Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №751/3544/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/3544/26

Провадження №2/751/1944/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островської А.С.,

учасники справи:

позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором

№ 152/21111831 від 05 січня 2020 року в розмірі 33 280 гривень та понесених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 січня 2020 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 152/21111831, відповідно до умов якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти у сумі 4000 гривень, строком на 14 днів зі сплатою передбачених договором платежів: плати за договором у фіксованому розмірі 1120 гривень та процентів у розмірі 2,00% від суми позики за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Позикодавець свої зобов`язання щодо видачі відповідних сум позики виконав повністю.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні платежі з простроченням дати їх сплати, не у повному обсязі та / або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості

28 грудня 2023 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (яке в подальшому змінило назву на ТОВ «СВЕА ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 01.02-91/23, відповідно до умов якого, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу у порядку та строки встановлені цим договором. Зокрема, за вказаним договором факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед первісним кредитором за договором № 152/21111831 від 05 січня 2020 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 152/21111831 від 05 січня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» становить 33 280 гривень, з яких: заборгованість за основним боргом – 4000 гривень; заборгованість за платою – 1120 гривень; заборгованість за пенею – 28 160 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 13 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року розгляд справи відкладався у зв`язку з неотриманням відповідачем копії ухвали про відкриття провадження.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

05 січня 2020 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладений Договір позики № 152/21111831 (а.с. 8).

Відповідно до п. 1.1. Договору позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі встановленому цим Договором, а позичальник зобов`язується повернути суму позики позикодавцю та сплатити плату за Договором у порядку та строки, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору сyмa позики становить 4000 гривень.

Згідно з п. 2.1. Договору позичальник повинен сплатити позикодавцю плату за договором у розмірі 1120 гривень, яка визначається з розрахунку (за фіксованою незмінною ставкою) 2% від суми позики за кожен день користування в межах строку передбаченого п. 3.5. Договору.

Відповідно п. 3.5. Договору позичальник зобов`язаний повернути суму позики у повному обсязі та сплатити плату за Договором у строк по 18 січня 2020 року.

Згідно з п. 8.1. Договору позики цей Договір вважається укладеним з моменту передачі грошей та діє з 05 січня 2020 року по 18 січня 2020 року.

Договір підписано власноручно відповідачем ОСОБА_1 що підтверджується п. 9 Договору позики «Реквізити і підписи сторін».

28 грудня 2023 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» укладено Договір факторингу № 01.02-91/23, відповідно до умов якого, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором (а.с. 18-25).

Відповідно витягу з реєстру боржників № 4 до Договору факторингу від 28 грудня 2023 року № 01.02-91/23 ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 152/21111831 від 05 січня 2020 року на загальну суму заборгованості 33 280 гривень (а.с. 30-31).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 152/21111831 від 05 січня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 становить 33 280 гривень, з яких: сума позики – 4000 гривень; плата за позику – 1120 гривень, неустойка – 28 160 гривень (а.с. 12-17).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частини 1, 2

ст. 1046 ЦК).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Жодних даних, які свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за вказаним вище договором позики у добровільному порядку, відповідачем за час розгляду справи в суді не надано.

Отже, всупереч умов договору позики відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, заборгованість за договором не погашена, що є порушенням законних прав позивача.

Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення суми позики 4000 гривень та заборгованості по платі за договором 1120 гривень, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за пенею, то суд вважає за необхідним зазначити таке.

Умовами договору передбачено відповідальність позичальника у вигляді пені в розмірі 2% від суми позики за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, суд враховує спеціальні положення законодавства, прийняті у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.

Відповідно до пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), позичальник звільняється від обов`язку сплачувати неустойку (штраф, пеню) за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 на всій території України з 12 березня 2020 року установлено карантин.

Таким чином, нарахування пені після 12 березня 2020 суперечить вимогам закону та не підлягає задоволенню.

Отже, обґрунтованим є нарахування пені лише за період з 19 січня

2020 року по 11 березня 2020 включно, тобто за 53 календарні дні.

Розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, (4000 х 53 дні х 2% /100) становить 4240 гривень.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений судом, якщо він значно перевищує розмір збитків або за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд враховує, що встановлений договором розмір пені 2% за кожен день прострочення фактично становить 730% річних, що є явно неспівмірним наслідкам порушення зобов`язання, не відповідає засадам розумності, добросовісності та справедливості, визначеним статтею 3 ЦК України, а тому підлягає зменшенню.

З урахуванням принципів справедливості, співмірності відповідальності та балансу інтересів сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 3000 гривень.

Суд дійшов до висновку, що оскільки ОСОБА_1 порушив зобов`язання щодо повернення позики, на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України позовні вимоги слід задовольнити частково заборгованість за договором позики № 152/21111831 від 05 січня 2020 року підлягає стягненню на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС», яка становить 8120 гривень, з яких: 4000 гривень – основний борг, 1120 гривень – плата за договором, 3000 гривень – пеня.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати

(а.с. 10), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 649 гривень 60 копійок (8120 х 2662,40/33280).

На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором позики № 152/21111831 від 05 січня 2020 року у розмірі 8120 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 649 гривень 60 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 37616221)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Р.М. Топіха