Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №274/3644/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/3644/26

провадження № 2/0274/2703/26

Рішення

Іменем України

30.09.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

в с т а н о в и в :

Представник позивача Сердійчук Я., звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ "Факторинг партнерс" заборгованість за договором №4414348 від 16.01.2021 у розмірі 34195,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 16.01.2021 року між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 укладено договір №4414348. Сума кредиту становить 5000 грн. Строк дії договору до 14.08.2021 року. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника, зазначений ним при укладенні договору. Відповідно до умов договору проценти за користування кредитом нараховуються залежно від періоду користування кредитом, зокрема: у базовий період – за пільговою (акційною) процентною ставкою 1.53 відсотків за кожен день користування кредитом; у спеціальний (або інший передбачений договором) період – за стандартною процентною ставкою 3.0 відсотків за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кожен день користування кредитом протягом строку дії договору.

01.04.2026 року було укладено договір №АК 01-04/2026 відповідно до якого ТОВ "Алекскредит" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4414348. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідачки за договором №4414348. На підставі наведеного прозивач просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 34195,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25.05.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.43).

06.06.2026 відповідачкою подано відзив на позовну заяву в якому вказано, що дійсно 16.01.2021 року між нею та ТОВ "Алекскредит" був укладений кредитний договір №4414348, відповідно до якого вона отримала кредит в розмірі 5000,00 грн. Вважає нарахування процентів в сумі 29 195,00 грн. неспівмірним відносно основного зобов`язання (тіла кредиту 5 000,00 грн.) та таким що не відповідає принципу розумності, справедливості та добросовісності. Звертає увагу на те, що згідно умов договору, він має два різних строки кредитування 30 днів та 180 днів, та дві різних процентні ставки 1,53 % в день та 3,0% в день яка використовується в зв`язку з простроченням позичальником платежу за спірним договором (несплатою процентів в кінці періоду для продовження строку договору). Зазначення у договорі двох строків кредитування призводить до неправильного, а то й різного тлумачення та розуміння його сторонами договору, зокрема, позичальником. Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови кредитного договору, щодо строку його дії 30 календарний день згідно пункту 1,7,2 чи 180 календарних днів тому потрібно застосовувати правило тлумачення "contra proferentem," оскільки відповідачка, як споживач банківських послуг, є слабшою стороною. Вказує, що нарахування відсотків, які є явно завищені майже в 6 разів від тіла кредиту, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Просить стягнути з неї заборгованість за відсотками в розмірі 2294,00 грн., в загальному розмірі стягнути заборгованість в розмірі 7294,00 грн. Також просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, оскільки вважає, що позивачем не надано доказів їх понесення.

16.06.2026 представником позивача подано відповідь на відзив в якому вказано, що особливості нарахування процентів визначені розділом 1 договору та розділом 6 Правил надання кредиту, які є невід`ємною частиною договору. Так, відповідно до п. 1.7.2 договору сторонами було погоджено два періоди користування кредитом. Першим є базовий період тривалістю 30 календарних днів з 16.01.2021 року по 15.02.2021 року включно, протягом якого проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі 1,53 % за кожний день користування кредитом. Другим є спеціальний період тривалістю 180 календарних днів з 16.02.2021 року по 14.08.2021 року включно, протягом якого проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі 3 % за кожний день користування кредитом. Таким чином, обидві процентні ставки були визначені сторонами безпосередньо під час укладення договору, відображені у його тексті та були відомі позичальнику до моменту отримання кредитних коштів. Вказує, що з наданого до матеріалів справи детального розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів здійснювалось виключно відповідно до погоджених сторонами умов договору. Так, протягом базового періоду з 16.01.2021 року по 15.02.2021 року нарахування здійснювалось на залишок основної суми кредиту 5 000,00 грн. та застосовувалась ставка 1,53 % на день, у зв`язку із чим щоденний розмір процентів становив 76,50 грн. (5 000,00 х 1,53% в день =76,50 грн.). Після завершення базового періоду, починаючи з 16.02.2021 року, нарахування здійснювалось за погодженою сторонами спеціальною процентною ставкою 3 % на день, що становило 150,00 грн за кожен день користування кредитом (5 000,00 х 3,00% в день =150,00 грн.). Таким чином, порядок формування заборгованості є повністю зрозумілим та обґрунтованим.

Що стосується оплати за надані послуги з правничої допомоги, зазначає, що факт надання правничої допомоги, її обсяг та вартість підтверджуються витягом з Акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 року, який містить детальний опис виконаних робіт та наданих послуг та свідчить про виконання зобов`язань виконавцем. Щодо оплати за надані послуги з правничої допомоги, зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Враховуючи викладене, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.01.2021 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №4414348, за умовами якого відповідачка отримала грошові кошти в сумі 5000 грн. (а.с.9-11, 17-20).

Згідно п.1.7.1 договору у випадку користування кредитом менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,65% від визначеної в п. 1.3. цього договору суми кредиту.

