Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №274/1851/25
Суддя: Мороко С. В.
Справа № 274/1851/25
Провадження № 1-кп/0274/385/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року місто Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора – ОСОБА_3 ,
захисника – адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого – ОСОБА_5 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з державною установою «Житомирська виправна колонія (№ 4)» кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2025 за № 12025060480000214, щодо:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердичеві Житомирської області, є громадянином України, здобув середню освіту, неодружений, непрацевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 18.11.2024 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 4 ст. 185 КК України та на підставі ст. 75 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років зі звільненням від відбування покарання з випробуванням протягом одного року іспитового строку;
- 09.01.2026 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 309 КК України та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років два місяці; відбуває покарання за вироком в державній установі «Житомирська виправна колонія (№ 4)»;
про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_5 у невстановлені день та час, перебуваючи неподалік монастиря Босих Кармелітів, що за адресою: пл. Соборна 25, м. Бердичів, на землі виявив металевий предмет, ззовні схожий на ніж.
В цей же час, день, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, реалізуючи який, ОСОБА_5 взяв вказаний предмет та носив при собі без передбаченого законом дозволу до 03.03.2025, поки не був зупинений співробітниками Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області поблизу будинку № 44 по вул. Одеській в м. Бердичеві.
Цього ж дня, тобто 03.03.2025, в період часу з 20 год 55 хв по 21 год 30 хв, працівниками поліції під час проведення огляду поблизу будинку № 44 по вул. Одеській в м. Бердичеві у ОСОБА_5 виявлено та вилучено короткоклинкову холодну зброю колючої дії - конструктивно змінений бойовий ніж «Glock FM 81», який ОСОБА_5 носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнається винуватим, передбачена ч. 2 ст. 263 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 263 КК України визнав повністю та показав, що гуляючи поблизу фортеці в м. Бердичеві, знайшов на землі ніж, який приніс додому, але там він не мав змоги його зберігати, тому взяв із з собою, коли виходив з дому, після чого був зупинений працівниками поліції, які вилучили в нього цей ніж за його згодою. Обвинувачений не заперечив жодних фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. Заявив, що про свій вчинок шкодує та кається у скоєному.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їхньої позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За клопотанням прокурора, захисника та зі згоди обвинуваченого суд, визнав недоцільним дослідження усіх доказів кримінального провадження, та обмежився допитом обвинуваченого й дослідженням матеріалів, що характеризують його особу і необхідні для вирішення питань щодо речових доказів та процесуальних витрат. Учасникам судового провадження було роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ними не оспорювалися. При цьому суд переконався, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності їх позиції у суду не було.
Аналізуючи обвинувальний акт та показання обвинуваченого, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, обвинувачений надав правдиві показання стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення, які повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження, викладеними в обвинувальному акті.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 своїми протиправними та винними діями скоїв, за встановлених судом обставин, суспільно небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 263 КК України, тобто носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує обставини, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Обвинувачений ОСОБА_5 : раніше судимий, на шлях виправлення не став та скоїв новий умисний злочин в період іспитового строку, він неодружений, утриманців не має, зі слів – працював різноробочим на підприємстві "Беверс", за місцем проживання характеризується негативно; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.
Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, суд призначає ОСОБА_5 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, у виді обмеження волі, визначаючи його в наближеному до мінімального розмірі - строком на 1 рік 3 місяці.
Правових підстав для застосування ст. 69 та ст. 75 КК України суд не вбачає, оскільки обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, судом не встановлено, а обвинувачений вже відбуває покарання у виді позбавлення волі.
Також суд враховує, що ОСОБА_5 був засуджений вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.11.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування цього покарання з іспитовим строком 1 рік, в період якого вчинив два нові кримінальні правопорушення, а саме:
кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, вчинений 13.11.2025 та за який він був засуджений вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.01.2026 до 1 року обмеження волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці,
та злочин за теперішнім вироком, який був вчинений ним до постановлення попереднього вироку від 09.01.2026.
Тому, на підставі ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень суд визначає ОСОБА_5 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та керуючись вимогами ст. 71, ст. 72 КК України, до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.11.2024 у виді позбавлення волі.
Строк остаточно призначеного ОСОБА_5 покарання слід рахувати з дня його затримання на виконання вироку Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.11.2024, таким чином зарахувавши покарання, відбуте частково за зазначеним попереднім вироком.
На переконання суду, саме такий захід примусу буде відповідати загальним засадам призначення покарання, є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним так і іншими особами.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта, суд в порядку ст. 124 КПК України, стягує з обвинуваченого.
Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 373, 374 КПК України, суд
у х в а л и в:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.
На підставі ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.01.2026, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.
На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.11.2024, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.
Строк визначеного судом остаточного покарання у виді позбавлення волі обчислювати ОСОБА_5 з часу його фактичного затримання для виконання вироку Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.01.2026.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_5 - не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати, пов`язані із залученням експерта у кримінальному провадженні, в розмірі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 копійок.
Речовий доказ після набрання вироком законної сили: короткоклинкову холодну зброю колючої дії, який відповідно до постанови слідчого від 06.03.2025 залишено на зберіганні в спеціальному приміщенні Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області - знищити.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua