Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №751/3665/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/3665/26

Провадження №2/751/1979/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островської А.С.,

учасники справи:

позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 26 січня 2024 року у розмірі 47 425 гривень 36 копійок та судових витрат.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02 грудня 2022 року здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 власноруч, за допомогою планшета, підписав Заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг. У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Кредит готівкою», ознайомився з актуальними умовами кредитування та 26 січня 2024 року за допомогою ОТР пароля підписав Паспорт кредиту, після чого підписав Кредитний договір № б/н від 26 січня 2024 року про надання строкового кредиту у розмірі 75 900 гривень, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18%. Додатково відповідачем за допомогою ОТР пароля підписаний Графік кредиту.

Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору та Графіку кредиту.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 18 лютого 2026 року має заборгованість у сумі 47 425 гривень 36 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 47 425 гривень 36 копійок.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

02 грудня 2022 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг для відкриття та обслуговування поточного рахунку, споживчого кредитування в АТ КБ «ПриватБанк»

(а.с. 6-17).

Умови та правила надання банківських послуг на дату приєднання та підписання заяви клієнтом розміщені в мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/terms, становлять Договір банківського рахунка.

26 січня 2024 року відповідач ОСОБА_1 уклав з АТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір, за умовами якого отримав строковий кредит у сумі 75 900 гривень на строк 36 місяців, з відсотковою ставкою 18% річних (а.с. 18-24).

Підписанням Паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування (а.с. 28-30).

Згідно із п. 2.1 Договору банк зобов`язується надати позичальнику строковий кредит (далі Кредит) на споживчі цілі, а саме відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника) у розмірі, визначеному Договором, в обмін на зобов`язання Позичальника з повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в обумовлені цим Договором терміни.

Відповідно до п. 2.2 Договору кредит надається безготівковим шляхом (перерахування коштів на поточний рахунок позичальника) НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 за кредитним рахунком НОМЕР_2 встановлений кредитний ліміт 26 січня 2024 року зменшено до 75 900 гривень (а.с. 35).

Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 та користування ними підтверджується випискою за договором № б/н за період з 26 січня 2024 року по 19 лютого 2026 року, усього здійснено витрат на суму 83 869 гривень 50 копійок, надходжень 36 444 гривень 14 копійок, баланс на кінець періоду становить - 47 425 гривень 36 копійок (а.с. 38).

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором № б/н від

26 січня 2024 року, ОСОБА_1 станом на 18 лютого 2026 року має заборгованість у сумі 47 425 гривень 36 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 47 425 гривень 36 копійок (а.с. 36-37).

Вказаний розрахунок відповідачем не спростований, доказів повного виконання зобов`язань за кредитним договором суду не надано.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з положеннями ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували докази, надані позивачем щодо розміру заборгованості за кредитним договором.

Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування регулюються Законом України «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII).

Визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (висновок Верховного Суду України, який міститься в постанові від 14 вересня 2016 року в справі № 6-223цс16).

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що кредитні правовідносини, які виникли між сторонами мають споживчий характер, а тому на них поширюються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону № 1734-VIII встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається, серед іншого, строк, на який надається кредит.

Уклавши кредитний договір від 26 січня 2024 року, сторони погодили строк кредитування 36 місяців, а також кількість та розмір платежів, періодичність внесення, кінцеву дату повернення кредитних коштів

26 січня 2027 року, згідно графіку платежів, що є Додатком 1 до цього договору.

Умовами п. 3.2.3 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язався повністю повернути кредит у строк кінцевої дати повернення кредиту відповідно до графіку.

Згідно п. 3.3.2 Кредитного договору банк, при настанні будь-якої з таких подій: неотримання від позичальника згоди на зміну процентів з користування кредитом, зміни періодичності порядку сплати платежів за кредитом; порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами видачі та погашення кредиту; порушення цільового використання кредиту (використання кредитних коштів на комерційну, підприємницьку, інвестиційну діяльність, тощо); порушення кримінального провадження щодо позичальника; встановлення відомостей, наданих позичальником банку, такими, що не відповідають дійсності; наявність судових рішень, що набрали чинності про стягнення грошових коштів з поточного рахунку позичальника, наявність арешту на поточних рахунках, що належить позичальнику, наявність платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальнику кредит не буде повернуто вчасно, банк, на свій розсуд має право змінити умови видачі та надання кредиту та вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів, виконання інших зобов`язань за кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому згідно зі статтями 212, 611, 651 ЦК України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали в зазначену у повідомлені дату.

Згідно з п. 4.9 Договору сторони домовилися про те, що цей договір, в частині настання прав та обов`язків сторін щодо надання банком та повернення позичальником кредиту зі сплатою процентів на користь банку, укладається під відкладальною обставиною. Сторони встановили, що відкладальною обставиною за цим договором є порушення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (його частини), що триває протягом 180-ти календарних днів з дати прострочення цього зобов`язання. Наслідком настання відкладальної обставини є виникнення зобов`язання позичальника не пізніше 180-го календарного дня повернути банку всю суму фактично отриманого кредиту, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами, неустойку та інші платежі відповідно до умов цього договору.

Частиною 4 ст. 16 Закону № 1734-VIII передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Тобто, вказаною нормою Закону встановлено обов`язків досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Виходячи із зазначених норм права та вимог Договору, боржник вважається належним чином повідомленим про порушення зобов`язань за кредитним договором та про зобов`язання достроково погасити заборгованість у тому разі, коли кредитором не лише відправлено на адресу такого боржника досудову вимогу, а й доведено факт її вручення адресатові під розписку, оскільки загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей.

Такий правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі

№ 344/3627/16-ц, від 03 червня 2020 року в справі № 359/8181/18, від

17 березня 2021 року в справі № 361/1488/19.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів надсилання відповідачу повідомлення (вимоги) про дострокове погашення кредитної заборгованості, також не надано доказів отримання таких вимог відповідачем, тому підстави для дострокового погашення заборгованості за кредитним договором у частині, строк виплати якої не настав, відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1. ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивач не довів належними і допустимими доказами ті обставини, що строк виконання кредитного зобов`язання змінено у встановленому законом порядку і що у відповідача виник обов`язок достроково повернути кредитні кошти, то суд дійшов до висновку про те, що права позивача в частині повернення частини кредиту, строк сплати якого станом на дату подання позову не настав, не порушені, а позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 щодо стягнення всієї суми заборгованості достроково є передчасними.

Відтак, позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають.

V. Розподіл судових витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.

За правилами ч. 1, 2 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимоги, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати, понесені позивачем не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627, 629, 631, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 26 січня 2024 року відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ел. пошта: sud@privatbank.ua, ЄДРПОУ 14360570)

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 )

Суддя Р.М. Топіха