Згідно п.1.7.2. ставки нарахування процентів за користування кредитом за загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил) при укладенні договору:

-в базовий період протягом 30 календарних днів з 16.01.2021 року до 15.02.2021 року (включно) у розмірі 1,53 % за один день користування кредитом (акційна процентна ставка (п. 2.1. Правил));

-в спеціальний період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 16.02.2021 року до 14.08.2021 року (включно) у розмірі 3% за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка (п. 2.35. Правил)).

Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 7 300,40 грн.

Згідно з узгодженим графіком платежів (Додаток № 1), загальна вартість кредиту складає 7295,00 грн., з яких: 5000 грн. сума кредиту, 2295,00 грн. сума процентів за користування кредитом.

Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатору- PS4414348.

Також між сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту (а.с.12,13).

ТОВ «Алекскредит» виконало умови договору та 16.01.2021 перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідачки через ТОВ «ФК «Елаєнс» кошти у розмірі 5000,00 грн за кредитним договором № 4414348 від 16.01.2021, найменування платіжної системи: Master Card, банк-еквайр: Oschadbank, що підтверджується копією квитанції № 42168339492260909836214342081986 від 16.01.2021 (а.с.21).

01.04.2026 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладений договір факторингу № АК 01-04/2026, за яким ТОВ «Алекскредит» (клієнт) зобов`язався відступити ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) права вимоги, зазначені в відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату (п. 1.1) (а.с.25-34).

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №АК 01-04/2026 від 01.04.2026 року ТОВ «Алекскредит» відступає ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги заборгованостей до боржників позичальників ТОВ «Алекскредит», в тому числі, до ОСОБА_1 за кредитним договором №4414348 на суму 34195,00 грн, з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 29195,00 грн - сума заборгованості по процентам (а.с.35-37).

Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №4414348 від 16.01.2021 року станом на 31.01.2026 року наявна заборгованість в розмірі 34195,00 грн, з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 29195,00 грн - сума заборгованості по процентам (а.с.22 - 23).

З даного розрахунку вбачається, що позивачем здійснено нарахування відсотків в межах строку кредитування, тобто до 14.08.2021. Відповідачкою на виконання умов договору 18.02.2021 сплачено 100 грн .

Згідно наданого розрахунку, здійсненого ТОВ «Факторинг Партнерс» за ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 34195,00 грн, з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 29195,00 грн - сума заборгованості по процентам (а.с.24).

За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладення зазначеного договору. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на відповідача. Вимог про визнання договору недійсним відповідачем не заявлено.Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, свідчать про укладеність договору № 5066755 між відповдачем та первісним кредитодавцем.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору. Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами. При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Докази повернення відповідачкою кредиту в передбачені кредитним договором строки у справі відсутні, а отже, наявні підстави для стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000 грн.

Проценти за кредитним договором позивачем нараховані за період з 16.01.2021 року по 15.02.2021 року за процентною ставкою 1,53 % в день, за період з 16.02.2021 року до 14.08.2021 року за процентною ставкою 3 % в день.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно з п.1.6 кредитного договору, розрахунок зобов`язань позичальника, строки виконання зобов`язань, умови кредитування, а також дати початку періодів, дати платежів (дати закінчення періодів), загальні суми платежів, основна сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір процентної ставки, орієнтовна реальна річна процентна ставка, абсолютне значення полорожчання кредиту, орієнтовна загальна вартість кредиту зазначаються у графіку платежів, який є додатком № 1 до цього договору. Окрім повного графіку платежів у додатку № 1 до договору, наводиться окремий випадок повного графіку платежів, який відповідає максимально ефективному користуванню кредитом за умови сплати позичальником всіх зобов`язань за договором у останній день базового періоду.

В графіку платежів (додаток № 1 до договору про надання кредиту № 4414348 від 16.01.2021, за загальними умовами кредитування основна сума кредиту становить 5000 грн, проценти за користування кредитом 2295,00 грн, загальна вартість кредиту 7295,00 грн. Орієнтовної загальної вартості кредиту за загальними умовами кредитування, що вказана в п.1.7.2 кредитного договору складає 7300,40 грн.

З урахуванням положень ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", при стягненні заборгованості за спірним кредитним договором суд керується чітко обумовленими між сторонами кредитного договору умовами, а не двозначними умовами, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.

За встановлених у справі обставин, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту в сумі 5000 грн та заборгованість за процентами в сумі 2295,00 грн, що разом становить 7295,00 грн, а отже, позов належить задовольнити частково.

Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).

Згдіно ст. 137 ЦПК України Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, укладений між ТОВ "Факторинг партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 577 від 01.04.2026 року, Прайс-лист АО «Лігал ассістанс», відповідно до яких вартість наданих послуг становить 13000 грн. (а.с.38-40).

Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 5000 грн.

За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 568,00 грн.

Керуючись ст.12-13,76-81,89,133,137,141,263-265,274,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (адреса: м.Київ, вул.Гедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором №4414348 від 16.01.2021 в розмірі 7295,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (адреса: м.Київ, вул.Гедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір в розмірі 568,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30 вересня 2026 року

Суддя: Т.М. Вдовиченко