Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №164/1496/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа №: 164/1496/26

п/с: 2/164/1330/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Ониска Р.В.,

при секретарі Наумик Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтував тим, що позивач ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з громадянином ОСОБА_2 з 15.02.1998 року. Відповідно до рішення Маневицького районного суду Волинської області від 28.04.2015 року у справі 164/427/15-ц їх шлюб було розірвано. З 30.03.2009 року, тобто ще в період перебування у зареєстрованому шлюбі, позивачу ОСОБА_1 була встановлена 2 група інвалідності від загального захворювання, а з 26.01.2026 року 3 група інвалідності від загального захворювання. Позивач ОСОБА_1 є пенсіонеркою, страждає на ряд важких хвороб, часто перебуває на стаціонарному лікуванні, постійно перебуває на амбулаторному лікуванні, які потребують дорогого постійного обстеження та лікування. Так, тільки в період з 02.06.2026 року по 02.07.2026 року на придбання ліків нею було витрачено грошові кошти в сумі 8 641,00 грн. При цьому щомісячний розмір її пенсії складає 3 725,00 грн. У зв`язку із тим, що позивач ОСОБА_1 є непрацездатною особою і потребує матеріальної допомоги, тому вимушена звернутись до суду з позовом до свого колишнього чоловіка про стягнення з нього аліментів на її утримання. Відповідач є пенсіонером, має постійний порівняно високий дохід та в змозі надавати матеріальну допомогу їй, як колишній дружині, без шкоди для свого фінансового стану.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з?явилася, подала до суду заяву в якій просить суд проводити розгляд справи без її участі, позов просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився подав до суду заяву в якій просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та проводити розгляд вище вказаної справи без його участі

Враховуючи те, що справа слухається в спрощеному провадженні без виклику осіб, а також те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 .

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними і не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статей 76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи.

Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У СК України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя.

Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. В першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (стаття 80 СК України).

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Як встановлено судом, що позивач, що відповідач являються пенсіонерами. Позивач ОСОБА_1 отримує пенсію в розмірі 3 725 гривень, що перевищує встановлений Законом прожитковий мінімум для працездатної особи 3328 гривень. У позивача та відповідача є повнолітні діти, які проживають окремо від них. Позивачем не подано до суду доказів того, що відповідач ОСОБА_2 має крім пенсійного забезпечення інші доходи. Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано більш ніж 11 років тому.

У постанові Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, позивачка ні у позовній заяві, ні до часу розгляду справи по суті не заявляла клопотань про витребування доказів. В судовому засіданні не встановлено, а матеріали справи не містять доказів іншого доходу відповідача окрім пенсійної виплати та його спроможності надавати матеріальну допомогу позивачці.

Отже, ураховуючи відсутність у матеріалах справи доказів, які підтверджують наявність у відповідача фінансової можливості сплачувати аліментів на утримання дружини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини не підлягають задоволенню.

Суд вважає, що позивачем не надано доказів та, відповідно, не доведено, що відповідач ОСОБА_2 може надавати матеріальну допомогу. Зазначене виключає можливість встановлення судом обгрунтованості розміру аліментів, визначених позивачкою, які вона просить стягнути з відповідача на її утримання.

Ураховуючи зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору.

Ураховуючи положення ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Суддя Маневицького районного суду

Волинської області Ониско Р.В.