Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №161/20599/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20599/26

Провадження № 1-кп/161/1583/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 30 вересня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030580001344 від 05 серпня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ужова, Луцького району, Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше неодноразово судимого:

-вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту на строк 3 місяці;

-вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 27 листопада 2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік. Згідно ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Рожищенського районного суду Волинської області та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років;

-вироком Дрогобицького районного суду Львівської області від 06 червня 2022 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 5 місяців, 05 червня 2024 року звільнений з місць позбавлення волі у зв`язку з відбуттям строку покарання.

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13 червня 2025 року №168 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Однак, солдат ОСОБА_4 , під час проходження військової служби у Збройних Силах України, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , 04 серпня 2026 року близько 20 години, знаходячись поблизу багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введений на території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, який в передбаченому законом порядку неодноразово продовжено та який діяв на час вчинення кримінального правопорушення, маючи умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, застосував насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров?я особи, а саме наніс удар кулаком правої руки в ділянку обличчя потерпілого ОСОБА_6 , від чого останній втратив свідомість та отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого багатовідламкового зламу кісточок носа, забійної рани тім`яної ділянки голови справа, які відповідно до висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та тілесні ушкодження у вигляді синця новколо лівого ока, обширеного синця в ділянці лівої щоки з переходом на верхню губу та підборіддя, синця та садна на задній поверхні правого плеча, які відповідно до висновка експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел заволодів належним потерпілому рюкзаком бренду «Puma», вартість якого відповідно до висновку експерта становить 256 гривень 67 копійок, в якому знаходились планшетний пристрій марки «OSCAL» моделі «Pad 10», вартість якого відповідно до висновку експерта становить 4633 гривень 33 копійок, повербанк марки «Borofone» моделі «BJ38B», вартість якого відповідно до висновку становить 1160 гривень 67 копійок, бездротові навушники марки «Hoco» моделі «EQ24», вартість яких відповідно до висновку експерта становить 410 гривень, а також поясну сумку бренду «Puma», вартість якої відповідно до висновку експерта становить 117 гривень, в якій знаходились мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A15», вартість якого відповідно до висновку експерта становить 4386 гривень 67 копійок, паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_6 , одна банківська картка, емітована в АТ «Універсалбанк», одна банківська картка, емітована в АТ «ПУМБ», та в подальшому, з кишені штанів потерпілого витягнув грошові кошти в сумі 10000 гривень та 100 євро (еквівалент яких відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 04 серпня 2026 року становив 5120,63 гривень), чим завдав потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 26084 гривень 97 копійки.

Таким чином ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що він дійсно за вказаних обставин, місця та часу вчинив дане кримінальне правопорушення. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин які, відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд не вбачає.

Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує інформацію про стан його здоров`я, також має постійне місце реєстрації та проживання, повністю визнав вину, висловив щирий жаль щодо вчиненого, частково відшкодував потерпілому шкоду, потерпілий у своїй заяві не наполягав на суворій мірі покарання щодо обвинуваченого, однак ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, де відбував реальну міру покарання в місцях позбавлення волі, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, знову вчинив корисливий злочин, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

Будь-яких підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, тобто для застосування ст.69 КК України, суд не знаходить, оскільки відсутні по справі, як зазначено у цьому законі, наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.

Разом з цим, підстав для застосування ст. 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не знаходить.

На думку суду, призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного та відповідатиме цілям покарання.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 .

Речові докази підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 10 серпня 2026 року – скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

Запобіжний захід застосований відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 05 серпня 2026 року, тобто з моменту його фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати пов`язані із залученням експерта для проведення судових експертиз на загальну суму 9 627 (дев`ять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 20 коп.

Речові докази: Грошові кошти в сумі 1720 грн., мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A15», ІМЕІ: НОМЕР_2 , сумка поясна чорного кольору «Puma», планшетний пристрій марки «Oscal» моделі «Pad10», повербанк марки «Borofone» моделі «BJ38B», наушники бездротові «hoco» моделі «EQ24», рюкзак чорного кольору «Puma» – залишити за належністю потерпілому

ОСОБА_6 марки «hoco» чорного кольору – конфісквати в дохід держави.

Паспорт громадянина України виданий на ім`я ОСОБА_6 , банківська картка АТ «ПУМБ» № НОМЕР_3 , банківська картка АТ «Універсалбанк» - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_6 .

Штани спортивні чорного кольору «QUECHUA», сорочка сірого кольору «Adidas», шорти камуфляжні «PRIMARK», кепка сірого кольору із значком «McDonalds» - повернути за належністю ОСОБА_4 ..

DVD-диск – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 10 серпня 2026 – скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченому ОСОБА_4 , який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку, через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: