Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №154/4176/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/4176/26

1-кп/154/711/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року місто Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Володимирі за відсутності учасників судового провадження (у спрощеному провадженні) кримінальне провадження № 12026035510000136, внесене до ЄРДР 14.05.2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Краматорська, Донецької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 390-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку передбаченого ст.390-1 КК України, повністю згідний із встановленими органом досудового розслідуванням обставинами вчиненого ним кримінального правопорушення, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, і у присутності захисника адвоката ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні без його участі. Потерпіла ОСОБА_5 не заперечувала проти такого розгляду, про що надала до суду відповідну письмову заяву.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 30.09.2026 року за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.381 та ст.382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку передбаченого ст.390-1 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.

За результатами спрощеного провадження, встановлено, що рішенням Володимирського міського суду Волинської області від 22 грудня 2025 року у справі №154/4975/25 видано обмежувальний припис в порядку ст. 350-6 ЦПК України строком на 6 (шість) місяців, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тимчасового обмеження його прав, з покладенням на нього обов`язків:

1) заборонити ОСОБА_3 спілкуватися з ОСОБА_6 та неповнолітніми дітьми: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

2) заборонити ОСОБА_3 наближатися на визначену відстань, ближче як на 500 (п`ятсот) метрів до місця проживання ОСОБА_6 та неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та інших місць частого відвідування зазначених дітей;

3) заборонити ОСОБА_3 телефоні переговори, або контактувати з ОСОБА_6 та неповнолітніми дітьми: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;

4) заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_6 та неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якщо вони за власним бажанням перебувають в місцях, невідомих ОСОБА_3 та переслідувати їх.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 23 вересня 2025 року, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 23 вересня 2025 року зареєстровано шлюб, у зв`язку з чим після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_6 присвоєно прізвище « ОСОБА_12 ».

Однак, ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомленим 26.12.2025 із зазначеним вище рішенням Володимирського міського суду Волинської області, нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимогам ч. 4 ст. 350 - 6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, діючи умисно, 27.04.2026 року приблизно о 18 годині 05 хвилин наблизився на відстань меншу ніж на 500 метрів до колишньої дружини ОСОБА_5 та її місця проживання (перебування), а саме до квартири АДРЕСА_3 , шарпав за одяг, штовхав у груди, погрожував фізичною розправою, чим порушив вимоги обмежувального припису та заподіяв шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Окрім того, 24.05.2026 приблизно ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що рішенням Володимирського міського суду Волинської області від 22 грудня 2025 року у справі № 154/4975/25 видано обмежувальний припис в порядку ст. 350-6 ЦПК України строком на 6 (шість) місяців, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тимчасового обмеження його прав, з покладенням на нього обов`язків, а саме:

1) заборонити ОСОБА_3 спілкуватися з ОСОБА_6 та неповнолітніми дітьми: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

2) заборонити ОСОБА_3 наближатися на визначену відстань, ближче як на 500 (п`ятсот) метрів до місця проживання ОСОБА_6 та неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та інших місць частого відвідування зазначених дітей;

3) заборонити ОСОБА_3 телефоні переговори, або контактувати з ОСОБА_6 та неповнолітніми дітьми: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;

4) заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_6 та неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якщо вони за власним бажанням перебувають в місцях, невідомих ОСОБА_3 та переслідувати їх.

Таким чином, нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимогам ч. 4 ст. 350 - 6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, діючи умисно, повторно, всупереч забороні наближатися на визначену відстань, 24.05.2026 о 12 год 05 хв перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, наблизився на відстань меншу, ніж на 500 метрів до ОСОБА_5 та її місця проживання (перебування), а саме до квартири АДРЕСА_3 , штовхав, кричав, нецензурно ображав, намагався вдарити в груди потерпілу ОСОБА_5 , чим порушив вимоги обмежувального припису та заподіяв шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Зазначені дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувальних приписів, а саме у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку передбаченого ст.390-1 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать, додані до обвинувального акта їх письмові заяви.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно за ст. 390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувальних приписів.

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч. 2 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, його беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

До обвинувального акту при його направленні до суду додано заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_4 про визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно ч. 4. ст. 382 КПК копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, раніше не судимий, щиро покаявся у вчиненому, на обліку в диспансерах та лікарнях міста не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя, вчинення злочину особою повторно ( за епізодом 24.05.2026), вчинення кримінального правопорушення особою , що перебуває в стані алкогольного сп`яніння ( за епізодом 24.05.2026) .

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, наявністю пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, обставин вчинення кримінального проступку, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, при цьому вважає, що саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню щодо обвинуваченого не обирався.

Заходи забезпечення по даному кримінальному провадженні не застосовувались.

Процесуальні витрати по справі - відсутні.

Долю речових доказів по справі суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 302, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників протягом 3 (трьох) місяців.

Речові докази по справі: оптичний СD-R диск з копією відеозаписів, наданого потерпілою ОСОБА_5 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя : ОСОБА_13