Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №157/1237/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1237/26

Провадження №1-кп/157/169/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

потерпілої – ОСОБА_6 ,

представника потерпілої – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2026 року за № 12026035530000053, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта професійно-технічна, неодружений, слюсар з експлуатації та ремонту підземних газопроводів 4 розряду Камінь-Каширської дільниці Ратнівського УЕГГ «Волиньгаз», раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ст. 126-1 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 , будучи попередньо притягнутим Камінь-Каширським районним судом Волинської області 24.09.2025 та 30.03.2026 до адміністративної відповідальності за вчинення відповідно 25.05.2025 о 21 год 47 хв та 15.01.2026 орієнтовно о 19 год домашнього насильства за ч. 1, ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 20 березня 2026 року близько 23 год 00 хв, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх можливі суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи на меті спричинити потерпілій фізичне та психологічне страждання, вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_6 домашнє насильство, тобто дії психологічного та фізичного насильства, а саме, висловлювався на адресу потерпілої нецензурною лайкою, умисно один раз штовхнув потерпілу ОСОБА_6 та один раз стиснув праву руку потерпілої, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді підшкірних крововиливів ділянки лівого плечового суглобу і лівого передпліччя, закритого перелому нігтьової фаланги V пальця правої кисті, що призвело до психологічних та фізичних страждань, а також погіршення якості її життя. Відповідно до висновку експерта тілесні ушкодження у вигляді підшкірних крововиливів ділянки лівого плечового суглобу і лівого передпліччя відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нігтьової фаланги V пальця правої кисті відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого (більше 21 дня) розладу здоров`я.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 та ст. 126-1 КК України, а саме умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, та умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо подружжя, що призвело до фізичних, психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Під час підготовчого судового засідання потерпіла ОСОБА_6 01 жовтня 2026 року подала суду угоду про примирення, що укладена між нею, з однієї сторони, та обвинуваченим ОСОБА_4 , з другої сторони, за її ініціативою, відповідно до умов якої сторони угоди дійшли згоди щодо істотних для кримінального провадження обставин та узгодили покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 122 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі, за ст. 126-1 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 2 (двох) років обмеження волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком, який встановлюється судом, з покладенням обов`язків, що передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

У зазначеній угоді зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та її відшкодування, та передбачені наслідки укладення та затвердження цієї угоди, визначені ст. 473 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні угоду про примирення підтримали та підтвердили, що її укладено з ініціативи потерпілої.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні угоду про примирення підтримали повністю, просили її затвердити та визначити мінімальний іспитовий строк.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні проти затвердження укладеної між обвинуваченим та потерпілою угоди про примирення не заперечила.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 469 КПК України угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Вчинені ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, згідно зі ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів.

Потерпіла ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні підтвердила те, що угода була укладена за її ініціативою.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ст. 126-1 КК України, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, працевлаштований.

Обставини, що пом`якшують покарання, відсутні.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, щодо подружжя.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 .

Враховуючи, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, її умови відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, ініціатором угоди є потерпіла, суд дійшов висновку, що угоду належить затвердити та визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ст. 126-1 КК України, і призначити йому узгоджене в угоді покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі, за ст. 126-1 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, і остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень у виді обмеження волі строком 2 (два) роки, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування цього покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням відповідних встановлених ст. 76 КК України обов`язків.

При визначенні тривалості іспитового строку та обов`язків, які покладаються на особу, яка звільняється від відбування покарання з випробуванням, суд враховує вищезазначені дані про особу обвинуваченого, характер і обсяг обвинувачення, а також і те, що обвинувачений усвідомив свою протиправну поведінку щодо потерпілої, у судовому засіданні попросив вибачення у потерпілої за скоєнні щодо неї кримінальні правопорушення, і дійшов висновку, що достатнім та необхідним буде визначити ОСОБА_4 іспитовий строк один рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Перешкод для призначення узгодженого сторонами угоди вищезазначеного покарання обвинуваченому суд не вбачає.

Підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження немає.

Керуючись ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення від 29 вересня 2026 року, укладену між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ст. 126-1 КК України, і призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 122 КК України – у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

за ст. 126-1 КК України – у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї судом обов`язки, що передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 5 - 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення наслідків укладення угоди;

- потерпілою виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; не роз`яснення наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 6 - 7 ст. 474 КПК України;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1