: Корсун Т. Г.
Справа № 295/6077/26
РІШЕННЯ
іменем України
"30" вересня 2026 р. селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання Т.В. Лук`янчук, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - позивач), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 1442-0124 від 01.09.2024 в розмірі 46270 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що 20.12.2025 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідач за допомогою веб-сайту navse.in.ua уклали електронний договір про надання кредиту № 1442-0124. Згідно з умовами кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 10000 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту – 20% від суми кредиту; знижена % ставка – 0,90 % в день; стандартна % ставка – 1,00% в день.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак відповідач, всупереч умовам кредитного договору, порушив взяті на себе зобов`язання, не повернув у повному обсязі кредитні кошти позивачу, а також не виконав усі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем після спливу строку, встановленого в договорі. У зв`язку із зазначеними порушеннями, відповідач станом на 18.03.2026 року має заборгованість за кредитним договором, яка становить 46270,00 грн. та складається із: заборгованості за кредитом 10000 грн.; заборгованості за нарахованими процентами 29860,00 грн., заборгованості по комісії 2000 грн., заборгованості по штрафам – 4410,00 грн.
Ухвалою суду від 05.06.2026 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу роз`яснено його право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву.
22.06.2026 року представником відповідача – адвокатом Пивоваром Владиславом Олександровичем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1442 0124 від 01.09.2024 року — відмовити повністю.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача, зокрема зазначив, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є недоведеними та необґрунтованими. Позивач не надав належних і достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 уклав електронний договір № 1442-0124, отримав одноразові ідентифікатори, використав їх для підписання договору, пройшов BankID ідентифікацію та фактично отримав кредитні кошти. Також позивач не довів правомірність кожної складової заявленої заборгованості: процентів, комісії та штрафів. Наданий розрахунок є внутрішнім документом позивача та не може самостійно підтверджувати існування, розмір і правову підставу боргу.
Також представник відповідача просив витребувати: - у позивача докази створення відповідачем заявки за договором № 1442-0124 від 01.09.2024 року, докази реєстрації ОСОБА_1 в особистому кабінеті позивача, докази входу до особистого кабінету у дату укладення договору, докази генерації одноразових ідентифікаторів A9081 та A4405, докази надсилання одноразових ідентифікаторів, із зазначенням каналу надсилання, номера телефону/e-mail, дати та часу, а також інші докази щодо укладення кредитного договору саме ОСОБА_1 ; - у АТ КБ «ПриватБанк» повні технічні реквізити операції № 2511243280, Order ID 76dd3b61-e362-4033 baee-24c095d2adf7, на суму 10000,00 грн. від 01.09.2024 року, підтвердження фактичного зарахування 10000,00 грн. на платіжний інструмент отримувача, відомості про банк-емітент платіжної картки отримувача, інформацію, чи належала картка/рахунок з маскою, зазначеною у квитанції та довідці, ОСОБА_1 .
Ухвалою від 10.07.2026 року клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено та витребувано докази зазначені у відзиві на позовну заяву.
16.07.2026 на адресу суду надійшла заява ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про виконання ухвали суду від 10.07.2026 року у якій представник позивача зазначила, що відповідач, перед укладенням кредитного договору ознайомився з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1442-0124 (Графік платежів за Договором), які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови. Після цього відповідач підписав кредитний договір № 1442-0124 від 01.09.2024 року відповідно до розділу 13 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A4405, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.
Крім того відповідачем було передано позивачу персональні дані, що містяться в кредитному договорі (паспортні дані, ідентифікаційний код, місце реєстрації), як належної ідентифікації ОСОБА_1 з метою укладення договору.
Тобто на думку представника позивача відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору, оскільки без відповідних дій з боку відповідача (створення за допомогою веб-сайту Заявки) укладення договору було б неможливе і кредитні кошти не були б йому перераховані.
Також представник позивача вважає, що комісія нарахована відповідно до умов договору, з якими був ознайомлений відповідач. Нарахування процентів також відбувалось у відповідності до умов Договору та у строк визначений кредитним договором, після закінчення строку кредитування, а саме після 27.06.2025 року нарахування процентів було зупинено.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що за допомогою веб-сайту (https://navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, 01 вересня 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1442-0124 (далі- кредитний договір), за умовами якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачу кредит у розмірі 10000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до п. 4.1 кредитного договору загальний розмір кредиту становить 17000 грн., дата надання/видачі кредиту 01.09.2024 року.
Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. (п. 4.2 договору).
Згідно п. 4.6 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору).
Тобто сторонами погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування за користування кредитними коштами.
Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі – Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 27.06.2025 року. Строк дії Договору є рівним строку кредитування. (п. 4.9 договору).
В розділі 13 «Реквізити сторін» ОСОБА_1 вказав номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується квитанцією від 01.09.2024 року згідно якої ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахувало 01.09.2024 року коштів в сумі 10000 грн. на картку № НОМЕР_2 через платіжну систему.
Крім того згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260724/50703-БТ від 03.08.2026 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . На вказану картку 01.09.2024 року було зараховано кошти в сумі 10000,00 грн., призначення UKR KREDIT FINA. Viplata zaima Creditkasa. ID платежу 2511243280.
Відповідач порушив умови Договору і не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №1442-0124 від 01.09.2024 року становить 46270,00 грн. та складається із: заборгованості за кредитом 10000,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами 29860,00 грн.; заборгованості за комісією 2000,00 грн.; заборгованості за штрафами – 4410,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором 1442-0124 від 01.09.2024 року, станом на 18.03.2026. З вказаного розрахунку також вбачається, що відсотки за користування кредитом в розмірі 1,00% за день нараховувались впродовж 300 днів, в період з 01.09.2024 року по 27.06.2025 року, включно.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-VIII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.
Досліджені судом докази підтверджують те, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. Відповідач підписав цей договір одноразовим ідентифікатором, направленим товариством на телефонний номер відповідача.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших.
Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахувало грошові кошти (10000 грн) на банківський рахунок ОСОБА_1 , який самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї платіжної карти.
Відтак, у встановлений договором строк відповідач не повернув кредитні кошти в розмірі 10000 грн. та не сплатив нараховані проценти в розмірі 29860,00 грн.
Щодо стягнення заборгованості за штрафом в сумі 4410,00 гривень, суд зазначає наступне.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено і станом на час розгляду даної справи він триває.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19.
Так, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Слід зазначити, що нарахування штрафу проведено позивачем в період дії в Україні воєнного стану.
Відтак, з огляду на положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання зобов`язання, оскільки відповідач звільняється від сплати указаного виду відповідальності згідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Щодо вимоги позивача про стягнення комісії в розмірі 2000 грн., суд зазначає наступне.
Так, згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісійної винагороди за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості суперечать положенням ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемними з моменту укладення цього правочину.
Аналізуючи встановлені обставини у справі та правові норми, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за кредитом у розмірі 39860 гривень, яка складається з 10000 гривень суми кредиту та 29860 гривень нарахованих процентів.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково (86,14%), з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 2293,39 грн.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1442-0124 від 01.09.2024 в розмірі 39860 грн 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати в розмірі 2293 грн 39 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», (бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598).
Відповідач – ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.
Суддя Т. Г. Корсун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua